Життєвий i творчий шлях Григорiя Косинки ПIДГОТУВАЛА: УЧЕНИЦЯ 11 -Г КЛАСУ КАЛIБАБЧУК МАРГАРИТА ВЧИТЕЛЬ: ПЛОТНIКОВА А. А.
Григорій Михайлович Стрілець (Косинка) — український письменн ик-новеліст, перекладач доби «Розстріляного відродження» .
Народився Григорiй Косинка 29 листопада 1899 року в селi Щербанiвцi Обухiвського повiту на Києвщинi.
Після закінчення початкової школи 1913 року в селі Красному, звідки родом була мама, батько зміг влаштувати сина писарчуком у волості. У 1914 році Григорій їде до Києва на заробітки, де влаштовується чистити черевики. Невдовзі вдалося влаштуватися кур'єромреєстратором до земської управи. Це дало можливість відвідувати й скінчити вечірні гімназійні курси та скласти іспити.
4 травня 1919 року в газетi «Боротьба» було надруковано перший бiографiчний етюд «На буряки» з пiдписом Г. Косинка
1920– 1922 навчався в Київському інституті народної освіти, який так і не закінчив через матеріальну скруту, але на той час уже став однією з найяскравіших постатей серед київських письменників, часто виступав на літературних вечорах, зібраннях Всеукраїнської академії наук (ВУАН) із читанням власних творів.
1920 року, стає членом літературно-мистецької групи «Гроно» , до якої входили М. Терещенко, Д. Загул, Г. Шкурупій, П. Филипович та ін. Гронівці виступали за оновлення мистецтва через долучення всіх найліпших здобутків, та серед мистецьких течій вирізняли імпресіонізм та футуризм. У літературномистецькому збірнику «Гроно» (1920) опубліковано три новели Косинки — «Мент» , «За земельку» , «Під брамою собору» .
1922 року з'явилася перша збірка Григорія Косинки «На золотих богів» , яка відразу ж принесла визнання, хоча оцінка критики була неоднозначною.
У 1923– 1924 роках Г. Косинка був директором Харківського і Київського радіокомітетів, належав до літературного об'єднання АСПИС. У 1923 році в журналі «Нова Україна» (Берлін-Прага) поряд із творами Т. Осьмачки, В. Підмогильного з'являється оповідання «Анархісти» та цикл нарисів «Повстанці» Г. Косинки.
У 1924 роцi одружився iз Тамарою Мороз, студенткою Київського iнституту кiнематографiї.
У 1924 -1926 роках належав до лiтературної групи «Ланка» . Також у цей перiод працував у журналi «Нова громада» .
У перiод з 1920 по 1930 тi роки виходять збiрки «В житах» (1926 р. ), «Полiтика» (1927 р. ), «Вибранi оповiдання» (1929 р. ), «Серце» (1933 р. ) та iн.
5 листопада 1934 року був заарештований за звинуваченням у приналежностi до української нацiоналiстичної терористичної органiзацiї. 18 грудня 1934 року був розстрiляний у Києвi.