ЄВРОПА Географічне положення. Геологічна будова. Рельєф. Лектор: В. А. Пересадько д. геогр. н. , професор кафедри фізичної географії і картографії
Географічне положення Європи 2
Протоки Крайні точки Західна – м. Рока Північна – м. Нордкін (острівна – м. Нордкап) Гібралтарська Мессінська Боніфачо Босфор Моря Дарданелли Ла-Манш Біле Карське Па-де-Кале (Дуврська) Північна Баренцове Балтійське Отранто Каттегат Норвезьке Північне Скагерран Карські Ворота Середземне Тірренське Адріатичне Іонічне Нова Земля Ісландія Егейське Чорне Ірландія Великобританія Азовське Лігурійське Балеарські Корсика Сардинія Сицилія Затоки Острови Печорська губа Чеська губа Крит Готланд Онежська губа Гданська Колгуєв Вайгач Ботнічна Фінська Рижська Біскайська Канін Скандинавський Куршська Термаікос Ютланд Піренейський Таранто Сени Апеннінський Балканський Брістольська Ліонський Кримський Пелопоннес Півострови
Тектоніка. Корисні копалини 4
Східно-Європейська рівнина і Північно- Європейська низовина складені докембрійськими породами, що оголюються на пн. зх. у вигляді Балтійського щита, а на пд. сх. – Українського. Фундамент Європейської платформи занурений на значну глибину й перекритий комплексом морських і континентальних порід потужністю до 10 км. У районах найбільш активного прогинання плити сформувалися синеклізи, у межах яких розташовані Середньоєвропейська рівнина й улоговина Балтійського моря 5
На початку палеозою в геосинклінальних басейнах відбувалося нагромадження осадових порід. Байкальська складчастість сформувала невеликі масиви суши на півночі Фенноскандії.
Каледонські утворення тягнуться з північного сходу на південний захід, захоплюючи Скандинавські гори, північні частини Великобританії й Ірландії. Каледоніди Скандинавії поринають у води Баренцева моря й знову з'являються в західній частині Шпіцбергена 7
Складкоутворення і глибові підняття, що призвели до утворення сучасних альпійських структур, досягли максимального розвитку в неогені. У цей час сформувалися Альпи, Карпати, Стара Планина, Піренеї, Андалузькі, Апеннінські гори, Динари, Пінд. Напрям альпійських складок залежав від положення серединних масивів герцинського віку
У неогені альпійські структури претерпають вертикальних рухів земної кори. Із цими процесами пов'язане занурення деяких серединних масивів і утворення на їхньому місці западин, зайнятих зараз ділянками Тірренського, Адріатичн ого, Егейського і Чорного морів або низькими аккумулятивними рівнинами (Середньодунайська, Верхнйофракійська, Паданська). Інші серединні масиви претерпіли значних піднять, що привело до формування Фракійсько-Македонського (Родопського) масивів, гір 9 Корсики, Сардинії й півострова Калабрія та Каталонських гір, внутрішньої дуги Карпат)
Зледеніння Європи Основний центр поширення материкових льодів розміщався в Скандинавії. Центрами покривного заледеніння були також гори Шотландії, Альпи, Карпати, Піренеї. • Зледеніння Альп було чотириразовим, материкове заледеніння – трикратним: o Миндельське (нижньоплейстоценове) o Риське (середньоплейстоценове) o В’юрмске (верхньоплейстоценове) 10 •
Тектоніка. Корисні копалини 11
Горючі корисні копалини Європи Корисні копалини Басейни, родовища корисних копалин Походження Країни Кам'яне вугілля Верхньосилезький, Рурський, Саарско. Лотарингський, Печорський, Шотландський, Північно-Східний басейни, Зони герцинід Донбас, Північний Баас, Південний Уельс, Деказвіль, Астурія, Злате Гори, Йоркшир Франція, Німеччина, Велика Британія, Іспанія, Польща, Росія, Румунія Буре вугілля Нижньорейнський, Середньонімецький, Косівський, Нижньолаузицький, Заячицький, Підмосковний Зони герцинід Німеччина, Росія, Бельгія, Болгарія, Сербія Горючі сланці Естонське, Кашпировське, Ленінградське, Озинське, Общесиртівське Виступи докембрію Естонія, Росія Нафта Шельф Північного (Статфьорд, Брент, Брей, Фортиз, Ок, Екофіск, Дан та ін. ) моря, Пашнинське, Туймазинське, Муханівське, Кошицьке, Джела, Петрашинівське, Плоештинське, Стружець Палеозойські і мезозойські відкладення неогенові осади передгірних і міжгірних прогинів альпійської складчастості Норвегія, Німеччина, Росія, Албанія, Румунія, Данія, Італія, Сербія, Хорватія, Польща Горючий газ Шельф Північного (Екофіск, Дан, Амеланд, Уест-Сол, Плакід та ін. ) моря, Плоештинське, Степанівське, Нижнєомринське, Саушкінське, Локтонське, Лакське Палеозойські і мезозойські відкладення Норвегія, Німеччина, Росія, Румунія, Данія, Італія, Франція, Сербія, Хорватія, Польща 12
Металічні корисні копалини Європи Рудні корисні копалини Басейни, родовища корисних копалин Країни Залізні Лотарингія, Зальцітер, Лебединське, Михайлівське, Нортгемптонське, Фродингемське, Кірунавара Франція, Люксембург, Швеція, Німеччина, Польща, Росія Марганцеві Хвалетіце Чехія Хромітові Злетово, Булькіза Македонія, Албанія Ванадієві Пюхвоальмі Фінляндія Титанові Таберг, Хёуге, Огаймякі Швеція Молібденові Кнабен Швеція Алюмінієві Парнас, Нікштін, Гант-Халімоа, Тихвінське Італія, Угорщина, Росія Мідні Мінас-де-Ріотінто, Медет, Бор, Злате Гори, Оутокумпу, Печенга, Любин Португілія, Болгарія, Сербія, Чехія, Фінляндія, Росія, Польща Свинцеві Лінарес Іспанія Цинкові Меттен Німеччина Поліметалеві Рудозем, Ан-Уав, Маубо, Битом, Раммельсберг, Лайсвалль Болгарія, Ірландія, Німеччина, Польща, Швеція, Росія Олов'яні Камборн В. Британія Ртутні Альмаден, Аміата, Ідріл Іспанія, Італія, Словенія Уранові Уржейрика, Л`Екарпьє, Ла-Круазьєр Португалія, Франція Нікелеві Ларімна Греція, Албанія 13
Неметалічні корисні копалини Європи Корисні копалини Басейни, родовища корисних копалин Країни Апатити Хібіни Росія Слюда Стрельнінське Росія Графіт Кайненсберг, Пассау, Ветрищин, Австрія, Німеччина, Чехія Азбест Козані Греція Фосфорити Тоолсе, Кінгісепське, Поллінське, Єгорінське Естонія, Росія Барит Меттен, Креміковці Німеччина, Болгарія Сірка Кальтаніссетта Італія Піріт Альмонастер-ла-Реаль, Алжустрел, Сулітельма, Гаворрано Іспанія, Португалія, Норвегія, Італія Калійні солі Сурія, Меркерс, Старобінське, Пуці, Лерте, Верхньокамське, Мюлуз, Сульдру Іспанія, Німеччина, Росія, Данія, Білорусь, Польща, Франція Кухонна сіль Давидовське, Ельтонське, Баскунчак Білорусь, Росія Флюорит Ескаро, Осор, Массон Франція, Іспанія, В. Британія Магнезит Брайтенау, Кошице, Бела Стена Австрія, Словакія, Сербія Ісландський шпат Оскіфьордюр Ісландія 14
Це цікаво Подія Найбільша в світі гіпсова печера. Найдовша в Європі і друга за довжиною у світі Назва Параметри Місцезнаходження Оптимістична довжина 157 км Україна Найглибша з досліджених печер –– видовбленна в. Її глибина – 1533 м провалля Жан-Бернар Найвищий сталагміт Печера Л’Авен Арман 29 м Франція Печера Де-Неріл’я 50 м Іспанія Найдовше виверження вулкана вулкан Гекла з 29. 03. 1947 р. по квітень 1948 р. о. Ісландія Найбільше в світі кратерів має вулкан Етна 270 о. Сицилія (Італія) Фокид з 29. 07. 1870 р. по 01. 08. 1873 р. Греція Шкеєберз Саксонія м. Володарськ. Волинський 117 кг і розміром 82 х 37 х 35 см знайдено в 1965 р. Україна Найдовший сталактит Найдовший землетрус Найбільший срібний самородок Найбільший топаз Найбільший бурштин Найбільше родовище бурштину 12 кг Калінінград Найбільший золотий самородок (вважають, що це була брила кварцу з багатьма включеннями золота або скупчення дрібних самородків) Найпівнічніша шахта Савойські Альпи (Франція) Прусія (друга пол. ХІХ ст. ) захід Росії 2, 5 т арх. Шпіцберген Богемія (1145 р. ) Норвегія 15
Рельєф. Північна Європа Складена кристалічними й метаморфічними породами Балтійського щита й каледонід. Тектонічні рухи визначили роздробленість її поверхні. У створенні рельєфу значну роль зіграли плейстоценові льодовики й водна ерозія. 16
Рельєф. Північна Європа. Гірська Феноскандія Найбільш великі підняття ФЕНОСКАНДІЇ - Скандинавські гори гігантський витягнутий у довжину купол, що круто обривається до океану й полого опускається на схід. Вершини гір згладжені, найчастіше це високі плоскогір'я (фьельди), над якими піднімаються окремі вершини (вища точка - г. Галхепігген, 2469 м). Різкий контраст із фьельдами становлять схили гір, у формуванні яких більшу роль зіграли скидання. Особливо круті західні схили, розсічені системами глибоких фіордів і річкових долин 17
Рельєф. Північна Європа. Рівнинна Феноскандія Займає схід Балтійського щита, частину Скандинавського п-ва й Фінляндію. Рельєф модельований плейстоценовими льодовиками. Найвище положення займає Норландське плато (600 -800 м), більша частина рівнин лежить на висоті менше 200 м. Тектонічним валам і куполам у рельєфі відповідають невисокі гряди, кряжі (Манселькя, Смоланд). На рівнинах Фенноскандії класично представлені форми льодовикового рельєфу (ози, друмліни, морени). 18
Рельєф. Північна Європа. ІСЛАНДІЯ Формування острова пов'язане з розвитком підводного Північно. Атлантичного хребта. Більша частина острова складається з базальтових плато, над якими піднімаються куполоподібні вулканічні вершини, покриті льодовиками (вища точка г. Хваннадальсхнукюр, 2119 м). Область сучасного вулканізму 19
Рельєф. Північна Європа БРИТАНСЬКІ ОСТРОВИ Гори північної частини островів у тектонічному й морфологічному відношенні можна розглядати як продовження Скандинавських гір, хоча вони набагато нижчі (вища точка – г. Бен-Невис, 1343 м). Гори розчленовані тектонічними долинами, що знаходяться у затоках, гори буяють льодовиковими формами рельєфу, а також давньовулканічними покривами, що створили лавові плато Північної Ірландії й Шотландії. Південний схід Великобританії й південний захід Ірландії відносяться до герцинід. 20
Рельєф. СЕРЕДНЬОЄВРОПЕЙСЬКА РІВНИНА До складу середньоєвропейської рівнини входять Північно-Німецька і Польська низовини. Рівнина розташована в зоні синекліз докембрийських і каледонських структур. Перекриття фундаменту потужною непорушеною товщею осадів мезозойського й кайнозойского віку є основним чинником формування рівнинного рельєфу. Значну роль у формуванні рівнинного рельєфу зіграли екзогенні процеси четвертинного періоду, зокрема, льодовики, що залишили аккумулятивні форми - кінцевоморенні гряди й зандри. Найкраще вони збереглися на сході низовини, під проявом рисського й в’юрмского заледенінь. 21
Рельєф. ГЕРЦИНСЬКА ЄВРОПА Для рельєфу цієї частини Європи характерне чергування средньовисотних складчато-глибовых масивів і хребтів з низинами й улоговинами. Гори, створені куполовидними рухами, належать до типу гірських масивів (Центральний Французький масив). Деякі з них (Вогези, Шварцвальд) ускладнені грабенами. Гори-Горсти (Гарц, Судети) мають досить круті схили, але порівняно невелику висоту. Рівнинні ділянки приурочені до синекліз складчастого фундаменту, утворені потужною товщею мезокайнозою (Паризький, Лондонський, Тюрингенський, Швабсько-Франконський басейни). 22
Рельєф. АЛЬПІЙСЬКА ЄВРОПА Ця частина Європи включає у свій склад як високі гірські системи, так і великі низинні передгірні й міжгірні рівнини. Молоді складчасті гори (Альпи, Карпати, Стара-Планина, Піренеї, Апенніни, Динари) відрізняються літологічною неоднорідністю. Складчасто-глибові і глибові гори (Рила, Родопи) являють собою масиви плоскогірного типу. Акумулятивні рівнини (Середньодунайська, Нижнєдунайська та ін. ) відповідають передгірним прогинам чи сформувались на місці розрушених серединних масивів Альпійської геосинкліналі. 23
Рельєф. ПІВДЕННА ЄВРОПА До складу Південної Європи входять три великих півострови (Піренейський, Апеннінський, Балканський), рельєф яких досить різноманітний: • на Піренейському півострові зустрічаються алювіальні низовини (Андалузька), молоді альпійські гори (Піренеї) і нагір‘я (Месета, Сьєрра- Море та ін. ). • на Апеннінському – західна частина утворена молодими горами (Апенніни), а східна – області з корою океанічного типу підняті над водою. • На Балканському півострові поряд з молодими складчастими утвореннями зустрічаються древні герцинські масиви (Пінд). 24
Рельєф. СХІДНА ЄВРОПА Східна Європа цілком простягається в межах Східноєвропейської платформи, а тому в її рельєфі переважають рівнини (Східно - Європейська), низовини (Прикаспійська), височини (Середньоруська, Приволжська), а зі ходу її підпирають області герцинської складчастості (Уральські гори). 25
Домашнє завдання • Повторити: А) кліматоутворюючі фактори; Б) типи кліматичних посів. 26
Скачать презентацию ЄВРОПА Географічне положення Геологічна будова Рельєф Лектор В
L_2_Yevropa_GP_i_Relyef.ppt