Хімічна промисловість Виконала студентка 3 курсу 1 групи

Хімічна промисловість Виконала: студентка 3 курсу, 1 групи, спец. 6507 Монюк Катерина

Сутність технології в галузі Хімічна промисловість посідає важливе місце в народному господарстві України, її продукція становить близько 6, 2 % у загальному промисловому виробництві. Традиційно хімічну промисловість поділяють на дві великі групи: промисловість неорганічних речовин ➔ промисловість органічних речовин. ➔

Хімічна промисловість має ряд особливостей: 1. Особливі дії на предмет праці, що дають змогу отримувати якісно нові, відмінні за властивостями речовини. 2. Специфічні знаряддя праці, тобто велика кількість машин, апаратів та іншого обладнання з вузькою спеціалізацією. 3. Можливість вибору різних джерел сировини для виробництва однієї і тієї ж продукції. 4. Висока матеріаломісткість виробництва. 5. Висока енергомісткість виробництва 6. Можливість комбінування виробництв на основі єдиного виду сировини з метою його комплексного використання.

Харакетристика продукції Сировинна база хімічної промисловості диференціюється залежно від природних та економічних особливостей окремих країн та регіонів. В одних районах – це вугілля, коксовий газ, в інших – нафта, сумішні нафтові гази, солі, сірчаний колчедан, газові відходи чорної та кольорової металургії, у третіх – кухонна сіль тощо.

Характеристика продукції Хімічна промисловість має дуже складну галузеву структуру, що охоплює близько 200 взаємопов’язаних виробництв з великою номенклатурою продукції. Ці виробництва об’єднані у три великі групи: неорганічна, або основна, хімія органічного синтезу та гірничохімічна промисловість.

Характеристика продукції Неорганічна хімія переважно виробляє напівфабрикати, що використовуються в інших галузях промисловості, а саме мінеральні добрива, солі, кислоти. її підсумок — промисловість мінеральних добрив, із розвитком якої пов'язана інтенсифікація сільського господарства. Вона охоплює азотно-тукову, фосфатнотукову і калійну промисловість. Сировиною для виробництва азотних добрив є: кокс, коксовий газ, природний газ, відходи нафтопереробки

Характеристика продукції Хімія органічного синтезу виробляє вуглеводневу сировину й напівфабрикати. Це насамперед мономери на базі нафтохімії (етилен, пропілен), коксохімії (бензол, фенол) і напівпродуктів — синтетичних полімерів (поліетилен, полістирол).

Вплив технології на виробничу та організаційну структуру Хімічна промисловість є основою хімізації народного господарства - процесу широкого застосування хімічних технологій, синтетичних матеріалів у різних його галузях. Сучасна хімія має величезні переваги перед механічними способами обробки речовин. Це дає змогу перетворювати на цінні промислові продукти великі маси хімічної мінеральної сировини.

Вплив технології на виробничу та організаційну структуру За особливостями розміщення хімічна і нафтохімічна промисловість є однією з найскладніших. Численні міжгалузеві, внутрішньогалузеві та технологічні зв’язки, широкий асортимент продукції, використання великої кількості палива, енергії та води зумовлюють своєрідність територіальної організації хімічної промисловості.

Техніко-економічні показники технологічних процесів Технічні показники визначають якість хіміко - технологічного процесу. Витратні коефіцієнти — це кількість сировини або енергії певного виду, що витрачають на виробництво одиниці маси або об’єму готової продукції. Вимірюється в t/t, m 3/m 3, k. Wh/t. Вихід продукту визначають як відношення маси отриманого продукту до маси сировини, витраченої на його виробництво. Для одностадійного процесу, що відбувається за схемою , вихід визначається: Якщо процес засновано на незворотній хімічній реакції, яку описують конкретним рівнянням, то вихід визначають як відношення маси практично отриманого продукту m. Bпр до маси, яку теоретично можна отримати за стехіометричним рівнянням m. Bтеор:

Техніко-економічні показники технологічних процесів Ступінь перетворення (конверсії) сировини Продуктивність (потужність) виробництва - визначають як відношення маси сировини, що кількість одержуваного продукту або кількість взяла участь у хімічному перетворенні за час перероблюваної сировини в одиницю часу: до вихідної його маси (m. A. в): П = G / t, де П - продуктивність; G - кількість одержуваного продукту або сировини, що переробляється за час t.

Техніко-економічні показники технологічних процесів Інтенсивність процесу - кількість перероблюваної сировини або утворюється продукту в одиниці об'єму апарата. Цей показник характеризує інтенсивність протікання процесу в технологічному апараті і досконалість організації процесу. Питомі капітальні витрати - витрати на обладнання, віднесені до одиниці його продуктивності. Якість продукту визначає його споживчі властивості і товарну цінність. Показник індивідуальний для кожного продукту.

Техніко-економічні показники технологічних процесів Економічні показники визначають економічну ефективність виробництва. Собівартість продукції - сумарні витрати на отримання одиниці продукту. Собівартість складається з таких витрат: витрат на сировину, енергію, допоміжні матеріали; одноразових, капітальних витрат, що розподіляються рівномірно на термін експлуатації обладнання; витрат на оплату працівників. Собівартість має грошовий вираз. Продуктивність праці - кількість продукції, виробленої в одиницю часу (звичайно за рік) в перерахунку на одного працюючого; характеризує ефективність виробництва щодо витрат праці.

Вплив технології на стан навколишнього середовища Хімічне виробництво впливає на навколишнє середовище багатоаспектний вплив. У загальному випадку можуть бути виділені три типи впливу: ● Забруднення навколишнього природного середовища хімічним речовинами. ● Забруднення природного середовища хімічними речовинами як наслідок роботи хімічного підприємства більш правильно пов'язувати з безконтрольним надходженням забруднюючих речовин цього виробництва у природне середовище. ● Виснаження природних ресурсів.

Економічна оцінка На сьогоднішній день хімічний комплекс нараховує більше 200 промислових підприємств і об’єднань, 26 науково-дослідних і проектних інститутів. В галузі зайнято 350 тис. чоловік. В структурі промислового виробництва галузь утримує 7 -10%. Промисловість виробляє близько 20 тис. найменувань різноманітної хімічної продукції, що приблизно оцінюється в 5 млрд. грн.

Стан економічного розвитку за останні три роки У січні – вересні 2012 року динаміка виробництва та основних показників функціонування галузі (насамперед, фінансово-економічних) була відносно стабільною: динаміка обсягів виробництва у порівняних цінах склала 102, 9 % (у т. ч. хімічне виробництво – 99, 5 %), обсяги експорту склали 4, 3 млрд. дол. США (134 % до січнявересня 2012 року), кумулятивний фінансовий результат становив 4 млрд. грн.

Стан економічного розвитку за останні три роки У жовтні-листопаді 2013 року під впливом внутрішніх та зовнішніх чинників (насамперед, погіршення зовнішньої та внутрішньої цінової кон’юнктури, системного зниження попиту практично в усіх основних сегментах) появилися спочатку локальні ознаки рецесії виробництва, які на кінець листопада-початок грудня набули системного характеру. Основним чинником стало обвальне зниження цін на мінеральні добрива та деякі види базової хімічної продукції (насамперед, органічної).

Стан економічного розвитку за останні три роки Темп спаду обсягів галузевого виробництва вже у жовтні 2012 року (щодо жовтня 2011 року) склав 19, 2 %, у т. ч. у хімічному виробництві – 21%, у виробництві гумових та пластмасових виробів -13, 2 %. Темп спаду виробництва хімічної та нафтохімічної продукції у листопаді 2012 року істотно посилився та склав вже 35 % (до листопада 2013 року), у т. ч. в хімічному виробництві – 36, 6 %, у виробництві пластмасових та гумових виробів – 30, 8 %.

Стан економічного розвитку за останні три роки За підсумками грудня 2012 року спад обсягів виробництва у хімічній промисловості в цілому щодо грудня 2011 року склав 38%, зокрема, у хімічному виробництві – 40 %, виробництві гумових та пластмасових виробів – 31, 9 %. У жовтні - грудні 2013 року секторальне зниження обсягів випуску продукції (у порівняних вартісних показниках відповідно до 2012 року), склало у виробництві продукції основної хімії – 43 %, лакофарбових матеріалів - 28 %, гумовотехнічних виробів – 30 -34 %, пластмасових виробів – 38%. За підсумками січня-грудня 2013 року індекс обсягу випуску продукції в галузі становив 93, 8 %, у т. ч. у хімічному виробництві – 90, 9 %, у виробництві пластмасових та гумових виробів – 103, 1 %.

Темп росту випуску продукції у розрізі основних секторів хімічної промисловості України у 2006 -2013 рр. ( у % до попереднього року у порівняних цінах )

Фінансові результати діяльності галузі № п/п Період 2013 рік 2012 рік 2011 рік 2010 рік Фінансо ве сальдо (прибут ок), млн. грн. % прибут-кових підприємств Фінансо ве сальдо (прибут ок), млн. грн. % прибуткових підприєм ств 1. Січень 322, 0 65, 4 59, 4 69, 7 198, 4 61, 7 141, 1 63, 8 2 Січеньлютий 629, 9 66, 9 138, 5 68, 1 343, 0 61, 4 407, 3 62, 4 3. Січеньберезен ь 1102, 4 63, 5 426, 3 63, 4 435, 0 56, 0 739, 7 60, 5 4. Січеньквітень 1409, 6 67, 2 672, 7 65, 5 671, 2 60, 3 1024, 2 61, 4 5. Січеньтравен ь 1951, 4 69, 4 566, 7 67, 2 727, 0 61, 3 1230, 5 66, 0

Стан економічного розвитку за останні три роки Слід відзначити, що основні структуроутворюючі підприємства хімічного комплексу України завершили 2013 рік з неоднаковими фінансовими результатами. Найбільш прибутковим було ВАТ «Одеський припортовий завод» , яке спрацювало у 2013 році з чистим прибутком 747 млн. грн. ВАТ «Дніпроазот» закінчило 2013 рік з прибутком 349 млн. грн (цей показник є в 8, 3 рази більшим від аналогічного показника 2012 року). Більш ніж на 48 % збільшило у 2013 році свій прибуток ЗАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» , який склав за підсумками року 22, 5 млн. грн. Водночас значна частина підприємств закінчила 2013 рік із фінансовим збитком.

Проблеми та перспективи розвитку галузі Проблеми розвитку галузі хімічної промисловості 1. Екологічні проблеми. 2. Безконтрольне використання та неправильне застосування багатьох продуктів хімічної промисловості як в промисловій сфері, так і в побуті. 3. Відсутність або недостатність важливих сировинних ресурсів (нафта, природний газ, фосфати, віскозна целюлоза, каучук, напівфабрикати, субстанції для ліків тощо) 4. Низький технічний та технологічний рівень виробництва, хронічне недозавантаження виробничих потужностей і неконкурентно-спроможність продукції більшості підгалузей комплексу 5. Висока матеріало- та енергоємність при майже

Основні перспективи розвитку хімічної промисловості

Дякую за увагу !