Жовтоводька гуманітарна гімназія ім. Лесі Українки Роботу виконала учениця 8 -б класу Трофімова Ольга Перевірив вчитель зарубіжної літератури Вінніченко А. С. 2016
Омар Хайям. Коротка відомість Датою народження Омара Хайяма вважають 18 травня 1048 року. Цю дату вдалось встановити за гороскопом самого Омара Хайяма, який був складений при народженні або вирахуваний пізніше. Він говорив: «Його. У 1074 році Омара Хайяма запросили до двору могутнього султана Малік-шаха (1072– 1092), у місто Ісфаган. Того року почався 20 -літній період його особливо плідної наукової діяльності, блискучої за досягнутими результатами. Місто Ісфаган було у цей час столицею могутньої централізованої сельджукської держави, що простягалася від Середземного моря на заході до кордонів Китаю на сході, від Головного Кавказького Хребта на півночі до Перської затоки на півдні. Омар Хайям був запрошений султаном Малік-шахом на настійну вимогу Нізам аль-Мулька (візиря Малікшаха) аби очолити палацову обсерваторію. Тут працювали «найкращі астрономи століття» (записи тогочасних джерел), яким надали великі кошти для придбання відповідного устаткування. Султан наказав Омару Хайяму розробити новий календар. гороскопом були Близнюки: Сонце та Меркурій були у 3 -му градусі Близнюків, Меркурій був у сполученні з Сонцем, а Юпітер був по відношенню до них обох у тригональному аспекті» . Індійський дослідник Свамі Говінда Тіртха за аналізом гороскопу згідно з середньовічними таблицями ефемерид встановив дату 18 травня 1048 року, а співробітники Інституту теоретичної астрономії АН СРСР, провівши власні розрахунки, підтвердили цю дату. Місце народження Хайяма — Нішапур — згадується у двох джерелах — у Шахразуя (історика XII сторіччя) у творі «Услада душ» та історика Агмада Татаві в «Історії тисячоліть» , написаної у 1589 році. У Ісфаганський період Омар Хайям займався також і проблемами філософії, з особливою старанністю вивчаючи величезну наукову спадщину Авіценни. Один з філософських творів Авіценни — «Звертання» , присвячений деяким питанням навчання перипатетиків, Омар Хайям перевів з арабської на мову фарсі, виявивши тим самим свого роду новаторство: роль мови науки відігравала у цей час
Проблем філософії та релігії Хайям торкнувся у багатьох своїх віршах та в 5 спеціальних трактатах. Але його світогляд і досі не має однозначної оцінки, бо багато в чому його філософські трактати розходяться з поетичними висловлюваннями. До 1080 року належить перша праця Омара Хайама — «Трактат про буття і повинність» . Трактат був написаний у відповідь на лист імама та судді ан-Насаві, який пропонував «царю філософів Заходу і Сходу Абу-ль-Фатгу ібн Ібрагіму Хайяму» висловитися в питаннях «про мудрість творця у створенні світу й особливо людини, і про необхідність людям молитися» . До цього трактату належить також «Відповідь на три питання: необхідність протиріч у світі, детермінізму та довговічності» , у передмові до якої Хайям зазначив, що він не чекав, що «йому поставлять питання, де міститься такий сумнів» . Звертання до Хайяма ідеолога ісламу було викликано протиісламськими висловленнями, що поширювалися вже в той час різними релігійними сектами. Вірогідно, лист мав на меті спонукати Хайяма виступити з відкритим визнанням основних положень ісламу. Чи було це спробою допомогти поету відвести від себе чутки про вільнодумство, чи спроба змусити його виправдовуватись — достеменно не відомо. У відповідному трактаті Омар Хайям, заявивши себе учнем і послідовником Авіценни, висловив свої судження з філософських позицій. Визнаючи існування Бога як першопричини всього сущого, Хайям стверджував, однак, що конкретний порядок будь-яких явищ не є результатом Божественної мудрості, а визначається в кожному окремому випадку законами самої природи. Назагал, у своїх філософських трактатах Хайям виступав як прибічник східного аристотелізму зі значними елементами неоплатонізму, суттєво пристосованого до мусульманського віровчення. Раціоналістичні доводи використовувалися Хайямом на підтвердження важливих положень ісламу та релігійної обрядності. Точка зору Хайяма згодом отримала в Європі назву «концептуалізм» . Довгий час датою смерті Омара Хайяма вважався 1123 рік. Проте існує декілька джерел, які збереглися до нашого часу, що непрямо свідчать про іншу дату смерті Хайяма. З одного боку, це розповідь Нізамі Самарканді, де він розповідає про
Творчість Омара Хайяма Омар Хайям - середньовічний персидський поет, а також великий математик і астроном. Він є автором віршів філософського змісту, об'єднаних у збірку " Рубайят". За формою це чотиривірша, в яких три або чотири рядки римуються між собою (зазвичай римується перша, друга і остання рядки) і розмежовуються паузами - називаються ці чотиривіршовані рубаї. Від цього слова відбувається і назва збірки. Зміст рубаи Омара Хайяма, як вже було сказано філософсько-ліричне. Наприклад, поет роздумує про буття людини : "Від безбожья до Бога - мить одно, Від нуля до підсумку - мить одно, Бережи дорогоцінну цю мить Життя, ні мало, ні багато - мить одно"! Омар Хайям веде розповідь про внутрішній світ людини. Ця відкрита і щира розповідь ведеться часто від першої особи. Те, що хвилює розумну, чесну і освічену людину в суспільстві, ставало темами для віршів Омара Хайяма, а
У той час на Сході посилився вплив ісламу. Омар Хайям роздумує про Бога, він для поета є найбільшою загадкою. Але поет рішуче відкидає церковні догми. Його іронія і вільнодумство повною мірою відбилися в рубаи. Поет представляє свої виведення дуже дотепно. Наприклад, іслам заборонив пити вино. Але Омар Хайям парадоксально доводить, що пити вино можна якраз тому, що, згідно з ісламом, вино - це ворог, а пити кров ворога релігія дозволяє. Багато влучних висловлювань Омара Хайяма стали афоризмами: "Ти краще голодуй, чим що потрапило є. І краще будь один, чим разом з ким попало", "Краще за друга до себе прив'язати добротою, чим від пут людство звільняти"!, "Якщо підлий ліки наллють тобі - вилий! Якщо мудрий подасть тобі отруті - прийми"!, "Насолода все, решта - ніщо"!, "Я знаю тільки те, що нічого не знаю". Теми творчості Омара Хайяма - роздуми про природу людини, про дорогоцінний дар життя, її сенс, а також про взаємовідносини людини з
Ймовірно, сам Хайям не записував свої рубаї. Але кількість збереженого поетичного надбання поета дивує. Допомогла давня арабська традиція усного збереження віршів у дописьмовий період. Найдавніші письмові збірки рубаї датують 15 століттям. Дехто стверджує, що сам Омар Хайям записав деякі вірші на чистих смужках своїх наукових трактатів, і цим зберіг їх від втрати. Літературознавці нараховують нині (2008 рік) майже п'ять тисяч старовинних рубаї, так чи інакше пов'язаних із доробком уславленого поета. Склалася навіть своя традиція перекладів рубаї іншими мовами. Свої традиції має й українська перекладацька школа. З'явилися й світлини (ілюстрації) до поезій Хайяма, це майже цілком традиція європейська.
Перелік Творів письменника 1. «Труднощі арифметики» (Мушкілат ал-хісаб, арифметичний трактат, рукопису не виявлено). 2. Без назви (алгебраїчний трактат, місце перебування рукопису — Тегеран). 3. «Трактат про доведення задач алгебри та алмукабали» (Рісала фі-л-барахін 'ала маса'їл алджабр ва-л-мукабала, алгебраїчний трактат, місце перебування рукопису — Париж, Лейден, Лондон, Нью-Йорк, Рим). 4. «Трактат про тлумачення темних положень у Евкліда» (Шарх ма ашкала мін мусадарат кітаб Уклідіс, геометричний трактат, місце перебування рукопису — Лейден) 5. «Коротко природознавство» (Мухтасар фі-т-табі'йат, фізичний трактат, місце перебування рукопису не виявлене) 6. «Терези мудростей» (Мізан ал-хікам, фізичний трактат, місце перебування рукопису — Петербург, Бомбей, Хайдерабад, Гота) 7. «Необхідне про місця» (Лівазім ал-амкіна, географічний трактат, місце перебування рукопису не виявлене) 8. «Трактат про буття і повинність» (Рісалат ал-каун ва-т-такліф, філософський трактат, місце перебування рукопису — вірогідно Каїр) 9. «Відповідь на три питання» (Ал-джаваб ан салас маса'їл, філософський трактат, місце перебування рукопису — вірогідно Каїр) 10. «Світло розуму про предмет загальної науки» (Ад-дійа 'ал-'аклі фі мауду ал-'ілм алкулі, філософський трактат, місце перебування рукопису — вірогідно Каїр) 11. «Трактат про буття» (Рісала фі-л-вуджуд, філософський трактат, місце перебування рукопису — Берлін, Пуна, Тегеран) 12. «Маликшахські астрономічні таблиці» (Зідж-і Маликшахі, астрономічні таблиці, місце
13. «Трактат про всеохопність буття» або «Книга на вимогу» (Рісала фі куллійат алвуджуд, філософський трактат, місце перебування рукопису — Лондон, Париж, Тегеран) 14. Науруз-наме (історичний трактат, місце перебування рукопису — Берлін, Лондон)
Посилання 1. https: //yandex. ua/images/search 2. https: //uk. wikipedia. org 3. https: //yandex. ua/images/search? p=2&text=% D 1%84%D 0%BE%D 1%82%D 0%BE%20%D 0% BE%D 0%BC%D 0%B 0%D 1%80%D 0%B 0%20% D 1%85%D 0%B 0%D 0%B 9%D 1%8 F%D 0%BC% D 0%B 0&noreask=1&lr=147
Скачать презентацию Жовтоводька гуманітарна гімназія ім Лесі Українки Роботу виконала
Омар Хайям2.pptx