Європейський Союз це інтеграційне міждержавне об єднання 28

Європейський Союз — це інтеграційне міждержавне об’єднання 28 європейських країн, що поєднує в собі риси міжнародної організації і федеральної держави.

ЄС поєднує ознаки міжнародної організації і держави, проте формально не є ні тим, ні іншим. Союз не є суб'єктом міжнародного публічного права, проте має повноваження на участь в міжнародних відносинах і грає в них чималу роль. ЄС є найпотужнішим міждержавним об’єднанням: він займає перше місце у світі за розмірами ВВП(понад 18, 4 трлн. $), третє місце за чисельністю населення (понад 505 млн людей), сьоме місце за площею(4 381 376 км²), найвищі показники у світі за рівнем якості життя та доходами населення.

Етапи створення Європейського Союзу

І Етап 9 травня 1950 р. вважається початком процесу європейської інтеграції. Ідею запропонував міністр закордонних справ Франції Р. Шуман, створити спільний ринок вугільної і сталеливарної продукції Франції, ФРН та інших західноєвропейських країн. 18 квітня 1951 р. “план Шумана” реалізовано Через підписання Паризького договору про створення Європейського співтовариства вугілля і сталі (ЄСВС). До складу ЄСВС увійшли 6 країн: Бельгія, Люксембург, Італія, Нідерланди, Німеччина та Франція. Договір набув чинності 23 липня 1952 р.

27 травня 1952 р. країни “європейської шістки” підписують Договір про заснування ЄОС. 10 вересня 1952 р. міністри закордонних справ країн – членів ЄСВС доручають Спільним Зборам ЄСВС розробити проект Договору про створення ЄПС. 10 березня 1953 р. Збори закінчили роботу над проектом Договору. Однак довгі дискусії у французькому парламенті, який у серпні 1954 р. вирішив відкласти ратифікацію Договору про ЄОС, а це зробило недоречним і підписання Договору про ЄПС.

- 23 березня 1957 р. у місті Рим відбулося підписання Договору про створення ЄЕС та Договору про створення Європейського співтовариства з атомної енергетики (Євратом). - Метою ЄЕС було створення зони вільної торгівлі усередині Співтовариства, створення митного союзу та створення спільного ринку. -Метою Євратом визначалась співпраця країн – членів у використанні ядерної енергії у мирних цілях. -Обидва договори набули чинності 1 січня 1958 р.

8 квітня 1965 р. було підписано Договір про злиття виконавчих органів ЄСВС, Євратом та ЄЕС. Створено структуру інститутів. 1 січня 1981 р. членом ЄЕС стала Греція. 1 січня 1986 р. членами ЄЕС стали Іспанія та Португалія. ІІ етап На початку 70 -х рр. розпочався процес розширення ЄЕС. 1 січня 1973 р. членами ЄЕС стали Велика Британія, Данія, Ірландія. 1 липня 1987 р. набув чинності Єдиний європейський акт, підписаний у лютому 1986 р. Він ставив на меті створення до 1 січня 1993 р. Єдиного внутрішнього ринку, запровадив Спільну політику в соціальній сфері, У галузі науково – технологічного розвитку, Охорони навколишнього середовища. Також було поставлено питання про

ІІІ Етап Маастрихтські угоди про підписання Договору про Європейський Союз, які визначили “три стовпи” ЄС. Економічний та валютний союз (ЕВС) Спільна зовнішня та безпекова політика Співробітництв о у сферах юстиції та внутрішніх справ.

В економічному сенсі Прийняття Маастрихстського договору визначило курс на завершення формування єдиного внутрішнього ринку та перехід до реалізації ідеї економічного та валютного Союзу.

1 січня 1995 р. членами ЄС стали Фінляндія, Австрія та Швеція. 2 жовтня 1997 р. було підписано Амстердамський договір (набув чинності 1 травня 1999 р. ). Він вніс зміни та доповнення до Маастихтського договору. Важливу роль у подільших інтегрпаційних процесах ЄС відіграло укладання у 1997 р. Шенгенської угоди. Станом на 2011 р. угода діяла в 26 країнах.

ІV Етап 1 січня 2002 р. була введена єдина грошова одиниця ЄС – євро. Початкова Єврозона нараховувала 11 країн, згодом до Єврозони приєднались ще 6 країн. 17 - 18 червня 2004 р. на Самміті ЄС у Брюселі було схвалено текст Конституції ЄС. 29 жовтня 2004 р. Угоду про Конституцію ЄС було підписано главами держав та урядів 25 країн – членів ЄС у Римі. 29 травня і 1 червня 2005 р. населення Франції та Нідерландів голосує проти Конституційного договору. Негативні рішення референдумів спричинили паузу для розмірковування про майбутнє ЄС.

1 травня 2004 р. відбулася найбільша за історію ЄС інтеграція до союзу. Країнами – членами ЄС стали : Польща, Угорщина, Чехія, Словаччина, Словенія, Кіпр, Мальта, Естонія, Литва, Латвія. 1 січня 2007 р. до ЄС приймають Болгарію і Румунію. У 2013 р. Хорватія стає 28 учасницею ЄС.

МЕТА ЄС: Створення економічного союзу з найвищим рівнем інтеграції економік держав (спільна зовнішня економічна політика, спільний ринок послуг, матеріальних благ, капіталу і праці, а також спільна валюта) і політичного (спільна зовнішня політика) союзу, а також впровадження спільного громадянства.

Головними досягненнями ЄС на сучасному етапі його розвитку є побудова спільного ринку, створення економічного і валютного союзу на основі єдиної грошової одиниці — євро, створення Шенгенського простору і введення єдиної візи для іноземців на підставі Шенгенських угод, розробка і проведення інститутами Європейського Союзу загальної політики в різних галузях; формування права Європейського Союзу - самостійної правової системи, яка регулює багато важливих сфер суспільних відносин за участю держав-членів, юридичних осіб і пересічних громадян; введення інституту громадянства Союзу як стійкого правового зв'язку громадян державчленів безпосередньо з Європейським Союзом; перетворення Європейського Союзу на самостійного учасника міжнародних відносин, встановлення Союзом партнерських відносин з іноземними державами.

Організаційна структура ЄС • Члени Європейського Союзу передають повноваження у вирішенні деяких питань незалежним інститутам, які представляють інтереси Союзу, його держав і громадян. Європейська Комісія захищає інтереси Союзу в цілому, кожен національний уряд представлений в Раді Міністрів (Раді), а члени Європейського Парламенту безпосередньо обираються громадянами ЄС. Таким чином, демократія і верховенство закону - наріжний камінь цієї структури.

Основні інститути влади Європейська Комісія - виконавчий орган Європейського Союзу, що складається з 27 членів (рахуючи президента), які призначаються на п'ять років національними урядами, але повністю незалежні у виконанні своїх обов'язків. Склад Комісії затверджується Європейським Парламентом. Кожен член Комісії відповідає за певну сферу політики ЄС і очолює відповідний Генеральний Директорат.

Європейський Парламент - зібрання з 785 депутатів, що безпосередньо обираються громадянами країн-членів ЄС строком на п'ять років. Голова Європарламенту обирається на два з половиною роки. Депутати Європарламенту вивчають законопроекти і затверджують бюджет. Вони приймають спільні рішення з Радою Міністрів з конкретних питань і контролюють роботу Рад ЄС і Європейській Комісії. Європарламент проводить пленарні засідання в Страсбурзі (Франція) і Брюсселі (Бельгія).

• Рада міністрів - в ЄС - основний орган ухвалення рішень, який збирається на рівні міністрів національних урядів, і його склад міняється залежно від обговорюваних питань: Рада міністрів закордонних справ, Рада міністрів економіки і так далі В рамках Ради представники урядів держав-членів обговорюють законодавчі акти ЄС і приймають або відкидають їх шляхом голосування.

Європейський суд - судовий орган ЄС вищої інстанції, регулюючий розбіжності: між державами-членами ЄС; між державами-членами ЄС і самим Європейським Союзом; між інститутами ЄС; між ЄС і фізичними або юридичними особами.

Рахункова палата (Суд аудиторів) - орган Європейського Союзу, створений з метою проведення аудиторської перевірки бюджету ЄС і його інститутів. Європейський Омбудсмен займається скаргами європейських приватних і юридичних осіб на інститути і установи ЄС.

ФІНАНСОВІ СТРУКТУРИ Європейський центральний банк (ECB) визначає валютну політику країн ЄС; встановлює ключові процентні ставки; управляє офіційними резервами Європейської системи Центральних Банків (ESCB), головним завданням якої є підтримка стабільності цін; має право санкціонувати емісію банкнот в межах валютного союзу.

Європейський інвестиційний банк (EIB) Європейський інвестиційний банк - орган ЄС, заснований в 1959 р. Європейським Союзом для сприяння розвитку, інтеграції і співпраці шляхом надання інвестиційнихпозик. Позики надаються під однаковий відсоток, що забезпечує збалансованість управління позикою в частині погашення заборгованості. Позики надаються для розвитку відсталих європейських регіонів і реалізації проектів, що представляють спільний інтерес.

Україна і ЄС Україна 21 березня 2014 року підписала політичну частину асоціації з метою подальшого вступу в ЄС, а 27 червня 2014 р. економічну — тобто Угоду в повному обсязі.

Презентацію виконали Студенти 43 іс групи Бакка Юлія Коваленко Едуард Сокол Павло