WELCOME! Herzlich willkommen! Soyez les bien — venus!

WELCOME! Herzlich willkommen! Soyez les bien — venus! ¡ Bienvenida ¡ Добро пожаловать ! Yin-dee-ton-rab! Bem-vindos! Huan Ying Guang Lin! Nhi ê t li ê t d ó n ch à o! Sveiki atvykg! Marhaba! Üdvözöljük!

Вимоги до вправ (Л 2) Методичні принципи навчання зумовлюють основні ВИМОГИ до вправ. Принцип комунікативності : 1. Навчання спілкуванні через спілкування 2. Вмотивованість вправ 3. Ситуативність вправ (УКС) 4. Фазова структура вправ: — Завдання (інструкція) — Зразок виконання (факультативно) — Виконання (різні форми взаємодії: в парах, мінігрупах, командах, групові, фронтальні, хорові, індивідуальні) — Контроль ( взаємний контроль, самоконтроль )

Принцип взаємопов ’ язаного навчання ІМ і культури: — Культурологічна зорієнтованість вправ — Вправи для розвитку соціокультурної спостережливості та сенсибілізації — ……………… Принцип урахування рідної мови и культури: — Вправи на аналіз, співставлення і порівняння обох мов і культур; — Вправи на стимуляцію переносу; — Вправи на запобігання інтерференції; — ……

Принцип інтегрованого навчання видів МД та аспектів мови: Вправи для формування і вдосконалення: — мовленнєвих компетенцій в усіх окремих видах МД: Г, А, Ч, П — мовленнєвих компетенцій в комбінованих видах МД — мовних компетенцій для кожного виду МД — різна питома вага цих вправ — серії / ланцюжки вправ, поєднані комунікативним контекстом — ….

Принцип домінуючої ролі вправляння: — Питома вага вправ на занятті (питома вага мовленнєвої активності студента на занятті) — домінування мовленнєвих (комунікативних) вправ — допоміжна роль мовних (некомунікативних) вправ — спілкування викладача зі студентами: — виключно ІМ (переклад на РМ? ) — навчальне спілкування — змодельоване реальне спілкування — особистісно-рольова організація — ……

Принцип автентичності навчальних матеріалів: 1) НМК (підручники) 2) Додаткові матеріали: — тексти для А і Ч, вправи — матеріали з Інтернету (тексти, вправи, відео) — прагматичні наочні матеріали — візуальні та аудіовізуальні матеріали — навчальні комп’ютерні програми 3) Відбір додаткових матеріалів — джерела відбору — критерії відбору 4) Адаптація автентичн. текстів (кількісна, якісна) 5) Умовно-автентичні матеріали 6) Організація матеріалу

Принцип розвитку автономності студента : Вправи для ознайомлення і тренування стратегій 1) Навчальних — прямих: для оволодіння мовними і мовленнєвими компетентностями: мнемічних і когнітивних — непрямих: соціальних, афективних, метакогніт. 2) Комунікативних — компенсаторних — соціальних — афективних — метакогнітивних

Принцип професійної спрямованості : Професійно спрямовані вправи: — виконання вправи + аналіз самої вправи + аналіз процесу виконання — порівняння вправ (+ вибір для виконання) — прогнозування помилок, обговорення шляхів їх усунення тощо — модифікація «готових» вправ: варіювання ступеня складності; додавання ігрового компоненту тощо; — завдання на укладання власних вправ — евристичні бесіди: аналіз і оцінювання заняття, визначення його мети, обговорення успішного/неуспішн. ; досягнення мети … (спочатку на основі власного досвіду, потім із залученням міжпредметних зв ’ язків)

Типологія вправ (Л 2) Вправа : спеціально організоване в навчальних умовах багаторазове виконання окремих операцій, дій або діяльності з метою оволодіння ІКК або її компонентами. Навичка : оптимальний рівень досконалості мовленнєвої дії. Її якості: автоматизованість, стійкість, гнучкість, спрямованість на зміст, а не не форму, відсутність напруження і втомлюваності. Уміння : оптимальний рівень досконалості МД (Г, А, Ч, П) на базі відповідних навичок: граматичних, лексичних и фонетичних.

Критерії Типи вправ 1. Комунікатив-ність — Комунікативні — Умовно-комунікативні — Некомунікативні 2. Вмотивованість — вмотивовані; не вмотивовані 3. Прийом / видача інформації — Рецептивні; — Рецептивно-репродуктивні; — Рецептивно-продуктивні; — Продуктивні 4. Наявність / відсутність опор — Без опор; — Зі спец. створеними опорами; — З природніми опорами 5. Спосіб взаємодії студентів Парні (послідовні та одночасні); в малих групах; командах; у групі; індивідуальні; фронтальні; хорові

6. Рівень керування діями/діяльністю сту-дента — З повним ( «жорстким» ) — З частковим — З мінімальним 7. Наявність/відсут-ність ігрового компонента — Без ігрового компонента; — З рольовим ігровим комп-ом; — З нерольовим ігровим комп. 8. Характер виконання — Усні — Письмові 9. Участь рідної мови або 1 -ої ІМ — Одномовні — Двомовні (перекл. , аналіт. …) — Тримовні 10. Місце виконання — Аудиторні — Лабораторні (РС-клас) — Домашні

Види вправ за основними типами Типи Некомуніка- тивні Умовно-комуніка тивні Комунікативні види Рецеп тивні сприйняття й упізнавання/дифе ренціація/іденти- фікація звука, ГС, інтонеми, ЛО А або Ч повідомлень, запитань тощо на рівні фрази або мінітексту (понадфразової та діалогічної єдності) А або Ч текстів з метою одержання інформації Репро дук-ти вні Імітація, транс-формація, зву-ження/розшир ен-ня, об’єднання, складання, пере-клад, переказ Імітація зразка мовлення (ЗМ), підстановка у ЗМ, трансформація, розши-ширення, завершення, об’єднання, відповіді на запитання, переказ Переказ тексту, невідомого слухачам Про-д ук-тив ні НЕ ІСНУЄ Продукування мінітекстів шляхом об’єднання ЗМ у ПФЄ / ДЄ різних типів Продукування М і Д різних типів, бесіда, дискусія; письмових текстів різних жанрів

КНЛУ, проф. Бориско Н. Ф. План 1. Загальні характеристики і закономірності формування мовних компетентностей 2. Формування граматичної комп. (ГК) 3. Формування фонетичної комп. (ФК) 4. Формування лексичної комп. (ЛК) Лекція 3 Формування мовних компетентностей

Компоненти ІККПрофесійна ІКК Мовленнєві компетент-ності в Г, А, Ч, П Лінгвосоціокультурна компетентність Мовні компетентності: фонетична, лексична, граматична, в техніці Ч і П Навчально-стратегічна компетентність

Мовні (лінгвістичні) компетентності: — лексична — фонетична — граматична — компетентності в техніці читання (орфоепічна) і письма (орфографічна, каліграфічна)

1. Загальні характеристики і закономірності формування мовних компетентностей Мовна (лінгвістична) компетентність – це здатність студента практично користуватися мовними підсистемами (фонетичною, лексичною і граматичною) відповідно до норм конкретної мови і культури на основі набутих знань про рівневу структури цих підсистем, їх вза ’ ємозвязок та усвідомлення особливостей відповідних мовних явищ.

1) Їх роль і функції у формуванні мовленнєвих компетентностей: — ЗАСІБ, а не мета — створюють ОСНОВУ всіх мовленнєвих компетентностей 2) Компоненти мовних компетентностей: — ЗНАННЯ (та їх допоміжна роль) — НАВИЧКИ (мовні й мовленнєві) — Мовна усвідомленість ( language awareness , Sprachbewusstheit ) Загальні особливості ЛК, ФК і ГК:

3) Загальні ЯКОСТІ навичок: — Автоматизованість : певна швидкість виконання операцій, що входять до дії, її цілісність та плавність, а також послаблення напруженості. — Стійкість : нормальне функціонування навичок при взаємодії з іншими навичками. — Гнучкість або здатність до переносу : здатність навички включатися в нові ситуації та здатність функціонувати на новому мовленнєвому матеріалі. 4) Загальні ВИДИ навичок: — рецептивні — (ре-)продуктивні

5) Мовний і мовленнєвий МАТЕРІАЛ для формування мовленнєвих компетентностей: іншомовні одиниці різного рівня : ГК: словоформи, вільні словосполучення, фрази/речення, ПФЄ (мінітексти), (тексти) ЛК: словоформи, вільні словосполучення, речення, ПФЄ (МЄ і ДЄ), (тексти) ФК: звуки, звукосполучення, словоформи, словосполучення, фрази, ПФЄ, (тексти)

6) ПОЕТАПНЕ формування навичок: А. Етап подачі і ознайомлення (з первинним закріпленням) Б. Етап автоматизації : — на рівні звука, звукосполучення, слова, словоформи, словосполучення — на рівні фрази / речення — на рівні ПФЄ (мінітексту) (Вживання в тексті – це сфера дії мовленнєвих умінь!)

7. Вправи для формування мовних комп. Типи вправ: — рецептивні і рецептивно-репр одуктивні — некомуніка- ти вні і умовно- комунікативні Види вправ: — імітація — підстановка — трансформація — завершення ЗМ — розширення ЗМ — об ’ єднання ЗМ — відповіді на запитання — самостійне вживання

ВПРАВА: спеціально організоване в навчальних умовах багаторазове виконання окремих операцій , дій або діяльності з метою оволодіння/удосконалення ІКК або її компонентів. ЗАВДАННЯ – різні точки зору: Українська школа: Це та частина вправи, в якій сформульовано інструкцію до її виконання (елемент першої фази будь-якої вправи) Західноєвропейська методика розрізняє: — вправи ( exercise , Übung ) — завдання (task, Aufgabe)

Фазова структура вправи для формування мовних компетентностей: • Завдання (мотив, ситуація, ролі, інструкція) • Зразок виконання та/або інші опори (факультативна фаза) • Виконання (усно/письмово, в парах/ мінігрупах, командах, усією групою, фронтально, хором, індивідуально) • Контроль (взаємоконтроль, самоконт-роль) (безпосередній/відстрочений; тотальний/вибірковий)

2. Формування граматичної компетентності (ГК)

Визначення граматичної компетентності (ГК) ГК – це здатність особистості до коректного граматичного оформлення своїх усних і письмових висловлювань та розуміння граматичного оформлення інших людей, яка базується на взаємодії: — Знань: форми, значення, функції, вживання — Навичок: рецептивних і репродуктивних — Граматичної усвідомленості

Граматичні знання Для набуття граматичних знань існують різні типи навчальної інформації : — Правила (описові і правила-інструкції) — Зразки мовлення (ЗМ) різних рівнів для різних граматичних структур (ГС) — Моделі — Схеми — Ілюстративні таблиці — Наочні когнітивні метафори

Види граматик: Об ’ єктивна опи сова c уб ’ єктивна (інтуїтивна)лінгвістична педагогічна G. Helbig, Л. М. Черноватий

Лінгвістична vs. педагогічна Лінгвістична: • «монолінгвальна» • системно-лінійна • відносно абстрактна • тотальна: усі явища рівноцінні • стисла у викладі • без урахування психо-лінгвістичних і психофізіологічних закономірностей засвоєння і використання Педагогічна: • контрастивна • концентрична • конкретна/наочна • відібрана за спеціальн. критеріям ( напр. : нормативності, відповідності потребам спілкування тощо) • детальна у викладі • з урахуванням: — складності ( «зрозумілості» ) — запам ’ ятовуваності — вживаності — використання в продукції або рецепції

Роль, місце і характер граматичних правил — Індуктивний і дедуктивний шляхи надбання граматичних знань (формування ГК) — Роль виведених знань (!) — Використання різних видів правил — Квантування правил — Візуалізація правил — Диференційована презентація и запам ’ ятовування мовних правил: для говоріння і письма — у вигляді ЗМ для читання і аудіювання — у вигляді схеми, таблиці, парадигми тощо.

ГРАМАТИЧНІ НАВИЧКИ Види навичок: (ре-)продуктивні і рецептивні Сформованість (ре-)продуктивних граматичних навичок – це умова функціонування компетентностей в Г и П. Щоб висловити думку усно або письмово, студент повинен вміти: — обрати ГС, яка б відповідала ситуації спілкування і його комунікативному наміру — оформити обрану ГС відповідно до норм ІМ: синтаксичних і морфологічних

Види навичок: рецептивні і (ре-)продуктивні Сформированість рецептивних граматичних навичок – це умова функціонування компетентностей в А і Ч. Щоб зрозуміти думку іншого (в усній або письмовій формі), студент повинен уміти: — сприйняти ГС — розпізнати ГС — співвіднести її із значенням і функцією

Граматична усвідомленість (1) Це здатність особистості : — розмірковувати над процесами формування своєї ГК — аналізувати і адекватно оцінювати свій рівень сформованості ГК; — реєструвати й розпізнавати граматичні одиниці різних рівнів, особливості та закономірності їхнього утворення і функціонування; — співставляти і порівнювати граматичні форми і структури ІМ і РМ (або ІМ 1 і ІМ 2) і робити відповідні висновки щодо вибору ефективних шляхів їх засвоєння;

Граматична усвідомленість (2) Це здатність особистості: — розпізнавати і свідомо використовувати можливості переносу граматичних знань; — свідомо використовувати профілактичні засоби боротьби з міжмовною і внутрішньо-мовною інтерференцією; — оволодівати граматичним мінімумом ІМ, конструюючи систему власних граматичних знань з опорою на відповідні граматичні знання в РМ (або в ІМ 1) ( «суб ’ єктивна” або “інтуїтивна” граматика» ); — знати свій тип «мовця» і «учня» , усвідомлювати переваги й недоліки свого типу відносно формування ГК

Активний і пасивний граматичний мінімуми — Активний (продуктивний) граматичн. мінімум: ГС для вираження власних думок — Пасивний (рецептивний) граматичн. мінімум: ГС для розуміння думок інших Етапи формування ГК (граматичних навичок): А. Етап подачі і ознайомлення з новою ГС + первинне закріплення (напр. фонетичне відпрацювання) Б. Етап автоматизації дій з новими ГС: — на рівні словоформи/слова, словосполучення, фрази/речення — на рівні ПФЄ (мінітексту)

Ознайомлення з ГС активного мінімуму ФОРМА и ФУНКЦІЯ Г C Ознайомлення з новою ГС розпочинається з ФУНКЦІІ ! Подача нових ГС тільки в ситуаціях спілкування. Ситуації: реальні і умовні — змодельовані за допомогою: — вербального (словесного) опису — ілюстративної наочності — предметної наочності — дій

Автоматизація дій студентів з новою ГС на рівні фрази и ПФЄ: Некомунікативні і умовно-комунікативні рецептивні та репродуктивні вправи: — імітація зразка мовлення (ЗМ) — підстановка у ЗМ — трансформація ЗМ — завершення ЗМ — розширення ЗМ — відповіді на запитання — самостійне вживання ГС у реченні ——————————— — об ’ єднання декількох ГС — вживання ГС у ПФЄ (мінітексті): з опорами, за зразком, без опор, без зразків

Ознайомлення з ГС пасивного мінімуму Задача викладача навчити студентів: — швидко розпізнавати (ідентифікувати) ГС за її формальними ознаками — диференціювати її від схожих ГС — співвідносити її граматичні сигнали зі значенням. Етапи роботи : ознайомлення і автоматизація Подача і ознайомлення: в контексті : тексті для Ч та/або А

Автоматизація дій з ГС пасивного мінімуму На рівні фрази: — розпізнавання — диференціація: підкреслювання, виписування, називання, зчитування — відповіді на запитання — переклад на рідну мову На рівні понадфразової єдності: — відповіді на запитання — переклад на рідну мову

3. Формування фонетичної компетентності (ФК)

Визначення фонетичної компетентності (ФК) ФК – це це здатність індивіда до коректного артикуляційного і інтонаційного оформлення власних висловлювань і розуміння мовлення інших, яка базується на складній і динамічній взаємодії відповідних — знань — навичок — фонетичної усвідомленості.

Компоненти ФК фонетичні НАВИЧКИ Фонетичні знання Фонетична усвідомленість Психологічне підґрунтя: мотиви, інтереси, бажання, здібності, настанови, відношення ….

Ф онетичні навички Сегментний рівень Супрасегмент -ний рівень (інтонаційний) Рецепція: слухання (читання) рецептивні слухо-вимовні (або слухові) рецептивні інтонаційні Продукція: говоріння (письмо) репродуктивні слухо-вимовні (або вимовні) репродуктивні інтонаційні

Фонетичні знання та їх роль

1) фонетичної підсистеми ІМ: — фонем і алофонів — їх артикуляційно-акустичних характеристик — фонетичної організації слів — модифікації звуків в потоці мовлення — інтонації та її компонентів 2) алфавіту та співвідношення букв (графем) зі звуками (фонемами) 3) транскрипції, графічних можливостей відображення інтонації та її компонентів 4) правил орфографії 5) особливостей транслітерації 6) фоностилістичних особливостей мовлення Фонетичні знання: П Е Д А Г О Г І Ч Н А Ф О Н Е Т И К А

Фонема? Алофон? Інтонація: комплекс просодичних засобів для організації висловлювання в комуникативну і логіко-смислову єдність. ЇЇ компоненти : — мелодия — ритм — наголос (словесний, фразовий и логічний) — паузи — темп — гучність

Фонетична усвідомленість

Фонетична усвідомленість (1) ЦЕ ЗДАТНІСТЬ того, хто оволодіває ІМ: розмірковувати над процесами свого оволодіння вимовою, створюючи власні знання про фонетику мови; усвідомлювати свій тип «мовця» і «учня» , знати і розуміти переваги і недоліки свого типу відносно оволодіння ФК; аналізувати фонетичний аспект свого і чужого мовлення та робити відповідні висновки; приймати рішення щодо наявності відхилення від норми;

Фонетична усвідомленість (2) ЦЕ ЗДАТНІСТЬ того, хто оволодіває ІМ: опрацьовувати фонетичні відхилення від норми: аналізувати їхні причини, розробляти і застосовувати шляхи подолання; свідомо реєструвати і розпізнавати звукові одиниці різних рівнів, їхні особливості та закономірності їхнього утворення і функціювання; знати і вміти, як опрацьовувати виокремлені з контексту мовні одиниці фонетичного рівня, як включати їх знову в контекст мовлення.

Засоби організації рефлексії та усвідомлення (1) • Аудитивні: цілеспрямоване слухання (рецепція + сигнально-контрольна дія), використання наочних прикладів, використання прийомів «фагофонетики» , «мугикання» , … • Візуальні: дзеркало, малюнки, схеми, сигнальні картки, таблиці (виготовлені студентами!), транскрипція та інші значки і символи, свічка, папір, …

• Тактильні: жести (для мелодії, довготи-краткості голосних, наголосу, ритму), губи (свист), дотик пальцями (контакт кінчика язика з нижніми зубами, дзвінкість-глухість), дмухання (аспірація), дихання (на скло, папір), … • Когнітивні: а) організація індуктивного шляху засвоєння знань, б) «комфортно» сформульовані правила, в) візуалізація правил, г) «квантування» правил, д) самостійне укладання фонетичних вправ, . . . Засоби організації рефлексії та усвідомлення (2)

В чому полягають труднощі формування ФК? Труднощі, зумовлені тими, хто навчається (1): — Проблеми з дискримінацією звукових одиниць, їх характеристик, елементів просодії ( «фільтр» рідної мови та/або першої ІМ) — Проблеми з артикуляцією (вплив артикуля-ц ійної бази РМ та ІМ 1, індивідуальні проблеми) — Проблеми з співвіднесенням звукового и графічного образів мовних і мовленєвих одиниць — Проблеми, зумовлені домінуючим типом особистості студента (візуальний, аудитивний, аналітичний…)

Труднощі, зумовлені тими, хто навчається (2): — Застосування неефективних особистих прийомів навчання і оволодіння вимовою — Схильність до фосилізації вимови (=розвитку стійкого залишкового акценту) — Психофізіологічні й вікові проблеми (слух, дефекти мовлення тощо) — Психічні проблеми (афективний фільтр, мовні та культурні бар’єри) — Проблем и самоідентифікації

Труднощі, зумовлені виучуваною ІМ: Приклад: Звуки ІМ — 3 групи: 1. Схожі на звуки РМ за акустичними особливостями і артикуляцією. Для їх засвоєння достатньо імітації. 2. Схожі на звуки РМ на перший погляд, але мають суттєві відмінності. Високий ступінь міжмовної інтерференції вимагає кропіткої роботи. 3. Абсолютно відмінні від звуків РМ – потрібно формувати нову артикуляційну базу і нові слухо-вимовні еталони.

Труднощі, зумовлені викладанням (1): — Погано сплановані та/або невдало проведені вступний фонетичний курс та/або фонетичні фрагменти практичних занять або занять з практичної фонетики — Відсутність якісних НМК з інтегрованим навчанням ф онетики — Відсутність чіткого визначення фонет ичної помилки — Відсутність чітких меж толерантності викладача по відношенню до фонетичних помилок студентів

Труднощі, зумовлені викладанням (2): — Звикання викладача до фонетичних помилок студентів і відсутність відповідних коригуючих реакцій — Гіпертрофована увага викладача до граматичних і лексичних помилок — Проблеми контроля в області перцепції і аудіювання (що ж таки дійсно почув студент ? )

Етапи формування ФК (фонет. навичок) (1) Б. Імітація В. Диференціювання й усвідомлення Г. Ізольована репродукція. Д. Комбінування А. Сприйняття ознайомлення (Пассов 1991: 180)

Етапи формування ФК (фон. навичок) (2) А. Етап подачі й ознайомлення з первинним закріпленням в контексті (на рівні тексту) Б. Етап автоматизації: — на рівні звука, звукосполучення, слова, словоформи, словосполучення — на рівні фрази — на рівні понадфразової єдності (ПФЄ) / діалогічної єдності (ДЄ) (В. Етап застосування: на рівні тексту – область мовленнєвих умінь і віповідних компетентностей) (Методика навчання іноземних мов, 2013)

А. Етап подачі і ознайомлення з новими звуками і компонентами інтонації 1. Використання контексту: • на рівні слова, словосполучення, фрази, тексту (для звуків) • на рівні фрази, тексту (для інтонаційних моделей і компонентів інтонації). Демонстрація комунікативного значення інтонем в різних ситуаціях спілкування. 2. Використання різних видів навчальної ін-формації (пояснень, правил, схем, таблиць) ШЛЯХ: ВІД РЕЦЕПЦІЇ ДО РЕПРОДУКЦІЇ МОДЕЛЬ: МОВЛЕННЯ 1 МОВА МОВЛЕННЯ

Засоби контролю в процесі перцепції / рецепції (1) відмітити: плюсом-мінусом, підкреслити, викреслити, позначити кольором, символом знайти відповідності, позначити їх цифрами, стрілками; порахувати, скільки разів зустрівся звук в тексті / фразі розподілити прослухані слова/фрази в групи (з опорою на друковану основу); просигналізувати невербально: показати жестом, підняти картку, встать, зробити крок вперед, постукати, …

Засоби контролю в процесі перцепції / рецепції (2) виписати визначені фонеми, слова, фрази; виписати … і розподілити в 2 -3 групи за якоюсь ознакою (напр. , довгий – короткий звук); затранскрибувати: слово/фразу, пропущені звуки; зобразити мелодію схематично; вставити пропущені літери, слова, розділові знаки; співвіднести фрази з інтонаційними моделями …

Б. Автоматизація дій з новими звуками й інтонемами В рецепції/перцепції: Некомунікативні рецептивні вправи на — впізнавання — диференціацію — ідентифікацію В репродукції: Некомунікативні рецептивно-репродуктивні вправи на імітацію: тотальну або вибіркову Умовно-комунікативні вправи: — імітація зразка мовлення (ЗМ) — підстановка в ЗМ , трансформація ЗМ, … — відповіді на запитання — самостійне вживання…

Алгоритм серії вправ для фрагмента практичного заняття з фонетичною домінантою (1) (етапи формування ФН за Ю. І. Пас c овим) Подача нового матеріалу: сприйняття і ознайомлення ( наприклад: опозиція фонем [ а: ] — [ а ] ) • Слухання і розуміння тексту (фрази), насиченого цільовим явищем • Повторне слухання з опорою на текст з метою ідентифікації фонем [ а: ] — [ а ]. Під час слухання – позначення (підкреслення) слів з цими фонемами Диференціювання: • С лухання з метою диференціації фонем [ а: ] — [ а ] (з сигнальною дією контролюючого характеру) Імітація: • Слухання й імітація підкреслених слів з тексту • Слухання й імітація мінімальних пар з [ а: ] — [ а ] Усвідомлення: • Виведення (або повторення) правила

Алгоритм серії вправ для фрагмента практичного заняття з фонетичною домінантою (2) Ізольована репродукція: • Слухання і імітація та/або читання слів з коротким [ а ] + коригування + аналіз і рефлексія • Слухання і імітація та/або читання слів з довгим [ а: ] + коригування + аналіз і рефлексія • Слухання й ідентифікація обох фонем [ а: ] — [ а ] в складних словах і словосполученнях • Слухання й імітація та/або читання складних слів і словосполучень з обома фонемами [ а: ] — [ а ] Комбінування: • Виконання умовно-комунікативних вправ на підстановку, трансформацію, доповнення, … (рівень фрази) • Робота з текстом (для подачі фонем) або з іншим аналогічним текстом: читання / слухання, запитання – відповіді, діалогізація тексту, переказ, … (рівень текста, ФК удосконалюється!)

Вправи-диктанти для вдосконалення ФК (1) 1. Взаємодиктант в парах (один студент диктує другому) з перевіркою по ключу / без ключа 2. Диктант в парах (диктує викладач або студент для всієї групи, один з пари пише, другий консультує і допомагає) 3. Диктант, в якому все дозволено (питати, користуватися словниками, підручниками …) 4. Диктант в малих групах / в групі (роль викладача виконує один студент підгрупи / групи) 5. Диктант по черзі (диктують студенти по черзі) 6. Диктант з пропусками 1 (замість деяких слів викладач стукає по столу, студенти прогнозують їх і записують) 7. Диктант з пропусками 2 (студенти слухають весь текст з фонограми і заповнюють пропуски в друкованому варіанті)

Вправи — диктанти для вдосконалення ФК (2) 8. Диктант із “зайвими” словами (їх потрібно почути і викреслити з друкованого варіанту тексту) 9. Вибірковий диктант (диктується текст, а записуються тільки, наприклад, слова, з обраними фонемами або фрази з визначеними інтонемами) 10. Диктант-транскрипція (студенти транскрибують почутий текст) 11. Візуальний самодиктант 1 (орфографічний) 12. Візуальний самодиктант 2 (текст пропонується в транскрипції) 13. Аудитивний самодиктант 14. ….

4. Формування лексичної компетентності (ЛК)

Визначення лексичної компетентності (ЛК) ФК – це здатність індивіда до коректного лексичного оформлення власних висловлювань і розуміння мовлення інших, яка базується на складній і динамічній взаємодії відповідних — лексичних знань — лексичних навичок — лексичної усвідомленості.

Лексичні знання це знання про: — лексичну сторону мовлення — звукову і графічну форми слова — значення ЛО (денотативне і конотативне) — здатність слова мати синоніми, антоніми, омоніми, пароніми — стилістичну забарвленість ЛО — соціокультурну специфіку ЛО — синтаксичну і лексичну сполучуваність — правила словотвору — ….

Скільки слів налічує мова? У сучасній НМ: 300 — 500 тыс. АМ – 500 -980 тыс. ІМ – 250 -300 тыс. ФМ – 100 -120 тыс. Щорічно з ’ являються біля 4 000 нових слів (НМ) , біля 20 000 в АМ А скільки потрібно знати? 3 — 4 тисячі або 10 тисяч? Пересічний німець володіє: рецептивно: 100 000 слів продуктивно: 12 000 слів

Словникові запаси • Й. В. Гете – 80. 000 слів • У. Черчилля – 60. 000 слів • А. С. Пушкина – 21. 290 слів • У. Шекспира – 20. 000 слів • В. Гюго – 9. 000 слів • Д. Мильтона — 7. 000 слів • У. Теккерея – 5. 000 слів (за М. Мюллером)

Скільки вчити студенту слів? Програмні вимоги 1 курс – 2 500 ЛО (з них 1500 нових) 2 курс – 3 500 ЛО (з них 1000 нових) 3 курс – 4 500 ЛО (з них 1000 нових) 4 курс – 5 500 ЛО (з них 1000 нових) 5 курс – 6 500 ЛО (з них 1000 нових)

1000 найбільш вживаний слів – від 80% до 90% усіх наших мовленнєвих потреб. Друга тысяча – додатково лише 5% наших комунікативних потреб. Але перша 1000 слів містить: 92% службових слів (артиклей, займенників, сполучників, прийменників) І тільки 2% — повнозначних самостійних слів. Які слова і як вчити?

ВИХІД : відбір активного словника и цілеспрямована робота з формування активного , пасивного и потенціального словників Потенціальний словник – складається з незнайомих слів, про значення яких студенти можуть здогадатися: — інтернаціонализми — похідні й складні слова, що складаються з відомих компонентів — нові значення відомих слів — слова, про значення яких студенти можуть здогадатися за контекстом

(Ре-)продуктивні лексичні навички Сформованість ( ре-)продуктивных лексичних навичок – це умова функціонування компетентностей в Г и П. Щоб висловити думку усно або письмово, студент повинен уміти: — Викликати ЛО , яка б відповідала ситуації спілкування і його ком. наміру, з пам ’ яті — оформити цю ЛО у звуковому або графічному коді відповідно до норм ІМ — миттєво сполучити цю ЛО з іншими ЛО у синтагмі або фразі

Рецептивні лексичні навички Формування рецептивних лексичних навичок передбачає оволодіння такими операціями: — розпізнати ЛО — співвіднести її із зразком, який зберігається у довготривалій пам ’ яті і зрозуміти ЛО — або здогадатися про її значення на основі контексту тощо. Етапи формування ЛК — лексичних навичок?

Етапи формування ЛК (лексичних навичок): А. Ознайомлення і семантизація Б. Автоматизація мовленнєвих дій — на рівні слова, словосполучення — на рівні фрази — на рівні ПФЄ (мінітекста)

А. Ознайомлення з новими ЛО. Способи семантизації мовні немовні змішані одномовні двомовні — контекст — синон. -антон. — словотворчі елементи — логіко- понятійні звязки — дефініції — приклади — парафрази — тлумачення — переклад — тлумачення — дефініція — интернаціо- налізми – на РМ (ІМ 1) — предмети, речі — ілюстрації — піктограми, цифри, дорожні знаки — жести, міміка, пантоміма — звукова імітація

Б. Автоматизація дій з новими ЛО До автоматизації дій з ЛО необхідно підходити диференційовано, тому що ступінь їх труднощі різна. Це можуть бути труднощі: 1) форми слова: звукової, графічної, структурної 2) значення слова, коли обсяг значення в РМ и ІМ не співпадають 3) вживання слова, його сполучуваності с іншими словами

Некомуникативні вправи на засвоєння форми и значення ЛО: — повторення ЛО за викладачем / ФГ — групування ЛО за формальними ознаками: частинами мови, словотворчими елементами — групування ЛО за алфавітом — називання ЛО до родового поняття — знахождення родового поняття або теми — виключення ЛО, які не відповідають родовому поняттю або темі — заповнення пропусків ЛО за смислом — здогадка слова за дефініцією або картинкою — вибір/підбір синонімів — антонімів …

Некомунікативні вправи на засвоєння сполучуваності ЛО: — укладання словосполучень, речень — розширення речень шляхом використання додаткових членів речення — називання іменників, що можуть вживатися з певними дієсловами, або прикметників з певними іменниками тощо — пошук еквівалентів у РМ до сталих словосполучень — ……

Рецептивно-репродуктивні і продуктивні умовно-комунікативні вправи: — імітація ЗМ — відповіді на запитання — підстановка в ЗМ — імітація з трансформацією ( «снігова куля» ) — завершення ЗМ з опорою і без — розширення ЗМ — самостійне вживання ЛО у реченні — об ’ єднання ЗМ в ПФЄ (МЄ і ДЄ) — …. .

Автоматизація дій з ЛО пасивного и потенціального словників Некомунікативні рецептивні и рецептивно-репродуктивні вправи: — заповнення пропусків ЛО в тексті для Ч — співвіднесення багатозначного слова в контексті з його еквівалентами в РМ — вибір значення багатозначного слова в Т із декількох поданих значень — визначення підкресленого багатозначного слова або фразеологізма в Т по словнику — підкреслювання в Т слів до теми, до проблеми — визначення в Т ключових слів — знахождення в Т інтернаціоналізмів, добір до них еквівалентів в РМ, ІМ — самостійна семантизаціяя незнайомих слів за їх формальними ознаками, за контекстом — семантизація нових значень багатозначних слів

Рекомендована література : 1. Методика формування міжкультурної іншомовної комунікативної компетенції: Курс лекцій: [навч. -метод. посібник для студ. мовн. спец. осв. -квал. рівня «магістр» ] / Бігич О. Б. , Бориско Н. Ф. , Борецька Г. Е. та ін. . / за ред. С. Ю. Ніколаєвої – К. : Ленвіт, 2011. – 344 с. 2. Методика навчання іноземних мов і культур: теорія і практика: підручник для студентів класичних, педагогічних і лінгвістичних університетів / Бігич О. Б. , Бориско Н. Ф. , Борецька Г. Е. та ін. / за загальн. ред. С. Ю. Ніколаєвої. – К. : Ленвіт, 2013. – 590 с. 3. Бориско Н. Ф. , Майєр Н. В. Організація позааудиторної самостійної роботи студентів магістратури з дисципліни «Методика навчання іноземних мов і перекладу у вищих навчальних закладах» (спеціальність 8. 02030304 «Переклад (дві іноземні мови)» ): навчально-методичний посібник /– К, 2014. – 74 с. 4. Коряковцева Н. Ф. Современная методика организации самостоятельной работы изучающих иностранный язык / Н. Ф. Коряковцева. – М. : АРКТИ, 2002. – 176 с.

ЗАПИТАННЯ

Д Я К У Ю !