Харківський національний університет ім В Н Каразіна Перші

Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна Перші відомості про культивування міксоміцетів Didymium bahiense Berk. та Didymium verrucosporum A. L. Welden Морозова І. І. Сивоконь О. В. Бєлий С. В.

Проблеми у ідентифікації міксоміцетів: - відносно проста будова спорангіїв – обмежена кількість ознак, на яких ґрунтується визначення - фенотипічна пластичність багатьох видів залишається недостатньо вивченою - під впливом умов навколишнього середовища міксоміцети часто формують аберантні спорангії

Біологічна концепція виду, що базується на репродуктивній ізоляції видів, також проблематично застосовується до міксоміцетів. Причина – існування у міксоміцетів у рамках морфологічного виду ліній з половим процесом та апогамних.

У міксоміцетів відомо 3 репродуктивних моделі: Гетероталлізм Гомоталлізм Апоміксіс

При вирішенні цих проблем застосовують культивування міксоміцетів на агарі “від спори до спори”. Під час такого культивування міксоміцети проходять всі стадії життєвого циклу у лабораторії. Плазмодій Молодий плазмодій Проростання спори, стадії амеби та джгутиконосця Формування спорангіїв, спороношення

Метод культивування від спори-до-спори дозволяє вивчити репродуктивні моделі у міксоміцетів, а також визначити рамки фенотипічної пластичності У світі близько 100 видів міксоміцетів було культивовано “від спори до спори”. Серед них більшість належить до порядку Physarales. В Україні жодного разу не було проведено досліджень міксоміцетів із застосуванням культур на агарі.

Нами були розпочаті дослідження 2 видів міксоміцетів із застосуванням культивування “від спори до спори” Didymium pertusum Berk. та Didymium verrucosporum A. L. Welden. За даними світової електронної бази даних “The Eumycetozoan research project” у світі ці види представлені одиничними знахідками. Обидва види за даними літератури не були досліджені в культурі на агарі. Обидва види належать до видового комплексу “Didymium iridis ”, який нараховує близько 10 морфовидів. На нашу думку, діагностичні ознаки, за якими розрізняються види цього морфокомплексу, є не досить чітко визначеними.

Етапи культивування “від спори до спори”: 1) Пророщення спор. Середовище – водний агар (7, 5%). Спори зі зрілого плодового тіла інкубували на агарі. Через 2 -3 доби спостерігали проростання спор міксамебами. 2)Нарощування чисельності міксамеб. На даному етапі для живлення амеб використовували бактерію E. coli. За несприятливих умов навколишнього середовища амеби перетворювались на мікроцисти.

міксамеби мікроцисти

3) Злиття міксамеб, формування та розростання плазмодію. На стадії плазмодію для живлення міксоміцетів були застосовані стерилізовані вівсяні пластівці. 4) Формування та дозрівання плодових тіл. Проходження повного життєвого циклу міксоміцетів обох досліджених видів у культурі займає блиько 30 діб

Молоде плодове тіло Плазмодій Зріле плодове тіло

Didymium pertusum Berk. Рід Didymium, родина Didymiaceae, порядок Physarales. Вид наводиться нами як новий для України. Діагностичні ознаки: - наявність справжньої колюмелли - присутність кристалів вапна у ніжці кристали вапна - спори бородавчасті, подекуди на спорах у ніжці скупчення більших за розміром бородавок справжня колюмелла

Спори бородавчасті, зі скупченнями більших за розміром бородавок

Didymium verrucosporum A. L. Welden. Рід Didymium, родина Didymiaceae, порядок Physarales. Вид наводиться нами як новий для України. Діагностичні ознаки: -ніжка тонка, темна, похиляється під вагою голівки спорангія, не містить вапна -округла, біла псевдоколюмелла, утворена замкнутим умбілікусом -рівномірно, крупнобородавчасті спори

Cпори рівномірно, крупнобородавчасті Псевдоколюмелла білого кольору, сформована замкненим умбілікусом

Висновки: 1) Вперше було проведено культивування “від спори до спори” рідкісних видів міксоміцетів: Didymium pertusum та Didymium verrucosporum 2) Нами було підтверджено стабільність деяких діагностичних ознак цих видів. 3) Здатність представників цих видів завершувати життєвий цикл у культурі без схрещувань свідчить про те, що вони використовують одну з двох репродуктивних моделей: гомоталізм або апоміксіс. Виявлення, яка саме модель – завдання подальших досліджень.

Дякуємо за увагу!