Хоку (хайку)
Що таке хоку? Хоку - жанр японської ліричної поезії, трирядковий неримований вірш, що складається з 17 складів (1 -ий рядок містить 5 складів, 2 -ий - 7, 3 -ій - 5) і відрізняється простотою поетичної мови, свободою викладу. Старый пруд! Прыгнула лягушка. Всплеск воды. 古池や 蛙飛び込む 水の音
Виникнувши, хоку зробили справжню демократичну революцію у віршуванні, звільнивши поетів від канонічних правил та необхідності писати лише придворні і героїчні вірші, причому займатися поезією отримали право і освічені простолюдини, а не тільки члени аристократичних родин. Основною думкою, яка виражається цими віршами, вважається духовний зв'язок людини і природи, причому час року має позначатися всього одним ємним за змістом словом - кіредзі. Японці взагалі схильні прагнути до лаконічності у всіх сферах життя, а на віршуванні це відобразилося особливо - мало слів, але багато сенсу. Незважаючи на малі розміри хоку, їх часто друкують по одному на кожній сторінці. Це допомагає читачеві вдуматися в кожне слово, перейнятися і зрозуміти атмосферу всього вірша.
Як побудовані хоку?
Історія виникнення Хоку виник у Японії, в XVI ст. , що було зумовлено розвитком міської культури. Існувало кілька шкіл хоку: «Кофу» — «давня школа» , пов'язана з іменем Мацунаги Тейтоку, школа Нісіями Соїна, школа «Сьофу» — «достеменна школа» , де найпомітнішою постаттю був Мацуо Басьо, котрий реформував хоку у новий жанр хоку: відтоді суб'єктивний ліризм поступився перед безпосереднім зображенням природи. Зверталися до хоку такі поети, як Йоса Бусон (XVIII століття), Кобаясі Ісса (XIX століття), Масаока Сікі (межа XIX - XX століття) та інші. Цей жанр привертав увагу й українських поетів (приміром, В. Коломійця), які вбачали в його лаконічній формі можливість точного вираження ліричного настрою.
Мацуо Басьо 松尾芭蕉 японський поет періоду Едо. Традиційно вважається одним з найвизначніших поетів хоку, а також найвідомішим поетом Японії періоду Едо. За життя Мацуо Басьо прославився через свої твори у жанрі хоку но ренґа, проте нині, після століть досліджень і коментарів, він відомий завдяки коротким і чітким хайку. Його поезія відома у багатьох країнах світу і перекладена на багато мов, а в Японії твори Басьо відтворені на пам'ятниках і у визначних місцях. Басьо почав писати поезію у ранньому віці і після самоінтеграції у інтелектуальний зміст епохи Едо, він став добре відомим за межами Японії. Поет заробляв собі на життя вчителюванням, але відсторонювався від міського громадського життя та літературних кіл, і був схильний часто подорожувати Японією, вирушаючи на захід, схід і в далекі північні дикі місця, шукаючи натхнення для творчості. Мацуо Басьо писав поезію, перебуваючи під безспосереднім впливом навколишнього світу, часто концентруючи увесь зміст у кількох простих реченнях. かれ朶に 烏のとまりけり 秋の暮 На голой ветке ворон сидит одиноко. Осенний вечер.
詩松尾芭蕉 Поезія Мацуо Басьо 冬庭や 月もいとなる 虫の吟 Зимняя ночь в саду. Ниткой тонкой – и месяц в небе, и цикады чуть слышный звон. あち東風や 面々さばき柳髪 Ивы здесь и там распустили волосы — ветер, причеши! 荒海や 佐渡によこたふ 天河 秋風の 鑓戸の口や とがりごゑ Бушует морской простор! Далеко, до острова Садо, стелется Млечный Путь. Сквозь дверную щель просвистел осенний вихрь – острый, как копьё.
