Застосування деревинних відходів у будівельній галузі
1. Класифікація матеріалів для будівництва з використанням деревинної сировини 2. Матеріали і вироби, що виготовляють з кускових відходів 3. Будівельна продукція, для виробництва, якої використовують м’які деревинні відходи (тирсу, верстатну стружку) 3. 1. Будівельні суміші 3. 2. Плитні матеріали для будівництва 4. Будівельні матеріали і вироби, які виготовляють на основі кори або гілок
Рекомендована література n n n 1. Коротаев Э. И. Производство строительных материалов из древесных отходов / Э. И. Коротаев, В. И. Симонов. – М. : Лесн. пром-сть, 1972. – 144 с. 2. Бехта П. А. Технологія деревинних композиційних матеріалів : Підручник. / П. А. Бехта. – К. : Основа, 2003. – 336 с. 3. Химерик, Т. Ю. Использование отходов деревообрабатывающей промышленности в строительстве [Текст] : научное издание / Т. Ю. Химерик, Э. М. Долгий, Г. С. Томин. – К. : Будівельник, 1989. – 96 с.
1. Класифікація матеріалів для будівництва з використанням деревинної сировини Залежно від виду використовуваної сировини будівельні матеріали і вироби з деревинних відходів поділяють на три групи: n матеріали і вироби, що виготовляють з кускових відходів; n будівельна продукція, для виробництва якої використовують тирсу і верстатну стружку; n будівельні матеріали і вироби, які виготовляють на основі кори або гілок.
Матеріали і вироби, що виготовляють з кускових відходів (окрайців, рейок, кінців дощок тощо), отримуваних в процесі лісопиляння або деревообробки поділяють на дві підгрупи: n вироби, що виготовляють механічним шляхом із застосуванням або без застосування клейових речовин; n вироби, що виготовляють шляхом попереднього подрібнення кускових відходів і подальшого формування на їх основі виробів.
Залежно від природи в’яжучого матеріали для будівництва з деревинних відходів поділяють на: n полімерні – з використанням, як в’яжучого синтетичних полімерів (термореактивні полімери); n неорганічні – з використанням, як в’яжучого мінеральних речовин (цемент, гіпс, магнезіальне в’яжуче, рідке скло); n без в’яжучого.
Залежно від способів виробництва будівельні матеріали поділяють на чотири групи: n продукція, яку виготовляють механічним шляхом із застосуванням верстатного устаткування у поєднанні зі склеюванням і без нього. Сюди відносяться клеєні панелі і щити, торцеві щити, штукатурна і покрівельна дранка та інші вироби з деревинних відходів; n будівельні матеріали і вироби, для виробництва яких потрібне формуюче устаткування і мінеральне в’яжуче: арболіт, гіпсотирсові блоки, тирсобетон й інші матеріали; n продукція, що випускається із застосуванням пресуючого устаткування і клейових речовин: СП, ВП, тирсоліт тощо. ; n матеріали і вироби, що виготовляють за допомогою пресуючого устаткування і високотемпературної обробки без в'яжучих.
Залежно від області застосування будівельні матеріали і вироби з деревинних відходів можна поділити на дві групи: n конструкційно-ізоляційні матеріали, які використовують для влаштування стін, перегородок, підлоги, покрівлі; n опоряджувальні матеріали, використовувані для обробки стін і стель усередині будівель, виготовлення вбудованих меблів тощо.
2. Матеріали і вироби, що виготовляють з кускових відходів Штукатурна дранка. Її виготовляють з рейок, брусків, окрайців. У дранці допускаються зрощені з деревиною суки (діаметром до 10 мм) і також отвори від випавших сучків. Товщина дранки 2. . . 5 мм, ширина – 15. . . 40 мм, довжина 1, 0. . . 2, 5 м. Штукатурну дранку доставляють в зв'язках по 100 шт. або зібрану у вигляді грат і укладену в пакети по 10 м 2 в кожній.
Обапіл використовують для виготовлення опалубки, підшивки дахів. Виготовляють з окрайців від розпилювання хвойних порід. Види обапола : окрайцевий і дощатий.
3. Будівельна продукція, для виробництва якої використовують м’які деревинні відходи (тирсу, верстатну стружку) 3. 1. Будівельні суміші n Термопорит – це матеріал середньою густиною 600 кг/м 3. Його використовують для стяжок підлог і як плитний матеріал в каркасному будівництві.
Витрата матеріалів на 1 м 2 термопориту Матеріали Портландцемент М 300, кг Вапно, кг Хлорне вапно, кг Рідке скло, кг (густина 1, 5) Деревна тирса, м 3 Марка термопориту 5 10 К 309 50 160 185 210 250 290 70 80 90 110 130 18 18 18 11 12 13 14 15 1, 6 1, 5 1, 3
Суміш заливають в металеві або металодерев’яні форми і витримують протягом 1… 2 діб за температури 15°С і вище. Під час приготування суміші деревинну тирсу потрібно просіяти через сито з отворами 10… 20 і 5 мм. Залишок на ситі 5 мм – основна маса для суміші, до неї допускається додавати до 30% залишку на ситі 10 мм. У розчиномішалку (бетономішалку) заливають воду, потім рідке скло; у отриманий розчин додають вапняне тісто, хлорне вапно і цемент. Після перемішування маси протягом 1… 2 хв вводять тирсу і перемішують 5… 6 хв.
Тирсобетон. Це конструкційно-теплоізоляційний бетон, в якому тирсу і пісок використовують як наповнювач, а цемент і вапно як в’яжуче. Суміші можна використовувати для виготовлення поштучних блоків різних розмірів для зведення стін споруд, а також для безпосереднього укладання в опалубку під час зведення монолітних стін.
Витрата матеріалів на 1 м 3 тирсобетону Склад 1 м 3 суміші за масою, кг Марка тирсобетону і призначення Густина тирсобетону, пісок хвойних кг/м 3 порід портландцемент вапно М 300 М 400 М 500 гашене М 10 (зовнішні стіни одноповерхових житлових будинків) 105 - - 150 530 210 - 90 - 165 530 210 - - 75 180 530 210 М 15 (зовнішні і внутрішні стіни житлових одноповерхових будинків, в т. ч. мансардних) 210 - - - 630 210 - 135 - 105 610 200 950 -1050 -1150 - 300 М 25 (те ж, що М 15, тваринницькі споруди, гаражі, сараї, майстерні) - - 105 120 620 210 - - - 670 190 - - - 200 100 670 190 1150 -1250
Тирсу потрібно просіяти через сита з отворами 10… 20 і 5 мм. Залишок на ситі 5 мм – кондиційна тирса. Для збільшення міцності до неї можна додати до 30 % деревної стружки. Виготовляють суміш тирсобетону в наступній послідовності: спочатку ретельно перемішують пісок і цемент, до сухої маси додають тирсу і перемішують з подальшим поступовим введенням води. Для приготування суміші використовуються звичайні розчиномішалки. Для термопорита і тирсобетона витрата води залежить від вологості тирси: за W=25… 50% витрата води – 300… 350 кг/м 3, за W=50… 100% – 250… 300 кг/м 3.
Під час виготовлення блоків суміші закладають у форми, ретельно їх трамбують і витримують 1… 2 доби за температури 15°C і вище. У складі сумішей допускається застосування замість просіяного піску гравію з піском в співвідношенні до 60 % гравію. Під час укладання суміші в опалубку шарами 150… 200 мм потрібно ретельно трамбувати кожен шар. Виготовлення блоків рекомендується на спеціальних віброустановках, але за їх відсутності необхідне ретельне трамбування у формах.
Арболіт є легким бетоном на органічних заповнювачах, що отримують в результаті формування і тверднення підібраної суміші, що складається з мінерального в’яжучого, наповнювачів (відходів виробництва лісозаготівель, лісопиляння і деревообробки, стебел конопель і льону), хімічних добавок і води. Арболіт щільністю вище 400 кг/м 3 відноситься до важкогорючих, а нижче – до тих, що згорають і при захисті його від зволоження – до біостійких матеріалів. Теплоізоляційні матеріали з арболіта застосовують у збірних і монолітних конструкціях будівель різного призначення з відносною вологістю повітря приміщень не більше 75%.
Розміри деревних частинок подрібненої деревини не повинні перевищувати за довжиною - 40 мм, за шириною - 10 мм, за товщиною - 5 мм. Домішок кори в заповнювачі – не більше 10%, хвої і листя – не більше 5%.
Середня витрата компонентів кг на 1 м 3 арболіту Компоненти Портландцемент марки 400, кг Марка арболіту 5 10 15 25 35 260/290 280/310 300/330 330/360 360/390 Деревне кришиво, 160/180 180/200 200/220 220/240 240/250 кг Хлористий кальцій, кг Вода, л 6 6 -7 7 8 8 280/330 300/360 330/390 360/430 400/460
Гіпсотирсовий бетон – це суміш для виготовлення блоків, які застосовують для влаштування внутрішніх стін в житлових, громадських і виробничих будівлях з відносною вологістю повітря не більше 60%. Витрату будівельного гіпсу і тирси приймають в співвідношенні 1: 4 (за об'ємом). Для зменшення термінів схоплювання гіпсу можна застосовувати тваринний клей, активований вапном або каустичною содою (50 г на відро води). Для кладки стін з гіпсотирсових блоків використовують суміш у складі гіпсу і тирси 1: 3 за об'ємом.
Терміз – це теплоізоляційний матеріал на основі гашеного вапна, тирси, цементу, суглинку. Застосовують в будівництві у вигляді плит або моноліту для утеплення стін і покрівлі. Порядок виготовлення: у гашене вапно додають цемент і заздалегідь подрібнений сухий суглинок, ретельно перемішують протягом 3… 4 хв в розчиномішалці, потім в суміш додають зволожену до 120… 150 % тирсу і ретельно перемішують. При укладанні термізу монолітним способом застосовують вібратори.
Витрата матеріалів на 1 м 3 термізу Густина в сухому стані, кг/м 3 550 650 Цемент, кг М 300 М 400 150 180 - Вапно Суглинок, Тирса, гашене, кг кг кг 85 - 180 238 250 Термін затвердіння – 10… 14 днів, коефіцієнт теплопровідності – 0, 17 Вт/(м·К). Забезпечується ізоляція стін або перекриттів за t = -30°C – 180 мм, за t = -40°C – 220 мм.
Цементностружкова суміш – це суміш або блоки на її основі, що рекомендують для влаштування стін житлових і господарських одноповерхових будівель. Для суміші застосовують верстатну стружку хвойних порід розміром 10… 50 мм (окрім модринової), вологістю не більше 15 %, не допускається вміст кори, тирса, гнилизни і забруднюючих речовин, які повинні відсіятися на ситі з отворами 10 мм. Приготування суміші: спочатку готують цементний розчин в теплій воді, потім 15 % розчину заливають в змішувач разом з розрахунковою кількістю стружки, перемішують протягом 1 хв, після чого додають решту 85 % стружки і перемішують до рівномірної консистенції протягом 2 хв, не більше.
Марка М 10 Витрата матеріалів на 1 м 3 суміші Портландцемент, кг Стружка верстатна, кг М 400 М 500 400 - 380 200 220 Вода, кг 440 Витрата матеріалів на один блок розміром 600× 250 мм (ЦСБ-10) Характеристика Портландцемент, кг матеріалу М 400 М 500 Марка М 10 7, 6 густиною 6, 8 700, 800 кг/м 3 Верстатна Вода, стружка, кг кг 3, 8 8, 4 4, 2 8, 4
Ксилоліт – застосовують у вигляді розчину або плит під час влаштування підлог в сухих приміщеннях житлових і громадських будівель. Ксилоліт виготовляють на основі тирси, каустичного магнезиту і хлористого магнію. Склад розчинів сумішей на одношарове покриття Інтенсивність експлуатації У місцях з незначним рухом У місцях з інтенсивним рухом Склад суміші за об'ємом жорстке покриття пластичне покриття (магнезит/тирса/ (магнезит/тирса) пісок) 1/2 1/1, 4/1, 6 1/1, 5 1/1/0, 5 У місцях, що особливо не використовують зношуються (сходові майданчики, коридори і т. д. ) 1/0, 7/0, 3
Типи ксилолітових плит і склади їх сумішей Типи і призначення плит (розміри 250× 250, 300× 300 мм) Тип 1. Для житлових будівель під фарбування олійною фарбою Склад суміші за Затверджу. Тиск Товщина об'ємом вач пресування, плит, магнезит / тирса магнезиту МПа мм 1/10 Хлористий магній 1, 2 5, 0… 5, 5 15 Тип 2. З пігментами для житлових будівель просочені водоізолюючим складом 1/10 Те ж 1, 25 6, 5… 7, 5 15 Тип 3. Укладаються під наклейку лінолеуму 1/10 Вода 5, 0… 5, 5 15 Тип 4. Підкладка плит типів 1і 2 1/10 Вода 1, 5 25 1/10 Хлористий магній 1, 25 5, 0… 7, 5 20… 25 Тип 5. Для промислових будівель просочені водоізолюючим складом
3. 2. Плитні матеріали для будівництва Верцаліт - виготовляють на основі заздалегідь подрібнених кускових відходів і смол. Технологія виробництва верцаліту, розроблена у ФРН, полягає в наступному. Сировину у вигляді подрібнених кускових відходів від деревообробки і певного сорту тирси (майже будь-якої породи деревини) висушують, а потім змішують в спеціальних установках з синтетичними смолами і хімічними добавками, сприяючими підвищенню водо-, вогне- і біостійкості матеріалу. Після цього в масу вводять затверджувачі; суміш поступає в бункер. Пресування виробів відбувається в сталевих формах гарячим пресом.
На 100 кг деревинних відходів витрачається в середньому: клею зі смоли на основі мочевини – 18 кг; меламінової смоли – 7 кг; водовідштовхуючої емульсії на основі воску – 0, 7 кг; затверджувача на основі амонійхлориду і гексаметилентетрохлориду – 1, 2 кг; порошку з мочевини (К-234) – 8 кг.
Фізико-механічні властивості верцаліта залежать від призначення: товщина 4… 60 мм; густина – 0, 4… 1, 1 г/см 3; границя міцності на згин – 21, 58… 56, 90 МПа; границя міцності на розтяг – 9, 81… 19, 62 МПа; модуль пружності – 2354, 4… 8829 МПа; водопоглинання за 24 год – 6, 8… 44 %; набухання після 24 год перебування у воді – 1, 0… 10 %; коефіцієнт теплопровідності – 0, 105… 0, 233 Вт/(м·К); твердість за Брінеллем – 4… 15 кгс/мм 2.
Під назвою велокс австрійська фірма «Velox» виготовляє матеріал з фізико-механічними властивостями, приведеними нижче: Густина, кг/м 3 ……………… 550… 600 Границя міцності на згин, МПа……………… 3, 43 Коефіцієнт теплопровідності, Вт/(м·К)…. … 0, 106 Коефіцієнт звукопровідності, дцб…………… 31 Велокс випускається у вигляді стінових плит розміром 200× 50 см і завтовшки 2, 5; 3, 5 і 5 см за технологією, схожою з технологією виробництва арболіту. Проте на відміну від арболіту, його виготовляють на основі подрібнених відходів крупнішої фракції.
Витрата матеріалів на виготовлення 1 м 3 плит з велокса Товщина Деревинний Цемент, Мінераліза- Вода, Олійна плити, заповнювач, кг тор л добавка, см кг Са. С 13, Кг л 2, 5 414 200 6 150 10 3, 5 400 200 6 150 10 5, 0 366 200 6 150 10
Як заповнювач під час виробництва велокса найчастіше використовують подрібнені кускові відходи ялинової деревини, що забезпечують отримання матеріалу високої якості. До складу олійної добавки входять рідке скло, луг кизириту (мінерал з групи легкорозчинних одноводневих сульфатів) і хлорид магнію. Плити з велокса (завтовшки 5 см) застосовують для влаштування перегородок і стін, а також, для вбудованої опалубки при влаштуванні залізобетонних армованих ребристих перекриттів.
Дюризол – плити з верстатної стружки і мінерального в'яжучого. До виробів стандартного розміру з чистого дюризола відносяться в основному ізоляційні (монолітні) плити розміром 150× 50 см і завтовшки від 3 до 8 см, плити міжповерхових і горищних перекриттів 150× 150 см і завтовшки від 12 до 24 см, стінні порожнисті блоки 50× 25 см і завтовшки від 15 до 30 см, порожнисті плити для похилих покриттів 150× 50 см і завтовшки 8 см. До виробів, що виготовляються по спеціальному замовленню, відносяться покрівельні плити з твердого дюризола розміром 300× 100 см і товщиною від 12 до 24 см, розрахованого на великі навантаження.
Технологія виготовлення дюризолових виробів така. Відсортована верстатна стружка від меблевого виробництва (з відсівом пороху і крупних фракцій) розміром від 2, 5 до 15 мм спочатку проходить мінералізацію розчином сульфіту алюмінію в спеціальному змішувачі протягом 3… 4 хв, потім подається транспортером в бункери запасу. З бункерів стружка прямує в бетономішалку місткістю 2 тис. л, куди подається цемент і вапняне молоко. Після ретельного перемішування протягом 4… 5 хв суміш подається на формування.
Формування великорозмірних плит для зовнішніх стін, а також покрівельних та ізоляційних плит виконується ручним способом на металевих і дерев'яних піддонах з металевими бортами із застосуванням поверхневих вібраторів. Дюрізолова маса підвозиться до місць формування з бетонозмішувального відділення автонавантажувачами. Порожнисті стінні блоки виготовляють на автоматичному пресі карусельного типу продуктивністю 5 тис. шт. в зміну.
Під час виробництва твердого дюризола використовують довговолокнисту стружку. Пресують плити пресом загальним зусиллям 450 т за питомого тиску 1, 47 МПа. Одночасно пресують 42 плити. Вироби, що відпресували, проходять термообробку протягом 16 год в спеціальній камері. Після термообробки вироби витримують в теплому приміщенні близько 14 діб.
Витрата сировини для виробництва 1 м 3 дюризола Компонент Витрата сировина (кг) на дюризол звичайний твердий Портландцемент 250… 300 700 Деревна стружка ялинової деревини Хімічні добавки 200… 230 270 37 37
Основні фізико-механічні властивості дюризолових виробів: густина, кг/м 3. . . . . 480… 600; міцність на згин, МПа. . . . ………. 0, 88… 1, 18; міцність при стисканні, МПа. . . . 1, 18… 3, 43 коефіцієнт теплопровідності, Вт/(м·К). . 0, 110… 0, 140 Дюризолові панелі завдовжки від 3 до 6 м і завтовшки 26 см йдуть на зведення зовнішніх стін будівель. Панелі складаються з чотирьох шарів. Перший шар виконується з легкого бетону, другий шар (ядро) – з важкого бетону, третій – з дюризола і четвертий знову з важкого бетону.
Особливо широке застосування знайшли порожнисті дюризолові блоки як стінний матеріал при будівництві будівель заввишки до 14 поверхів.
Цементний фіброліт є плитним матеріалом, що отримують з деревної шерсті, відформованої під пресом в суміші з портландцементом, рідше з магнезійним або органічним в’яжучим. Перевагами фіброліта є легке оброблювання, хороше зчеплення з штукатурним шаром і бетоном. Плити важкогорючі і біостійкі. Недоліки плит – значна повітропроникність, велике водопоглинання, низька водостійкість. Деревинна шерсть, довжина якої може досягати 400… 500 мм, ширини 4… 7 мм, а товщина 0, 25… 0, 5 мм. Цей матеріал отримують при переробці неділової деревини хвойних порід, також можуть використовувати листяні породи. Плити фіброліта формують шляхом змішування деревної шерсті, що пройшла обробку, з цементом. Отриману масу пресують і піддають термічній обробці.
Залежно від призначення цементно-фібролітові плити поділяють на такі марки: Ф-300 - плити теплоізоляційні; Ф-400 - плити теплоізоляційноконструкційні й звукоізоляційні, Ф-500 - плити конструкційно-теплоізоляційні й звукоізоляційні (акустичні).
Деревинна шерсть Звичайний акустичний композитний високої густини
Фібролітові плити виготовляють довжиною 2, 4 і 3 м, шириною 0, 6 і 1, 2 м, товщиною 30… 150 мм. Фізико-механічні властивості фібролітових плит Показник Норма для плит марок Ф-300 Ф-400 Ф-500 Середня густина в сухому стані, кг/м 3 250… 350 351… 450 451… 500 Вологість, не більше % 20 20 20 Границя міцності на згин, МПа, не менше для плит товщиною, мм: 30 - 1, 1 1, 3 50 0, 6 0, 9 1, 2 75 0, 4 0, 7 1, 1 100 0, 35 0, 6 1 Модуль пружності під час згинання, не менше МПа - 300 500 0, 08 0, 09 0, 1 35 40 45 Теплопровідність плит в сухому стані за температури 20± 2ºС, не більше Вт/(м·К) Водопоглинання за масою, не більше %
4. Будівельні матеріали і вироби, які виготовляють на основі кори або гілок Спосіб виготовлення бетону на основі кори і цементу розроблений шведським інженером Тором Оттехолмом. Подрібнену кору вимішують разом з цементом в бетономішалці, потім використовують як заповнювач замість гравію під час формування бетонних виробів густиною 1000… 1300 кг/м 3 і звукопровідністю 50… 55 дцб. Витрата сировини на виробництво 1 м 3 коробетону така: кора (вологістю 50%) – 470 кг; пісок – 450 кг; шлак котельний сирий – 100 кг; цемент – 250 кг. Пісок може бути замінений гранульованим доменним шлаком (320 кг/м 3).
Орегонським науково-дослідним центром з вивчення продукції з деревини в м. Корваліс (США) розроблена технологія виготовлення плит з подрібненої кори без в’яжучих. Технологічний процес складається з подрібнення кори на молотковому млині, висушування подрібненої кори, просіювання її через сито, настилання килима на піддон і пресування.
Плити розміром 304, 8× 9, 5 мм пресують за температури плит преса 138°С. Час витримки під тиском 10 хв. Охолоджують плити протягом 5 хв із зняттям тиску. Для підвищення міцності і розширення області застосування плити можуть бути личковані в процесі пресування крафткартоном або фанерою. Для підвищення міцнісних показників плит при формуванні килима може бути також додане деревне волокно. Фізико-механічні властивості плит з кори залежать від технології їх виробництва, яка може бути змінена для надання плитам необхідних характеристик.
Режими пресування плит з кори без в'яжучого Значення показників залежно від Назва показників типу плити Вологість килима, % 12 16 20 Тиск під час пресування, 1, 03 2, 07 3, 10 МПа Розміри частинок, мм 4… 10 2… 20 Матеріал сорочки плити Без Крафт. Фанера сорочок картон
Фізико-механічні властивості плит з кори: водопоглинання – 2, 0… 14, 1 %; розбухання за товщиною – 1, 3… 13, 6 %; лінійне розширення – 0, 04… 0, 99 %; межа міцності при розриванні – 3, 19… 55, 57 МПа; модуль пружності – 510, 32… 11558, 14 МПа; зусилля, потрібне для вбивання цвяха в плиту – 24, 9… 93, 9 кг; зусилля, потрібне для витягування з плити шурупа – 62, 6… 144, 2 кг; густина – 0, 65… 1, 09 г/см 3. Плити з кори можуть бути використані для обшивання внутрішніх стін, як підкладкові шари під інші матеріали, середнього шару столярних плит, панелей і для ізоляції.
Плити з цілісної кори є листовим матеріалом завдовжки до 3 м, шириною 0, 39… 1, 19 м і завтовшки 22… 25 мм. Виготовляють їх пресуванням цілісної кори деревини ялини, ялиці або модрини без в’яжучих і клейових речовин. Технологічний процес виготовлення таких плит, розроблений Л. А. Будріним, складається з таких операцій: підготовки стовбура дерева до знімання кори, обробки знятої кори, склеювання кори в листи шляхом пресування, обрізання плит за розміром і пакетування готової продукції.
Для виготовлення блоків з гілок використовують відходи від лісозаготівель у вигляді свіжозрубаних гілок сосни, ялини, верби, кедра, ялиці й інших порід деревини діаметром не більше 8 см, які ущільнюють спеціальним пресом. Для підвищення біостійкості блоки антисептують 6% розчином кремнійфтористого амонію в спеціальних ваннах місткістю 2… 2, 5 м 3, занурюючи в них блоки на 10… 15 хв. Після антисептування вироби проходять атмосферне сушіння під навісом до вологості 20… 30%. Блоки густиною 420… 750 кг/м 3 можуть бути застосовані як конструкційний матеріал в безкаркасному одноповерховому будівництві. При будівництві будівель заввишки більше 2, 5 м застосовують арматуру (4… 8 мм), яку укладають на рівні перемичок, підвіконь, під перекриттям.
Термодін або лігнопласт – це деревний пластик, що отримується з деревних відходів без додавання в'яжучих речовин термодинамічним способом, розробленим у ФРН. Як сировину використовують відходи деревообробного виробництва, що є сумішшю тирси і стружки, а також дрібних кускових відходів вологістю близько 30 %. Термодін володіє порівняно високими фізико-механічними властивостями. Так, виготовлений з тирси деревини буку термодін густиною 1, 35… 1, 38 г/см 3 має межу міцності при статичному згині 40, 71 МПа, межа міцності при розтягуванні 22, 56 МПа, твердість за Брінеллем 14, 5 кгс/мм 2, водопоглинання за 24 год – 6, 5%, розбухання за 24 год при водопоглинанні – 3, 6 %. Високі фізико-механічні властивості матеріалу дозволяють широко використовувати його в будівництві, а також в меблевій промисловості.
Короліт – конструктивно-теплоізоляційна плита на основі кори і мінеральних в’яжучих. Технологія виробництва короліта, розроблена ЦНДІМОД, і складається з наступних основних процесів: механічного подрібнення органічної сировини, змішування її з в’яжучим і хімічними добавками і формування з королітової суміші виробів. Як регулятор схоплювання швидкотвердіючих в’яжучих може бути використана бура, глютиновий клей та інші добавки. Для захисту матеріалу від мікроорганізмів в королітову суміш додають антисептуючі суміші, наприклад 1… 1, 5% розчин оксиддифенілу натрію. Короліт на гіпсовому в’яжучому має межу міцності при стисканні до 1, 47 МПа, а при статичному згині до 0, 34 МПа. Коефіцієнт теплопровідності матеріалу становить 0, 140… 0, 163 Вт/(м·К).
Короліт використовують для тепло- і звукоізоляції, а також для влаштування перегородок і внутрішніх стін малоповерхових будівель. Витрата сировини для виробництва 1 м 3 короліту Матеріал Подрібнена кора, кг Будівельний гіпс, кг Сповільнювач схоплювання, кг Антисептик, кг Вода, кг Густина короліту, кг/м 3 до 500 600 700 150 170 190 160 200 245 0, 2 0, 3 7 9 10 180 220 250
Дякую за увагу!
Скачать презентацию Застосування деревинних відходів у будівельній галузі 1
L_RVD_3_1.ppt