Захворювання: скелетних м’язів, кісток, суглобів 1
Захворювання м’язів 2
Гістологія нормальних м’язів l l l Клітини полігональні, чітко окреслені, тісно прилягають одна до другої Ядра множинні, розташовані периферично Два типи м’язів: І тип – червоні, “повільний міозин”, багато мітохондрій та міоглобіну ІІ тип – білі, “швидкий міозин”, багато гліколітичних ферментів і глікогену 3
4
5
Класифікація м’язових захворювань 1. М’язові атрофії 2. М’язові дистрофії 3. Вроджені міопатії 4. Автоімунні міопатії 5. Запальні міопатії 6. Метаболічні міопатії 6
І. М’язові атрофії l l l 1. Денерваційна атрофія Пов’язана із денервацією м’язів. І і ІІ тип м’язів - зменшені і багатокутні на поперечних зрізах. Можуть утворювати, так звані, волокна-мішені (волокна, що на поперечних зрізах мають темнішу центральну зону і нагадують око бика). Після реінервації можуть утворювати групи волокон – кластери волокон І типу біля кластерів волокон ІІ типу, на відміну від нормальних м’язів, в яких волокна обох типів перемішані між собою. 2. Атрофія від бездіяльності Пов’язана із тривалою імобілізацією. Гістологічно характеризується кутовидною атрофією, переважно, волокон ІІ типу. 7
8
9
10
11
12
ІІ. М’язові дистрофії l l l Група генетичних, прогресуючих розладів, характеризуються дегенерацією скелетних м’язів з вираженою м’язовою слабістю. Характеризуються підвищенням сироваткової активності креатинін-кінази (КК) та інших м’язових ферментів, Характеризуються неспецифічними дегенеративними змінами у біоптатах скелетних м’язів. 13
Міопатичні зміни м’язів l Дегенерація міофібрил: - зміна тинкторіальних властивостей - вакуолізація, інвазія макрофагів l Регенерація міофібрил: - центрально розташовані великі ядра - базофілія внаслідок збільшення вмісту РНК l Супутні зміни: - варіація розмірів м’язів - ендомізіальний фіброз - втрата полігональності 14
М’язові дистрофії: класифікація l l l М’язова дистрофія Дюшена, М’язова дистрофія Бекера, Фасціоскапулогуморальна м’язова дистрофія, Дистрофія плечового поясу, Міотонічна дистрофія 15
М’язова дистрофія Дюшена l l l Найчастіший і найважчий вид м’язових дистрофій. Виникає виключно у хлопчиків, перший рік життя. Слабість проксимальних м’язів кінцівок повна імобілізація, виснаження, контрактури смерть у підлітковому віці (пневмонії) Дефіцит дистрофіну. Пов’язано з Х-зчепленою спадковістю. 16
17
М’язова дистрофія Дюшена l l l Мікро: випадкова варіація розмірів м’язів, некрози поодиноких м’язових волокон, замісний фіброз, ліпоматоз Компенсаторною гіпертрофією дистальних м’язів псевдо гіпертрофією (збільшення об’єму сполучної та жирової тканин). ↑ Креатинін кіназа 18
19
20
21
ІІІ. Вроджені міопатії із специфічними гістологічними ознаками l l Виражена гіпотонія і м’язова слабість з народження, але без прогресування. Відрізняється від дистрофій комбінацією специфічних гістологічних ознак, часто, із нормальним рівнем сироваткової креатинін кінази 22
Вроджені міопатії: класифікація l l l Хвороба центральної серцевини Немалінова міопатія Мітохондріальні міопатії 23
24
25
26
IV. Міастенія гравіс l l l l l Автоімуне захворювання Автоантитіла до ацетилхолінових рецепторів у синапсах М’язова слабість, яка посилюється при роботі м’язів з відновленням піcля відпочинку. Слабість м’язів при їх навантаженні Птоз або диплопія, труднощі при жуванні, розмові чи ковтанні. Може ускладнюватися дихальною недостатністю. Стан значно покращується при вживанні ліків з антихолінестеразною активністю, що є важливою діагностичною ознакою. Часто пов’язана з тимомою чи гіперплазією тимусу Зустрічається втричі частіше у жінок, ніж у чоловіків 27
Міастенія гравіс 28
29
V. Запальні міопатії l Поліміозит - Інтрафасцікулярне запалення - CD 8 -цитотоксичні Т-клітини - Біль l Дерматоміозит - екстрафасцікулярне запалення, - перифасцікулярна атрофія, - гуморальний тип - біль і висипання l Міозит внутрішньклітинних включень 30
31
32
33
VI. Метаболічні міопатії l Глікогенози: - Мак Ардля – дифіцит фосфорилази - Дефіцит фосфофруктокінази - Хвороба Помпе (дефіцит кислої мальтази) l Ліпідози 34
35
Захворювання кісток 36
Нормальна фізіологія кісток l l l Кістка – динамічна тканина, яка постійно ремодулюється остеобластами і остеокластами Остеобласти синтезують остеоїд (1 тип колагену) що мінералізується кальцієм і фосфатами утворюючи кістку Остеокласти – багатоядерні клітини, які реабсорбують клітини під впливом паратироїдного гормону 37
38
Захворювання кісток: класифікація 1. Метаболічні захворювання кісток (остеопороз, хвороба кісток фон Реклінхаузена, остеомаляція, рахіт, хвороба Педжета) 2. Ненеопластичні захворювання кісток (цинга, ахондроплазія, фіброзна дисплазія, асептичний некроз кістки, недостатній остеогенез, остеопетроз, остеомієліт, гістіоцитоз Х). 3. Пухлини кісток 39
І. Метаболічні захворювання кісток l l Характеризуються остеопенією (дифузна радіо-прозорість кісток) і змінами сироваткового кальцію, фосфору і лужної фосфатази Виникає при l l l Остеопорозі Остеомаляції Osteitis Fibrosa Cystica 40
Остеопороз l l l Зменшення кісткової маси Ідіопатичний Ослаблений синтезом або посилена резорбція матриксних білків кісток. Кісткова маса не відповідає вазі тіла переломи, особливо компресійні переломи хребта з деформацією (кіфоз) і вкорочення росту Дифузна прозорість кісток Виникає при а. Постменопаузі б. Зменшеня фізичної активіністі в. Гіперкортицізмі г. Гіпертироїдизмі д. Дефіциті кальцію 41
42
43
Хвороба кісток фон Реклінхаузена (osteitis fibrosa cystica) l l Первинний чи вторинний гіперпаратироїдизм Поширений остеолізис - дифузна радіо прозорість Може маніфестувати «коричневою пухлиною» кістки – кістозний утвір, вистелений багатоядерними остеобластами і заповнений васкуляризованою фіброзною стромою, часто, коричневого кольору на грунті геморагій з гемосидерином. Супроводжується лабораторними змінами, характерними для гіперпаратироїдизму: гіперкальціємія, гіпофосфатемія, високий рівень лужної фосфатази 44
Остеомаляція l l Дефіцит вітаміну Д у дорослих Порушення кальцифікації остеоїдного матриксу Дифузна радіопрозорість Вторинно виникає при хронічних ниркових захворюваннях – ниркова остеодистрофія 45
Рахіт l Дефіцит вітаміну Д у дітей l Зменшення кальцифікації і надмірне нагромадження остеоїду потовщення епіфізіальної пластинки росту а. Сaput quadratum – внаслідок стоншення і пом’якшення парієтальної та окципітальної кісток. б. Пізнє зарощення тім’ячок в. Рахітична вервиця г. Кілеподібна грудна клітка д. Борозна Харрісона - западіння вздовж лінії прикріплення діафрагми до ребер. е. Зменшений зріст – в результаті деформації хребта. 46
Хвороба Педжета l l Виникає у похилому віці Етіологія невідома Синтез нової кістки веде до утворення характерних депозитів остеоїду – “цементна лінія” яка відмежовує стару кістку від нової l Найбільше уражає хребет, таз, склепіння черепу, стегнову і велику гомілкову кістки l Значне збільшення лужної фосфатази (результат остеобластичної активності) і нормальний вміст кальцію та фосфатів l 47
Хвороба Педжета: морфологія Остеолітична фаза: домінує остеокластична резорбція кістки Змішана (остеобластична і остеокластична) фаза: утворення нової кістки створює характерну мозаїчну картину. Пізня стадія: щільність кістки зростає, трабекули потовщуються, є виражена мозаїчність Моно- або поліосальна 48
Хвороба Педжета: ускладнення l l Переломи: хоча кістка товста, міцність її незначна, переломи ведуть до деформації. Серцева недостатність з високим серцевим викидом: може бути результатом мультифункціональних артеріо-венозних шунтів у середині виражено васкуляризованих ранніх уражень кістки. Втрата слуху внаслідок звуження слухового проходу чи прямого ураження кісток середнього вуха. Остеосаркома виникає приблизно в 1% випадків 49
ІІ. Ахондроплазія l l l Одна з найчастіших причин нанізму (дварфізму) Автосомально-домінантне успадкування Короткі кінцівки при нормальному зрості і розмірах голови Звуження епіфізіальної пластинки та раннє окостеніння епіфізіальної пластинки l Недостатність видовження веде до вкорочення і потовщення кістки l Гетерозиготи мають нормальний розумовий і статевий розвиток; гомозиготи – помирають після народження l 50
ІІ. Фіброзна дисплазія l l l Заміщенням кістки фіброзною тканиною Етіологія невідома Три головних види: а. Моноосальна ФД: солітарне ураження, часто безсимптомне, може маніфестувати спонтанним перелом з болем, набряком і деформацією. б. Поліосальна ФД: множинні вогнища ураження, веде до виражених деформацій. в. Синдром Мак Куна-Олбрайта: поліостальна фіброзна дисплазія, прискорене статеве дозрівання у підлітковому віці, темні плями на шкірі, низькій зріст. Виникає у дуже молодих дівчат. 51
52
53
ІІ. Асептичний (аваскулярний) некроз l l Часто невідомої етіології. Є результатом інфарктів на грунті порушення артеріального кровообігу. Вторинно до травми або різних видів емболії, тромбозу, синдрому декомпресії (кесона хвороба) і серповидно-клітинної анемії. У дітей, що ростуть, може залучати різні ділянки, включно із черепом та стегном (хвороба Легг. Кальв-Пертеса), горбик велико-гомілкової кістки (хвороба Осгуда-Шлаттера), або навікулярну кісточку (кісткова хвороба Кехлера). 54
ІІ. Недостатній остеогенез l l Множинні переломи при незначній травмі (хвороба ламких кісток) Є результатом мутацій груп специфічних генів, що веде до дефектного синтезу колагену з розвитком генералізованих розладів сполучної тканини і аномаліями зубів, шкіри, очей, кісток. Голубі склери, втрата слуху, зміни зубів Існує багато клінічних варіантів з різним ступенем ураження 55
56
57
ІІ. Остеопетроз (мармурова хвороба кісток, хвороба Альберта-Шенберга) Значне збільшення щільності скелету в результаті остеокластичної активності l Множинні переломи, незважаючи на збільшену щільніть кісток l Супроводжується гіпопластичною анемією внаслідок звуження порожнини для кісткового мозку, сліпотою, глухотою, ураженням черепних нервів на грунті звуження черепних отворів та каналів. l Існує дві клінічні форми: автономно-рецесивний варінт, як правило фатальний у ранньому дитинстві і менш виражений автосомно 58 домінантний варіант l
59
ІІ. Піогенний остеомієліт Діти Результат гематогенного поширення Staphylococcus aureus, β-streptococci, Escherichia colі l Дорослі Ускладнення складних переломів або хірургічних втручань l Інтравенозні наркомани l 60
Піогенний остеомієліт: морфологія l l l Стискання судин гнійним ексудатом ішемічні некрози кістки і кісткового мозку секвестри (джерело персистування інфекції Відшарування окістя порушення кровообігу Гнійні затьокі нориці назовні Муфтоподібне утворення нової кістки може оточувати інфіковані некротичні зони. Гнійні фокуси можуть оточуватися грануляційною тканиною (абсцеси Броді). Може ускладнюватися вторинним (реактивним системним) амілоїдозом 61
62
ІІ. Туберкульозний остеомієліт Результат гематогенного поширення туберкульозу. Ураження: 1) Хребта (хвороба Потта) – колапс хребта, кіфоз, сколіоз, компресійні переломи 2) Стегна 3) Довгих кісток, особливо, стегнової та велико гомілкової 4) Кісток китиці і ступні 63
64
65
ІІ. Гістіоцитоз Х l l Може виникати у будь-якому місці, включаючи кістки. Група уражень, що характеризуються: проліферацією гістіоцитів, подібних до клітин Лангерганса епідермісу; Гранулами Бірбека, інтрацитоплазматичними ракетко-подібними включеннями (характерні маркери цих клітин). Крім цього, визначаються характерні поверхневі антигени 66
Гістіоцитоз Х: класифікація l l l Хвороба Летерера-Сіве (гострий дисемінований гістіозитоз Лангерганса) Хвороба Хенда-Шуллера-Крістіана (хронічний прогресуючий гістіоцитоз) Еозинофільна гранульома 67
Гістіоцитоз Х: Хвороба Летерера-Сіве l l Агресивне, звичайно, фатальне ураження дітей раннього віку Характеризується гепатоспленомегалією, лімфаденопатією, панцитопенією, ураженням легень, рекурентними інфекціями внаслідок поширеної проліферації гістіоцитів 68
Гістіоцитоз Х: Хвороба Хенда. Шуллера-Крістіана l l Прогноз кращий, ніж у попереднього захворювання. Звичайно маніфестує до 5 років життя. Характеризується проліферацією гістіоцитів та запальних клітин у кістках, особливо черепу, печінці, селезінці та інших органах. Клінічно маніфестує класичною тріадою ураження черепу, нецукровий діабет, екзофтальм. 69
Гістіоцитоз Х: Еозинофільна гранульома l l l Найкращий прогноз у цій групі, смертельні випадки – рідкісні, іноді самостійно виліковується. Солітарне ураженням кістки, можуть бути екстраосальні ураження, в основному, в легенях. Характеризується проліферацією гістіоцитів у суміші із запальними клітинами: макрофагами, лімфоцитами та численими еозинофілами. 70
Захворювання суглобів l l l Артрити Остеоартрити Метаболічні артрити Інфекційні артрити Артрити змішаної етіології 71
І. Артрити ймовірно автоімунного походження l l l Ревматоїдний артрит Серонегативні артрити (спондилоартропатії) Характеристики: Відсутність ревматоїдного фактору Чіткий зв» язок із HLA-B 37 Периферичні артирити Сакроіліїти 72
Серонегативні артрити: види l l Анкілозуючий спондиліт: HLA-B 37 – асоційований Уражає хребет і сакро-іліальні суглоби, веде до регідності і фіксації хребта внаслідок анкілозу. Синдром Рейтера: уретрит, кон’юнктивіт, артрит, часто асоційований з венеричними і кишковими інфекціями. Псоріатичний артрит: виникає у 10% хворих на псоріаз. Артрит, асоційований із запальними захворюваннями кишки: периферичний артрит і анкілозуючий спондиліт можуть ускладнювати хворобу Крона та неспецифічний виразковий коліт. 73
ІІ. Остеоартрити (дегенеративні захворювання суглобів) l l Хронічні незапальні захворювання суглобів, характеризуються дегенерацією суглобового хряща у поєднанні з утворенням нової кістки під хрящем та по краях ураженого суглоба. Найчастіша форма артриту. Поширена серед жінок, починається від 50 років життя. Найчастіше пов’язаний з механічною травмою суглоба. 74
Остеоартрити: морфологія l l l l Втрата еластичності, утворення ямок і тріщин у хрящі Відпадання уламків у синовіальну порожнину Полірованоа кістка, нагадує слонову Кістозні зміни у субхондральній кістці Утворення нової кістки, веде до - Збільшення щільності субхондральної кістки. - Утворення остеофітів по периметру артикулярної поверхні в точці прикріплення зв’язки до кістки Переломи остеофітів – суглобові мишки Геберденові вузлики – остеофіти дистальних інтерфалангових суглобів Вузлики Бучарда – остеофіти проксимальних інтерфалангових суглобів. 75
Остеоартрити: види l l Первинний остеоартрит - Виникає без очевидної причини. - Може бути результатом поєднання генетичної схильності та зовнішнього впливу фізичних і запальних факторів. Вторинний остеоартрит - Виникає у будь-яких уражених суглобах на грунті механічної травми, метаболічних розладів і запалення 76
ІІІ. Метаболічні артрити: подагра l l l l Депозити уратів у суглобах як результат гіперурекемії Запалення: гострий артрит, бурсит Мета-тарзо-фаланговий суглоб великого пальця ступні Загострення прийомі великої кількості їжі та алкоголю, Тофуси дрібних суглобів китиць і ступней, у хрящах вушної раковини, Ахіловому сухожиллі та інших місцях. Тофуси - кристали уратів, оточені сполучною тканиною і гранульоматозною реакцією – клітини сторонніх тіл. Уратна нефропатія 77
IV. Інфекційні артрити 1. Гонококовий артирт l Найчастіший вид бактерійного артиту l Neisseria gonorrheae l Моноартикулярний l Найчастіше уражає коліно, інші місця – п’ястко-зап’ястковий суглоб і дрібні суглоби китиці 78
IV. Інфекційні артрити l l l Хвороба Лайма Borrelia burgdorferi, переноситься іксодовими кліщами Хронічна мігруюча еритема Поліартикулярний артрит (коліно, інші великі суглоби) Також може призводити до змін міокарду, перикарду і неврологічних змін Діагностується при наявності Ig M до борелії. У ранніх стадіях добре лікується антибіотиками 79
Скачать презентацию Захворювання скелетних м язів кісток суглобів 1 Захворювання
Muscle-bone.ppt