Художниця Тетяна Нилівна Яблонська Виконала студентка групи УФ-22 Дутчак Вікторія
Для людини з талантом і любов'ю до праці не існує перешкод. Людвіг ван Бетховен
Богом даний талант Тетяна Ни лівна Яблонська — українська малярка-жанрист, народний художник УРСР.
Життєвий шлях митця Творчість «У парку» «Перед стартом» (1944) «Весна» (1950) «Над Дніпром» (1954) «На будові» (1957) «Наречена» (1966) «Колиска» (1968) «Життя йде» (1971) «На ярмарку в Солотвині» (1960) «Весілля» (1963) «Разом з батьком» (1962) «Травень» (1965) «Літо» (1967) та ін. Тетяна Яблонська народилась у вчительській родині. Батько був викладачем російської мови і малювання, мати – викладач французької. У 1928 році родина Яблонських переїхала в Україну. У 1935 -1941 роках Тетяна Яблонська навчалась в Київському художньому інституті, майстерні Федора Кричевського та Сергія Григорієва. Після війни, починаючи з 1947 і до 1973 року, Яблонська працювала викладачам художнього інституту. Офіційне визнання Яблонська отримала завдяки картині «Хліб» (зберігається в Державній Третьяковській Галереї, Москва, Росія). За цю картину Яблонська була представлена в 1950 році до Державної премії СРСР, а в 1958 році отримала бронзову медаль на Всесвітній виставці в Брюсселі. Творчості Яблонської властивий широкий жанровий діапазон: художниці писала портрети, натюрморти, пейзажі, тематичні картини. 2006 її іменем було названо вулицю в Києві.
АВТОПОРТРЕТ Тетяна Нилівна ніколи не любила здаватися, повторюючи: «Якщо ти займаєшся мистецтвом, забудь, що ти жінка. . . » .
Життя і творчість художниці у датах 1917, 24 лютого (за паспортом — 11 лютого) — народилася в російському місті Смоленську в родині вчителів та земських діячів 1929 — родина втікає від репресій до Одеси 1935 — Тетяна Яблонська поступає вчитися до Київського художнього інституту, майстерня Федора Кричевського 1941 — народилася донька Олена (Отрощенко) 1943 — пропав безвісти батько 1947 — народилася донька Ольга (Отрощенко) 1949 — за картину ”Хліб” художниця отримує Державну (Сталінську) премію СРСР 1951 — отримує другу Державну (Сталінську) премію СРСР 1959 — народилася донька Гаяне (Атаян) 1965– 1966 — з’являється ”Закарпатський цикл” 1970 — знищено тираж альбому робіт 1965– 1968 рр. видавництва ”Мистецтво” з віршамипідписами Івана Драча 1975 — Яблонська стає дійсним членом Академії мистецтв УРСР 1979 — за картину ”Льон” художниці присудили третю Державну премію СРСР 1992– 1998 — цикл пастелей ”Вікна” 1998 — отримує Державну (Шевченківську) премію України 1999 — інсульт, паралізовано праву частину тіла, після часткового одужання продовжує працювати лівою рукою 2005, 16 червня — написала останню живописну роботу (пастель) 17 червня — померла в Києві. Похована на Байковому кладовищі
Державні нагороди Яблонської СТАЛІНСЬКА ПРЕМІЯ 1950 -51 ЗВАННЯ ГЕРО Й УКРАЇ НИ — ДЕРЖАВНА НАГОРОДА УКРАЇНИ «Написати духовну річ, по-справжньому серйозну, неможливо без серйозного живопису, коли в кожен мазок проникає живе тремтливе почуття”. Яблонська Т. Н.
Родинне гніздо «. . . Як тая мати молодая з своїм дитяточком малим» Т. Г. Шевченко. Тетяна Яблонська у своїй квартирі з доньками Оленою (ліворуч) і Гаяне.
Роботи автора
Хліб. 1950 р. в. Як тепло пахне хліб! Любов’ю трударів, І радістю земною, І сонцем, що всміхалося весною, І щастям наших неповторних діб. Духмяно пахне хліб. Платон Воронько
Весілля 1964
“Юнiсть” (1969) Тетяна Яблонська Прогулянки полем ромашко-волошковим, Де ноги стьобає нам петрів батіг, А юність-веселка в заграві хмельовій Любовним дурманом збивала нас з ніг!
Невмируща творчість “ЖИТТЯ ПРОДОВЖУЄТЬСЯ” (1971) “ЛЬОН” (1977)
1997 був оголошений ЮНЕСКО роком Т. Н. Яблонської “МАТИ І ДИТИНА”
У незалежній Україні її визнали прижиттєвим класиком. Картини Тетяни Яблонської дорожчають щороку, за них б’ються аукціони та приватні колекціонери. В Україні їх дедалі частіше підроблюють і викрадають. Це — сумна, але цілком очікувана доля класика мистецтва в часи ”ринкової економіки”.
Вічна пам’ять. Лише рік не дожила вона до дев’яносторіччя, хоча й мріяла перейти цей рубіж віку. Академік Академії мистецтв України, Герой України, вона померла в п’ятницю 17 червня — якраз у переддень Святої трійці. Кажуть, що у такі дати на небо йдуть особливі люди. Вона і справді була непересічною — уже найперші її твори знаходили шану у сильних світу цього, простих поціновувачів і навіть школярів.
Вона назавжди залишиться в наших серцях Співчуття у зв'язку з тяжкою втратою дітям Тетяни Яблонської — Гаяне Атаян та Олені Отрощенко — надіслав Президент України Віктор Ющенко, в колекції якого є 4 — 5 робіт Тетяни Нилівни. «З іменем Тетяни Яблонської, сильної духом непересічної жінки, пов'язані найвищі досягнення українського живопису. Її художні твори назавжди залишаться з нами, адже вони звернені до людей, несуть непохитну впевненість у високому призначенні людини, її красі і величі, розкривають творчу силу у нас самих» , — йдеться у телеграмі. На панахиді в Спілці художників Віктор Ющенко заявив, що ім'я Тетяни Яблонської невдовзі носитиме одна із київських вулиць. Попрощатися з іменитою художницею також прийшли Голова ВР Володимир Литвин, київський міський голова Олександр Омельченко, екс-міністр культури Юрій Богуцький та інші високопосадовці.
"Не йдіть туди, куди вже прокладено шлях. Підіть краще туди, куди немає ніякого шляху і залиште там свій слід. " Ральф Емерсон
Список використаних джерел 1. "Газета по-українськи" № 320 за 02. 03. 2007 р. Рубрика historynewspaper. 2. Тетяна Яблонська: про себе. «Дзеркало тижня» № 24, 25 червня 2005 р. 3. Енциклопедія українознавства. У 10 -х т. / Гол. ред. Володимир Кубійович. — Париж; Нью-Йорк: Молоде Життя, 1954— 1989. 4. http: //images. yandex. ua/yandsearch 5. http: //ukrgeroes. narod. ru/Yablonska. TN. html 6. Музика -
Скачать презентацию Художниця Тетяна Нилівна Яблонська Виконала студентка групи УФ-22
яблонська.pptx