Хвороби слизових сумок Рани слизових сумок Vulnera bursi

Хвороби слизових сумок Рани слизових сумок (Vulnera bursi) 2. Запалення слизових сумок (Bursitis) 1.

Рани слизових сумок (Vulnera bursi) Рани слизових сумок бувають в усіх видів с/г тварин. Найчастіше трапляються: Ø колоті Ø забиті, Ø рвані Ø різані рани

Причини Колоті рани виникають при ушкодженні сумок гострими предметами - цвяхами, вилами, загостреними палицями та ін; Ø Різанні і рвані рани заподіюються кусками заліза, колючим дротом є наслідком укусу; Ø Забиті рани, особливо підшкірної пяткової і ліктьової бурс, часто виникають при ударі кипитом, підковою, шипами. Ø

Клінічні ознаки Залежно від локалізації і характеру поранення слизової сумки симптоми ран різні. При свіжих ранах, які проникають у порожнину сумки, поряд з загальними симптомами ран звичайно спостерігається витікання рідини, схожої на синовію. Проте цієї ознаки може не бути при вузьких ранових каналах або коли ранові канали закриті зміщеними або запально набряклиаи тканинами. При раваних і різаних ранах в ексудаті є домішка синовіальної рідини.

Ø При колотих ранах – у перші дні консервативне лікування: в рановий канал піпеткою вводять кілька крапель 5% спиртового р-н йоду, накладають пов'язку, ангтибіотико терапія. Лікування Ø Рвані, різані, забиті – піддають хірургічній обробці, характер якої залежить від локалізації рани та ступеня ушкодження тканин. У післяопераційний період лікування – як гнійних ран. Порожнину ран, які довго не загоюються і з яких виділяється синовіально-гнійний ексудат, дренують марлевими серветками, просоченими 5% спиртовим р-н йоду або 10% азотнокислого срібла. Ці засоби припиняють виділення ексудату через руйнування синовіального шару бурси. Ø В хронічних випадках вирізують потовщені стінки бурси разом з синовіальним шаром. Ø

Профілактика Ø Видалення з пасовищ дріт, куски заліза, сучки дерев та інші гострі предмети. Ø Утримання у чистоті тваринницькі приміщення, своєчасно прибирання у них будівельне сміття та інші сторонні предмети. Ø Знімання шипів з підків у коней перед випусканням їх на пасовище і переведенням у стайні

Запалення слизових сумок (Bursitis) Бурсит - це запалення слизової сумки, трапляється в усіх видів тварин. Бурсит У корів найчастіше уражаються пердпясткова бурса, а також бурси в ділянці скакального суглоба, маклака і сідничного горба, а в коней - бурси холки, потилиці, ліктьового ы пяткового горбів

Причини Механічні ушкодження (ударів копитом, палицею, каменем , падіння та ін. ), Тривале здавлювання тканин упряжкою (слизові сумки холки) Ушиб бурси гілками І шипами підкови (сумка ліктьового горба) Тривале лежання тварини на твердій підлозі (передп`ясткові бурси у корів) Проникаючі бурсу Проникаючі у у бурсу рани Перехід запального процесу на бурсу з навколишніх тканин Захворювання тварин на деякі інфекційні хвороби (мит, бруцельоз, туберкульоз)

Класифікація бурситів За етіологією і клінічним проявом асептичні серозно-фібринозні гнійні осифікуючі

Класифікація бурситів За перебігом гострі хронічні

Патогенез

Клінічні ознаки Гострі асептичні бурсити –кругла або овальна припухлість, яка флуктує при пальпації, межі припухлості не різкі. Функціональних порушень при ураженні підшкірних сумок немає або вони слабко виражені. При ураженні підсухожилкових бурс спостерігається кульгавість висячої кінцівки. Загальний стан тварини не змінюється.

Хронічні серозні і серознофібринозні бурсити - рухома і малоболюча припухлість, яка добре відмежована від тканин, що оточують бурсу. При пальпації бурси, яка містить серозний ексудат, виявляють флуктуацію, а коли в порожнині бурси є фібрин, - крепітацію, яка нагадує хрускіт талого снігу. Загальний стан тварин нормальний, вона не кульгає.

Фібринозні бурсити частіше бувають при ураженні підсухожилкових бурс і спричинюють значну кульгавість. Бурса болюча, гаряча, крепітуюча. У хронічних випадках вона зростається з сухожилком, який розміщується поблизу, що дуже обмежує його рухомість.

При фіброзних бурситах припухлість тверда на дотик, не флуктує. Шкіра в ділянці ураженої бурси зростається з її стінкою, потовщена і нерухома.

Осифікуючі бурсити супроводяться значним розростанням фіброзної тканини в стінці сумки, її окостенінням й ороговіванням шкіри. Припухлість має конічну або напівкулясту форму.

Гострі гнійні бурсити супроводяться значними місцевими запальними явищами. Припухлість дифузна, напружена, дуже болюча, запальний набряк оточуюючих тканин. Підвищується загальна температура тіла, прискорюється П і Д. . При ураженні бурс кінцівок – кульгавість. При абсцедуванні і прориванні бурси виділяється мутний жовтий ексудат, запальні явища зникають. При переході в хронічну форму – фістула.

У ділянці потилиці запалюється поверхнева і глибока бурса. При запаленні поверхневої – флюктуюча, відмежована припухлість в ділянці гребеня потилиці. При запаленні глибокої бурси – напружена дифузна припухлість, поділена на симетричні половини невеликим жолобом, що утворився через тиснення на бурсу потилично-остистої звязки.

Зміни в бурсі холки при хронічному запаленні Потовщення ворсинки і сполучнотканинного гребеня Утворення фіброзної капсули

В ділянці холки спостерігають запалення поверхневої і глибокої бурс. При поверхневому бурситі – відмежована припухлість, яка міститься на найвищій ділянці гребеня холки. Характерною ознакою глибокого бурситу холки є припухлість, яка швидко збільшується і локалізується біля переднього краю лопатки з обох боків.

Запалення підшкірної слизової сумки в ділянці ліктьового горба частіше буває у коней і собак

При хронічних гнійних бурситах в ділянці ліктьового горба іноді утворюються фістули.

При хронічному бурситі в ділянці ліктьового горба – тверда рухома припухлість.

Прекарпальний бурсит частіше буває у ВРХ і рідше у інших тварин. на дорсальній поверхні запясткового суглоба – рухомі, різко обмежені, малоболючі при асептичних і дуже болючі при гнійних бурситах припухлості

Бурсит двоголового м'яза плеча. Кульгавість під час руху, іноді тварина стрибає на 3 кінцівках. В стані спокою кінцівка зігнута в зап'ястковому суглобі і відведена назад.

Прогноз Ø при ураженні підшкірних бурс прогноз сприятливий Ø при гнійних бурситах – обережний Ø при фібринозних і гнійних підсухожилкових бурситах - сумнівний або навіть несприятливий.

Лікування Консервативний спосіб. Використовують при асептичних бурситах. На початку застосовують холод з тиснучою пов'язкою, з 2 -3 дня тепло у вигляді зігріваючих спиртових і спиртовоіхтіолових компресів, теплі укутування, парафінолікування.

При хронічних серозних, серозно-фібрінозних, фібринозних - втирають подразнювальні мазі (сіру і червону ртутні), застосовують парафіно- і озокеритотерапію, грязелікування, діатермію, йонофорез.

Консервативно-оперативний метод - при хронічних серозно-фібрінозних, фібринозних і гострих гнійних бурситах. В порожнину бурси вводять припікаючі і подразнювальні засоби (5% спиртовий р-н йоду, 10% р-н срібла нітрату). Через 3 дні після введення бурсу розтинають, видаляють вміст і лікують, як гнійну рану. Радикально-оперативний метод – при хронічних гнійних, фіброзних, осифікуючих бурситах. Проводять видалення бурси. Після операції повний спокій.

Профілактика Ø треба стежити за справністю і правильним припасуванням упряжі Ø відгвинчувати в коней після роботи шипи з підків Ø забезпечувати тварин достатньою підстилкою, особливо тих, які в результаті захворювань кінцівок багато лежать