ХУДОЖНІ ВИМІРИ ХИМЕРНОЇ ПРОЗИ В УКРАЇНСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ ІІ

ХУДОЖНІ ВИМІРИ «ХИМЕРНОЇ» ПРОЗИ В УКРАЇНСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ ІІ ПОЛОВИНИ ХХ СТОЛІТТЯ ЛЕКЦІЯ 5

План «Химерна» течія в українській літературі ІІ половини ХХ ст. : причини виникнення, основні риси Роман “Козацькому роду нема переводу” О. Ільченка – перший “химерний роман з народних уст” в українській прозі Радянське село 1920 -1930 -х рр. крізь призму химерності: дилогія «Лебедина зграя» , «Зелені млини» В. Земляка

Рекомендовані джерела Даниленко Л. В. Історіософські аспекти відображення козацтва в романі О. Ільченка «Козацькому роду нема переводу, або ж козак Мамай і Чужа молодиця» [Електронний ресурс] / Л. В. Даниленко // Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка. -№ 3 (214), 2011. – Ч. ІІІ. — Режим доступу: https: //doc-0 c-94 docsviewer. googleusercontent. com Слабошпицький М. Невипита в Стокгольмі кава // Земляк В. Лебедина зграя. – К. , 2002. – С. 5 -14. Логвиненко М. Від козака Мамая до сучасності / Михайло Логвиненко // О. Ільченко. Козацькому роду нема переводу. – К. : Дніпро, 1979 –С. 3 -15. Гречанюк С. До слова чесного, живого: Літературно-критичні статті. – К. , 1987. Дімаров А. “Зрештою життя прекрасне” Василь Земляк) // Слово і час. – 1998. – № 4 -5. – С. 16 -20. Дончик В. Грані сучасної прози. – Київ, 1987. Жулинський М. Г. “Я проведу вас у вічність. . . ” (творчість В. Земляка) // Наближення. – К. : Дніпро, 1984. – С. 8 -33. Химерне блазнювання як регресія до материнського коду // Зборовська Н. Код української літератури: Проект психоісторії української літератури. Монографія. – К. : Академвидав, 2006. – 504 с. – С. 366 -379. Кравченко А. Загадка “химерного” роману // Дніпро. – № 5. – С. 134 -138. Павлишин М. Канон та іконостас: Літературно-критичні статті. – К. , 1997. Семків Р. Елементи постмодерної поетики в романі В. Земляка “Лебедина зграя” // Наук. записки НАУКМА. – 1999. – Т. 17. – Філологія. – С. 68 -74. Сивокінь Г. Прорив у царину сподоби. (ДО 75 -річчя від дня народження В. Земляка) // Диво слово. – 1998. – № 4. – С. 62 -64.

Web-джерела Сайт, присвячений творчості Олександра Ільченка. – Режим доступу: http: //ilchenko. orgfree. com

Творці “химерної” прози О. Ільченко (“Козацькому роду нема переводу”) В. Земляк (“Лебедина зграя”, “Зелені млини”) В. Міняйло (“Зорі та оселедці”) Є. Гуцало (“Позичений чоловік”) В. Дрозд (“Самотній вовк”, “Ирій”, “Білий кінь Шептало”) П. Загребельний (“Південний комфорт”, “Левине серце”) В. Шевчук (“Дім на горі”) Р. Іваничук (“Манускрипт з вулиці Руської”)

Розмаїття термінологічних характеристик творів, у яких використовуються фольклорні засоби, прийоми умовності Проза “фольклорно-міфологічна” “умовно-алегорична” “умовно-фольклорна” Роман іронічно-“коментувальний” історико-“легендарний” гротесково-фантастичний притчевий, алегорично-поетичний, казковий міфологічно-поетичний роман

“ХИМЕРНИЙ” РОМАН / РОМАН “МАГІЧНОГО РЕАЛІЗМУ” Спільне зображення фантасмагоричного як звичайної події (фантастичне у формі реального) одивнення реальності задля враження читача парадоксами реальної дійсності Відмінне • опертя на власну національну традицію (українське фольклорне світочабення)

Особливості “химерного” роману тематично-образна двоплановість параболічність, використання умовно-метафоричних форм наявність оповідача (іронічного) історичні мотиви поєднанні з гротескністю, пародіюванням, бурлескно-травестійними елементами переплетення реальних подій з фантастичними у народносміховому, іронічному чи пародійному обрамленні символічність образів грайливе, але настійливе нагадування про вічні цінності Обравши міфологічні форму письменники ставлять питання універсального екзистенційного характеру

ОЛЕКСАНДР ІЛЬЧЕНКО (1909 -1994)

“Козацькому роду нема переводу, або козак Мамай і Чужа Молодиця” (1958)

ВАСИЛЬ ЗЕМЛЯК (ВАЦИК) (1927 -1977)

Роману властиві такі риси Емоційність , Експресивність , Поєднання реального й фантастичного планів Часопросторові зміщення Химерні метаморфози героїв, вигадлива містифікація Наявність всезнаючого, іронічного оповідача Тяжіння до усного мовлення Філософічність Перехрещення різних планів бачення – що зумовлює поєднання романтичної патетики, різнотональної іронії, пронизливої ліричності (стилістичні ефекти – хронологічну непослідовність у викладі матеріалу, зміну тональностей – від комізму до глибокої лірики і драматизму, а то й трагізму, загальну романтичну піднесеність, композиційну розкутість, вільні комбінації з часом, власне часові маніпуляції)