inna.pptx
- Количество слайдов: 21
Зовнішня політика Сполучених Штатів Америки в регіоні Перської затоки в контексті ірано - ізраїльського протистояння
Актуальність теми дослідження. Країни Перської затоки посідають чільне місце у системі міжнародних відносин, оскільки володіють “чорним золотом”, тим природним ресурсом, який являється не просто основою основ економіки, але й запорукою процвітання, багатства. У регіоні Перської затоки найбільш чітко демонструють свою політику Сполучені Штати Америки. Американська активність в зоні Перської затоки почалася проявлятися ще у 70 -і роки . Це пояснюється прагненням правлячих кіл Вашингтона зберегти і, по можливості, продовжити свій контроль над країнами і природними ресурсами регіону. За регіональну гегемонії, окрім США, змагається Іран, готовий перечекати домінування Сполучених Штатів.
Об’єкт дослідження міжнародні відносини в регіоні Перської затоки.
Предмет дослідження зовнішня політика Сполучених Штатів Америки в регіоні Перської затоки в контексті ірано-ізраїльського протистояння.
Відповідно до мети поставлені наступні завдання: • проаналізувати геополітичні доктрини Сполучених Штатів Америки, що впливають на формування і реалізацію політики США щодо країн Перської затоки; • встановити складові американської політики та визначити інтереси Вашингтона в регіоні Перської застоки; • дослідити ірано – ізраїльські відносини в контексті Ядерної програми Ірану; • проаналізувати та визначити економічні, політичні, ідеологічні причини конфронтації між Вашингтоном та Іраном; • дослідити інформаційну політику Сполучених Штатів Америки щодо Ірану , розглянути пропагандистську та психологічну війну, що ведеться Вашингтоном проти Тегерану; • встановити чим і кому вигідна дана ситуація у регіоні Перської затоки.
Контент-аналіз Надзвичайно важливою складовою інформаційних операцій, які США проводять відносно Ірану та його ядерної програми є різні психологічні операції. Одним із найбільш ефективним засобом здійснення психологічних операцій на сьогоднішній день є ЗМІ. Для об’єктивного і системного дослідження особливостей інформаційно-психологічного впливу через засоби масової інформації у четвертому розділі ми використали метод контент—аналізу, який найкраще зможе показати нам чи й справді існує інформаційна війна США щодо Ірану.
Рис. 1. Співвідношення появи повідомлень за жовтень – грудень 2007 року та жовтень – грудень 2012 року
Рис. 2. Співвідношення частоти появи повідомлень, що пояснюють цілі та мотиви США стосовно ядерної програми Ірану у виданнях „Washington Post” , „ The New York Times ”, “The Los Angeles Times” за 2007 рік
Рис. 3. Співвідношення частоти появи повідомлень, що пояснюють цілі та мотиви США стосовно ядерної програми Ірану у виданнях „Washington Post” , „ The New York Times ”, “The Los Angeles Times” за 2012 рік
Рис. 4. Співвідношення частоти появи повідомлень , що забезпечують політичний тиск і переконання громадськості у необхідності втручання у розроблення ядерної програми Іраном за даний період 2007 року
Рис. 5. Співвідношення частоти появи повідомлень , що забезпечують політичний тиск і переконання громадськості у необхідності втручання у розроблення ядерної програми Іраном за даний період 2012 року
Рис. 6. Співвідношення частоти появи повідомлень, що знижують довіру до іранського керівництва у виданнях „Washington Post” , „ The New York Times ”, “The Los Angeles Times” за 2007 рік
Рис. 7. Співвідношення частоти появи повідомлень, що знижують довіру до іранського керівництва у виданнях „Washington Post” , „ The New York Times ”, “The Los Angeles Times” за 2012 рік
Рис. 8. Співвідношення частоти появи повідомлень, що збільшують психологічний вплив військової могутності США та багатонаціональних сил у виданнях „Washington Post” , „ The New York Times ”, “The Los Angeles Times” за 2007 рік
Рис. 9. Співвідношення частоти появи повідомлень, що збільшують психологічний вплив військової могутності США та багатонаціональних сил у виданнях „Washington Post” , „ The New York Times ”, “The Los Angeles Times” за 2012 рік
Рис. 10. Співвідношення частоти повідомлень, що містять в собі позитивну, негативну, нейтральну інформацію про Іран за 2007 рік
Рис. 11. Співвідношення частоти повідомлень, що містять в собі позитивну, негативну, нейтральну інформацію про Іран за 2012 рік
Рис. 12. Рух частоти повідомлень, що містять в собі позитивну, негативну, нейтральну інформацію про Іран за 2007 та 2012 роки ( жовтень, листопад, грудень )
Висновки Регіон Перської затоки, на думку військово-політичного керівництва Сполучених Штатів Америки, є важливим стратегічним регіоном, який необхідно використовувати для вирішення конкретних військових завдань. Одним з перших концептуальним документом, що визначив напрям політики США в Перській затоці стала відома “доктрина Картера”, сформульована 23 січня 1980 року президентом США Дж. Картером, у якій було запропоновано розглядати даний регіон як зону життєво важливих інтересів Сполучених Штатів.
Встановлення контролю над Тегераном є гарантом отримання прямого виходу в Перську затоку та Індійський океан. Іран - це заповітний ключик від нафтового близькосхідного майбутнього. Саме територія Ірану розглядається в якості певного індикатора, який, в умовах встановлення гегемонії Штатів, дасть можливість відобразити реальну картину майбутнього. Тому й сутички за це носять настільки запеклий характер.
Дякую за увагу!


