Введення в клініку внутрішніх хвороб. Аспекти формування здорового способу життя. Методика обстеження хворого за патології дихальної та серцевосудинної систем. Томашкевич Галина Іванівна доцент кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб ВНМУ ім. М. І. Пирогова
Пропедевтика § В перекладі з грецької означає навчати попередньо. § Це введення в клінічну дисципліну, що дає основи тих знань, які використовують для подальшого детального вивчення клініки внутрішніх хвороб. § Навчає основним та найважливішим додатковим методам обстеження хворого. § Вивчає ознаки, або симптоми захворювання.
Внутрішні хвороби (morbi interni) § Об'єднують групу захворювань, що характеризуються двома ознаками: § Локалізацією ураження (внутрішні органи – серце, легені, шлунковокишковий тракт, нирки і т. д. ) § Методами лікування (консервативні не хірургічні, призначення режиму харчування і т. д. )
Симптом захворювання § Всі скарги та відчуття хворих, об'єктивні, фізичні та хімічні явища, котрі ми спостерігаємо під час обстеження хворого. § Це якісно новий, не притаманний здоровому організму феномен, що виявляється за допомогою клінічних методів обстеження.
Синдром § Стійка сукупність ряду симптомів з єдиним патогенезом.
Семіотика § Є розділом практичної медицини, що вивчає симптоми захворювання, їх діагностичне значення, механізми виникнення, а також їх співвідношення між собою.
Діагностика § Вчення про методи розпізнавання захворювання
Методи обстеження хворого v. Суб'єктивний – розпитування (interrogatio) v. Об'єктивні (фізичні) v. Додаткові
Анамнез (anamnesis – згадка) § Сукупність усіх отриманих під час розпитування даних, що використовуються для встановлення діагнозу «К каждому сердцу находится свой ключ» (Ф. Г. Яновский)
Складові частини анамнезу Паспортна частина (prefatio) Анамнез хвороби Anamnesis morbi Анамнез життя Anamnesis vitae
Анамнез хвороби (Anamnesis morbi) Історія захворювання Розпитування по іншим органам та системам (Status praesens subjectivus) Додаткове розпитування по ураженій системі Скарги на момент огляду та їх деталізація (Mollestia aergoti) “Болезнь – одна из страниц книги жизни. ” Шкляр Б. С.
Анамнез життя (Anamnesis vitae) v. Захворювання, перенесені протягом життя v. Оперативні втручання v. Професійний анамнез v. Генеалогічний анамнез v. Гінекологічний анамнез v. Алергологічний анамнез v. Шкідливі звички
Об’єктивні методи oбстеження (Status praesens objectivus) Огляд (inspectio) Пальпація (palpatio) Перкусія (percussio) Аускультація (auscultacio)
Діагноз Медичне заключення про патологічний стан людини, що робить лікар, оцінюючи діагностичне значення кожного симптому, групуючи їх за спільністю причин, співставляючи взаємний зв’язок та послідовність їх появи.
Діагноз § Попередній § Клінічний § Заключний: § § § Основний Ускладнення Супутній § Патолого-анатомічний Нозологічний Синдромальний
План обстеження хворого § Загальноклінічні методи обстеження § Аналіз крові § Аналіз сечі § Аналіз калу § Електрокардіограма § Рентгенографія органів грудної клітки § Спеціальні методи
Методи обстеження хворого v Додаткові: Лабораторні v Інструментальні v v Інвазивні, неінвазивні v Рентгенологічні v Радіоізотопні v Ендоскопічні v Мікробіологічні v Морфологічні v Бактеріологічні
Діагноз § Попередній § Клінічний § Заключний: § § § Основний Ускладнення Супутній § Патолого-анатомічний Нозологічний Синдромальний
Прогноз Життя Prognosis guoad vitam Видужання Prognosis guoad valitudinem s. sanationem Хвороба Prognosis guoad desursum morbi Смерть Prognosis pessima
Фактори ризику виникнення захворювань серцево-судинної системи § Умови побуту (вологість приміщення) § Перенесені респіраторні захворювання § Професійні шкідливості (пташники, шахтарі, хімічні та цементні виробництва, швейні фабрики та ін. ) § Куріння § Обтяжлива спадковість
Фактори ризику виникнення захворювань серцево-судинної системи § § § § § Паління Зловживання алкоголем Гіперліпідемія Емоційне напруження Фізичне напруження Гіподинамія Цукровий діабет Похилий вік Обтяжена спадковість
Основні скарги за патології дихальної системи § Задишка (dyspnoe) – це зміна частоти, а іноді і ритму дихальних рухів, яка залежить від порушення функції органів дихання, додаткових механізмів дихання та від потреби організму в підвищеному газообміні
Задишка § Фізіологічна виникає після фізичного навантаження та пов'язана з підвищеною потребою організму в тканинному диханні § Патологічна § Суб'єктивна – скарги хворого без її об'єктивних ознак § Об'єктивна – зміна частоти, глибини, ритму, співвідношення між фазами дихання
Задишка § Інспіраторна – звуження трахеї, крупних бронхів внаслідок: § зменшення еластичності легеневої тканини (легеневої тяги легень) § зменшення дихальної поверхні легень § запального процесу або новоутворення слизової бронхів, § здавлення сусідніми органами, пухлинами зобом, аневризмою, § сторонні тіла § паралічу розширювачів голосової щілини § stridor
Задишка § Експіраторна – бронхіальна обструкція § Спазм гладенької мускулатури мілких бронхів та бронхіол § Набряк слизової оболонки бронхів § Накопичення секрету в просвіті бронхів Змішана
Причини виникнення патологічної задишки § § Захворювання дихальної системи Захворювання серцево-судинної системи Анемія Захворювання кістково-хрящового та м'язового апарату грудної клітки § Зміна реакції середовищ та тканин організму за патології нервової системи, нирок, токсичних уражень
Основні скарги § Ядуха – крайня ступінь задишки (пароксизмальна задишка) § Asthma bronchiale § Asthma cardiale § Asthma uraemicum
Долікарська допомога § Повідомити про виникнення задишки, ядухи лікаря § Надати напівсидячого положення хворому § Звільнити від стискаючого одягу § Забезпечити поступлення свіжого повітря в приміщення § Провести оксигенотерапію
Основні скарги § Біль (dolor) виникає у разі ураження плеври за: § сухого плевриту, § початок випітного плевриту, § плевральні спайки, § пневмонія, § туберкульоз, § рак легень
Причини виникнення болю в грудній клітці 1. Захворювання серця та судин 2. Захворювання органів дихання 3. Враження грудної стінки (м ׳ язів, ребер, хрящів, нервових закінчень) 4. Іррадіюючі болі з черевної порожнини (жовчний міхур, шлунок, підшлункова залоза)
Деталізація болю в грудній клітці § § § § Локалізація болю Іррадіація болю Характер болю Тривалість болю Періодичність болю Інтенсивність болю З чим пов‘язане виникнення болю § Чим знімається біль
Біль за ураження плеври § Локалізується у нижньо-бокових відділах грудної клітки § Ірадіює в шийно-плечову ділянку, в черевну порожнину (діафрагмальний нерв) § Посилюється під час вдиху, кашлю, сміху, в положенні хворого на здоровому боці § Послаблюється в положенні хворого на боці зі сторони ураження § Зменшується після введення анальгетичних препаратів
Надання долікарської допомоги § Створити необхідне положення в ліжку § Ввести анальгетик
Кашель (tussis) § Складний рефлекторно-захисний акт, що виникає при подразненні кашльових зон § § § Міжчерпакуватий простір гортані Біфуркація трахеї та бронхів Поверхня глотки Плевральні листки Зовнішні слухові проходи § різними чинниками (харкотиння, слиз, кров, пил, токсичні гази, шматки їжі та ін. )
Надання долікарської допомоги § § § § Гарячий чай Тепле обгортання грудної клітки Теплі ніжні ванни Протикашльові засоби (за призначення лікаря у разі непродуктивного кашлю) Лужне пиття, відхаркувальна мікстура у разі продуктивного кашлю Постуральний дренаж Забезпечення хворого плювальницею
Кровохаркання (haematopnoe) § Це виділення крові з харкотинням під час кашлю об'ємом до 50 мл за добу § Пневмонія § Тромбоемболія легеневої артерії § Абсцес § Туберкульоз § Злоякісна пухлина § Застій крові в малому колі кровообігу за серцево-судинної патології
Надання долікарської допомоги § § § Заспокоїти хворого Надати напівсидячого положення у ліжку Обкласти подушками Їжа та напої повинні бути напівхолодними Міхур з льодом або ковтання кубиків льоду Зупинити кашель протикашльовими препаратами § Теплові процедури протипоказані!
Основні скарги § § § § Біль в ділянці серця та/або за грудиною - cardialgiae Перебої в роботі серця - arhythmia Посилене серцебиття – palpitacio cordis Задишка - dyspnoe Кашель – tussis та кровохаркання - haemopthoe Біль та важкість в ділянці правого підребер‘я Набряки - oedema
Біль в ділянці серця 1. Коронарогенні (пов‘язані з ураженням коронарних судин): Ішемічні (обтураційний тип) Васкулітний (біль запального характеру) 2. Пов‘язані з ураженням міокарда (ішемічні, запальні) 3. Пов‘язані з ураженням перикарда 4. Пов‘язані з ураженням ендокарда
Ішемічний (стенокардитичний) біль § § § § § Локалізований за грудиною або в білянці серця Інтенсивний стискального, пекучого характеру Триває від декількох секунд до 15 хвилин Ірадіює вліво (руку, плече, щелепу, тощо) Виникає, як правило, під час фізичному навантаженні Знімається прийомом нітрогліцерину Валідол, нітрогліцерин! Не проводити промивання шлунка!
Відміна больового симптому у разі інфаркту міокарда від стенокардії § Локалізований у лівій половині грудної клітки § Інтенсивний стискального, пекучого характеру § Триває більше 30 хвилин § Ірадіює вліво (руку, плече, щелепу, лопатку, живіт тощо) § Виникає, як правило, під час фізичного, емоційного навантаження § Не знімається прийомом нітрогліцерину
Задишка (dyspnoe) § Задишка – є ознакою серцевої недостатності (лівошлуночкового типу) § Проявляється суб‘єктивним відчуттям нестачі повітря § Характерно поява задишки при фізичному навантаженні § Переважно задишка інспіраторного характеру
Надання долікарської допомоги § Надати хворому напівсидячого положення § Накласти джгути на нижні кінцівки § Оксигенотерапія § Контролювати рівень артеріального тиску § Визначати властивості пульсу
Відміна серцевої та бронхіальної астми § Серцева астма 1. 2. 3. Asthma cardiale Напад виникає переважно вночі Інспіраторний характер Супроводжується “клокочучим диханням” 4. Положення ортопное § Бронхіальна астма 1. 2. 3. 4. Asthma bronchiale Виникає при контакті з алергеном Експіраторний характер Супроводжується свистячим диханням, дистанційними хрипами Вимушене положення з фіксацією плечового поясу
Загальний огляд
Відміна акроціанозу та центрального ціанозу Ознаки Акроціаноз Центральний ціаноз Причини Серцево-судинні захворювання Захворювання органів дихання Колір Від червоного до фіолетового Синюшно-сірого кольору Локалізація Кінцівки, губи, вуха, щоки Обличчя, шия, верхня половина передньої грудної стінки На дотик Холодний Теплий Відмінні ознаки Масаж кінчика вуха до появи “капілярного” пульса призводить до зникнення ціанозу Вдихання протягом 5 -10 хвилин кисню призводить до зникнення ціанозу
Загальний огляд Положення в ліжку 1. На хворому боці 2. Вимушене з фіксацією верхнього плечового поясу 3. Ортопное – напівсидячи з опущеними до низу ногами (за лівошлуночкової недостатності 4. З нахилом тулуба вперед (ексудативний перикардит)
Набряки (Oedema) – прояв правошлуночкової недостатності Серцеві набряки Ниркові набряки На кінцівках На обличчі Холодні Теплі Висхідний характер Нисхідний характер З‘являються під вечір З‘являються вранці Шкіра ціанотична Шкіра бліда Щільні М‘які
Частота дихання § У дорослої людини у стані спокою складає 16 -20 за хвилину § Тахіпное (tachipnoe) – зростання частоти дихання за патології органів дихання § Брадіпное (bradypnoe) – зменшення частоти дихання за пригнічення функції дихального центру
§ Глибина дихання § Поверхневе § Глибоке § Ритм дихання § Ритмічне § неритмічне § Тип дихання § § § Грудний Черевний Змішаний § Еупное § Диспное
Дослідження пульсу § Пульс (pulsus)- це синхронне з серцевою діяльністю биття артерії, що залежить від ритмічного наповнення судини кров’ю, яка спрямована до периферії, та від послідуючого її скорочення. § § § артеріальний капілярний венний
Пальпація пульсу а. скроневі а. сонні а. підключичні а. ліктьові а. променеві а. стегнові а. підколінні а. ступневі
Властивості пульсу § У нормі пульс однаковий на обох руках § Неоднаковий (p. differens) – симптом Попова-Савєльєва § аномалії ходу променевої артерії на одній руці; § вдавлення рубцем, лімфатичними вузлами, пухлиною, запальним інфільтратом; § гіпертрофія лівого передсердя при мітральному стенозі; § аневризма грудної аорти; § запально-інфільтративні процеси в артеріальній стінці, тромби та емболії сонних та підключичних артерій; § накопичення великої кількості рідини або повітря в плевральній порожнині.
Властивості артеріальної стінки § У нормі артеріальна стінка м'яка але пружна § М'яка та не пружна: зменшення тонусу м'язів стінки: § гарячка; § Тверда та пружна: підвищення тонусу м'язів стінки: § підвищення збудливості судинного центру; § високий артеріальний тиск. § Тверда та не пружна (ригідна): § склероз артерії
Властивості пульсу § Частота пульсу визначається кількістю пульсових ударів за хвилину. У нормі становить 60 -80 за хвилину. § Дефіцит пульсу - pulsus deficiens - (різниця між частотою серцевих скорочень та частотою пульсу): екстрасистолічна аритмія, фібриляція передсердь. § Фізіологічні коливання: стать, переживання, м’язеве напруження, їжа, підвищення температури тіла, положення тіла, фаза дихання, сон.
Частота пульсу Тахікардія § Гарячка § Серцева слабкість § Шок (травматичний, операційний, гемодинамічний), судинний колапс § Анемія § Рефлекторна тахікардія при болю § Гіпертиреоз § Параліч центрів блукаючого нерва та ураження його периферичних шляхів § Ряд смакових та фармакологічних речовин Брадікардія § Подразнення центру блукаючого нерва при підвищенні внутрішньочерепного тиску § Подразнення вагусу на периферії пухлинами, запальними процесами § Швидке підвищення артеріального тиску § Рефлекторно при гострих запальних процесах у черевній порожнині, при блюванні § Уремія § Жовтяниця § Зниження серцевого автоматизму § Дія наперстянки § Отруєння кавою, нікотином
Ритм пульсу P. regularis P. irregularis Проміжки між хвилями однакові та хвилі рівні між собою Усі види серцевої аритмії Частота пульсу рахується протягом 15 секунд та перемножується на 4 Частота пульсу рахується протягом хвилини
Швидкість пульсу p. tardus, p. celer § У нормі пульс середньої швидкості. § p. сeler - недостатність клапанів аорти, гіпертиреоз, гарячка, ін'єкція адреналіну, емоційне навантаження § p. tardus – склероз аорти, гіпертензія.
Напруження пульсу p. durus, p. mollis § У нормі пульс помірного напруження § Причини: § Твердий: гіпертензія, підвищений тонус судинної стінки. § М'який: гіпотонія, знижений тонус судинної стінки
Наповнення артерій § У нормі пульс повний – p. plenus. § Порожній пульс – p. vacuus: § Кількість циркулюючої крові (крововтрата, пронос, потіння, блювання, накопичення крові в кров’яних депо) § Розподілення крові у різних областях при шоках, колапсах § Ослаблення серцевої діяльності зі зменшенням хвилинного об'єму
Величина пульсу § § § P. magnus s. altus, p. parvus s. humilis, p. filiformis У нормі пульс середньої величини (помірного напруження та повний) § P. paradoxus (звуження дихальних шляхів, гідроторакс, ослаблення серцевої діяльності, медіастеноперикардит) § P. аlternans (виражені зміни в міокарді)
Венний пульс § Періодичне набухання вен та послідуюче їх спадання, внаслідок коливання тиску в правому передсерді, пов'язане з діяльністю серця § Спостерігається на зовнішній та внутрішній яремних венах § Фізіологічний венний пульс (негативний) на відміну від пульсації сонних артерій: § § Повільний Менша амплітуда Не дає пальпаторного відчуття Кожному пульсовому удару на артерії відповідає кілька пульсацій на шиї § Краще видно спадання вен, а не їх розширення § Моменту розширення променевої артерії відповідає спадання яремної вени
Венний пульс § Патологічний венний пульс (позитивний) на відміну від негативного: § Шлуночковий, обумовлений скороченням правого шлуночка § Відповідає моменту розширення променевої артерії § Виражена дилатація правого передсердя з відсутністю його систоли § Недостатність тристулкового клапана § Діагностичне значення § Дає можливість оцінити роботу правих відділів серця
Артеріальний тиск § Тиск, який здійснює кров на стінки артерій § Максимальний, систолічний § Боковий (істинний систолічний) § Ударний (гемодинамічний удар) § § § Мінімальний, діастолічний Середній динамічний Пульсовий § Інструментальне визначення висоти артеріального тиску називається сфігмоманометрією
Методи вимірювання артеріального тиску § Пальпаторний § Аускультативний, звуковий за методом Н. С. Короткова § Осциляторний § Осцилографічний Електронний
Добове моніторування артеріального тиску
Артеріальний тиск Систолічний тиск від 90 -100 до 139 мм рт. ст. Діастолічний тиск від 60 -70 до 89 мм рт. ст.
Рівень артеріального тиску Категорії САТ, мм рт. ст. ДАТ, мм рт. ст. Нормотензія Оптимальний < 120 < 80 Нормальний < 130 < 85 130 -139 85 -89 Високий нормальний
Скачать презентацию Введення в клініку внутрішніх хвороб Аспекти формування здорового
PULM_CARD.2.ppt