Хімічні фактори повітряного середовища робочого місця та основні джерела його забруднення План 1. Шкідливі речовини та їх класифікація залежно від дії на організм людини. 2. Пил як один із найшкідливіших чинників виробничого середовища. ГОСТ 12. 1. 005 -88. ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны (2004).
1 Шкідливі речовини та їх класифікація залежно від дії на організм людини.
Шкідливою називається Нормативний вміст речовина, яка у контакті з шкідливих речовин у організмом людини, при виробничому порушенні вимог безпеки, приміщенні <0, 3 ГДК. спричиняє виробничу травму, профзахворювання або відхилення у стані здоров'я, які можуть бути виявлені як в процесі роботи, так і в майбутньому теперішніх та наступних поколінь. Шкідливі → профзахворювання; Токсичні → гострі отруєння, смерть; Радіоактивні → захворювання; Вибухові → аварії, пожежі, травмування, смерть; Передчасне зношування обладнання, погіршення якості харчових продуктів.
Отруйні - речовини, які мають здатність порушувати нормальну життєдіяльність організму і призводити до стійких або патологічних змін. Класи шкідливих та отруйних речовин: I - надзвичайно небезпечні (ГДК<0, 1 мг/м 3) – свинець, ртуть, чадний газ тощо; II – високонебезпечні (ГДК 0, 1 -1, 0 мг/м 3) – соляна та сірчана кислоти, бензол, хлор тощо; ІІІ - помірно небезпечні (ГДК 1, 1 -10 мг/м 3) – спирт метиловий, кислота оцтова, ксилол тощо; ІV – малонебезпечні (ГДК >10 мг/м 3) – гас, бензин, аміак, ацетон тощо.
Таблиця 1. небезпеки Норми шкідливих речовин для класів Показник Норми для класів небезпеки 1 2 3 4 ГДК шкідливих речовин у повітрі робочої зони, мг/м 3 < 0, 1— 1, 0 1, 1— 10 > 10 Середня смертельна доза при введені в шлунок, мг/м 3 < 15 15— 150 151— 5000 > 5000 Середня смертельна доза при нанесенні на шкіру, мг/м 3 < 100— 500 501— 2500 > 2500 Середня смертельна доза в повітрі, мг/м 3 < 500— 5000 5001— 50000 > 50000 Коефіцієнт можливості інгаляційного отруєння (КМІО) > 300— 20 20— 3 < 3 Зона хронічної дії > 10, 0— 5, 0 4, 9— 2, 5 < 2, 5 Зона гострої дії < 6, 0— 18, 0 18, 1— 54, 0 < 54, 0
Ступінь отруєння залежить від: - токсичних якостей речовини; кількості або концентрації; часу дії; стану людини; шляху проникнення в організм. Класифікація виробничих отрут: - за хімічною будовою (органічні, неорганічні, елементоорганічні); - за агрегатним станом у повітрі пром. приміщень (газ, пар, аерозоль); - за застосуванням (розчинники, лаки, барвники, полімери, пластмаси, пестициди, міндобрива. . ) - за ступенем токсичності і небезпечності (надзвичайно небезпечні, високонебезпечні, помірковано небезпечні, малонебезпечні).
Залежно від характеру дії на організм людини: • Токсичні – отруєння (чадний газ, селітра, кислоти, луги). • Подразнюючі – подразнення слизових оболонок, шкіри (пари кислот, лугів, аміак). • Мутагенні – порушення генетики (Pb, радіоакт. речовини). • Канцерогенні – (ароматичні вуглеводні, циклічні аміни, азбест, нікель…). • Наркотичні – дія на ЦНС (спирти, ароматичні вуглеводні). • Задушливі речовини – токсичні набряки легенів (оксид вуглецю, оксиди азоту). • Сенсибілізатори – алергени (розчинники, формалін, лаки). • Впливають на репродуктивну ізотопи, ртуть, свинець…). функцію • Отруйні – ураження всіх живих організмів. (радіоактивні
2 Пил як один із найшкідливіших чинників виробничого середовища
Виробничий пил – система з газоподібним дисперсним середовищем і твердою дисперсною фазою, яка складається з часток розміром 0, 001 -100 мкм, які перебувають в завислому стані тривалий час.
Дим - аеродисперсна система з твердими частками, яка утворюється при горінні, деструктивній перегонці, сублімації і конденсації пари, внаслідок хімічних і фотохімічних реакцій. Розміри частинок: 0, 1 -5 мкм • Туман – аеродисперсна система, у якій дисперсною фазою є крапельки рідини (10 мкм і більше), які утворюються при конденсації пари або розпиленні рідини. Крапельки можуть містити розчинені речовини або тверді частки.
За походженням пил поділяється: 1. Аерозоль дезінтеграції (при подрібненні матеріалів); 2. Аерозоль конденсації (внаслідок випаровування речовин з подальшою їх конденсацією у повітрі); 3. Комбінований (металорізання, шліфувально-полірувальні роботи). Дія пилу на організм людини залежить від: - Хімічного складу; Дисперсності; Форми, твердості; Розчинності; Електростатичних властивостей; Концентрації Дисперсність – відсоткове співвідношення розмірів часток.
РОЗМІРИ (ДИСПЕРСНІСТЬ) ПИЛУ ВПЛИВАЮТЬ: • на тривалість їх затримки у повітряному середовищі; • на їх здатність проникати далеко у дихальні шляхи, затримуватися там, на поверхні шкіри і слизової оболонки; • на фізико-хімічну активність пилових частинок, а отже і їх патогенність. Об’єктом вивчення є повітря з часточками від 0, 001 до 1 мм. Більші часточки (≥ 1 мм швидко осідають у повітрі, тому гігієнічного значення практично не мають).
Закон Стокса: (для часточок розміром 10 -100 мкм) де d – діаметр частинок, м; ρ і ρс відповідно густина частинки і середовища, кг/м 3; μ – в’зкість середовища, Па∙с; g – прискорення вільного падіння.
Таблиця 2. Швидкість осідання пилових часток у нерухомому повітрі Діаметр пилових часток, мкм 10 Швидкість Діаметр осідання, пилових мм/с часток, мкм 7, 73 2 Швидкість Діаметр осідання, пилових мм/с часток, мкм 0, 309 0, 3 Швидкість осідання, мм/с 0, 01377 5 1, 93 1 0, 0773 0, 2 0, 00762 3 0, 696 0, 5 0, 0306 0, 1 0, 00304 • Частки діаметром <0, 1 мкм майже не осідають, здатні спонтанно з’єднуватися (коагулювати) і у вигляді пластівців випадати з повітря, зменшуючи запиленість (аерозолі конденсації). • Суттєво підвищує здатність пилових часток дезінтеграції до склеювання ↑ вологість повітря.
Таблиця 4. Ступінь дисперсності пилових часток при різних виробничих процесах Процес Вид пилу Вміст пилових часток, %, залежно від розмірів <2 мкм Нарізні роботи у шахті Мінеральний Буріння свердловин у Те саме шахті Навантаження руди у Те саме шахті Обдирання металу Металевий і мінеральний Обточування деревини Деревний 2 -5 мкм 5 -10 мкм >10 мкм 87 6, 8 2, 2 2 94, 2 3, 8 1, 2 0, 8 84, 6 10, 4 3 2 57 31, 5 9, 5 2 48 20 24, 5 8
Найбільше значення для розвитку пневмоконіозу мають частки розміром: • 1 -2 мкм (затримуються в глибоких дихальних шляхах); • 0, 1 -0, 7 мкм затримуються менше (≈ 20 -30%); • ≤ 0, 1 мкм - піддаються броунівському руху, незалежно від характеру вихідного матеріалу їх частка становить 70 -100%. Найнебезпечнішими є частки пилу до 5 мкм. У легенях піддослідних щурів через 5 міс. виявлено часток: 76% - діаметром до 1 мкм, 22% – від 1 до 2 мкм; 2% - від 2 до 3 мкм. Крупніших часток не було
Форми часток пилу
Визначальним щодо впливу на організм є хімічний склад пилових частинок (миш’як, свинець, марганець, фтор, токсичні органічні сполуки) - (токсичний пил). • Пил викликає: алергенну, мутагенну, канцерогенну, подразнюючу дію і радіоіндукційний ефект. • Особливо небезпечним є вміст у пилових частках: вільного або зв’язаного оксиду кремнію (ІУ), кварц, тридиміт, кристобаліт (кристалічні модифікації Si. O 2).
Значення розчинності пилу пов’язане з його хімічним складом. Добре розчинний нетоксичний пил (цукровий, борошняний тощо) → швидко розчинюється у дихальних шляхах і виводиться без шкоди. Добра розчинність токсичних пилових часток збільшує токсичність аерозолю → швидкий розвиток отруєння. Нерозчинні пилові частки → тривалий час затримуються у дихальному апараті, викликаючи зміни в організмі.
• Пилові частки (92, 9 -100%) несуть заряди статичної електрики – вплив цього явища ще не вивчений. • Пил вибухає (за певних концентрацій і наявності високотемпературних джерел) вугільний, цукровий, борошняний, крохмальний, сажний, алюмінієвий тощо. Вибухонебезпечною (мінімальною) концентрацією для крохмального, алюмінієвого і сірчаного пилу є 7 г/м 3, для цукрового – 10, 3 г/м 3.
• Здатність сорбувати на своїй поверхні гази, пари тощо. Адсорбційна активність часток визначається в основному їх питомою поверхнею – (сумарна площа поверхні вугільних частинок, віднесена до одиниці об’єму або маси усього дисперсного твердого матеріалу. цеоліт (766 м 2/г), активоване вугілля (904 м 2/г). При видобутку залізної руди на пилових частках: -до 0, 007 мг/г СО 2; - 0, 22 мг/г оксидів азоту; -0, 3 мг/г акролеїну тощо. Встановлено, що пилові частки кварцу, які адсорбували на своїй поверхні оксид вуглецю та ін. токсичні речовини, відзначаються ↑ фіброгенною активністю.
Кам’яне вугілля містить природні радіонукліди – потрапляють в повітря при спалюванні: радіонукліди торію і радону. Природні фосфорити містять: уран-238, радій-226, торій-232 і калій-40 – у повітря потрапляють при їх переробці.
Пилові частки можуть бути носіями бактерій, вірусів, кліщів, яєць гельмінтів, грибів. Відомі випадки виникнення туберкульозу і сибірки, коли запиленість повітря поєднувалася з виділенням у виробниче середовище збудників цих захворювань.
Скачать презентацию Хімічні фактори повітряного середовища робочого місця та основні
Лек_пил_1.ppt