Скачать презентацию ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Спеціальність Філологія Переклад польська російська Скачать презентацию ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Спеціальність Філологія Переклад польська російська

Карачун Хмельницький.pptx

  • Количество слайдов: 17

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Спеціальність “Філологія. Переклад (польська, російська мови)” Cтудентка 4 курсу Карачун Дарія ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Спеціальність “Філологія. Переклад (польська, російська мови)” Cтудентка 4 курсу Карачун Дарія Ігорівна

Тема роботи – „Польські діалекти в східних регіонах колишньої Польщі” Оригінальна назва теми – Тема роботи – „Польські діалекти в східних регіонах колишньої Польщі” Оригінальна назва теми – „Polszczyzna na dawnych kresach wschodnich”

Користувачі польською мовою в колишніх східних окраїнах здебільшого є багатомовними. Регіональна польська мова другої Користувачі польською мовою в колишніх східних окраїнах здебільшого є багатомовними. Регіональна польська мова другої половини ХХ століття пройшла через мистецькі перетворення. Саме необхідність з’ясувати сутність польської мови на колишніх східних окраїнних територіях, зокрема й України, і зумовило актуальність теми наукової роботи.

Мета роботи – з’ясувати історичні аспекти поширення польської мови у східних регіонах колишньої Польщі Мета роботи – з’ясувати історичні аспекти поширення польської мови у східних регіонах колишньої Польщі та поступового перетворення її на діалекти; схарактеризувати фонетичні особливості польських говірок і вплив їх на українську мову. Для виконання поставленої мети слід розв’язати такі завдання: ü описати історію колишнього східного регіону Польщі; ü проаналізувати регіональні мовні особливості, висвітлені в лексикографічних джерелах; ü визначити статус польської мови на досліджуваній території; ü схарактеризувати фонетичні діалектні особливості варіанту польської мови, поширеної на українських землях; ü з’ясувати значення польських діалектів для сучасної польської та української мов.

 Об’єкт дослідження – польські діалекти в східних регіонах колишньої Польщі. Предмет дослідження – Об’єкт дослідження – польські діалекти в східних регіонах колишньої Польщі. Предмет дослідження – особливості та результати взаємодії польської та української мов. Методи дослідження. Як основний у роботі використано описовий метод, сукупність прийомів і методик якого уможливили виділення одиниць аналізу, їх членування, класифікацію та інтерпретацію фонетичних елементів говірки. Для з’ясування специфіки взаємодії польської літературної, регіональної та української літературної й діалектної мов застосовано порівняльний та зіставний методи.

 Наукова новизна роботи полягає в тому, що в ній зроблено спробу з’ясувати історію Наукова новизна роботи полягає в тому, що в ній зроблено спробу з’ясувати історію формування східних регіонів колишньої Польщі, визначити особливості функціонування назв «Польща» і «Полонія» у польськомовному середовищі, описати результати взаємодії українських та польських говірок досліджуваної території на фонетичному рівні. Теоретичне значення роботи полягає в розвитку та поглибленні окремих теоретичних положень регіональної польської та української діалектології, зокрема описі проблем функціонування польських говірок, діалектів та літературної мови у структурі української мови протягом різних часових проміжків. Практичне значення наукової роботи визначається тим, що зібраний і проаналізований матеріал, висновки й узагальнення можуть бути використані у процесі створення узагальнювальних праць із польської й української діалектології та історії польської і української мов; у лінгводидактиці – для підготовки відповідних курсів у загальноосвітній та вищій школі, розробці спецкурсів і спецсемінарів, присвячених польським регіолектам у структурі південно-західних говорів української мови.

РОЗДІЛ I. ІСТОРІОГРАФІЯ ФУНКЦІОНУВАННЯ ПОЛЬСЬКОЇ МОВИ ЗА МЕЖАМИ ДЕРЖАВИ У ХХ СТОЛІТТІ У I РОЗДІЛ I. ІСТОРІОГРАФІЯ ФУНКЦІОНУВАННЯ ПОЛЬСЬКОЇ МОВИ ЗА МЕЖАМИ ДЕРЖАВИ У ХХ СТОЛІТТІ У I розділі проаналізовано праці таких польських учених, як: Веренич В. , Денгель E. , Курзова C. , Париль В. , Рігер Я. , Смулкова E. (Dzięgiel E. , Kurzowa Z. , Paryl W. , Rieger J. , Smulkowa E. , Werenicz W. ), які розглядають питання поширення польської мови на українських землях. Основна увага зосереджується на деяких аспектах історії формування давніх східних регіонів кольшньої Польщі (тобто території сучасної Західної України, зокрема й Поділля), на змінах кордонів колишньої Польської держави, поділу земель на окремі провінції та на воєводства. Польські джерела здебільшого пропонували такий поділ сучасної Західної України на регіони: південно-східні – це колишня Галичина і землі над Дніпром та Дністром; північно-східні – це сучасні райони Литви та Білорусі.

З I розділу нам стають відомі такі дані: На досліджуваній території кількість мешканців і З I розділу нам стають відомі такі дані: На досліджуваній території кількість мешканців і релігійне спрямування у відсотковому значенні були такими: поляки – 41, 8 %, українці – 50, 5 %, інші національності – 7, 7 %; католики – 30, 7 %, греко-католики – 58, 4 %, інші релігії – 10, 9 %. Також ми звернули увагу на дефініцію терміну «кордон» , який є неоднозначним та історично змінним. Первинно у польській науці лексема «кордон» означала військову лінію кордону в Україні з боку козаків і татар. Тільки в ХХ ст. термін став позначати колишні східні території Польської республіки.

Із південно-східних земель походить багато польських видатних письменників: XVI ст. : Stefan Falimirz, Mikołaj Із південно-східних земель походить багато польських видатних письменників: XVI ст. : Stefan Falimirz, Mikołaj Hussowski, Jan Herburt, Stanisław Orzechowski, Mikołaj Rej, Benedykt Herbest, Stanisław Sarnicki, Mikołaj Sęp-Szarzyński, Jan Zamoyski, Szymonowic; XVII ст. : Szymon Zimorowic, Bartłomiej Zimorowic, Andrzej Maksymilian Fredro, Stanisław Herakliusz Lubomirski, Jan Petrycy, Kacper Twardowski, Szczęsny Żebrowski; XVIII ст. : Jan Stanisław Jabłonowski, Franciszek Karpiński, Ignacy Krasicki, Stanisław Leszczyński, Grzegorz Piramowicz.

РОЗДІЛ ІІ. ВЗАЄМОВПЛИВИ ПОЛЬСЬКОЇ ТА УКРАЇНСЬКОЇ МОВ В Україні сьогодні функціонує низка варіантів польської РОЗДІЛ ІІ. ВЗАЄМОВПЛИВИ ПОЛЬСЬКОЇ ТА УКРАЇНСЬКОЇ МОВ В Україні сьогодні функціонує низка варіантів польської мови, що зумовлено взаємодією двох мов і їхніх діалектів. Так, у мові поляків, які живуть на південно-східних територіях, наявні певні фонетичні, лексичні, словотворчі і граматичні явища, які вказують на різницю мовної реалізації. Проілюструємо деякі з них на прикладі фонетичних особливостей:

2. 1. ФОНЕТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПОЛЬСЬКОГО РЕГІОЛЕКТУ ü скорочення голосних з подовженням колишнього короткого голосного 2. 1. ФОНЕТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПОЛЬСЬКОГО РЕГІОЛЕКТУ ü скорочення голосних з подовженням колишнього короткого голосного о (dvór, vótka, na nórzkach); ü поширення групи -ij-, -yj-: historiji, specyjalna, parafijany, sijali, Słovaciji, revolucija, pivonija, parafiji, komuniji, wysokyj; ü збереження колишньої вимови давніх сполук ir, yr: wybirali, przysciradła, zbirali, powmirali. ü групи -eja-, -oja- в дієсловах: wojsko stojało się, smiejali się ze mnie; ü м’яка вимова приголосної l΄: zostali, klasy, mleko, lubej, zielony, pole, byli, zapalienie, podeszli, liepiej, klasa, jedli, robili, tańczyli, spiewali, modlili, szli; ü функціонування задньоязикового ł: były, szkoła, płakała, skończyła, ubierała, zabiła, koło, płutno, dał, była, pełne, opłatek, zachorovał, przyjechał, materiałym, młoda, długo, cała, przeszło, chciała; ü поява піднебінного ń перед c, č, sk під впливом української мови: skończyła, ukrajiński, Kszymieńcu.

2. 2. СТАН ПОЛЬСЬКИХ ДІАЛЕКТІВ У СУЧАСНІЙ УКРАЇНІ На території сучасної Хмельницької області збереглися 2. 2. СТАН ПОЛЬСЬКИХ ДІАЛЕКТІВ У СУЧАСНІЙ УКРАЇНІ На території сучасної Хмельницької області збереглися села, жителі яких є прямими носіями польської діалектної мови і їх називають мазури (наприклад, у селах Мацьківці, Олешківці, Шаровечка Хмельницького району та у дільницях міста: Ружична, Гречани). З метою вивчення й аналізу мовлення мешканців зазначених сіл проведено безліч досліджень, вивчалися особливості та нюанси їхніх говірок, що дає право стверджувати, що переважаюча більшість цього населення вільно володіє загальнопольськими виразами, а у їхньому мовленні наявна велика кількість польських слів та запозичень. Тому перейдімо до конкретних прикладів, що дасть змогу ближче познайомитися з усією незвичністю їх мовної специфіки.

Юнак - chłopiec, chłopak, chłopieczek, paróbek, pacan. Дівчина - dziewczynka, dzieweczka. Квартира – mieszkanie, Юнак - chłopiec, chłopak, chłopieczek, paróbek, pacan. Дівчина - dziewczynka, dzieweczka. Квартира – mieszkanie, kwartira. Пляшка - butlia, fliaszka. Палиця – kij, patyk. Живіт - brzuch, tołub. Сукня – sukienkа, płatia. Зошит – kajat. Солодощі - liguminy, cukierki. Чоловік - człek, mąż. Ще досить цікавим є такий приклад, коли йдеться про вагітну жінку: beremienna, niesama, gruba, w położeniu.

Також виділяють такі синонімічні ряди у вживанні загальновідомих слів: Лікар – lekarz, doktor, wracz. Також виділяють такі синонімічні ряди у вживанні загальновідомих слів: Лікар – lekarz, doktor, wracz. Голодний – postny, głodny. Село – wioska, sioło. Базар –bazar, jarmarek, rynek, tułkuczka. Військо – armija, wojsko. Хворіти - сhorować, słabować. Прізвище - nazwisko, famielia. Особистість – osoba, dusza. Напевно – pewnie, nawierno. Волосся – włosy, kosy. Картина - karcina, obraz. Картопля – kartopla, kartoszka, barabola. Макарони - łokszyna, makarony. Кастрюля – garczek, czaun, kastrula. Ковдра - nakrywadło , pokrywka, kryszka. Сорочка – koszula, rubaszka. Кущ – krzak, kuszcz, kępa, kust. Родина – rodzina, siemja, siemiejstwo.

Нинішні товариства, які використовують різні варіанти польської мови за межами польської держави, діляться на Нинішні товариства, які використовують різні варіанти польської мови за межами польської держави, діляться на два типи: 1) етнічні громади корінного населення, осілі і переселенці; 2) колективи, що мігрували (етнічні вихідці). Загалом ми іменуємо їх як полонійні колективи або загальною назвою Полонія. Етнічні поляки (ті, хто так себе ідентифікує) є громадянами інших країн, окрім Польщі, а також тими, хто не має привілейованого становища, і, зрештою, подекуди вважається громадянами нижчої категорії. Їхнє становище в цих країнах залежить від таких факторів, як правовий статус, організаційна згуртованість польських етнічних меншин, соціальна мобільність, соціальний та інтелектуальний статус польських громад, відмінності між поколіннями, сила польської мови стосовно державної мови, комунікаційна ефективність користувачів польської мови.

ВИСНОВКИ Ситуація польськомовних громад на колишніх територіях східних регіонів визначає статус їхньої етнічної мови ВИСНОВКИ Ситуація польськомовних громад на колишніх територіях східних регіонів визначає статус їхньої етнічної мови в країнах їхнього проживання. Порівняно з державною мовою конкретної країни польська мова може бути визнаною тільки залежною від державної мови національних меншин або підлеглим діалектом польських громад. У структурі польської мови на давніх територіях східних регіонів на сьогоднішній день існують значні відмінності. Очевидними є розбіжності стандартної мови з мовними нормами в комунікативному суспільстві на території Польщі. Носії польської мови в колишніх східних регіонах є здебільшого багатомовними, що стосується трьох основних поколінь: старше покоління має ширші знання про традиційні регіональні відмінності діалектів польської мови; середнє покоління здебільшого взагалі не розмовляє польською мовою або ж використовує її змішані різновиди; представники молодшого покоління лише вивчають літературну польську мову і використовують, зазвичай, її змішане культурне розмаїття. Таким чином, ми бачимо, що польська мова в Україні є дуже різноманітною. У мові поляків, які живуть на південно-східних територіях, наявними є певні фонетичні, флексійні, словотворчі та синтаксичні явища, які вказують на різноманітність реалізованої мовної системи. Отже, можна стверджувати, що польські громади на території східних регіонів колишньої Польщі і за сучасних умов намагаються зберігати свою автохронність, мову, культуру.

Дякую за увагу! Дякую за увагу!