Європейський досвід поводження з відходами та можливості його

Європейський досвід поводження з відходами та можливості його використання у вітчизняній практиці Доповідач: Самойлік М. С.

Комплексне управління відходами (КУО) Управління відходами 1 принцип: мінімізація утворення відходів 2 принцип: максимальна утилізація відходів Компостування Утворення відходів Збір 3 принцип: безпечне видалення відходів Спалювання Транспортування Відбір ресурсоцінних компонентів (роздільний збір) Вилучення ресурсоцінних компонентів Ринок вторинних ресурсів вторинна сировина нерозсортовані відходи Полігонне захоронення

Збирання відходів У країнах ЄС впроваджений роздільний збір відходів від населення: n n n Окремо збираються відходи під Папір; маркою “Зелена крапка” Органіка (рослинні відходи); Змішані відходи; Пластик; Скло. Також окремо збираються: токсичні відходи від населення, холодильники, побутова техніка, стара електротехніка.

Для збору відходів використовуються різні контейнери, в основному місткістю від 60 до 1700 літрів (стандарт B 84080) Німеччина Їх колір і розмір залежить від виду відходів, що збирається, та місця обслуговування Франція

Досвід Німеччини n Населення платить за вивезення відходів, що не відсортоване в залежності від їх обсягу. n Відсортовані відходи, токсичні відходи, приймаються від населення безкоштовно. n Переробку холодильників, побутової техніки, стару електротехніку, автомобілі населення оплачує, але їх ціна буде різною для кожної із земель. n Рециклінг упаковки під маркою “Зелена крапка” населення оплачує при покупці продукту. n Для вивозу габаритних відходів населення заказує спецтранспорт і оплачує по факту.

Система повернення купленої разом з товаром тари Споживачі повертають у центри продажу роздрібної торгівлі те, що підлягає рециркуляції або повторному використанню. Це типово для пакувальних матеріалів, зокрема із скла і пластмаси. Споживачі платять маленьку суму, коли купують продукт, який їм відшкодовують під час повернення порожньої тари пляшок (маркіровані відходи “зелена крапка”) У Німеччині введена як система відшкодування, так і безкоштовна передача (спеціальні контейнери).

Залогова система В Німеччині досить добре себе зарекомендувала «дуальна система» , у відповідності до якої плата за забруднення навколишнього природного середовища, стягується з виробників пакувальної продукції, а також прибутки, що отримуються від ліцензування екологічно безпечних товарів, маркірованих «зеленою крапкою» перерозподіляються на користь переробників відходів. n Якщо на упаковці стоїть знак “Зелена крапка”, то це значить, що покупець оплатив переробку і її потрібно розмістити в окремий бак. n В Німеччині після введення «Зеленої крапки» кількість побутових відходів зменшилася на 400 тис. тонн щорічно. n Справа в тому, що ніхто не захоче платити за переробку непотрібної упаковки. Дуальна система Німеччині є настільки вдалою, що зараз 19 європейських країн сприйняли і реалізовують даний досвід. Дану систему намагалася впровадити і Україна, зокрема Постановою КМУ № 1393, де функції про впровадження даної системи були покладені на державну компанію «Укрекокомресурси» . Але дана система в Україні поки що зосталася ідеалістичною.

В Україні: використовується в основному унітарне збирання (валовий збір) відходів від населення за подвірною або поквартирною системою. Роздільний збір фактично відсутній. Пункти збору функціонують досить слабо. Система повернення купленої разом з товаром тари відсутня (функціонувала в радянський час)

На сортувальні підприємства надходить папір, скло, метал, політилен (пластик)

Ручне сортування Широко використовується у Європі За санітарними нормами України ручне сортування відходів заборонено. Автоматичне сортування Для відділення чорного брухту – магнітна сепарація; кольоровиго брухту – електродинамічна сепарація. Макулатура – аеросепарація, після чого відділяють полімерну плівку – електросепарацію, грохочення, аеросепарацію. Текстиль – барабанні грохоти із захоплювальними елементами. Скло – балістичний або флотаційний метод

Поводження з відходами в країнах ЄС (2007 р)

Основні методи поводженняз відходами пакування в країнах ЄС В Німеччині основним методом є рециклінг – 80%.

Рециклінг макулатури (досвід Німеччини) n n Зібраний роздільно від населення (в сині контейнери) і підприємств папір поступає на одне із сортувальних підприємств. В основному використовується ручне сортування. Відокрелюється картон і папір, металолом, стекло, пласмаса, дерево, пісок, камні. Те, що залишається — сміття, яке потрібно захороняти. Захоронення коштує значних коштів, тому підприємство зацікавлене, щоб такого сміття залишалося як можна менше. Відсортований папір продають. На німецькому ринку 3000 сортів паперу, а сортів макулатури – 70. Макулатура сортується для того, щоб отримати певні сорта макулатури, які вимагають переробні підприємства. Тільки такі сорта можна продавати. Наприклад, найбільш расповсюджений сорт D-39 складається із газетного, журнального і графічного ( без кольорових ілюстацій) паперу в певному відношенні. Якщо сортувальне підприємство не буде дотримуватися цих вимог – воно заплатить великі штрафи.

n У Німеччині створена спеціальна Рада (представники промисловості, федерального і державного уряду), що контролює процес збору і рециркуляції макулатури. n У Данії відповідно законодавства муніципалітети зобов’язані зібрати 40 – 45% газет і журналів для рециклінгу. n У Великобританії у 2000 р. підписано добровільну угоду між урядом і представниками Асоціації видавців газет, яка встановлює 70% рециркуляції газет і макулатури. n Із Норвегії значна частина макулатури надходить у Східну Азію, де з неї використовують новий папір.

n n Європейська целюлозно – паперова промисловість виробляє 93 млн. т паперу і щільного картону, 40 млн. т целюлози і використовує 44 млн. т макулатури. Конфедерація європейської паперової промисловості заявляє, що нинішній рівень паперової продукції був би неможливий без перероблених матеріалів. Норми збору в ЄС постійно змінююються: ь 35% - 1980 -х рр. ь 40% - 1990 -х рр. ь 55 -70% - 2005 р. ь 80% - 2007 р. n

Методи обробки полімерних відходів у країнах ЄС

Рециклінг відходів електричного і електронного устаткування (ЕЕУ) n Відповідно до Директиви 2002/96/ЕС з 13 серпня 2005 року виробники ЕЕУ відповідальні за фінансування повернення і переробки їх старого устаткування. n Виробники повинні маркувати обладнання та інформувати населення щодо окремого їх збору. n Місцева влада має відігравати ключову роль у виконанні Директиви, забезпечити інфраструктуру збору та інформування.

Утилізація небезпечних відходів від населення (НВД) n Визначено, що повна кількість утворюваних НВД у країнах ЄС становить 1, 5 млн. т. щорічно. n Щорічно в ЄС збирається близько 400 тис. т. НВД (в середньому 30%). n Кількість НВД зібраних роздільно становить 1, 3 – 3, 5 кг на людину, і щорічно зростає на 56 – 70%. n Зазвичай НДВ збирають за допомогою пересувних станцій, добровільних пунктів, у місцях громадських зручностей, у спеціальних контейнерах, через магазини роздрібних продаж. n Найбільш розповсюджений спосіб здору НДВ – через центри рециркуляції і екологічні станції.

Поводження з відпрацьованими батареями у Німеччині Законодавча база заснована на Декреті введеному в 1998 р. і переглянутому у 2001 р. Уряд розробляє законодавство, Федеральне Агентство навколишнього середовища робить щорічних звітів Організації відповідальності виробника (ООВ). n Користувачі повинні повернути використані батареї через роздрібних продавців, або через муніципальні місця збору. n Виготовлювачі, імпортери і дистриб'ютори батарей повинні їх повернути безкоштовно. Вони зобов'язані забезпечити промислових споживачів і муніципалітети безкоштовними контейнерами збору і самі зібрати, розсортувати їх, рециркулювати або видалити. n Створена система спільного збору батарей (GRS). GRS залишається найбільшою ООВ за участю більш 80% виробників батарей.

Збір використаних батарейок у Європі (2007 р. ) Країна Назва і рік створення системи Продаж, т Збір від продажів, % Збір на 1 жителя (гр) Австрія UFB (1989) 2300 1441 53 177 Бельгія Bebat (1995) 3878 2100 54 205 Німеччина GRS (1998) 29284 9322 32 114 Нідерланди Stibat (1994) 1856 32 116 5808

Утилізація відпрацьваних автомобілів Ш У країнах ЄС заправочні станції зобов’язані приймати відпрацьоване масло. Ш Коли людина покупає новий акумулятор, вона повинна здати старий, інакше змушена платити штраф. Ш Власник повинен оплатити переробку старого автомобіля. Запчастини із старої машини, які є працездатними, при ремонті може купити новий власник за більш низьку ціну. Ш У Німеччині в 2009 році введена система повернення автомобілів до 10 років безкоштовно. Власник отримує сертифікат і при покупці нового вітчизняного автомобіля отримує знижку 2500 Євро.

Органічні відходи Цей вид відходів з 1996 року збирається окремо в баки коричньового кольору. Із цих відходів роблять компост. Виробництво грунту із відходів ліцензується і сам грунт сертифікується. Такий грунт використовується для виращування квітів і озеленення міста.

Компостування - процес переробки органічних речовин шляхом аеробної ферментації, які піля «витримки» утворюють компост Речовини, що підлягають компостуванню 1. Опале листя і «зелені відходи» садівництва, леревина і сільськогосподарські відходи 2. Осади стоків і очисних станцій 3. Органічні відходи і паперова продукція 4. Побутове сміття (кухонні відходи) і харчові відходи КІНЦЕВИЙ ПРОДУКТ : « КОМПОСТ » ДО ПІСЛЯ

n Невідсортовані відходи або спалюються, або ідуть на полігон. В Берліні цими відходами займається муніціпальне підприємство BSR, його майно належить владі Берліну. Це крупне підприємство, на ньому працює 7300 працівників, оборот складає 1, 3 млрд € в рік. Для збору відходів підприємство має 2800 вантажних машин і 3 полігони для побутових відходів. Організовано 34 так званих “дворів для збору відходів”. Туди жителі можуть принести папір, упаковки с “зеленою крапкою”, металолом, текстиль, дерево, електроприбори. Підприємство окремо збирає токсичні відходи. n У Штудгарді цим займається муніципальне підприємство AWS. Невідсортовані відходи поступають на спалювальний завод.

Сміттєспалювальний завод у Штудгарді

Закритий полігон Леінфелдена (Німеччина)

Самі по собі технічні рішенні не можуть вирішити проблему поводження з відходами. Тільки їх поєднання із відповідними економічними, соціальними, організаційними і правовими інструментами може забезпечити ефективне управління відходами.

Законодавчо визначені органи управління сферою поводження з відходами в Україні Президент Кабінет Міністрів Українит Центральні органи виконавчої влади та відомства Міністерство з питань житлого – комунального господаства України Міністерство охорони навколишнього природного середовища України Міністерство охорони здоров’я Міністерство надзвичайних ситацій Міністерство фінансів Міністерства економіки Верховна Рада України Генеральна Прокуратура Місцеві отрани виконавчої влади АР Крим 14 районів 24 області 476 районів м. Київ Муніципалітети 450 міст 886 селищ 28583 сіл 104 райони 10 районів м. Севастополь 4 райони Близько 1, 5 тисяч підприємств житлово – комінального пгосподарства, що забезпечують збирання, перевезення та захоронення побутових відходів

Механізми реалізації n Економічний обумовлений економічним впливом, який здійснюється через позитивну (стимулювання) або негативну (платежі) мотивацію; n Організаційно - адміністративний оснований на прямих директивних вказівках; n Соціально – психологічний що використовуються з метою соціальної активності суб’єктів системи; n Правовий (формування та прийняття законодавчих актів).

Економічний механізм n визначається Розділом IV Закону України «Про відходи» та базується на наступних принципах: ¨ плата за розміщення відходів (негативна мотивація); ¨ стимулювання заходів щодо утилізації відходів та зменшення обсягів їх утворення (позитивна мотивація).

Економічні інструменти в сфері поводження з відходами, визначені законодавством України Економічні інструменти, визначені законодавством України Основна функція Фактичне використання в Україні Платежі за розміщення відходів суб'єктів підприємницької діяльності, які зачисляється до відповідних фондів. (ст. 39 ЗУ “Про відходи”) Реалізація принципу “забруднювач платить”. Націлене дати стимул для мінімізації утворення відходів, стимулювання їх утилізації, а також накопичення коштів для покриття збитку за забруднення при розміщенні відходів Використовується, але не виконує своєї функції. (Постанова КМУ № 303 Платежі здійснюються на основі лімітів в залежності від кількості та класу відходів. ). Надання кредитних, податкових та інших пільг суб'єктам підприємницької діяльності, які займаються здачею, збиранням, заготівлею вторсировини (Ст 40 ЗУ “Про відходи”). Стимулювати розвиток ринку вторинної сировини. Частково, тільки щодо оподаткування (відповідно до постанови КМУ від 18 січня 2003 року № 82 податок на додату вартість заготівельників відходів: склобою, полімерних відходів, гумових відходів, вторинних текстильних матеріалів, відпрацьованих люмінесцентних ламп та нафтопродуктів зараховується на задоволення їх власних потреб) Надання кредитних, податкових та інших пільг суб'єктам підприємницької діяльності, які впроваджують маловідходне виробництво (Ст 38 ЗУ “Про відходи”). Мінімізація утворення відходів Не використовується

Економічні інструменти в сфері поводження з відходами, визначені законодавством України Економічні інструменти, визначені законодавством України Основна функція Фактичне використання в Україні Фінансування екологічних програм та екологічних заходів (ст. 38) Вирішення пріоритетних екологічних проблем Здійснюється, але не повною мірою Екологічне страхування (ст. 38) Покриття збитку за забруднення довкілля Не впроваджено Стягнення платежів за тару Постанови КМУ № 915 від 26 липня 2001 року "Про впровадження системи збирання, транспортування, переробки та утилізації відходів як вторинної сировини" і "Порядку збирання, сортування, транспортування, переробки та утилізації використаної тари (упаковки) № 224 Збільшення збору і повторного використання відходів Не використовується Цільове фінансування науково-дослідних робіт щодо мінімізації та утворення відходів (ст. 38) Сприяти розвитку мінімізації та утилізації відходів Не достатньо ефективно

Насьогодні в Україні фактично функціонують тільки деякі інструменти із негативної мотивації, які і становлять основу економічного регулювання в сфері управління відходами - платежі і штрафні санкції за екологічні правопорушення. Міри економічного стимулювання в даний час практично не використовуються, оскільки не підтверджені правовими актами прямої дії

Збори за забруднення навколишнього середовища при розміщенні відходів • Плата за забруднення навколишнього середовища (регулюється Постановою КМУ № 303) стягується тільки з юридичних осіб і індивідуальних підприємців. • Населення звільнене від цього виду платежів, хоча відходи життєдіяльності населення є основним джерелом забруднення довкілля. • Не реалізовується міжнародний принцип “забруднювач платить”, так як суб'єкти підприємницької діяльності мають покривати збиток зумовлений відходами населення. • Індексація платежів не відповідає дійсності

Обсяги коштів, що надходять у ФОНПС Полтавської області з метою покриття збитку

Україна Платежі за збір, вивезення та знешкодження твердих побутових відходів (ТПВ) Плата встановлюється за стадію транспортування відходів та технічне обслуговування звалищ. Оплата здійснюється за єдиний спосіб поводження з ТПВ – видалення їх на полігони та звалища В систему платежів не включені кошти на екологічно безпечне видалення ТПВ

n Досить складно проаналізувати рух даних коштів, оскільки на сьогоднішній день цей збір є невід’ємною частиною квартплати. n Це, у поєднанні із високим ступенем неефективності житлокомунального сектора, низькою потенційною прибутковістю та високими ризиками, обмежує надходження у сферу поводження з відходами інвестицій. n Крім того, сфері поводження з відходами зазвичай відводиться найнижча пріоритетність зі всього комунального господарства.

Як результат – збиток за забруднення навколишнього природного середовища від звалищ та полігонів області постійно зростає

Середня кількість приватних підприємств у сфері поводження з відходами

Проведена оцінка діяльності суб’єктів у сфері поводження з ТПВ в Полтавській області, показала, що рентабельність послуг із видалення ТПВ значно знизилася

Переваги комунальних і приватних підприємств по збору, транспортуванню і видаленню відходів Комунальні підприємства Приватні підриємства можуть пропонувати населенню більш низькі ціни, в структуру яких не закладені прибуток і податки не потрібно фінансувати із міського бюджету і можна їх заставити виконувати екологічні норми але вони працюють менш ефективно через відсутність конкуренції конкуренція заставить працювати приватні підприємста ефективно, до того ж незалежно від політичних змін у місцевій владі експлуатація комунальних підприємств повинна фінансуватися із міського бюджету, коштів у якому завжди не вистачає, то проблеми вирішуються самим дешевим, а не самим кращим способом – цьому свідчить сучасний стан звалищ. ціни для населення значно зростуть, так як компанії повинні будуть отримати прибуток і платити податки.

В Німеччині Ш також є комунальні служби, яким жителі оплачують за збір і утилізацію відходів (це може бути переробка, спалювання або захоронення). Плата повністю покриває подальші операції екологічно безпечного поводження з відходами. Ш Але той, хто здає відходи, може вибирати, кому їх здавати: часному підприємцю або комунальній компанії, що створює між ними конкуренцію. Ця конкуренція не дозволяє зрости платі за відходи.

Середня плата за вивезення на звалище (полігон) 1 т невідсортованого ТПВ (Євро)

Середні витрати на збирання невідсортованих відходів у країнах ЄС

Існуюча система податків та платежів у сфері поводження з ТПВ у країнах світу Податки Своєрідний внесок у витрати місцевої влади та державне фінансування Платежі Призначені для фінансування індивідуальних (спеціальних) послуг Загальна податкова система Прямі податки, що входять до складу загального бюджету Фіксовані платежі Призначені для покриття послуг зі збору відходів Спеціальний податок Призначений спеціально для збору побутових відходів. Прибутки зазвичай потрапляють до загального бюджету, і їх необов’язково розділяють на управління відходами Змінні платежі, не пов’язані з утворенням відходів Диференційовані відповідно до можливості надання послуг платникам податків. Ці платежі не диференціюють тільки щодо домашніх господарстві можуть бути покладені на 1 людину чи 1 квартиру. Змінні платежі, пов’язані з утворенням відходів Не диференційовані щодо послуг, але безпосередньо пов’язані з витратами на управління відходами. Ці платежі можуть базуватися на різноманітних показниках, таких як об’єм утворених відходів, частота збору чи вага відходів

Застосування відповідних податків та платежів у сфері поводження з ТПВ Основні механізми Країни застосування Змінні платежі, пов’язані з утворенням відходів Поширені в Німеччині, Австрії, Бельгії, Фінляндії, Швеції та Швейцарії Змінні платежі, не пов’язані з утворенням відходів Широко використовують у Бельгії, Франції, Нідерландах та Швейцарії Фіксований платіж Широко використовують у Бельгії, Данії та Ірландії Спеціальний податок Діє у Франції, Греції, Італії, Португалії та Іспанії Загальна податкова системи Поширена у Великобританії

Досвід Німеччини щодо використання змінних платежів n зменшення кількості залишкових ТПВ на 15 – 50%; n на 5 – 10% збільшився роздільний збір відходів; n помітно збільшилося індивідуальне (приватне) компостування; n зменшення загального обсягу відходів у результаті запобігання нагромадженню ТПВ у джерелі їх виникнення та індивідуальному компостуванню (3 – 12%).

В Україні ь Внаслідок розбалансування законодавчо закріплених характеристик процесу поводження з відходами рівень платежів навіть в межах одного регіону значно відрізняється. ь Це суперечить міжнародному принципу близькості ь В результаті страждає населення, яке не отримує ніякої компенсації. В Україні було б доцільним ввести змінні платежі – в залежності від обсягу відходів, що видаляється

В Україні n Керуючись принципом “забруднювач платить” основні витрати на видалення і переробку відходів потрібно перенести на їх виробників. Бюджет має оплачувати лише ту частину коштів, яку не можна зібрати із малозабезпеченого населення. n Згідно експертної оцінки, проведеної Датським агентством COWE, добробут населення України може дозволити підвищення зборів з користувачів, які необхідно для екологічно безпечної експлуатації, техобслуговування та розширення об’єктів сфери поводження з відходами (країни ЄС на сферу обслуговування з ТПВ витрачають близько 1% середньомісячного заробітку, в Україні 0, 2%)

Ціна переробки вторсировини із побутових відходів

Важливо встановити плату за видалення відходів вище плати за утилізацію (Податок на звалище 2000) Це сприятиме реалізації положення Закону України “Про відходи” щодо заборони змішування чи захоронення відходів, для утилізації яких в Україні існує відповідна технологія

В країнах ЄС збір за забруднення встановлений адекватно принципу “забруднювач платить”, сприяє мінімізації та максимальній утилізації відходів 1. Додаткові вкладання в мінімізацію утворення відходів 2. Зниження обсягу утворюваних відходів, участь на ринку вторсировини 3. Отримання прибутку від зменшення платежів, невиплати штрафів, плюс сума від вторинного використання відходів 5. Кошти, що витрачаються на природоохоронні заходи 4. Надання пільг підприємству від держави

Розвиток ринку вторинної сировини в Україні n n 1. 2. 3. 4. На сьогодні мають місце ринкові провали, не витримується умова Паретто ефективності Необхідно впровадження : стимулюючих інструментів залучення приватного капіталу створення інформаційної бази даних свідома участь населення

Організаційні інструменти, визначені законодавством України Організаційні інструменти Нормування і стандартизація в сфері поводження з відходами Основна функція Фактичне використання в Україні Сформулювати екологічні Впроваджено не вимоги у сфері повністю поводження з відходами Лімітування у сфері Обмеження утворення та поводження з відходами розміщення відходів, їх впливу на довкілля Впроваджено, але не виконує своєї фактичної функції Експертиза в сфері Оцінка відповідності поводження з відходами діяльності підприємства вимогам природоохороного законодавства Проводиться Ліцензування в сфері Сформулювати екологічні Проводиться поводження з ресурсно вимоги до діяльності – цінними фракціями даних підприємств

Організаційні інструменти, визначені законодавством України Організаційні інструменти Аудит в сфері поводження з відходами Основна функція Фактичне використання в Україні Оцінка екологічної ефективності управління підприємства щодо поводження з відходами Є добровільним Уніфікація назв відходів Впроваджено, але потребує доопрацювання Державний облік і Інформація, щодо паспортизація в сфері поводження з відходами Впроваджено, але інформація не завжди є достовірною Екологічний контроль в Контроль в сфері поводження з відходами Впроваджено Класифікація відходів

Правові інструменти, визначені законодавством України Правові інструменти Основна функція Розробка нормативно – правової бази в сфері поводження з відходами; надання юридичної сили економічним, організаційним та соціальним методам впливу. Забезпечення в Україні нормативно – правової бази в сфері поводження з відходами Фактичне використання в Україні Недоліки: а) законодавча база не завжди відповідає стандартам, прийнятими ЄС; б) законодавча база нестабільна; в) населення і організації погано інформовані про наявність законів, наказів, інструкцій; г) в законах відсутня конкретизація підходів до поводження з відходами на різних стадіях; д) законодавча база не відображає принцип комплексного підходу до поводження з відходами; е) нормативні документи не завжди відповідають сучасній ситуації; ж) в законах містяться прогавини і взаємне перекривання обов’язків; з) нормативно – правова база в сфері поводження з відходами в Україні практично виключно орієнтована на полігони.

Відповідальність у сфері поводження з відходами

В Україні до утворення відходів традиційно склалося відношення як до стихійного процесу, яким не можна управляти. n Відсутній зв’язок між матеріальними і інформаційними потоками. n Населення і представники служб, відповідальних за збір і утилізацію відходів відносяться до нього як до дійсності, появи якої не можна запобігти і від якої потрібно якомога швидше позбавитися. n Управління сферою поводження з відходами починається не з вирішення задачі: «Як мінімізувати кількість відходів, що утворюється? » , а з питання: «Що робити із зібраними відходами? » .

Проблеми в матеріально – технічній базі сфери поводження з відходами в Україні ь Матеріально – технічна база знаходиться в незадовільному стані. ь Зношеність основних фондів ЖКГ, до якого відносяться підрозділи по вивозу, переробці і захороненню відходів, складає по різним оцінкам від 60 до 70%. ь Сфера поводження з відходами потребує інвестицій для проведення модернізації. Власних джерел фінансування капіталовкладень не вистачає, залучення зовнішніх джерел інвестування досить проблематично, у тому числі через відсутність у інвесторів бажання вкладати кошти в галузь із низькою рентабельністю. ь Особливо гостро проявляється дана проблема на звалищах та полігонах ТПВ.

Звалище у с. Макухівка, (Україна)

Негативні наслідки: а) нераціонально використовуються земельні ресурси б) знижується інвестиційна привабливість діяльності по поводженню з відходами, так як при відсутності інформації неможливо спрогнозувати дефіцит потужності інфраструктури і планувати ресурси для її розширення в) офіційним шляхом збирається значно менше відходів, чим їх утворюється в населеному пункті. Кількість несанкціонованих звалищ і їх масштаби з року в рік збільшуються.

Прийняття законодавчих актів в сфері поводження з відходами відбувається, як правило, без попереднього обговорення зі всіма зацікавленими сторонами. n Тому населення і організації погано інформовані про існуючі нормативні акти в даній сфері, і їх невиконання часто є наслідком не принципової позиції, а просто незнання правил. n Порядок інформування населення і організацій не визначений, що і приводить до певних труднощів при практичному використанні відповідних законів, наказів і інструкції.

Необхідно конкретизувати зміст законодавчих актів в сфері поводження з відходами, включення в них кількісних настанов та термінів їх досягнення. n Дозолять не тільки прогнозувати розвиток ситуації у сфері поводження з відходами, але і управляти ним n Дають можливість проконтролювати досягнення встановлених кількісних показників після закінчення планового періоду і в установлених контрольних точках; n Забезпечують всіх учасників процесу поводження з відходами інформацією про цільові установки діяльності в цій сфері на період, що планується, у відповідності з яким має будуватися їх поведінка; n Надають конкретні важелі впливу на учасників процесу поводження з відходами на різних рівнях та визначають механізм їх взаємодії

Соціально – психологічні інструменти n n n моральні заохочення; соціальна реклама; соціальне стимулювання; переконання; екологічна освіта. В Німеччині при Сенаті є спеціальна служба, що займається екологічною просвітою. Інформацію для населення по відходам готовить і розповсюджує адміністрація, комунальні і приватні підприємства, які займаються збиранням відходів. Це входить у в їх обов’язки по закону.

В європейських країнах, США і Японії прийняття тих або інших законів в сфері екології та санітарної очистки території базується на вивченні думки всіх зацікавлених сторін і виробленні взаємно прийнятного варіанту. n По закону про охорону навколишнього середовища Німеччині жителі можуть звернутися на сміттєпереробні підприємства і отримати всю інформацію про їх діяльність, а також звернутися зі скаргою, якщо ці результати їх не задовольняють. n В США обов’язково здійснюється опитування населення, як краще організувати середовище їх існування, а потім, з урахуванням пропозицій, залучать до їх виконання приватні підприємства, створивши їм пільгові умови.

Важливий момент – узгодження інтересів різних учасників процесу поводження з відходами, так як їх інтереси мають різну направленість

Як наслідок - сфера поводження з відходами здійснює інтенсивний вплив на навколишнє середовище n Екологічні та соціальні збитки від функціонування сфери поводження з відходами не покриваються, що призводить до погіршення не тільки екологічного, але і соціально – економічного стану. n Всі вищенаведені проблеми підсилюються відсутністю екологічної свідомості як у населення, так і у осіб, що приймають керівні рішення у даній сфері. n Відходи є специфічною субстанцією, з однієї сторони – джерело негативного впливу на довкілля, з іншої – джерело вторинної сировини, враховуючи цю специфіку і потрібно будувати систему управління сферою поводження з відходами.

Всі вище розглянуті проблемні питання повинні бути вирішені в процесі удосконалення системи управління сферою поводження з відходами з урахуванням «Стратегії Союзу по поводженню з відходами» Реалізація заходів повинна забезпечити, щоб: ¨ у всіх випадках, де є можливість, запобігти утворенню відходів. ¨ всі відходи збиралися офіційним шляхом із стягненням платежів відповідно встановленим тарифам; ¨ максимальна кількість зібраних відходів повинно бути перероблено; ¨ всі фракції, що належать повторному використанню, були включені в процес утилізації;

Принципові моменти, що можуть бути використані у вітчизняній практиці щодо поводження з відходами, використовуючи європейський досвід n слід перейняти досвід формування пріоритетів не тільки державної, але і регіональної політики поводження з відходами із виробленням кількісних показників, які повинні бути досягнуті на кожному конкретному етапі. n необхідно виробити фінансово – економічну політику, направлену на регулювання конкуренції між різними методами і об’єктами розміщення відходів. n потрібно використовувати форму приватно – державного партнерства з наданням державою підтримки підприємцям, які працюють в сфері поводження з відходами. n неможна не відмітити ефективність «дуальної системи» у поводження з відходами, у відповідності до якої плата за забруднення навколишнього середовища, стягується з виробників паковальної продукції n рекомендовано також перейняти світовий досвід змінних платежів, але це потрібно робити поступово, виходячи із регіональних можливостей та особливостей.

Дякую за увагу.