Земельна реформа П Столипіна та її вплив на

Земельна реформа П. Столипіна та її вплив на Українські землі

ПЛАН 1) Вступ. 2) Петро Столипін. 3) Аграрна реформа П. Столипіна. 4) Головні ідеї реформи. 5) Найбільший успіх реформи. 6) Значення реформи. 7) Посилення національного гніту. 8) Українські політичні партії у 1907 -1914 рр. 9) Висновки. 10)Література.

3 червня 1907 р. була розігнана ІІ Державна дума і підписаний новий виборчий закон, який обмежив права селян та робітників і розширив права поміщиків і буржуазії. Ці події названо державним переворотом, а політичний режим, який склався, Третьочервневою монархією. Настав період реакції — це придушення всього прогресивного, ліквідація здобутків революції 1905– 1907 років.

Період реакції — це час «надзвичайних заходів» у боротьбі з революційним рухом, зростання кількості арештів, сваволі воєнних судів зі спрощеною формою судочинства, масових заслань без суду і слідства, погромів профспілок, заборони демократичних видань тощо. …Активно запрацював репресивний апарат. Було засуджено 26 тисяч осіб, з яких 5 тисячам винесено смертні вироки. У переповнених тюрмах країни перебувало майже 180 тисяч осіб.

Петро Арка дійович Столи пін (14 квітня 1862— 18 вересня 1911) — російський державний діяч, прем'єрміністр (1906– 1911 рр. ). Столипін проводив жорстку політику на укріплення самодержавства, розпустив Думу, увів військово-польові суди, обмежував політичні свободи. Будучи російським націоналістом, вів боротьбу з національними автономіями. Розпочав аграрну реформу, що не була доведена до кінця. Правління Столипіна відзначалось жорстокими репресіями, в цей час виникли поняття «столипінська реакція» , «столипінська краватка» та «столипінський вагон» .

Аграрна реформа П. Столипіна На початку ХХ ст. деградація поміщицького землеволодіння стала цілком очевидною, а община показала не лише свою нездатність ефективно господарювати, а й належно контролювати настрої селян.

В ході революції прем’єрміністром П. Столипіним було проголошено курс на реформування аграрного сектора. Комплекс реформ, розпочатих указом 9 листопада 1906 р. , був логічним продовженням модернізаційних процесів у Росії середини ХІХ ст.

ГОЛОВНІ ІДЕЇ РЕФОРМИ дозвіл селянину отримати землю в приватну власність (хутір чи відруб) руйнування селянської общини переселення селян у малозаселені райони Сибіру, Середньої Азії, Північного Кавказу Стрижнем столипінської аграрної реформи була ставка на особисту ініціативу та конкуренцію, які протиставлялися традиційній общинній рівності та бідності.

Найбільший успіх реформа Столипіна мала в Україні. Протягом 1907– 1915 рр. на Правобережжі вийшли із общини 48 % селян, на Півдні — 42 %, на Лівобережжі — 16, 5 %. На 1916 р. утворилося 440 тисяч хуторів, що становило 14 % селянських дворів.

ЗНАЧЕННЯ РЕФОРМИ ПОЗИТИВНЕ vвідкривала шлях до приватного селянського землеволодіння; vдала поштовх до розвитку товарногрошових відносин у сільському господарстві; vсприяла розвитку особистої ініціативи і конкуренції; vу господарствах заможних селян стали широко використовуватися сільськогосподарська техніка і добрива; vпідвищилася врожайність у селянських господарствах НЕГАТИВНЕ vреформа поглибила соціальне розшарування селянства і загострила відносини між бідними та заможними селянами; vзбільшила кількість селянемігрантів з України; vреформа не булла доведена до кінця

Петро Столипін заявив, що «історичним завданням російської державності є боротьба з рухом, в теперішнім часі прозваним українським, що містить в собі ідею відродження старої України і устрою малоросійської України на автономних національнотериторіальних основах» . Саме тому, що Столипін вважав український національний рух таким небезпечним, він проводить політику посилення національного гніту в Україні

Посилення національного гніту ØНасадження ідеології російського великодержавного шовінізму. Ø 1909 рік — рішення про недопущення викладання українською мовою в школах. ØЗакриття українських газет, товариств «Просвіта» та інших громадських організацій, заборона продавати українські книги, ставити концерти та вечори українською мовою; Ø 20 січня 1910 року — «Столипінський циркуляр» , за яким було заборонено реєструвати будь-які товариства і видавництва «інородців» ; Ø 1914 рік — заборона святкування 100 -річчя з дня народження Т. Г. Шевченка. ØВикористання «чорних сотень» для фізичної розправи з прогресивною інтеліґенцією

Шовінізм (походить від прізвища солдата Шовена, який захищав політику Наполеона) — це пропаганда національної виключності якоїсь нації, панування однієї нації над іншими.

Українські політичні партії у 1907– 1914 рр. ØПартії значно ослабли, бо зазнавали переслідувань. ØУкраїнська соціал-демократична спілка розпалася, частина її членів приєдналися до УСДРП. ØУСДРП також зазнала переслідувань, частина її членів емігрувала. ØУНП активізує свою діяльність у 1910– 1914 рр. , до неї приєднуються нові члени. Її лідер М. Міхновський видає у Харкові журнал «Сніп» . ØУДРП втрачає єдність, частина її членів відходить від політики, частина приєднується до російської партії кадетів. Тому вирішено було перейти до діяльності без партії. Ø 1908 р. — утворення ТУП (товариства українських поступовців)

Висновки Столипінська аграрна реформа була розпочата указом 9 листопада. Вона передбачала здійснення таких основних заходів: • руйнування общини і закріплення за кожним домогосподарем, який володів надільною землею на основі общинного права, належної йому частини в особисту приватну власність; • надання кредитної допомоги селянам через Селянський земельний банк; • організацію переселення селян у малозаселені райони Сибіру, Північного Кавказу, Середньої Азії.

Після стрімких перетворень на селі пішов могутній підйом розвитку народного господарства: збільшилися темпи розвитку промисловості, соціальної сфери, залізничного будівництва. В здійснені аграрної реформи значною була діяльність Селянського банку. Негативними сторонами аграрної реформи було розшарування селянської маси, формування заможної частини селян і становлення сільської бідноти, у результаті якого сильні ставали багатші, а бідні розорялися. Знижувався інтерес в селян до суспільних справ через зайнятість своїм господарством. В роки реформи розширились масштаби селянських переселень. Виробництво стало активно сприяти переселенню селянської бідноти із центральних губерній Росії на окраїни. Проте засвоєння нових земель було не під силу розореним селянам. Реформа прискорила і полегшила процес залучення селянської надільної землі в торговий оборот. На його основі росла класова диференціація селянства велика кількість селян, які продавали землю, розорювались.

Використана література • Історія України. 10 клас. Готові дидактичні набори. • http: //ua-referat. com/ • Мокрогуз О. П. Усі уроки до курсу «Історія України» . 10 клас.

Підготувала студентка 1 курсу групи Ф 9 -5 Коледжу КНУТД Буркацька Анастасія