Я. В. Соколов: ІСТОРІЯ – ЦЕ НАША СУЧАСНІСТЬ, АДЖЕ ТІ, ХТО ПРИЙШОВ ДО НАС, ЗАЛИШИЛИ НАМ СКАРБНИЦЮ ІДЕЙ; НАША СУЧАСНІСТЬ – ЦЕ ІСТОРІЯ ТИХ, ХТО ПРИЙДЕ ПІСЛЯ НАС. ІСТОРІЯ З НАМИ, ІСТОРІЯ – НАВКОЛО НАС. ІСТОРІЯ – ДАЛЕКО, ІСТОРІЯ – ПОРУЧ! 1
ІСТОРІЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ ЛЕКЦІЯ 7 БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК В СОЦІАЛІСТИЧНОМУ СУСПІЛЬСТВІ 2
Мета лекції ознайомитися з основними особливостями обліку в соціалістичному суспільстві на прикладі командно-адміністративної економіки СРСР дослідити основні етапи розвитку радянського обліку розкрити основні напрями та проблемні питання обліку цього періоду, його переваги та недоліки 3
Питання лекції Облік і контроль в Росії в період громадянської війни Облік і контроль в період НЕПу і після грошової реформи Облік в період Великої вітчизняної війни (1941 -1945) Облік в повоєнний період 4
Етапи розвитку обліку у радянський період 5
6
Періодизація розвитку облікової думки з початку ХХ ст. до поч. ІІ світової війни 7
Три групи обліковців-теоретиків у 20 -х рр. ХХ ст. І “РОМАНТИКИ” Доводили, що при комунізмі грошовий вимірник утратив усякий зміст. Їх поєднувало прагнення встановити новий вимірник ТРУДОВИЙ був найвпливовішим. Представники вважали за доцільне установити вимір матеріальних цінностей у трудогодинах (“тредах”) ЕНЕРГЕТИЧНИЙ не одержав поширення. Представники М. Н. Сміт і С. А. Клепіков, що думали, що в основу єдиного вимірника повинна бути покладена витрата умовної, приведеної одиниці енергії (“ерг”) ПРЕДМЕТНИЙ не одержав поширення. Представник – А. В. Чаянов, що вважав, що повинна бути застосована умовна одиниця, що відбиває величину втіленого в предметі кількості сировини і знарядь виробництва. Бухгалтерський облік повинний був, на думку А. В. Чаянова, бути замінений економічним обліком 8
Три групи обліковців-теоретиків у 20 -х рр. ХХ ст. ІІ “НАТУРАЛІСТИ” П. Амосов, А. Савич, А. Ізмайлов. Визнаючи грошовий вимірник негідним, вони не прагнули віднайти заміну, а тому розглядали бухгалтерію тільки як матеріальний натуральний облік. найцікавіший винахід П. Амосова і А. Савича було створення централізованої бухгалтерії, що обліковує весь рух матеріалів у межах Петрограда – “чрезучет” (надзвичайний облік) 9
Три групи обліковців-теоретиків у 20 -х рр. ХХ ст. ІІІ “РЕАЛІСТИ” продовжували вести облік так, як уміли. Вони одержували нові інструкції і сумлінно застосовували їх, як могли. Проте стрімке зростання цін, падіння купівельної сили рубля змусили їх думати. Більшість “думаючих” стало схилятися до ідеї переоцінки статей балансу на підставі індексів цін. Провідну роль у групі цих бухгалтерів відігравав С. Ф. Глєбов. Основним опонентом виступив А. П. Рудановський, що очолював твердих реалістів, що зарекомендував себе супротивником усяких переоцінок балансових статей. Вважав, що всі цінності повинні одержувати відображення в обліку по тим оцінкам (цінам), по яких відбувалися факти господарського життя. Сутність розбіжностей між реалістами і твердими реалістами коренилася в розумінні ролі балансу. Реалісти вбачали в балансі спосіб зображення господарських засобів і їх джерел і вимагали перманентної переоцінки Тверді реалісти розуміли під балансом спосіб зіставлення витрат (актив) і доходів (пасив) і тому наполягали на перманентній оцінці 10
Олександр Павлович РУДАНОВСЬКИЙ (1863 – 1934) Видатний вчений-методолог, один із творців російської бухгалтерської школи, яким створені всебічні методологічні концепції обліку. О. П. Рудановський вважав, що саме з подвійним записом пов’язане народження бухгалтерського обліку та його виділення із статистики. 11
12
13
Олександр Михайлович ГАЛАГАН (1879 – 1938) відомий вчений, професор, проводив свою наукову діяльність у першій половині ХХ-го століття і разом зі своїм вчителем О. П. Рудановським по праву вважається засновником радянської школи бухгалтерського обліку. Він є автором праць з основ бухгалтерського обліку, з прикладної бухгалтерії, а також неординарної праці з історії 14
Микола Олександрович БЛАТОВ (1875 – 1942) Вчений був прибічником об’єктивного трактування подвійного запису на основі закону обміну, творцем спеціальної моделі, яка пояснює цей підхід. Йому належать найбільш повні класифікації бухгалтерських рахунків і балансів 15
КВАДРАТ ПРОФЕСОРА БЛАТОВА де: Р – речові цінності, Г – гроші, У – умовні цінності. 16
1 – обмін речових цінностей на гроші (наприклад, продаж населенню товарів); 2 – обмін грошей на речові цінності (наприклад, купівля предметів у населення); 3 – обмін грошей на умовні цінності (наприклад, продаж населенню товарів в кредит); 4 – обмін умовних цінностей на речові (наприклад, отримання товарів із зобов’язанням їх оплатити – акцепт рахунку постачальника); 5 – обмін грошей на умовні цінності (наприклад, видача грошей в підзвіт агенту, який повинен відзвітуватись за отриману суму); 6 – обмін умовних цінностей на гроші (наприклад, оплата рахунку постачальника); 7 – обмін одних речових цінностей на інші (наприклад, розбір споруди на дрова); 8 – обмін одних умовних цінностей на інші (переведення або залік заборгованості). Всі перераховані потоки мають неоднакове значення і різну питому вагу в господарстві. 17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
Облік в період Великої Вітчизняної війни (1941 -1945) Перед обліком постали винятково складні завдання Необхідно було мобілізувати великі грошові і матеріальні ресурси та забезпечити контроль за правильністю їх використання для боротьби з фашистськими агресорами. Облік був покликаний давати швидкі оперативні дані про наявні ресурси. В промисловості почали використовувати так званий “котловий” облік витрат виробництва. Для визначення собівартості окремих видів продукції з метою спрощення калькуляційної роботи застосовували метод коефіцієнтів. Цехові і загальнозаводські витрати розподіляли за спрощеною системою. На окремих підприємствах взагалі перестали здійснювати розрахунок калькуляції продукції допоміжних виробництв, а їх витрати відносили безпосередньо до цехових. Не припиняються в цей період і наукові дослідження. 38
Облік в повоєнний період Першочерговою справою було звільнення балансів підприємств від дебіторської і кредиторської заборгованості, адже сума такої заборгованості зросла за роки війни більш ніж в два рази. Це погіршувало фінансово-господарську діяльність підприємств, нормальний оборот матеріальних ресурсів, послаблювало господарський розрахунок. Поширеним явищем була множинність балансів: часто на заводах і фабриках діяли невеликі господарства з самостійними балансами, існувала множинність балансів. Це негативно впливало на стан обліку, створювало заплутаність, послаблювало контроль з боку керівників і головних бухгалтерів підприємств. У світі нових господарських задач особливо важливе значення надавалось проведенню кампанії по складанню річної звітності. Гостро постало питання підготовки: працівників обліку. Більше половини бухгалтерів в свій час пішли в армію, багато загинули. Молоді кадри не мали достатньої кваліфікації і досвіду. Нові вимоги висувалися і до головного бухгалтера, як до керівника всього облікового процесу: володіти широкими економічними знаннями, глибоко знати не тільки техніку обліку, але й економіку підприємства. 39
В повоєнний період застосовувалися різні системи обліку матеріальних цінностей. Найстарішою з них була картковокопіювальна система; на складах-кількісному виразі і паралельно в бухгалтерії – в кількісно-вартісному. Матеріальний облік був громіздким, а його дані не завжди були достовірними. Часто в обліку матеріалів виникали “червоні залишки”, пересортування та інші значні недоліки. Поточний облік рекомендувалось вести за плановими (твердими) цінами з виділенням відхилень, причому планові ціни встановлювалися на рік. Застосування планових цін в поточному обліку прискорювало обробку первинних документів і забезпечувало відповідність кількісного і грошового виразу в процесі руху матеріалів. Списання з балансу сум недостач матеріалів за рахунок підприємства припускалось тільки з письмового дозволу народного комісара (або його заступника). Недостачі в межах норм природного убутку списували за розпорядженням директора з подальшим затвердженням вищої організації. 40
Широкий розмах відновних робіт, що розгорнулись в повоєнний період, з особливою гостротою потребував постановки вирішення питання про зниження собівартості капітального будівництва, а це потребувало впорядкованості обліку капітальних робіт. Проста форма рахівництва широко використовувалась протягом більш ніж десяти років, але з укрупненням колгоспів втратила своє значення. У 1950 -1951 рр. почалось масове об’єднання дрібних колгоспів у великі, що вимагало уточнення обліку, удосконалення методики виробничого і фінансового планування в колгоспах, організації правильного обліку трудоднів, механізації облікових робіт, підготовки кваліфікованих кадрів. Фахівців з бухгалтерського обліку стали посилено готувати на курсах Міністерства сільського господарства. Для голів ревізійних комісій колгоспів проводилися семінари. Міністерство сільського господарства СРСР організувало заочні курси для рахівників. Багато уваги приділялось удосконаленню обліку витрат виробництва. Істотно спрощувалася методика розподілу витрат на утримання 41 тракторного парку.
Рахміль Якович ВЕЙЦМАН (1870 – 1936) Яків Маркович ГАЛЬПЕРІН (1894 – 1952) Д. е. н. , проф. , один з розробників системи обліку, багато уваги приділяв розробці теорії балансу Моісей Харитонович ЖЕБРАК (1889 – 1962) 42
Микола Аркадійович КІПАРІСОВ (1873 – 1956) Микола Семенович ПОМАЗКОВ (1889 – 1968) Сергій Кузьмич ТАТУР (1897 – 1974) 43
Удосконалювання організаційних структур бухгалтерського обліку 44
Поділ періоду розвитку обліку з початку XX ст. – до наших днів 45
46
РЕЗЮМЕ Огляд розвитку бухгалтерського обліку показує, що безперервно удосконалювались його організаційні форми; методи і техніка. Для створення державної централізованої системи бухгалтерського обліку в країні потрібно було здолати успадковані від капіталізму установки з області організації і методології обліку Виникла необхідність наукової розробки уніфікованих планів рахунків, єдиної методології обліку витрат і обчислення собівартості продукції, визначення результатів госпрозрахункової діяльності підприємства та його підрозділів. Методологічні основи бухгалтерського обліку отримали за роки Радянської влади широкого розповсюдження, 47
РЕЗЮМЕ Система облікових показників була пов'язана з плануванням, Було створено необхідну одноманітність щодо побудови обліку в різних галузях народного господарства, Визначились успіхи в області механізації обліку і раціоналізації його техніки Досягнуто значне спрощення обліку і скорочення обсягу звітності, покращення методів обліку матеріальних цінностей, На багатьох підприємствах отримали розповсюдження прогресивний нормативний метод обліку витрат на виробництво і калькулювання собівартості продукції, Підвищилася оперативність бухгалтерського обліку і посилився його зв’язок з іншими видами народногосподарського обліку. В цей період було видано багато положень, вказівок, інструкцій з організації ведення: бухгалтерського обліку та. складання звітності. 48
49
ДОПОВІДІ НА СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ (4 окремі доповіді) Життєвий шлях та науковий внесок у розвиток облікової справи М. О. Блатова О. П. Галагана О. П. Рудановського Р. Я. Вейцмана та Н. Р. Вейцмана “Копіроблік” Облік в період ВВВ 50
ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ, ЯКІ БУДУТРОЗГЛЯДАТИСЯ НА СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТТЯХ і які слід обдумати при підготовці У чому “надзвичайність” надзвичайного обліку? Чи можливе його застосування у наші дні. Чому, не дивлячись на політичне замовлення та вище схвалення, трудовий вимірник не знайшов застосування у бухгалтерському обліку? Чому радянська економіка спрощувала облік порівняно із дореволюційним періодом або обліком за кордоном? Яким чином НЕП відновив грошовий вимірник? Чому НЕП виявився періодом розквіту російської бухгалтерської думки? ЧИ справедливо це твердження для російської науки та мистецтва? Яку теорію, мінову чи балансову, ви вважаєте найбільш правильною І чому. У чому специфічні особливості радянського обліку? В чому основні досягнення радянського обліку та які його недоліки? Чому теорія калькуляції отримала широкий розвиток саме при соціалізмі? Що з цієї теорії актуально для ринкової економіки? Чому надають перевагу в умовах ринкової економіки, централізованій чи децентралізованій бухгалтерії? Чи потрібен ринковій економіці план рахунків? 51
ДЯКУЮ ЗА УВАГУ! 52