Зміст 1 Прізвища – не примха 2 Від чого творились українські прізвища 3 Прізвища, утворені від імені матері 4 Прізвища, що вказують на ремесло, професію, вид занять 5 Прізвища, що походять від жартівливих прізвиськ людей різних професій 6 Прізвища, утворені від народних назв співців і музикантів 7 Про церковнослужителів нагадують прізвища 8 Козацькі Прізвиська 9 Вуличні прізвиська 10 Прізвища, що відображають якусь особливість одягу 11 Наше прізвище - це живе слово, пам‘ять роду.
ПРО ЩО РОЗПОВІДАЮТЬ ПРІЗВИЩА
ПРІЗВИЩА – НЕ ПРИМХА! Від прізвищ треба відрізняти прізвиська (вуличні клички), які живуть і нині в українських селах. На відміну од прізвищ, вони не оформлені ніякими особовими документами. Велика кількість теперішніх родових прізвищ виникла саме з колишніх прізвиськ. Як же утворилися наші прізвища? Прізвища – не примха. Вони з'явилися за тих часів, коли люди почали селитися великими гуртами, займатися різними ремеслами, одержувати маєтки, титули, звання й чини, торгувати, мандрувати, коли вже треба було знати не тільки, хто це, син чи донька, а й якою працею займається людина, з якого вона роду, яке в неї майно, з якої вона місцевості тощо. У Європі наймення типу сучасних прізвищ прийшли на зміну родовим іменням римлян приблизно у XII ст. ; сучасні прізвища українців масово з'являються в період інтенсивного утворення нашої нації; напівофіційні наймення та прізвиська поступилися місцем новітнім особовим іменам десь між XIV та XVIII ст. Процес виникнення й усталення прізвищ як окремого класу спадкових найменувань людей охоплює великий проміжок часу. Спочатку спадкові родові назви побутують у середовищі вищих верств феодального суспільства – князів, магнатів, власників земельних володінь і маєтків. Уже джерела XVI ст. фіксують князівські найменування типу Андрей Михайловичь Сангушковичь Каширский.
ВІД ЧОГО ТВОРИЛИСЬ УКРАЇНСЬКІ ПРІЗВИЩА? власні джерела назви місця проживання чи походження назви постійного заняття(професії) індивідуальні ознаки
Українські прізвища мають дуже розгалужену морфологію формування та різні джерела походження. Найбільш розповсюдженими є прізвища утворені з суфіксами -енко, -єнко та -ук, -юк. Нині під прізвищами передусім розуміється родове прізвище, яке передається від батька до сина. Початково на Русі застосовували лише прізвиська, які і можна зустріти в іменуваннях давньоруських князів і які не успадковувалися. Застосовувати родові прізвища в офіційному діловодстві почали через необхідність вказання права власності на щось лише згодом. Масово родові прізвища зустрічаються в письмових джерелах, що стосуються українських земель в XIV–XVI століттях. Спочатку родові прізвища мали переважно багаті люди, які мали статки (купці, бояри, магнати, власники земель). Проте вже в XVII ст. ледь не всі українці мали власні прізвища, щоправда прізвища часто трансформувалися, на їх основі могли створюватися нові прізвища, наприклад, син людини з прізвищем Коваль міг отримати прізвище Коваленко (син Коваля). Багато прізвищ з'явилися в часи Запорозької Січі, оскільки при вступі на Січ козак міняв своє старе прізвище на нове. Стабільності прізвища набули лише в XIX ст. Поширеною також була заміна старих прізвищ на аристократичний (шляхетсько-панський) лад, хоча шляхтичі та пани в ряді періодів намагалися протидіяти цьому через заборону приймання певних прізвищ простолюдинами. Паралельно співіснували офіційні прізвища та неофіційні прізвиська, які знаходили своє відображення в українській діловій та художній літературі.
Прізвища на –енко вважають основним східноукраїнським типом Прізвища на –ук (-юк), -чук належать до західноукраїнського типу
ПРІЗВИЩА, УТВОРЕНІ ВІД ІМЕНІ МАТЕРІ Ганненко, Катренко, Варченко, Марусенко, Мотренко, Настенко, Пазенко, Улитенко, Явдощенко, Гандзюк, Маланчук, Марущак, Ганнусяк, Мариняк, Марусяк, Настяк, Паращак
ПРІЗВИЩА, ЩО ВКАЗУЮТЬ НА РЕМЕСЛО, ПРОФЕСІЮ, ВИД ЗАНЯТЬ Швець (Шевченко, Шевчук, Шевців, Шевчишин) Гончар (Гончаренко, Гончарук) Кравець (Кравченко, Кравчук, Кравців) Мельник (Мельниченко, Мельничук) Мірошник (Мірошниченко) Ткач (Ткаченко, Ткачук) Колесник (Колісниченко) Скляр, Шкляр (Скляренко) Чумак (Чумаченко) Коновал (Коноваленко)
ПРІЗВИЩА, ЩО ПОХОДЯТЬ ВІД ЖАРТІВЛИВИХ ПРІЗВИСЬК ЛЮДЕЙ РІЗНИХ ПРОФЕСІЙ Тесляри - Дубогризенко, Короцюпенко, Корощупенко
Мельники – Мукосієнко, Крупидеренко, Жорноклевенко
Шевці – Тягнишкіра, Тягнишкура
ПРІЗВИЩА, УТВОРЕНІ ВІД НАРОДНИХ НАЗВ СПІВЦІВ І МУЗИКАНТІВ Кобзар, Кобзаренко, Співак, Скрипник, Скрипченко, Дудик, Цимбал, Басистий, Дудник, Цимбалюк, Органістий, Цимбаліста
ПРО ЦЕРКОВНОСЛУЖИТЕЛІВ НАГАДУЮТЬ ПРІЗВИЩА Дяк, Дяченко, Дячук, Попенко, Попик, Паламарчук, Паламаренко, Пономаренко, Титаренко, Титарчук
КОЗАЦЬКІ ПРІЗВИСЬКА Запорожець, Запорожченко, Козак, Козачук, Козаченко, Січовик, Кошовий, Хорунжий, Довбиш, Гармаш, Пушкаренко
ВУЛИЧНІ ПРІЗВИСЬКА Безбородько, Голобородько, Білоус, Безух, Безпалько, Бородай, Дзюба
ПРІЗВИЩА, ЩО ВІДОБРАЖАЮТЬ ЯКУСЬ ОСОБЛИВІСТЬ ОДЯГУ Безпояско, Широкопояс, Кривошапка, Рябошапка, Довгопол, Сіроштан, Білоштан
НАШЕ ПРІЗВИЩЕ - ЦЕ ЖИВЕ СЛОВО, ПАМ‘ЯТЬ РОДУ. І якщо одне прізвище ще не несе в собі історію роду, то сі разом вони становлять історію народу
представляють презентацію (Сірик Денис Костянтин Пшеничний і Сац Игор)