Характеристика предметів соціально-трудових відносин на всіх етапах життєвого

Характеристика предметів соціально-трудових відносин на всіх етапах життєвого циклу людини Виконавець: Ткачук Наталія Студентка 331 групи

Особистість неначе корабель у відкритому морі, що обираючи власний курс, піддається впливу зовнішнім факторам, законам природи і кожну хвилину свого шляху наділяє цільовою метою та смислом. Проходячи протягом ВСТУП життя усі етапи соціалізації, людина зазнає впливу економічних, правових, , суспільних чинників, що яскраво проявляється при участі в соціально-трудових відносинах, предмети яких є об'єктом даного дослідження. Метою дослідження є встановлення взаємозв'язків між етапом життєвого циклу суб'єкта СТВ і цілями , сторонами трудової діяльності, тобто об'єктом дослідження. Завданням є ознайомлення з альтернативними поглядами на об'єкт дослідження, аналіз впливу предметів СТВ на трудовий потенціал, визначити мотиви і логіку трудової поведінки.

Теоретичні аспекти соціальнотрудових відносини Соціально-трудові відносини визначають становище людини у світі праці, її спосіб життя, оточення, клімат у трудовому колективі і ефективність трудової соціалізації людини. Соціально-трудові відносини – це суб'єктивно існуюча взаємозалежність і взаємодія суб'єктів цих відносин у процесі праці, націлених на регулювання якості трудового життя. У системі соціально-трудових відносин виділяють наступні структурні складові: ü Субєкти і рівні СТВ; ü Предмети СТВ і їх структура; ü Принципи і типи СТВ. Опрацювання різних аспектів побудови та функціонування системи соціально-трудових відносин має передбачати використання інституціонального аналізу. Інституціональний аналіз охоплює економічні, правові, соціальні, психологічні аспекти функціонування організацій різних типів. Теоретично обґрунтовано та доведено практикою, що цей метод аналізу може і повинен використовуватися в процесі дослідження різноманітних аспектів соціальнотрудових відносин.

Предмет СТВ Ключовою характеристикою відносин у сфері праці є їхній предмет. Не можна не відзначити багатоплановість соціально-економічних явищ та процесів, які є предметом соціально-трудових відносин. Поділяють: q предмет індивідуальних відносин у сфері праці виступають певні сторони трудового життя працівників. q предметом колективних (групових) соціально-трудових відносин на рівні підприємства в цілому виступають як складові кадрової політики - оплата праці, оцінка персоналу, атестація кадрів, планування кар'єри, ротація персоналу, розвиток персоналу тощо, -- так і інші питання соціально-економічного прямування, вирішення яких прямо чи побічно впливає на якість трудового життя - розвиток соціально-побутової сфери, охорона довкілля тощо.

Рівні предмета СТВ

Складові предмета відносин - соціально-трудові відносини зайнятості; - соціально-трудові відносини, пов'язані з правилами внутрішнього розпорядку; - соціально-трудові відносини, пов'язані з охороною та умовами праці; - соціально-трудові відносини, що виникають у зв'язку з розвитком персоналу ; - соціально-трудові відносини, пов'язані з організацією індивідуальної та колективної праці; - соціально-трудові відносини у зв'язку з оцінюванням індивідуальних якостей і результатів роботи; - соціально-трудові відносини, що виникають у зв'язку з винагородою за послуги робочої сили; - соціально-трудові відносини, пов'язані з дотриманням норм трудового законодавства та угод і договорів; - соціально-трудові відносини з інших питань трудового життя. Отже, практично всі сторони трудового життя людини правомірно розглядати як предмет соціально-трудових відносин.

Предмети СТВ на рівні індивідуумів – сторони трудового життя, зміст яких залежить від життєвого циклу людини і специфіка цілей і завдань, розв’язуваних людиною у кожному з цих циклів. Як предмет індивідуальних відносин у сфері праці виступають питання соціально-економічного спрямування, вирішення яких прямо чи побічно впливає на якість трудового життя - розвиток соціальнопобутової сфери. В теорії виділяють два підходи до виділення етапів життєвого циклу: західний (табл. 1 ) та східний (табл. 2), що зумовлено відмінністю у філософії західних та східних вчень.

Етапи життєвого циклу Таблиця 1: Народження та становлення Період трудової діяльності Післятрудова діяльність Таблиця 2: Народження та закінчення шкільної освіти Період одержання роботи і появи родини Період трудового життя Період старості Надалі розглянемо детальніше західну модель життєвого циклу людини (табл. 1).

Перший період характеризується наступними предметами СТВ: q. Фахова орієнтація q. Професійне навчання q. Трудове самовизначення q. Профспілкова освіта

Другий період пов’язаний з наступними сторонами СТВ: q. Найм і звільнення q. Соціально-професійний розвиток q. Перепідготовка, підвищення кваліфікації q. Якість праці і оцінка праці q. Винагорода за працю q. Організація праці q. Нормування праці q. Трудові конфлікти їх розв'язок q. Трудова мотивація q. Умови праці q. Ступінь трудової активності

Під час третього етапу життєвого циклу людина зосереджена на наступних питаннях СТВ: q. Проблема пенсійного забезпечення q. Соціальна захищеність

Проблеми якими обумовлені предмети СТВ

«Організація» і соціально-трудові відносини Обов'язки організації можна поділити на: q загальні або зовнішні (ті, що регламентуються законодавством держави, обов'язкові для виконання будь-якою організацією, не підлягають обговоренню та зміні з її боку) q внутрішні (ті, що організація бере на себе у відповідності із своїми інтересами та можливостями, регламентуються розпорядженнями керівництва організації).

Зовнішні Внутрішні Перед робочими • своєчасна виплата заробітної плати в розмірі, не меншому за затверджені державою тарифи, • виплата всіх доплат у відповідності з умовами праці, • створення належних умов праці та відпочинку, та інше. • виплата заробітної плати за тарифами, вищими за державні, • надання додаткових пільг, виплат, послуг своїм робітникам, • остатнє задоволення їх соціальних потреб в будь-якій сфері (житловій, трудовій, культурній, оздоровчій та інших). Перед державою • проведення своєчасних виплат в усі фонди соціального захисту населення, • поліпшення своєї діяльності, збільшення ВНП, тобто підвищення добробуту держави та поліпшення соціальнотрудових відносин, • поліпшення якості своїх трудових ресурсів, • використання технік та технологій, що забезпечують охорону природного середовища, • мінімізацію використання природних ресурсів, тощо.

Роль державних органів влади За результатами опитування, яке проводилося у рамках проекту Міжнародної організації праці “ Україна: сприяння реалізації основних принципів та прав у світі праці ” табл. 3 : Усі три сторони соціально-трудових відносин, включаючи і окремо виділену категорію найманих працівників, найважливішою функцією державних органів влади вважають функцію гаранта виконання законодавства (роботодавці — 73%, представники органів влади — 72%, профдіячі — 66%, наймані працівники — 63% відповідно). На друге місце всі сторони соціально-трудових відносин ставлять реформаторську функцію (профспілки — 41%, роботодавці — 45%, представники органів влади — 45% і наймані працівники — 38%); на третє місце — захисну функцію (відповідно 38%, 29%, 28%, . 33%) і на четверте — партнерську функцію (відповідно 32%, 25%, 19%). Щодо інших функцій, то відсоток відповідей респондентів коливається від 2% до 16%. Сторони соціально-трудових бачать суб’єкта, відносин державу як виключною функцією якого є правова гарантія рівноправної участі всіх сторін у даному процесі. Але такий розподіл значущості функції держави “не дотягує” до своєї функції “гаранта”.

Таблиця 3: Оцінка функцій, що мають виконувати державні органи влади як один із суб’єктів соціально-трудових відносин, %

Трансформація соціально-трудових відносин

Висновки Соціально-трудові відносини як економічна категорія з суспільним спрямуванням відображають особливості менталітету, культури, правової бази того середовища, в якому формуються, а їх предмет прив'язаний до потреб, стратегічних цілей, пріоритетів, поглядів на трудову дійсність та обумовлюють логіку поведінки їх суб'єктів. Саме тому було доцільно здійснювати дослідження суті предмету СТВ на різних етапах життєвого циклу. СТВ та їх предмет не є абсолютно сталими і динамічно трансформуються паралельно з глобальними змінами в соціально-економічній сфері та сучасними пріоритетами, наприклад, тенденції навчання протягом усього життя, доступність та нова якість освіти, творчість як процес самореалізації, індивідуалізація сучасного суспільства, в якому держава є гарантом виконання суб'єктів СТВ своїх функції, а організації не ухиляються від виконання своїх зовнішніх та внутрішніх функцій в розрізі СТВ.

Дякуємо за увагу!