ЗНО як складова національної системи моніторингу якості освіти

ЗНО як складова національної системи моніторингу якості освіти Історія України Святокум О. Є. , начальник науково-методичного відділу Харківського регіонального центру оцінювання якості освіти, кандидат педагогічних наук

«До майбутнього ми йдемо озираючисьминуле» на Тема власного висловлення ЗНО-2008

Кількість учасників тестування з історії України 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 Україна 83464 179107 282698 162205 191525 174989 140547 Харківська область 4782 9152 16972 8878 10422 9589 8828 Сумська область 2178 4790 7352 4516 4992 4658 4132 Полтавська область 3408 5760 10008 6087 6819 6089 5373

Регіональні дані про абітурієнтів, які отримали менше ніж 124 бали за шкалою 100 -200

Регіональні дані про абітурієнтів, які отримали від 124 до 150 балів за шкалою 100 -200

Регіональні дані про абітурієнтів, які отримали від 150, 5 до 179, 5 бала

Регіональні дані про абітурієнтів, які отримали 180 і більше балів за шкалою 100 -200

Харківська область Менше ніж 124 бали 124 -150 балів 150, 5 -179, 5 балів 180 -200 балів 2008 рік 8, 9% 41% 43, 8% 6, 3% 2009 рік 9, 87% 40, 31% 43, 38% 6, 45% 2010 рік 9, 57% 41, 54% 42, 61% 6, 28% 2011 рік 11, 9% 41, 6% 40, 5% 6, 0% 2012 рік 10, 3% 38, 9% 43, 2% 7, 3% 2013 рік 8, 2% 36, 84% 47, 35% 7, 61% 2014 рік 3, 27% 44, 28% 45, 69% 6, 67%

Дані про абітурієнтів Харківської області, які отримали менше ніж 124 бали за шкалою 100 – 200 з історії України (%), антирейтинг - +

Дані про абітурієнтів Харківської області, які отримали 183, 5 і більше балів за шкалою 100 – 200 з історії України (%), рейтинг - +

Полтавська область менше ніж 124 бали 124 -150 балів 150, 5 -179, 5 балів 180 -200 балів 2008 рік 6, 3% 36, 5% 48, 9% 8, 3% 2009 рік 7, 1% 36, 6% 47, 7% 8, 6% 2010 рік 8, 1% 37, 9% 46, 3% 7, 7% 2011 рік 9, 9% 40, 4% 43, 6% 6, 1% 2012 рік 8, 6% 40, 2% 44, 6% 6, 6% 2013 рік 8, 43% 38, 70% 45, 28% 7, 59% 2014 рік 3, 55% 46, 99% 43, 23% 6, 22%

Дані про абітурієнтів Полтавської області, які отримали менше ніж 124 бали з історії України, % антирейтинг - +

Дані про абітурієнтів Полтавської області, які отримали 183, 5 і більше балів з історії України, % рейтинг + -

Сумська область Менше ніж 124 бали 124 -150 балів 150, 5 -179, 5 балів 180 -200 балів 2008 рік 6, 7% 37, 2% 48, 8% 7, 3% 2009 рік 7, 1% 38, 6% 46, 4% 7, 9% 2010 рік 7, 7% 39, 0% 45, 8% 7, 5% 2011 рік 10, 2% 38, 7% 44, 5% 6, 6% 2012 рік 8, 6% 40, 2% 44, 6% 6, 6% 2013 рік 8, 48% 40, 00% 45, 06% 6, 46% 2014 рік 3, 00% 44, 41% 46, 39% 6, 20%

Дані про абітурієнтів Сумської області, які отримали менше ніж 124 бали з історії України, % антирейтинг - +

Дані про абітурієнтів Сумської області, які отримали 183, 5 і більше балів з історії України, % рейтинг + -

Динаміка середнього значення результатів учасників ЗНО з історії України у 2008 -2014 рр. ХРЦОЯО

Медалісти http: //testportal. gov. ua/reports/

Підсумки ЗНО-2014

Кількісний розподіл завдань за розділами програми

Кількісний розподіл завдань за формами

Рівень виконання тесту з історії України

Розподіл завдань за категоріями складності

Категорії складності за типами завдань тесту з історії України

Результати виконання тесту за місцем проживання 2013 рік 2014 рік

Аналіз змісту тесту ЗНО-2014 з історії України Програмові вимоги Номер завдання Класифікація за Б. Блумом Називати історичні дати 7, 11, 44 знання Називати місця подій 3, 25 знання Називати поняття 1 знання Називати обставини, учасників, результати подій, пам’ятки культури 17, 24 знання Розпізнавати найвидатніші культурні пам’ятки 2, 5, 19 розуміння Розпізнавати за портретними рисами історичних діячів 14 розуміння Визначати хронологічні межі соціально-економічних і політичних подій, їх послідовність та синхронність, встановлювати відповідність між явищами, процесами, подіями та періодами, епохами 18, 35, 49, 50, 52 застосування Локалізувати історико-географічні об’єкти та історичні 8, 16, 55 факти (події, явища, процеси) на карті застосування

Аналіз змісту тесту ЗНО-2014 з історії України Програмові вимоги Номер завдання Класифікація за Б. Блумом Характеризувати (визначати істотні характерні риси, складові, етапи, віхи) подій, явищ і процесів минулого 9, 13, 20, 28, 29, аналіз 34, 39, 41, 42, 46, 54 Характеризувати діяльність видатних історичних постатей 38, 45, 48, 53, 56 аналіз Установлювати відповідність між одиночними фактами і типовими загальними явищами, групувати (класифікувати) факти за вказаною ознакою 15, 43 аналіз Установлювати причини та наслідки подій і явищ, оцінювати їх значення 21, 23, 31, 32, 37, 47 аналіз Працювати з історичними документами різного змісту, а саме: встановлювати відповідність між змістом фрагмента документа та певною епохою, аналізувати зміст фрагмента історичного документа та пояснювати основні ідеї, які він висвітлює 4, 6, 10, 12, 26, 27, 30, 33, 36, 40, 51 аналіз

Знання

Нова історія України (Друга половина ХVІ ст. – перша половина XVIII ст. ): оптимальні завдання

Стародавня та середньовічна історія України: оптимальні завдання

Нова історія України (Друга половина ХVІ ст. – перша половина XVIII ст. ): оптимальні завдання

Новітня історія України (1914– 1939 рр. ): оптимальні завдання

Стародавня та середньовічна історія України: оптимальні завдання

Стародавня та середньовічна історія України: дуже легкі завдання

Нова історія України (Друга половина XVIIІ ст. – 1914 р. ): складні завдання

Нова історія України (Друга половина XVIIІ ст. – 1914 р. ): складні завдання

Розуміння

Стародавня та середньовічна історія України: оптимальні завдання

Нова історія України (Друга половина ХVІ ст. – перша половина XVIII ст. ): оптимальні завдання

Нова історія України (Друга половина XVIIІ ст. – 1914 р. ): складні завдання

Застосування

Новітня історія України (1939 р. – початок ХХІ ст. ): оптимальні завдання

Новітня історія України (1939 р. – початок ХХІ ст. ): оптимальні завдання

Нова історія України (Друга половина ХVІ ст. – перша половина XVIII ст. ): складні завдання

Стародавня та середньовічна історія України: складні завдання

Нова історія України (Друга половина XVIIІ ст. – 1914 р. ): складні завдання

Стародавня та середньовічна історія України: оптимальні завдання

Новітня історія України (1914– 1939 рр. ): оптимальні завдання

Нова історія України : оптимальні завдання

Аналіз

Новітня історія України (1914– 1939 рр. ): легкі завдання

Новітня історія України (1939 р. – початок ХХІ ст. ): оптимальні завдання

Стародавня та середньовічна історія України: оптимальні завдання

Новітня історія України (1939 р. – початок ХХІ ст. ): оптимальні завдання

Новітня історія України (1939 р. – початок ХХІ ст. ): оптимальні завдання

Новітня історія України (1914– 1939 рр. ): оптимальні завдання

Нова історія України (Друга половина ХVІ ст. – перша половина XVIII ст. ): оптимальні завдання

Нова історія України (Друга половина ХVІ ст. – перша половина XVIII ст. ): складні завдання

Новітня історія України (1939 р. – початок ХХІ ст. ): складні завдання

Новітня історія України (1914– 1939 рр. ): складні завдання

Нова історія України (Друга половина XVIIІ ст. – 1914 р. ): складні завдання

Новітня історія України (1939 р. – початок ХХІ ст. ): оптимальні завдання

Новітня історія України (1939 р. – початок ХХІ ст. ): оптимальні завдання

Стародавня та середньовічна історія України: оптимальні завдання

Нова історія України (Друга половина XVIIІ ст. – 1914 р. ): оптимальні завдання

Новітня історія України (1939 р. – початок ХХІ ст. ): складні завдання

Нова історія України (Друга половина ХVІ ст. – перша половина XVIII ст. ): оптимальні завдання

Стародавня та середньовічна історія України: оптимальні завдання

Новітня історія України (1914– 1939 рр. ): оптимальні завдання

Новітня історія України (1914– 1939 рр. ): оптимальні завдання

Новітня історія України (1914– 1939 рр. ): оптимальні завдання

Нова історія України (Друга половина XVIIІ ст. – 1914 р. ): оптимальні завдання

Новітня історія України (1939 р. – початок ХХІ ст. ): складні завдання

Нова історія України (Друга половина XVIIІ ст. – 1914 р. ): складні завдання

Стародавня та середньовічна історія України: легкі завдання

Новітня історія України (1939 р. – початок ХХІ ст. ): оптимальні завдання

Новітня історія України (1914– 1939 рр. ): оптимальні завдання

Новітня історія України (1914– 1939 рр. ): оптимальні завдання

Нова історія України (Друга половина ХVІ ст. – перша половина XVIII ст. ): оптимальні завдання

Нова історія України (Друга половина XVIIІ ст. – 1914 р. ): оптимальні завдання

Нова історія України (Друга половина ХVІ ст. – перша половина XVIII ст. ): складні завдання

Новітня історія України (1939 р. – початок ХХІ ст. ): складні завдання

Новітня історія України (1914– 1939 рр. ): складні завдання

Новітня історія України (1914– 1939 рр. ): складні завдання

Новітня історія України (1914– 1939 рр. ): складні завдання

Висновки p p Лише близько 50% учасників тестування упорались із завданнями, спрямованими на перевірку сформованості хронологічної компетентності. Менше ніж половина учасників виконали завдання, що визначають сформованість просторової компетентності. Тільки 40% учасників продемонстрували сформованість уміння працювати з історичними документами різного змісту. Усього третина учнів обрали правильну відповідь у завданнях, що потребують уміння встановлювати причини та наслідки подій.

Підготовка до ЗНО-2015

Офіційні документи щодо ЗНО-2015 q. Наказ Міністерства освіти і науки України від 01. 10. 2014 року № 1120 «Про деякі питання проведення зовнішнього незалежного оцінюваня результатів навчання, здобутих на основі повної загальної середньої освіти, для осіб, які виявили бажання вступати до вищих навчальних закладів Україні в 2015 році» q. Наказ Міністерства освіти і науки України від 01. 10. 2014 року № 1121 «Про програми зовнішнього незалежного оцінюваня для осіб, які бажають здобувати вищу освіту на основі повної загальної середньої освіти» q. Наказ Міністерства освіти і науки України від 05. 11. 2014 року № 1276 «Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки України від 01. 10. 2014 № 1121» q. Наказ Міністерства освіти і науки України від 15. 10. 2014 року № 1172 «Про затвердження Умов прийому на навчання до вищих навчальних закладів України у 2015 році » q. Наказ Міністерства освіти і науки України від 17. 10. 2014 року № 1177 «Про підготовку до проведення зовнішнього незалежного оцінюваня результатів навчання, здобутих на основі повної загальної середньої освіти, для осіб, які виявили бажання вступати до вищих навчальних закладів Україні в 2015 році» q. Характеристики сертифікаційних робіт зовнішнього незалежного оцінювання 2015 року з усіх предметів

Термін проведення: квітеньлипень Результат ЗНО з української мови та літератури (базовий рівень українська мова) зараховується як результат ДПА для всіх випускників ЗНЗ (I сесія) Нова система визначення результатів: введення категорії «склав/не склав» новації ЗНО 2015 Тести двох рівнів складності (базовий та поглиблений) з української мови і літератури та математики Термін дії сертифікатів минулих років скасовано Відсутність тестів із світової літератури та всесвітньої історії. Кожна іноземна мова – окремий предмет

Система визначення результатів ЗНО-2015 метод Ангоффа qотримання «порогового бала» ( «склав/не склав» встановлюється групами експертів з кожного предмета) qучасники, які не набрали «порогового бала» (категорія «не склав» ), не мають права використати результат ЗНО з відповідного предмета для участі у конкурсному вступі до ВНЗ qрезультати учасників, які отримали «пороговий бал» (категорія «склав» ) дають право брати участь у конкурсному вступі до ВНЗ і шкалюються від 100 до 200 балів (окремо за кожен рівень складності) education-ua. org/ua/articles/316 стаття Валерія Бойка, начальника відділу змісту суспільно-гуманітарних навчальних предметів УЦОЯО «Визначення результатів зовнішнього незалежного оцінювання: старі проблеми та нові перспективи»

«Метод Ангоффа» : сутність Група експертів, аналізуючи завдання тесту, визначає (оцінює) вірогідність правильної відповіді на певне завдання мінімально підготовленого абітурієнта. Експертні оцінки усереднюються, а ці середні значення використовуються для визначення критеріального порогу «склав/не склав» або так званого «порогового бала» . «Мінімально підготовлений абітурієнт» : Øтой, хто володіє найменшим обсягом знань і умінь, необхідних для виконання завдання; Øтой, хто своїми знаннями й уміннями ледь відповідає освітньому предметному стандарту; Øтой, чиї знання й уміння є фрагментарними, граничними, але прийнятними.

«Метод Ангоффа» : процедура – формування кола експертів–предметників. Їх має бути не менше 10. При цьому, експерти мають бути різної статі, віку, сфери діяльності (ЗНЗ, гімназія, ВНЗ, НАН, АПН України). У такий спосіб створюється прийнятний «освітній фон» . Варто пам'ятати, що чим більше буде залучено експертів, тим кращою буде дисперсія експертних оцінок. Як наслідок – більш точним виявиться середнє значення критеріального порогового бала.

«Метод Ангоффа» : процедура Інструкція: «Визначте (оцініть) кількість мінімально підготовлених абітурієнтів зі 100, які правильно виконають завдання. Наприклад, якщо на Вашу думку це завдання виконає 60 зі 100, то в графі «% правильних відповідей» Листа оцінювання запишіть значення 60%» . Під час інструктажу модератор групи обов'язково наголошує на таких моментах: 1) оцінка не повинна бути вищою, ніж 95 та нижчою, ніж 25, оскільки навіть дуже добре підготовлений абітурієнт може помилитися й не виконати завдання, а мінімально підготовлений абітурієнт може вгадати правильну відповідь; 2) під час роботи експертам не надаються «ключі» відповідей до завдань, оскільки це може необґрунтовано впливати на експерта, нівелюючи його розуміння, «відчуття» складності завдання.

«Метод Ангоффа» : процедура p. Будь–яке завдання, для якого стандартне відхилення експертних оцінок перевищує 10, колективно обговорюється. За результатами таких обговорень експерти можуть змінити свою оцінку. p. Після обговорення, коригування експертами своїх оцінок модератор в таблиці Excel здійснює перетворення відсотка ймовірності правильної відповіді по кожному завданню у відповідний коефіцієнт. Наприклад, 45% – 0, 45, 30% – 0, 30 і т. д. p. Модератор обчислює суму всіх коефіцієнтів завдань тесту по кожному експерту. Ця сума – «пороговий бал» , який встановив певний експерт. p. На завершальному етапі обчислюється середнє значення «порогових балів» усіх експертів. Це значення і є підсумковим «пороговим балом» для тесту, заради визначення якого й працювала група експертів.

Тести двох рівнів складності

Програма ЗНО з історії України Додаток до наказу Міністерства освіти і науки України від 05. 11. 2014 № 1276 p p p p Метою ЗНО з історії України є оцінювання рівня сформованості історичної компетентності випускника школи, визначення відповідності навчальних досягнень учня освітньому стандарту та чинній навчальній програмі. Тестові завдання мають перевіряти такі знання й уміння учнів: визначати хронологічні межі соціально-економічних та політичних подій, їхні зміст та послідовність; локалізувати на карті місця історичних подій; пояснювати і застосовувати поняття й терміни; встановлювати причини та наслідки подій і явищ, оцінювати їх значення; визначати найважливіші зміни, що відбувалися й відбуваються в житті людства; встановлювати відповідність між одиночними фактами і типовими загальними явищами; розпізнавати найвидатніші культурні пам’ятки; працювати з історичними документами. Усього – 31 тема

Програма ЗНО з історії України Додаток до наказу Міністерства освіти і науки України від 05. 11. 2014 № 1276 8. Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст. Факти: Національно-визвольна війна українського народу. Зміни в суспільно-політичному житті. Утворення української козацької держави – Війська Запорізького. Зовнішньополітична діяльність уряду Б. Хмельницького. Дати: 1648 р. - Жовтоводська, Корсунська та Пилявецька битви; 1649 р. - Зборівська битва. Укладення Зборівського договору; 1651 р. - Берестецька битва. Укладення Білоцерківського договору; 1652 р. - Батозька битва; 1654 р. - укладення українсько-російського договору. Персоналії: Б. Хмельницький, І. Богун. Поняття та терміни: «Національно-визвольна війна» , «Військо Запорозьке» , «Гетьманщина» . Позначати на картосхемі територіальні зміни, що відбулися внаслідок Національно-визвольної війни, територію української козацької держави за Зборівським і Білоцерківським договорами, місця основних подій війни. Характеризувати відносини Війська Запорізького з Польщею, Кримським ханством, Молдовою, Московією; умови мирних угод українців з польським урядом, українсько-російського договору 1654 р. Визначати причини та наслідки Національно-визвольної війни, місце Гетьманщини в міжнародних відносинах тогочасної Європи. Порівнювати наслідки та значення найважливіших битв Національновизвольної війни.

України Додаток до наказу Міністерства освіти і науки України від 05. 11. 2014 № 1276 9. Українські землі в 60— 80 -ті рр. XVII ст. Факти: Гетьманування І. Виговського. Ухвалення Гадяцьких пунктів. Московсько-українська війна. Гетьманування Ю. Хмельницького. Поділ Гетьманщини. Гетьманування П. Тетері, І. Брюховецького, П. Дорошенка, Д. Многогрішного, І. Самойловича. Чигиринські походи турецько-татарського війська. Занепад Правобережжя. Запорозька Січ у складі Гетьманщини. Адміністративно- територіальний устрій Слобідської України. Дати: 1659 р. - Конотопська битва; 1667 р. - Андрусівський договір; 1681 р. - Бахчисарайський мирний договір; 1686 р. - «Вічний мир» . Персоналії: І. Виговський, П. Тетеря, П. Дорошенко, І. Брюховецький, І. Сірко, Ю. Хмельницький, Д. Многогрішний, І. Самойлович. Поняття та терміни: «Руїна» . Позначати на картосхемі території, підвладні гетьманам Лівобережної та Правобережної України; території, що перебували під контролем Московського царства, Османської імперії, Польщі. Характеризувати зовнішню та внутрішню політику гетьманів, зміст політичних угод того часу, що стосувалися українських земель, особливості господарського та церковного життя. Визначати причини та наслідки московсько -української війни 1658 -1659 рр. ; Руїни; укладення гетьманськими урядами угод з державами-сусідами, найважливіших угод між іноземними державами, що стосувалися українських земель. Порівнювати адміністративно-політичний устрій Слобідської України та Лівобережної Гетьманщини.

України Додаток до наказу Міністерства освіти і науки України від 05. 11. 2014 № 1276 20. Україна в Першій світовій війні Факти: Позиції українських політичних сил Наддніпрянської України та західноукраїнських земель щодо війни. Перебіг воєнних дій на території України. Діяльність австрійської та російської адміністрації в Галичині. Бойовий шлях легіону Українських січових стрільців. Дати: Серпень 1914 р. – утворення Головної української ради, формування легіону Українських січових стрільців, створення Союзу визволення України. Персоналії: К. Левицький, Д. Дорошенко, О. Бобринський Поняття та терміни: «Світова війна» , «Союз визволення України» , «Головна українська рада» , «Галицько-Буковинське генерал-губернаторство» . Позначати на картосхемі військові події на території України в 1914– 1916 роках. Характеризувати територіальнополітичні плани і наміри ворогуючих держав щодо українських земель, еволюцію позиції українських політичних сил щодо війни, соціальноекономічне та суспільно-політичне становище населення впродовж війни, динаміку змін в свідомості різних соціальних верств українського суспільства. Визначати соціально-економічні та політичні наслідки війни для українського суспільства.

Програма ЗНО з історії України Додаток до наказу Міністерства освіти і науки України від 05. 11. 2014 № 1276 23. Українська СРР в умовах нової економічної політики Факти: Входження УСРР до складу СРСР. Голод у південних губерніях УСРР. Неп в УСРР. Відбудова народного господарства. Політика «коренізації» в УСРР (українізація). Кампанія з ліквідації неписемності дорослих. Українське національне відродження 20 -х рр. Боротьба з націонал-комунізмом. Дати: 1922 р. - входження УСРР до складу СРСР; 1921 - 1923 рр. - голод в Україні; 1923 р. - початок політики «українізації» ; 1925 р. - завершення відбудови промисловості, курс на індустріалізацію. Персоналії: Л. Каганович, О. Шумський, М. Скрипник, М. Волобуєв, М. Хвильовий (Фітільов), Г. Юра, Л. Курбас, М. Бойчук, О. Довженко. Поняття та терміни: «індустріалізація» , «українізація» , «автокефальна церква» . Позначати на картосхемі зміни у адміністративно-територіальному устрої УСРР у 1921 - 1928 рр. Характеризувати неп та її складові, процес стабілізації економічного і соціального життя в Україні, політику більшовиків щодо релігії та церкви в Україні, політику «українізації» та її наслідки, особливості розвитку української культури в цей період. Визначити причини та наслідки «українізації» , її вплив на українську культуру й ментальність населення УСРР, вступу УСРР в СРСР; причини та особливості впровадження непу в Україні. Порівнювати політику «воєнного комунізму» та нову економічну політику (неп) в УСРР.

України Додаток до наказу Міністерства освіти і науки України від 05. 11. 2014 № 1276 24. Радянська модернізація України Факти: Радянська модернізація в Україні. Суспільнополітичне, соціально-економічне, культурнее та релігійне життя. Масові репресії. Ідеологізація суспільного життя, культ особи. Згортання українізації. Дати: 1928 -1938 рр. – період радянської модернізації в Україні; 1928 р. – Шахтинська справа; 1929 р. – справа СВУ; 1929 р. – рік великого перелому, початок суцільної колективізації; 1932 - 1933 рр. - Голодомор – геноцид українського народу; 1934 р. - перенесення столиці України з Харкова до Києва. Персоналії: О. Стаханов, П. Постишев, С. Косіор, М. Скрипник, Й. Сталін. Поняття та терміни: «форсована індустріалізація» , «стаханівський рух» , «колективізація» , «розкуркулення» , «закон про п'ять колосків» , «голодомор» , «розстріляне відродження» . Позначати на картосхемі основні індустріальні об'єкти, побудовані за часів модернізації. Характеризувати сутність та наслідки політики форсованої індустріалізації та колективізації в Україні, взаємозв'язок між різними складовими економічної політики сталінського режиму (індустріалізація, колективізація); зміни в соціальній структурі населення; особливості суспільно-політичного та культурного життя періоду. Визначати причини та наслідки політики форсованої індустріалізації та колективізації, зв'язки між радянською модернізацією і зміною соціальної структури українського радянського суспільства, масовими репресіями в Україні. Причини та наслідки Голодомору 1932 - 33 рр. Порівнювати політику непу та економічну політику 1930 -х років.

26. Україна під час Другої світової війни Факти: Початок Другої світової війни. Включення Західної України, Бессарабії та Північної Буковини до складу УРСР. Початок Великої Вітчизняної війни. Встановлення нацистського окупаційного режиму. Розгортання радянського партизанського руху. Діяльність ОУН. Утворення УПА. Визволення України. Депортація кримських татар та інших народів Криму. Перемога у Великій Вітчизняній війні. Дати: 23 серпня 1939 р. – радянсько- німецький пакт про ненапад (пакт Молотова. Ріббентропа); 1 вересня 1939 р. – початок Другої світової війни; 17 вересня 1939 р. – вступ Червоної армії на територію Західної України; листопад 1939 р. – Східну Галичину і Волинь включено до складу УРСР; 2 серпня 1940 р. – Південну і Північну Бессарабію та Північну Буковину включено до складу УРСР; 22 червня 1941 р. – початок Великої Вітчизняної війни; 30 червня 1941 р. - проголошення Акта відновлення Української Держави; грудень 1942 р. – початок звільнення України; 6 листопада 1943 р. - визволення Києва; січень – лютий 1944 р. – Корсунь-Шевченківська наступальна операція; вересень – жовтень 1944 р. – Карпатсько-Ужгородська наступальна операція; 28 жовтня 1944 р. – визволення всієї території України; 9 травня 1945 р. – завершення Великої Вітчизняної війни, День Перемоги. Персоналії: С. Тимошенко, М. Кирпонос, С. Ковпак, О. Федоров, О. Сабуров, А. Мельник, С. Бандера, Р. Шухевич, О. Довженко, О. Теліга. Поняття та терміни: «план «Ост» , «новий порядок» , «Голокост» , «колабораціонізм» , «рух Опору» , «депортація» , «радянізація» Позначати на карті українські землі, приєднані до УРСР в результаті реалізації радянсько-німецьких договорів 1939 р. ; місця, пов'язані з початком та завершенням визволення України від німецьких загарбників, битв і військових операцій, окупаційні зони, на які була розділена Україна, території поширення та активних дій різних течій руху Опору. Характеризувати суть гітлерівського плану «Ост» , нацистський «новий порядок» в Україні, діяльність радянських партизан та українського визвольного руху. Визначати наслідки радянськонімецьких договорів 1939 р. Для українських земель; політики радянізації новоприєднаних до УРСР територій, причини поразок Червоної армії у 1941 р. , основні результати та наслідки війни для України й українського народу, внесок українського народу в перемогу над Німеччиною та її союзниками. Описувати мобілізаційні заходи, процес окупації України, перебіг найважливіших військових подій 1941 -1945 рр. , Депортацію кримських татар та інших народів Криму.

31. Україна в умовах незалежності Факти: Початок державотворчих процесів. Заснування Збройних сил. Дострокові вибори до Верховної Ради та вибори Президента України. Прийняття державної символіки, формування Інституту громадянства. Ухвалення Конституції 1996 р. Та змін до неї. Приватизація засобів виробництва. Лібералізація цін. Грошова реформа. Диференціація суспільства. Інтегрування України в європейське та світове співтовариство. Соціально-економічне та культурне життя. «Газові» та «торгівельні війни» з Росією. «Революція Гідності» . Агресія Росії проти України. Анексія Криму. Президентські вибори 2014 р. Антитерористична операція. Угода про асоціацію з Європейським Союзом (ЄС). Дати: 6 грудня 1991 р. – заснування Збройних сил України; липень 1994 р. – обрання Л. Кучми Президентом України; 1995 р. – обрання України членом Ради Європи (РЄ); 28 червня 1996 р. – ухвалення Конституції України; жовтень–грудень 2004 р. – «Помаранчева революція» , обрання Президентом України В. Ющенка; 2008 р. – вступ України до Світової організації торгівлі (СОТ); листопад 2013 – лютий 2014 рр. – «Революція гідності» ; 2014 р. – підписання Україною Угоди про асоціацію з Європейським Союзом (ЄС). Червень 2014 р. – обрання П. Порошенка Президентом України. Персоналії: Л. Кучма, В. Ющенко, В. Янукович, П. Порошенко. Поняття та терміни: «революція на граніті» , «Помаранчева революція» , «Євромайдан» , «Небесна сотня» , «Революція Гідності» , «сепаратизм» , «антитерористична операція (АТО)» , «анексія» , «тимчасово окупована територія»

ДОДАТОК ДО ПРОГРАМИ ЗНО З ІСТОРІЇ УКРАЇНИ Перелік пам’яток архітектури та образотворчого мистецтва, обов’язкових для розпізнавання абітурієнтами Виникнення та розквіт Київської Русі p Софійський собор у Києві (перша половина 11 ст. ). Сучасний вигляд. p Мозаїки Богоматері Оранти та Христа Вседержителя із Софійського собору в Києві. p Спасо-Преображенський собор в Чернігові. 1036. Сучасний вигляд. p Успенська соборна церква Києво-Печерського монастиря. 1073– 1087. Реконструкція. Сучасний вигляд. p Вишгородська ікона Богородиці (візантійська традиція). 1 пол. 12 ст. p Євангеліст Лука. Мініатюра з Остромирового Євангелія. 1056– 1057. p Родина князя Святослава Ярославовича. Мініатюра з «Ізборника» 1073. Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава p Мозаїчна композиція «Євхаристія» з Михайлівського Золотоверхого собору. 1108– 1113. p Холмська ікона Богородиці (візантійська традиція). 11 ст. p Свенська ікона Богородиці зі святими Антонієм та Феодосієм Печерськими (початок 12 ст. ) p Дорогобузька ікона Богородиці (остання третина 13 ст. ) p Успенський собор у Володимирі. 1161. Реконструкція. p П’ятницька церква в Чернігові. Кінець 12 ст. p Церква святого Пантелеймона в Галичі. Кінець 12 ст. p Вежа в селі Стовп поблизу Холма. Середина 13 ст. … Усього – близько 80 джерел

Характеристика тесту з історії України

Характеристика тесту з історії України

ЗОВНІШНЄ НЕЗАЛЕЖНЕ ОЦІНЮВАННЯ Телефон науково-методичного відділу: (057) 705 -39 -10 Факс: (057)705 -15 -64 Електронна пошта: office@zno-kharkiv. org. ua Сайт: www. zno-kharkiv. org. ua Адреса: майдан Свободи, 6, офіс 463, м. Харків, 61022

Дякую за увагу!