Юридична деонтологія Навчальна та виховна мета 1

Юридична деонтологія

Навчальна та виховна мета: 1. Ознайомитись із поняттям правосвідомості та деонтологічної правосвідомості юристів. 2. Відпрацювати єдине наукове розуміння обов’язків юристів та їх характеристика. 3. Розвивати здібності до систематизації правових знань.

НАВЧАЛЬНІ ПИТАННЯ: 1. ПОНЯТТЯ ДЕОНТОЛОГІЧНОЇ ПРАВОСВІДОМОСТІ ЮРИСТІВ 2. СЛУЖБОВИЙ ОБОВ’ЯЗОК ЮРИСТА

ЛІТЕРАТУРА: 1. Базова 1. 1. Гусарєв С. Д. , Тихомиров О. Д. Юридична деонтологія (Основи юридичної діяльності). Навчальний посібник. –К. : Знання. 2010. -495 с. (Розділ 6, 7) 1. 2. Сливка С. С. Юридична деонтологія. Підручник. Вид. 2 -е, перероб. і доп. -К. : Атіка, 2003. - 320 с. (Розділ 4) 2. Допоміжна 2. 1. Скакун О. Ф. Юридична деонтологія: Підручник. Перекл. з рос. — Харків: Еспада, 2008. -400 с. 2. 2. Юридична деонтологія. Підручник. /За ред. В. Д. Ткаченка. -Х. : Одісей. 2006. -254 с.

Питання 1. Поняття деонтологічної правосвідомості юристів

Юрист — це не людина з кодексом, а людина із совістю.

Свідомість є важливою властивістю людської психіки, що пов’язана з мисленням Поняття “свідомість” нерідко ототожнюється з такими поняттями, як “душа”, “сумління”, “пам’ять”, “досвід”, “інтелект”, “розум”. Крім того на формування свідомості значний вплив мають : • знання та • досвід.

Види свідомості, які повинен розвивати юрист: політичну суспільну патріотичну державну національну естетичну громадську моральну духовну професійну правову

Правосвідомість - грунтується на інформації, яку юрист повинен усвідомити. Інформаційна діяльність юриста має формуватися в правовому полі. Самі собою професійні знання ще не визначають змісту правосвідомості юриста. Велике значення мають самооцінка, емоції, ставлення до права, а головне – перетворення професійних знань у переконання.

Деонтологічна правосвідомість це інтелектуальна власність юриста, юриста оскільки вона пов'язана з інтелектом та моральними принципами; - це конкретизація його правосвідомості, сформована під впливом інформаційної культури, при виконанні службових обовя’зків. — Вона характеризується так званою юридичною евристикою нового (юрист щоразу висновку приходить до у процесі розгляду юридичних справ). Деонтологічна правосвідомість прямо впливає на розвиток і формування професійної культури (професійне ставлення до норм права, високе професійне вміння, професійний етикет і такт, а також про наукова організація своєї праці).

ФОРМУВАННЯ УСТАЛЕНИХ ПОГЛЯДІВ І МОТИВАЦІЙ МІНІМУМ ПРОФЕСІЙНИХ ПРАВОВИХ ЗНАНЬ ГОТОВНІСТЬ ЗАСТОСУВАТИ ЇХ У ПРОФЕСІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

ПОСТІЙНА ОЧІКУВАНА НЕОЧІКУВАНА (РАПТОВА)

формування індивідуальної правової концепції юриста формування почуття правової справедливості забезпечення свободи прийняття рішень реалізація внутрішнього імперативу службового обов’язку юриста формування професійно-юридичної думки застереження від правового нігілізму активізація інтелектуальної діяльності

Деонтологічна правосвідомість прямо впливає на розвиток і формування професійної культури юриста У особи формуються професійні знання правових і моральних норм та принципів Як наслідок – високі професійні вміння, прийоми, навички, звичка дотримуватися закону , професійного етикету, такту, наукова самоорганізація праці.

Обов’язки юриста НАЦІОНАЛЬНИЙ СУСПІЛЬНИЙ, ДЕРЖАВНИЙ, ГРОМАДСЬКИЙ МОРАЛЬНИЙ, ДУХОВНИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ, СЛУЖБОВИЙ, ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ

Обов’язки юриста соціально-державного характеру професійно-юридичного характеру (національний, суспільний, державний, громадський) (професійний, юридичний, службовий, функціональний). Їх виконання вимагає від юриста держава Специфічні професійній діяльності. духовно-морального характеру (духовний, моральний, особистий) На їх основі формується особистісно-емоційне сприйняття службового обовязку.

Службовий обов'язок юриста — це передбачена нормативно-правовими актами необхідність виконувати певні дії, зумовлені його службовим становищем у державних, громадських або приватних організаціях. Службовий обов'язок є тим, до чого зобов'язує служба. Тобто у період перебування на роботі у юриста виникає вже не професійний чи юридичний, а насамперед службовий обов'язок.

Службові обов’язки судді Визначені у Законі України від 7 липня 2010 року Службовий обов'язок не допускає вчинків та будь-яких дій, які ганьблять звання судді і можуть викликати сумнів у його об'єктивності, неупередженості та незалежності. Тобто обов'язком судді є повсякчасний контроль власної поведінки. Службові обов'язки суддів стосуються різних їхніх повноважень.

Юрист, котрого вперше Президент призначає суддею, в урочистій обстановці дає обітницю, про яку йдеться у ст. 55 вищезгаданого Закону України: "Я, (ім'я та прізвище), вступаючи на посаду судді, урочисто присягаю об'єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно та справедливо здійснювати правосуддя, підкоряючись лише закону та керуючись принципом. верховенства права, чесно і сумлінно виконувати обов'язки судді, дотримуватися морально-етичних принципів поведінки судді, не вчиняти дій, що порочать звання судді та принижують авторитет судової влади". Текст присяги підписується суддею і зберігається в його особ

Службові обов'язки адвоката — визначені статтею 21 Закону України “Про адвокатуру і адвокатську діяльність” від 5 липня 2012 р.

Адвокати не пізніше тридцяти днів складають перед радою адвокатів регіону присягу такого змісту: "Я, (ім’я та прізвище), урочисто присягаю у своїй адвокатській діяльності дотримуватися принципів верховенства права, законності, незалежності та конфіденційності, правил адвокатської етики, чесно і сумлінно забезпечувати право на захист та надавати правову допомогу відповідно до Конституції України і законів України, з високою відповідальністю виконувати покладені на мене обов’язки, бути вірним присязі". Текст присяги адвоката України підписується адвокатом і зберігається радою адвокатів регіону, а її копія надається адвокату.

Службові обов'язки працівників прокуратури закріплені у Законі України від 14. 10. 2014 р. “Про прокуратуру”. Особи, вперше призначені на посади старших прокурорів та прокурорів прокуратур, слідчих прокуратури, приймають "Присягу працівника прокуратури“

Реалізація завдань, що покладаються на прокуратуру, здійснюється через функції, які закріплюються за цим правоохоронним органом Такі функції закріплені в статті 121 Конституції України та Законі України «Про прокуратуру» і передбачають: 1) підтримання державного обвинувачення в суді; 2) представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом; 3) нагляд за додержанням законів органами, що провадять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство; 4) нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян. .

Повноваження працівників прокуратури вимагають дотримання суворих принципів службового обов'язку її працівниками .

Отже, службові обов'язки окремих юридичних спеціальностей сприяють формуванню внутрішнього імперативу правників. Кожен спеціаліст-юрист, виконуючи службові обов'язки, зміцнює правопорядок, робить внесок у процес будівництва правової Української держави.

1. Структура правосвідомості особистості юриста. 2. Поняття правового виховання юристів. 3. Службовий обов'язок юриста.

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ