Загальна характеристика процесів у країнах Латинської Америки Презентацію

Загальна характеристика процесів у країнах Латинської Америки Презентацію створено за допомогою комп’ютерної програми ВГ «Основа» «Електронний конструктор уроку»

Домінуюче становище у політичному житті посідали різні угруповання латифундистів — нащадків іспанських і португальських дворян-колонізаторів, які використовували працю безземельних селян. Латифундії ставали центрами життя цих країн. Латифундія — велике приватне земельне володіння, помістя. Панування латифундизму породжувало безземелля основної маси селянства, сприяло орієнтації національної економіки не на внутрішній, а на зовнішній ринок.

Працювати повинні були місцеві жителі — індіанці або привезені з Африки негри-раби. Так склався своєрідний уклад життя країн Латинської Америки, центром якого стали великі земельні володіння, латифундії, а їхніми господарями — нащадки іспанських дворян, які використовували працю безземельних селян — пеонів, індіанців, а головне — негрів-рабів…

Незалежні латиноамериканські держави утворилися ще на початку ХІХ ст. Тут утвердилася республіканська форма правління. Конституції країн регіону зазвичай наслідували Конституцію США. Главою держави й керівником уряду був президент, обраний загальним голосуванням. Проте парламентаризм і демократія багато в чому залишалися формальними.

Процеси міжрасового змішування призвели до появи великої кількості мулатів (нащадків білих і негрів) і метисів (нащадків білих та індіанців), які на початку ХХ ст. становили більшість населення Латинської Америки

Околиці Буенос-Айреса, Сантьяго та інших столиць були оточені «кварталами бідноти» , забудованими саморобними хатками з каменю, шматків бляхи та фанери. У цих районах не було ані електрики, ані каналізації, часто спалахували епідемії, що позбавляли життя сотні тисяч людей. Основна маса населення булла неписьменною.

Із 20 латиноамериканських республік найвпливовішими й великими були Бразилія, Арґентина і Мексика. Державами з великими потенційними можливостями були Венесуела, Перу, Чілі.

У рамках світової господарської системи Латиноамериканський регіон відігравав роль аграрносировинної ланки. Країни Латинської Америки вивозили продукцію Чілі — мідь і селітру Бразилія — каву Арґентина — збіжжя і м’ясо Перу — срібло і бавовну Венесуела — нафту і залізну руду Болівія — олово Коста-Ріка і Ґватемала — банани

Поява диктаторських режимів у Латинській Америці мала безліч причин: • • • кризу консервативно-олігархічних і реформістських форм правління; нестійкий, монокультурний розвиток економіки; нерозв’язані соціальні проблеми; економічну залежність від США та Європи; вплив офіцерських і католицьких угруповань; традиції каудилізму, намагання політичних діячів використовувати ідеї незалежності у власних цілях та прагнення згуртувати національні сили за допомогою режиму особистої влади.

Політичне становище у країнах Латинської Америки Арґентина 1912 р. було прийнято закон про загальне виборче право за умов таємного голосування. Цей закон надав змогу партії більшості — радикалам — забезпечити обрання на посаду президента свого лідера І. Іригойєна. Під час свого правління (1916– 1922) йому вдалося відстояти нейтралітет Арґентини під час Першої світової війни; приділяв велику увагу питанням соціального забезпечення та освіті. Після 6 -річної перерви був знову обраний президентом країни.

Чілі У вересні 1924 р. група офіцерів здійснила військовий переворот під гаслами створення сильного уряду. Незважаючи на прийняття прогресивної Конституції 1925 р. , передового трудового законодавства, реальна влада у країні дедалі більше зосереджувалася в руках Ібаньєса дель Кампо, який обійняв посаду військового міністра. У 1927 р. , ставши президентом країни, він установив режим особистої диктатури (1927– 1931 рр. )

Куба У 1925 р. президентом країни було обрано Херардо Мачадо - і-Моралеса, який установив в країні диктаторський режим, розпочавши жорстокі репресії проти демократичного руху. Мачадо створив урядову федерацію трудящих і наслідував приклад італійського фашизму, називаючи себе «антильським Муссоліні»

Нікараґуа Установлено диктаторський режим після придушення руху патріотів на чолі з Аугусто -Сесаром Сандіно. Владу захопив командувач національної гвардії Анастасіо Сомоса. Диктатура клану Сомоси проіснувала в Нікараґуа понад 40 років

Домашнє завдання Опрацювати відповідний матеріал підручника.

Презентацію створено за допомогою комп’ютерної програми ВГ «Основа» «Електронний конструктор уроку» © ТОВ «Видавнича група ˝Основа˝» , 2012 Джерела: 1. «Усі уроки до курсу «Всесвітня історія» . 10 клас. Стандартний та академічний рівні 2. Сайты: • www. academicpress. com • www. britannica. com • www. internetri. net/vv • www. sociology. org • www. sil. org/ethnologue • www. utm. edu/research/iep • www. nsta. org • www. aboutislam. ws