ЗООЛОГІЯ – наука про тварин, яка вивчає їх

ЗООЛОГІЯ – наука про тварин, яка вивчає їх будову, ріст, розвиток, розмноження, систематику, поширення і значення у природі та в житті людини. Література: 1. Щербак Г. , Царичкова Д. , Вервес Ю. Зоологія безхребетних. К. : Либідь, 1995 -1997, 1 -3 том. 2. Догель В. А. Зоология беспозвоночных. М. : Высшая шк. , 1981. 3. Жизнь животных. 1 -5 том. Под. ред. Ю. И. Полянского. М. : Просвещение, 1987.

1. Тип Пластинчасті – Placozoa 2. Тип Губки – Spongia 3. Тип Кишковопорожнинні – Coelenterata 4. Тип Реброплави – Ctenophora 5. Тип Плоскі черви – Plathelminthes 6. Тип Первиннопорожнинні – Nemathelminthes 7. Тип Коловертки – Rotifera 8. Тип Скреблянки – Acanthocephales 9. Тип Немертини – Nemertini 10. Тип Кільчасті черви – Annelida 11. Тип Членистоногі – Arthropoda 12. Тип Молюски – Mollusca 13. Тип Голкошкірі – Echinodermata 14. Тип Щетинкощелепні – Chaetognatha 15. Тип Моховатки – Bryozoa 16. Тип Погонофори – Pogonophora 17. Тип Напівхордові – Hemihordata

1. Тип Пластинчасті – Placozoa 2. Тип Губки – Spongia 3. Тип Кишковопорожнинні – Coelenterata 4. Тип Реброплави – Ctenophora 5. Тип Плоскі черви – Plathelminthes 6. Тип Первиннопорожнинні – Nemathelminthes 7. Тип Коловертки – Rotifera 8. Тип Скреблянки – Acanthocephales 9. Тип Немертини – Nemertini 10. Тип Кільчасті черви – Annelida 11. Тип Членистоногі – Arthropoda 12. Тип Молюски – Mollusca 13. Тип Голкошкірі – Echinodermata 14. Тип Щетинкощелепні – Chaetognatha 15. Тип Моховатки – Bryozoa 16. Тип Погонофори – Pogonophora 17. Тип Напівхордові – Hemihordata

1. Тип Пластинчасті – Placozoa 2. Тип Губки – Spongia 3. Тип Кишковопорожнинні – Coelenterata 4. Тип Реброплави – Ctenophora 5. Тип Плоскі черви – Plathelminthes 6. Тип Первиннопорожнинні – Nemathelminthes 7. Тип Коловертки – Rotifera 8. Тип Скреблянки – Acanthocephales 9. Тип Немертини – Nemertini 10. Тип Кільчасті черви – Annelida 11. Тип Членистоногі – Arthropoda 12. Тип Молюски – Mollusca 13. Тип Голкошкірі – Echinodermata 14. Тип Щетинкощелепні – Chaetognatha 15. Тип Моховатки – Bryozoa 16. Тип Погонофори – Pogonophora 17. Тип Напівхордові – Hemihordata

Гіпотези походження багатоклітинних: 1. Гастрейна гіпотеза ( Геккель, 1874 ). Віддалений предок Metazoa — куляста колонія найпростіших — гастрея (гіпотетичний організм, який плавав за допомогою джгутиків і розмножувався статевим шляхом). Внутрішній зародковий пласт (ентодерма) утворюється шляхом вп’ячування (інвагінації). 2. Гіпотеза фагоцители ( Мечников, 1877 -86 рр ). Ентодерма утворюється не вп’ячуванням, а шляхом занурення окремих клітин у порожнину бластули — бластоцель, де вони спочатку утворюють рихлий, а згодом щільний зачаток внутрішнього пласту.

Тип Пластинчасті – Placozoa Тип Губки – Spongia Тип Кишковопорожнинні – Coelenterata Тип Реброплави – Ctenophora Тип Плоскі черви – Plathelminthes Тип Первиннопорожнинні – Nemathelminthes Тип Коловертки – Rotifera Тип Скреблянки – Acanthocephales Тип Немертини – Nemertini Тип Кільчасті черви – Annelida Тип Членистоногі – Arthropoda Тип Молюски – Mollusca Тип Голкошкірі – Echinodermata Тип Щетинкощелепні – Chaetognatha Тип Моховатки – Bryozoa Тип Погонофори – Pogonophora Тип Напівхордові – Hemihordata

Тип Пластинчасті – Placozoa П овзаючі мешканці дна прибережних частин морів, розміри яких визначаються міліметрами. Тіло складається із зовнішнього джгутикового епітелію і внутрішньої паренхіми. Між циліндричними клітинами черевного епітелію знаходяться залозисті клітини, що виділяють травний секрет назовні. Між плоскими клітинами спинного епітелію є клітини з вакуолями, вміст яких має захисне значення (робить трихоплакса неїстівним).

Серед клітин паренхіми виділяються вільні амебоїдні клітини і веретеноподібні клітини, які своїми відростками прикріплюються до черевного і спинного епітеліїв, і здатні до скорочення. Клітини паренхіми тетраплоїдні, епітелію – диплоїдні. Живлення : позаклітинне (піноцитоз рідких продуктів зовнішнього травлення клітинами епітелію); фагоцитарне (клітинами епітелію і паренхіми). Розмноження : нестатеве (поділ навпіл або брунькування); статеве (яйцеклітина і сперматозоїди амебоїдні).

Тип Пластинчасті – Placozoa Тип Губки – Spongia Тип Кишковопорожнинні – Coelenterata Тип Реброплави – Ctenophora Тип Плоскі черви – Plathelminthes Тип Первиннопорожнинні – Nemathelminthes Тип Коловертки – Rotifera Тип Скреблянки – Acanthocephales Тип Немертини – Nemertini Тип Кільчасті черви – Annelida Тип Членистоногі – Arthropoda Тип Молюски – Mollusca Тип Голкошкірі – Echinodermata Тип Щетинкощелепні – Chaetognatha Тип Моховатки – Bryozoa Тип Погонофори – Pogonophora Тип Напівхордові – Hemihordata

Тип Губки – Spongia Переважно морські колоніальні, зрідка поодинокі тварини, нерухомо прикріплені до субстрату. На верхньому полюсі знаходиться отвір ( оскулюм ), який веде у внутрішню ( парагастральну або атріальну ) порожнину. Тіло складається із зовнішнього ( пінакодерми ) та внутрішнього ( хоанодерми ) шарів і розташованої між ними паренхіми ( мезохілу ), пронизаної каналами, які відкриваються назовні порами.

Клітини пінакодерми : пінакоцити — клітини із плоскою поверхневою частиною, які утворюють зовнішній покрив і вкривають деякі внутрішні порожнини; пороцити — різновид пінакоцитів, пронизаних поровим каналом, які своїм скороченням регулюють діаметр цього каналу. Клітини хоанодерми : хоаноцити — комірцеві клітини циліндричної форми з одним джгутиком; створюють потік води і спрямовують частинки їжі до основи мікроворсинок комірця, де формуються піно- і фагоцитозні вакуолі.

Мезохіл складається з міжклітинної речовини, скелетних елементів та клітин, основними з яких є: амебоцити (археоцити) – амебоподібні клітини, які рухаються за допомогою псевдоподій; володіють фагоцитарною активністю і здатні перетворюватися в інші типи клітин; спонгіоцити – дрібні клітини, що продукують скелетний білок спонгін ; склероцити – клітини, що утворюють елементи мінерального скелета – спікули (в утворенні її беруть участь щонайменше 2 клітини).

Типи морфологічної будови губок, які визначаються розташуванням хоаноцитів ( комірцевих клітин ): — аскон (хоаноцити вистилають атріальну порожнину); — сикон (хоаноцити вистилають радіальні канали); — лейкон (хоаноцити концентруються у джгутикових камерах). О порою тіла є скелет, який буває вапняковим (Са. СО 3 ), кремнеземним (діоксид кремнію – Si. O 2 ) або роговим (із спонгіну).

Розмноження нестатеве (брунькування, фрагментація, поділ навпіл) і статеве (копуляція гамет, які утворюються внаслідок редукційного поділу археоцитів або хоаноцитів). Яйце розвивається у материнському організмі із метаморфозом (із стадією розселювальної личинки). Фактори, що обмежують поширення губок : відсутність відповідного субстрату (мулисте дно зумовлює закупорювання каналів і загибель губок); низька температура і невисока солоність води.

Значення. Губки є активними біофільтраторами водойм і середовищем для проживання інших організмів. Деякі губки із роговим скелетом є об ’ єктом промислу ( туалетні губки ) завдяки еластичності і гігроскопічності. Їх використовують як шліфувальний та фільтраційний матеріал у медицині, поліграфії, ювелірних і дзеркальних цехах. Скляні губки використовуються як прикраси.

Тип Пластинчасті – Placozoa Тип Губки – Spongia Тип Кишковопорожнинні – Coelenterata Тип Реброплави – Ctenophora Тип Плоскі черви – Plathelminthes Тип Первиннопорожнинні – Nemathelminthes Тип Коловертки – Rotifera Тип Скреблянки – Acanthocephales Тип Немертини – Nemertini Тип Кільчасті черви – Annelida Тип Членистоногі – Arthropoda Тип Молюски – Mollusca Тип Голкошкірі – Echinodermata Тип Щетинкощелепні – Chaetognatha Тип Моховатки – Bryozoa Тип Погонофори – Pogonophora Тип Напівхордові – Hemihordata

Тип Кишковопорожнинні – Coelenterata Переважно морські організми, д ля яких властиві: — радіальна (променева) симетрія; — двошаровість (в онтогенезі закладаються два зародкові листки: ектодерма і ентодерма ); — нервова система і гастральна порожнина; — жалкі клітини – кнідоцитів ; — здатність до регенерації (відновлення); — правильне чергування поколінь – метагенез ; — існування 2 -х форм – поліпа (утворює колонії, прикріплений, розмножується нестатево) і медузи (поодинока, вільноплаваюча, розмножується статево).

КЛАС HYDROZOA – ГІДРО ЇД НІ Морські і прісноводні, переважно мономорфно колоніальні, прикріплені до субстрату. Стінки тіла складаються із епідерми і гастродерми. Епідерма містить: епітеліально-м’язові клітини (м’язовий відросток паралельний поздовжній осі тіла); залозисті клітини (виділяють клейкий секрет); нервові клітини (з’єднані у дифузний плексус); хеморецептори (реагують на поживні речовини); жалкі клітини ( кнідоцити ), інтерстиціальні клітини – недиференційовані, здатні перетворюватися на інші типи клітин.

Жалка нитка вивертається при механічному подразненні кнідоцилю (чутливого джгутика на поверхні клітин). Кнідоцити є трьох типів: пенетранти (пробивання покривів), вольвенти (обплутування здобичі) і глютинанти (утримання внаслідок приклеювання). Гастродерма містить: епітеліально-м’язові клітини (м’язові відростки перпендикулярні поздовжній осі тіла; епітеліальні частини мають джгутики, утворюють псевдоподії і здатні до фагоцитозу); залозисті клітини (виділяють у гастральну порожнину травні ферменти); нервові клітини (поодинокі або утворюють плетиво).

Дихання здійснюється поверхнею епідерми і гастродерми. Живлення – поєднання внутрішньо-клітинного і порожнинного (кормовий раціон: дрібні планктонні організми). Виділення продуктів обміну здійснюється через гастральну порожнину. Розмноження нестатеве (брунькування, фрагментація, поділ) і статеве (копуляція гамет ). У більшості гідроїдних статеве розмноження здійснюється спеціальними особинами ( медузами ), які утворюються на колонії поліпів брунькуванням на безщупальцевих поліпах – бластостилях , відриваються від них і вільно плавають.

Будова медузи. Верхній опуклий бік – ексумбрела , нижній, увігнутий – субумбрела. Між епідермою і гастродермою міститься товстий шар мезоглеї. Гастроваскулярна система складається із шлунка, кільцевого та радіальних каналів. По внутрішньому краю дзвона проходить складка епідерми, що має форму кільця – вітрило. Нервова система доповнена подвійним нервовим кільцем, яке іннервує м’язові волокна вітрила та органи чуття : рівноваги (статоцисти) і зору (вічка).

Медузи – роздільностатеві організми. Статеві органи ( гонади ) розташовані під радіальними каналами або на ротовому стебельці. Статеві клітини ( гамети ) ектодермального походження і виходять назовні через розриви стінки. Запліднення зовнішнє. Життєвий цикл – метагенез або гіпогенез – пригнічення одного з поколінь. При відсутності медузи гонади формуються на поліпоїдному поколінні. При відсутності поліпа з личинки ( планули ) відразу розвиваються медузи.