Ярослав Мудрий 978 -1054 державний діяч Київської

Ярослав Мудрий (978 -1054)

державний діяч Київської Русі, великий князь Київський (з 1019)

Ярослав Мудрий - син Володимира Святославича, святителя Київської Русі. Народився близько 978 року. Спочатку був намісником у Ростові, потім – князем у Новгороді. 1014 року, прагнучи утвердити незалежність Новгорода від Києва, відмовився виплачувати батькові щорічну данину, за що Володимир зібрався йти походом на Новгород, але перед цим помер 15 липня 1015 року.

Ярослав вбив своїх братів Бориса, Гліба та Святослава і захопив владу. Триваший час веде боротьбу за київський престол. 1019 року він переміг головного суперника, Святополка, і став великим князем київським.

З 1036 року Ярослав зробився одноосібним володарем Руської землі. Київською Руссю правив майже 40 років. Здобутками правління Ярослава Мудрого можна назвати таке:

§ Централізував владу в Києві, об’єднав усі руські землі в одну державу. § Поширював і зміцнював християнство, 1039 року було засновано Київську митрополію. § Ярослав ставить у Києві першого руського митрополита негрецького походження — Іларіона, чим зміцнює незалежність Київської митрополії.

§ Будує храми, церкви. Одним з найвідоміших є храм Софії Київської:

§ Створив збірник правових законів “Руська Правда”. § Опікувався культурою: відкривав школи, бібліотеки, започаткував переписування книг при монастирях (сам князь мав одну з найбільших у світі на той час бібліотеку). § При монастирях були засновані перші лікарні. § Ярослав остаточно переміг зовнішніх ворогів Русі – печенігів, зміцнив міжнародний авторитет Київської Русі.

Іван Кочерга Драматична поема “Ярослав Мудрий” (1946)

Історія написання § Задумана поема ще перед війною, але завершена у звільненому Києві 1944 року. § Остаточний варіант датується 1946 роком.

Причини написання: § Негласний дозвіл Сталіна створювати художні твори, які б виховували захисників батьківщини (в широкому розумінні). § “Варязька теорія” походження слов’ян, на якій так наполягали фашисти-завойовники (так фашисти намагалися обґрунтувати своє право як вищої раси на “життєвий простір” в Україні)

Жанр твору Драматична поема Це невелика віршована п’єса, в якій є драматичне (наявність дій, дійових осіб, призначення ліричне для сценічної постановки), (наявність суб’єктивних почуттів, емоцій автора) та епічне (наявність сюжету, подій) розкриття теми.

Композиція твору § 5 дій, кожна з яких має свою поетичну назву: “Сокіл”, “Закон і благодать”, “Квітневий сніг”, “Каменщик і князь”, “Гуслі і меч”. § Виклад стислий, вся увага зосереджена на розкритті одного конфлікту, всі сюжетні лінії сходяться на образі головного героя.

Проблематика à Історичне походження Русі; à Оборона Київської держави від зовнішніх ворогів; à Єдність держави, боротьба проти внутрішніх міжусобиць; à Мирна творча праця – “благо основне” à Народ і видатний державний діяч.

Робота з текстом Прокоментуйте слова Ярослава: "Ранiш закон, а потiм благодать". . . … Але важке в князiв на плечах брем'я. . . Як думаєш ти, легко то менi Цю хвору ногу пiдiймати в стрем'я I їздити старому на вiйнi? А я ж весь вiк воджу в походи рать. . . Ранiш закон. . . а потiм благодать.

Нi, друже мiй, нема шляхiв готових, Щоб давнiй грiх зложити з людських плеч I мудрий рай тут на землi зростити. Береться мудрiсть не iз заповiтiв, А iз шукань i помилок гiрких. А щоб людей добру призвичаїти, Чимало князь голiв стинає злих. . . Бо кроткий вiк без кровi не создать, Ранiш закон, а потiм благодать. Людей учу я страхом i книжками, Але i сам я у людей учусь. Бо мудр народ, i житиме вiками В трудах i битвах вихована Русь.

Я р о с л а в (про себе). Боже правий, Як важко це - творити правий суд. . . I де цiна життю! Його ж не вернеш Нi золотом, нi кров'ю. Лиш одна В цiм правда є - щоб трепетали злi I тиша панувала на землi.

Микита Але чи можу зважитись я щиро Його вразити зараз! I коли ж! Коли пiзнав так близько розум дивний Мудрiшого з усiх земних царiв, Пiзнав того, хто не лише в добрi, А навiть в злi, i в хибах все ж нехибний, Немов насправдi вишнього рука Його веде до правди в помилках! Що б не робив i як би не блукав, - Завжди мети доходить Ярослав!

Щоб наш народ мiцнiв в трудi i правдi, Не можу я прощати ворогiв. I кожен, хто порушить справу миру, На правду хто на руську посягне, Того вразить безжалiсна сокира, Бо мир i труд - це благо основне.

Домашнє завдання: Написати твір-роздум на тему