19 ст театральне. Назим Саша.pptx
- Количество слайдов: 20
Художня культура України 19 століття. Музичне мистецтво
Нерозвиненість українського театру Останні десятиліття XIX ст. записалися гарними здобутками українського театру і драматургії. Майже до кінця 70 -их pp. українська драматургія, в порівнянні з іншими жанрами, була слабо розвинена, а однією з головних причин була відсутність українського національного театру. Українські театральні вистави були, назагал, рідкістю, як і дуже обмеженим був театральний репертуар. Від вистави „праматері” українського театру «Наталки Полтавки» аж до початку 70 -их pp. було всього який десяток репертуарних п’єс.
Садовська-Барілотті Марія Карпівна у ролі Наталки Полтавки
У 1870 -их pp. пожвавлюється українське театральне життя у Києві, де серед місцевої інтелігенції, виник театральний гурток, а його душею були Михайло Старицький та Микола Лисенко.
Співпрацювали з ними такі культурні діячі як О. Русов, П. Житецький, сестри Ліндфорс та інші. Павло Житецький
У 1874 р. цей гурток з успіхом поставив оперету «Різдвяна ніч» (лібретто М. Старицького, музика М. Лисенка), а згодом п’єсу «Чорноморці» (за п’єсою Я. Кухаренка «Чорноморський побут на Кубані» ). Перший та другий Міські театри
Небагато драматичних творів вийшло друком у 70 -их роках, але широкий аматорський рух і потреба нового репертуару викликує появу нових драматичних творів, а з ними виростає утворення професійного національного театру.
У 80 -их pp. уряд дав губернаторам право, на свою відповідальність, давати дозвіл на українські вистави „з благородною метою”. Завдяки цьому на початках 80 -их років українське театральне життя знову дещо оживає і тоді з’являються плани заснувати професійну театральну трупу. Історично прямо роль відіграв тут М. Кропивницький.
З його і М. Садовського ініціативи — у 1881 р. одержано дозвіл поставити декілька українських п’єс і тим покращати матеріальний стан акторів. Перша така вистава відбулась у російській трупі Г. Ашкаренка у 1881 р. в Кременчуці. Микола Садовський в українському національному вбранні
У 1882 р. Марко Кропивницький зібрав у Єлисаветграді (сьогодні Кіровоград) вже тільки українську трупу, до якої ввійшли такі знамениті актори, як Марія Заньковецька, Микола Садовський, О. Вірина та інші. Марко Кропивницький Марія Заньковецька О. Вірина
Дуже багато старань, щоб ця трупа могла існувати, доклав М. Старицький. Він забезпечив її декораціями, гардеробом, організував хор, оркестру. У 1883 р. до цієї трупи приєднались І. Карпенко-Карий, П. Саксаганський(тобто брати Тобілевичі) та їхня сестра М. Садовська. Брати Тобілевичі М. Садовська
У приміщенні Народного Троїцького дому 1907 року М. Садовським був заснований перший стаціонарний український театр.
у суспільно-політичних умовинах тієї доби, коли царат безпощадно переслідував українську культуру, коли українська література перебувала майже в підпіллі, а будь-які прояви громадської праці вважались крамолою, театр став єдиною трибуною, з якої можна було, хоч не часто, звертатися до народних мас і він став єдиною опорою тих усіх, кому дорога була українська справа.
Одеський міський театр 2 пол. ХІХ ст.
Харківський національний академічний театр опери та балету імені Миколи Лисе нка
Вид на Театральний майдан, кінець 19 століття. Видно Театр імені Шевченка (Харків)
Спорудження оперного театру у Львові
Розвиток драматургії Бурхливий розвиток театру видвигнув справу репертуару. Для кількох діючих труп було замало п’єс, які могли б вдержати театр при житті. До того ж театр не міг стояти на місці, а мусів іти нога в ногу з життям і його проблемами. Але становище ускладнювалося тим, що цензура не дозволяла ні друкувати в перекладах, ні грати на сцені чужомовних п’єс. Заборенені були теж п’єси з історичною тематикою. З цих саме причин єдиною дозволеною темою було тільки життя простолюддя-селянства.
Музичний репертуар кінця ХІХ ст. В період 70 -90 -их pp. поряд з драматичним репертуаром поширився і репертуар музичний. Найбільше тут зробив Микола Лисенко автор опер «Різдвяна ніч» , «Утоплена» , «Тарас Бульба» ; оперет «Чорноморці» , «Наталка Полтавка» , «Енеїда» . Крім цього компонував він музику до драматичних творів Л. СтарицькоїЧерняхівської. Там, де дозволяли обставини і сили, українські трупи виставляли ці опери і оперети і вони мали успіх. Та це не часто діялося, бо не легко було вишколити й утримати оперових акторів.
Кінець!) Виконала учениця 11 классу Назим Олександра