ЄВРАЗІЯ Географічне положення. Геологічна будова. Рельєф. Лектор: В. А. Пересадько д. геогр. н. , професор кафедри фізичної географії і картографії
Загальні відомості Площа (разом з островами) 54 870 тис. км 2 Площа островів 2 730 тис. км 2 Довжина берегової лінії 100 тис. км Середня висота над рівнем моря 675 м Найбільша висота над рівнем моря – г. Джомолунгма (Еверест, Сагарматха) 846 м Найменша висота від рівня моря – рівень Мертвого моря -395 м Найпівнічніша точка материка – мис Челюскіна 77° 43΄пн. ш. і 104° 18΄сх. д Найпівденніша точка материка – мис Піай 1° 16΄пн. ш. і 103° 30΄сх. д Найсхідніша точка материка – мис Дежньова 66° 05΄пн. ш. і 169° 40΄зх. д Найзахідніша точка материка – мис Рока 38° 47΄пн. ш. і 9° 34΄зх. д Найдовша ріка – Янцзи 5800 км Найбільше озеро – Каспійське 371 тис. км 2 Найбільший острів – Калімантан 736, 7 тис. км 2 Найглибше озеро – Байкал 1637 м Найвищий вулкан – Ключевська Сопка 4750 м Найбільший за площею континент 54 млн. км 2 Єдиний материк, що омивається чотирма океанами – Тихим, Атлантичним, Північним Льодовитим, Індійським Має максимальну довжину серед усіх материків з півночі на південь і з заходу на схід Єдиний материк, який об’єднує дві частини світу – Європу і Азію
Географічне положення Євразії 3
Особливості палеогеографічного розвитку Євразії Історія формування Євразії пов'язана із трьома докембрійськими платформами: 1. Східноєвропейською, 2. Сибірською, 3. Китайською. Наприкінці протерозою Урало-Монгольський геосинклінальний пояс розділяв Східноєвропейську й Сибірську платформи, остання зі сходу обрамлялася Тихоокеанським геосинклінальним поясом, а Європейська із заходу - Атлантичним (Грампіанським). На півдні від платформ був розташований Альпійсько. Гімалайський (Середземноморський) пояс, що відокремлювали їх від Гондвани в південній півкулі. Палеозойські горотворчі рухи збільшили площу суші за рахунок скорочення геосинклінальних областей. На південь від Сибірської платформи в ранньому палеозої сформувалися байкаліди. Каледонські орогенні рухи з'єднали Східноєвропейську платформу з Північноамериканською, утворивши Північно-Атлантичний материк (Еріа). Герцинський етап охопив Урало-Монгольський і частково Альпійсько-Гімалайський пояси. Площа суші значно збільшилася, північні платформи з'єдналися в Лавразією, почалося розпадання Гондвани. Альпійська складчастість, що почалася наприкінці мезозою, охопила Альпійсько-Гімалайські й Тихоокеанський геосинклінальні пояси. Відбувається поділ Лавразії на Північну Америку і Євразію і утворення Атлантичного океану. Альпійсько-Гімалайський геосинклінальний пояс значно скоротився в розмірах. Гондвана розпалася на ряд платформ. В кайнозої відбулося остаточне оформлення контурів Євразії. У неогені й на початку антропогену були утворені Альпи, Карпати, Андалузькі гори, Гімалаї. Удруге були підняті на більшу висоту Тянь-Шань, Куньлунь, Наньшань, Скандинавські гори, Шотландія. Підняття сполучалися з опусканнями й оформленням передгірних прогинів. Рухи в Тихоокеанській геосинкліналі призвели до утворення внутрішніх і окраїнних морів і глибоководних западин. Наприкінці неогену до Євразії приєднуються уламки Гондвани - Аравійська й Індійська платформи. Заповнюються осадами Індо-Гангський і Месопотамський передгірні прогини. Відбувається остаточне оформлення материка.
Тектонічна будова і корисні копалини Євразії 5
Тектонічна будова Структура Назва Географічне положення 1. Східно-Європейська (Руська) На пн. -зх. - Балтійський кристалічний щит, на пд. -сх. - Український щит, на пд. -зх. - Середньоєвропейська плита 2. Сибірська На заході - Західносибірська молода платформа, на півдні - Монгольська складчаста область 3. Західносибірська Між Уральськими горами на заході і Сибірською платформою на сході, на північ від гір Тянь-Шаню 4. Індостанська (Індійська) На південь від Альпійсько-Гімалайського пояса, увесь п-ів Індостан, гори Белуджистана, Гімалаїв і Бірми, низов‘я Інду, Гангу й Брахмапутри 5. Китайсько-Корейська Значна площа Кореї, Ляодунський півострів, дно Жовтого моря, Шаньдунський півострів і східна частина території Китаю 6. Південно-Китайська На південь від Китайсько-Корейської платформи. У центрі платформи – Цзянанський щит 7. Індосінійська Індокитайський п-ів, значна частина Таїланду, Бірми й Малайського п-ова, під дном шельфової частини Південно-Китайського моря 1. Таримська В межах Центральної Азії 2. Колимська На зх. Сибірська платформа, на пд. Монгольська складчаста область 3. Платформа північного сходу Азії. Пн. -сх. Азії, низов‘я Амуру 1. Цайдамський На північ від Тібетської платформи 2. Ордоський Басейн р. Хуанхе, в центрі Китайсько-Корейської платформи 3. Еріа На півночі Шотландії Великі складч. пояси 1. Урало-Монгольський Між Східноєвропейською, Сибірською, Таримською і Китайсько. Корейською древніми платформами 2. Альпійсько-Гімалайський Відокремлює Східноєвропейську платформу від Північно-Африканської; Таримську й Південно-Китайську - від Індостанської Малі складч. пояси 1. Верхояно-Колимський Середня частина Колимської платформи, на північ по дну моря Лаптєвих 2. Куньлунь-Ціньлінський Складчаста система Куньлуня розділяє платформи Східного Китаю, а її 6 продовження, Циньлінська, тягнеться на схід до Цайдамського масиву Великі платформи Малі платформи Масиви
Рельєф Євразії 7
Морфоструктурне районування Євразії Геотектура рівнинно-платформенних областей Назва морфоструктури Орографічні системи Низькі цокольні рівнини в межах щитів докембрійських платформ Рівнинна Феноскандія Високі цокольні рівнини в межах щитів докембрійських платформ Декан, Малва, Гондвана, Юньнань-Гуйджоуське плато Низькі пластові рівнини в межах плит докембрійських платформ Східна частина Середньоєвропейської рівнини з півостровом Ютландія, Велика Китайська рівнина й рівнина Сунляо Високі пластові рівнини в межах плит докембрійських платформ Кашгарія, Цайдамська рівнина, Лесове плато, Сичуаньська улоговина, Руб-Ель-Хали, Великий і Малий Нефуд Низькі пластові рівнини в межах плит епіпалеозойських платформ приурочені до синекліз цих платформ Центральноірландська низовина, західна й центральна частини Середньоєвропейської рівнини, Андалузька низовина, Лондонський, Паризький, Швабско-Франконський, Празькі басейни Високі пластові рівнини в межах плит епіпалеозойських платформ Джунгарія, Гобі, Старокастильське й Новокастильськое плато Акумулятивні рівнини міжгірних і крайових прогинів Паданська, Середньо- і Південнодунайська, Верхнє- і Нижнєфракійська, Месопотамська, Індо-Гангська, Меконг-Менамська, Іраваді Окраїнні акумулятивні рівнини Малабарський і Коромандельський берег, низовина узбережжя Червоного моря 8
Морфоструктурне районування Євразії Геотектура гірських поясів Назва морфоструктури Омолоджені глибові і складчатоглибові гори епіпалеозойських платформенних антекліз Орографічні системи Гори Керрі, Центральна Кордильера, Сьєрра-Морена, Каталонські гори. Центральний Французький масив, Армориканський масив, Вогези й Шварцвальд, Рейнські Сланцеві гори, Гарц, Тюрингенський Ліс, Чеський масив, Малопольська височина, Маньчжуро. Корейські гори, Шаньдун, Циньлінь, Тайханьшань, Іньшань Відроджені глибові і складчасто глибові Скандинавські, Пеннінські, Камберлендські, Кембрійські, Донегол, Рила, Родопи, гори палеозойських структур підняті Куньлунь, Тянь-Шань, Наньшань, Алтинтаг, Монгольський Алтай, Тибет, Великий і неотектонічними рухами Малий Хінган Епіплатформенні глибові гори (Східні й Західні Гати, Хиджас, Хадрамаут Глибово-складчасті гори в межах мезозойських структур Шанське нагір'я Омолоджені плоскогір'я древніх гір у середині геосинклінальних масивів Анатолійське плоскогір'я, Іранське нагір'я Кряжові напівпоховані низькогір’я і плато антекліз докембрійських і епіпалеозойських платформ Хангай, Хентей, Ордос, Алашань, Бейшань Молоді складчасті гори Альпійсько. Гімалайських і Тихоокеанського геосинклінальних поясів Вулканічні східчасті плато із земною корою океанічного типу Андалузькі, Піренеї, Альпи, Карпати, Стара Планина, Апенніни, Динарські, Пінд, Понтійські, Тавр, Загрос, Кухруд, Оманські, Ельбурс, Копетдаг, Паропаміз, Мекран, Сулейманови, Гіндукуш, Каракорум, Гімалаї, Сино-Тибетські, Ракхайн, Японські острови, Уішань, Чионгшон, Суматра, Ява, Калімантан, Філіппінські острови, Тайвань і Хайнань Ісландія 9
РЕГІОНАЛЬНИЙ ПОДІЛ ЄВРАЗІЇ 10
Скачать презентацию ЄВРАЗІЯ Географічне положення Геологічна будова Рельєф Лектор В
L_1_Yevraziya_GP_i_Relyef.ppt