ХМАРОНЬКИПУХОВИНКИ ХИМЕРНІ ВОЛОХАТІ ВМОСТИЛИСЬ НА ХВИЛИНКУ У ХЛОПЧИКА

ХМАРОНЬКИПУХОВИНКИ ХИМЕРНІ, ВОЛОХАТІ. ВМОСТИЛИСЬ НА ХВИЛИНКУ У ХЛОПЧИКА НА ХАТІ.

Минають теплі і сонячні літні дні.

тень жов га ви няє хів пта

Сучасна українська поетеса. Найвідоміші твори: поетичні збірки «Проміння землі» , «Над берегами вічної ріки» , «Сад нетанучих скульптур» , «Неповторність» ; роман у віршах «Маруся Чурай» ; історичний роман «Берестечко» . Лауреат Державної премії УРСР імені Т. Г. Шевченка (1987) Деякі поетичні твори Ліни Костенко ти вже знаєш, бо її творчість вивчають у 2 класі. Тебе не залишили байдужим прекрасні вірші поетеси, тому що все талановите — вічне, , воно вкарбовується в пам'яті людини назавжди. Прочитавши один раз, ти вже ніколи не забудеш «Пісеньки про космічного гостя» , «Кольорових мишей» , «Дощ полив» . Ось послухай ще раз рядки з вірша «Дощ полив» : Дощ полив, і день такий полив'яний. Все блищить і люди як нові. Лиш дідок старесенький, кропив'яний Блискавки визбирує в траві. Струшується сад, як парасолька. Мокрі ниви і порожній шлях. . . Ген корів розсипана квасолька Доганяє хмари у полях. Хоч тепер за вікном і осінь, проте літній день (хоч і дощовий) зігрів тебе по-особливому — зігрів у душі, бо він уявний. Зверни увагу на прості слова: дощ, блискавка, трава, сад, ниви, шлях, корівки, квасолька, хмари і на те, як від них стає тепло! А це тому, що Ліна Костенко вміє розповісти про прекрасне легко, а про складне — просто. Ліна Василівна Костенко народилася 19 березня 1930 р. в містечку Ржищеві (неподалік від Києва) у сім'ї вчителів. Коли їй виповнилося шість років, родина переїхала до Києва. Майбутній поетесі було одинадцять років, як розпочалася війна. Десь у чотирнадцять років дівчинка почала писати вірші, а в шістнадцять з'явилися її перші друковані твори. Ліна Костенко закінчила київську школу, вступила до Київського педагогічного інституту, проте залишила його й поїхала навчатися в Московський літературний інститут, який закінчила з відзнакою. Творчість Ліни Костенко — видатне явище в сучасній українській літературі, проте на своєму творчому шляху їй довелося пережити шістнадцятилітнє мовчання, оскільки тодішня влада забороняла друкувати твори поетеси, яка виражала свою позицію прямо й відкрито: І не боюсь донощика в трактирі, бо все кажу у вічі королю. Нині Ліна Костенко почесний професор Національного університету «Києво-Могилянська академія» і, звичайно ж, Митець, який «малює птиць срібним олівцем на лляному полотні» : Я дерево, я сніг, я все, що я люблю. І, може, це і є моя найвища сутність

задощило захлюпало подалось замикала погубила поклонився цвіркуни перепілочка чорногуз журавлі чемодан

ІІ група Рано пожовкло листя на горобині – рання осінь і холодна зима. Якою буде погода на Покрову, такою буде і зима.

Ліна Костенко Шипшина важко віддає плоди

Вивчи ти один з віршів напам'ять. Намалювати малюнки до віршів.