Вступ. Українська література в контексті розвитку суспільства др.

Вступ. Українська література в контексті розвитку суспільства др. пол. ХХ ст. Українська література у світовому контексті, її своєрідність на загальноєвропейському тлі. ТЛ Поняття національного і вселюдського

Епіграф Що є мистецтво? Це могутній голос народу, що лунає з уст вибраних умільців Павло Загребельний

Словник • • • Художня література, предмет зображення, художній образ, мистецтво, літературний процес, літературознавство, фольклор, провідні тенденції, національне і вселюдське.

• Красне письменство (художня література) як один із видів мистецтва є художнім відображенням суспільної свідомості, а через ту свідомість — і суспільного буття, дійсності. • Спрямування художньої літератури — людинознавче.

Ознаки художньої літератури: • • ідейність, образність, емоційність Мета красного письменства, за Іваном Франком, — «викликати в душі читача живі образи тих людей чи речей, котрі нам малює поет, і ними будити ті самі чуття, які проймали душу самого поета в хвилі, коли творив ті образи» .

• Риси українського національного характеру вилилися у створення світу самобутнього красного письменства. Головні ознаки красного письменства: • поетичне світосприймання, • глибинне розуміння природи, Бога, • любов до людей, • доброта й милосердя, • прагнення до самопізнання і самовираження.

• Літературний процес — розвиток художньої літератури, закономірності якого вивчаються історією літератури та літературної критики. • Елементи критики : • методи; • напрями; • типи творчості; • жанри.

Фактори літературного процесу: • 1) поетика як система більш-менш нормативних правил, котрі виросли на філософському фундаменті того чи іншого літературного напряму і безпосередньо пов'язані з літературною творчістю; • 2) спільність мотивів, тем, ідей, образів, сюжетних схем, що переважають у певному літературному напрямі; • 3) сукупність художніх засобів, регульованих поетикою літературного напряму.

Головні риси художньої літератури • Мистецтво писемного слова. • Мета — відображення реальної дійсності. • Основний спосіб відображення дійсності — художній образ. • Відображення завжди особистісне. • Відображення поєднується з авторським переосмисленням. • Читач, відштовхуючись від письменницького образу, створює свій. • Художня література — не буквальне, а умовне відображення картини світу. • Індивідуальний стиль (ідіостиль) письменника. • Складові літературознавства.

• Стиль (з лат. «грифель для писання» ) сукупність ознак, які характеризують твори певного часу, напряму, індивідуальну манеру письменника (синонім митецького напряму чи течії; авторська, індивідуальну манера письма, або ідіостиль). • Стиль письменника — це сукупність особливостей його творчості, якими його твори відрізняються від творів інших митців.

• Стильові чинники : • світогляд і світовідчуття (образне мислення) письменника, • тематика і проблематику, яка його займає, • закони і норми обраного ним жанру.

Складові літературознавства: • теорія літератури, • історія літератури, • літературна критика.

Специфічні ознаки фольклору • • • Усна форма творення і побутування. Традиційність. Варіантність. Анонімність. Колективність. Постійні форми. Повторюваність. «Мігруючі» блоки. Простота і ясність стилістики. Чітка послідовність композиції. Переважання дієслівних рим.

Фольклор та література Фольклор 1. Усна форма побутування. 2. Передбачається безпосередній контакт між тим, хто відтворює текст, і тим, хто цей текст сприймає. 3. Колективний автор, що обумовлює варіативність усної народної творчості й використання традиційної поетики. 4. Історична основа всієї світової художньої культури. 5. Джерело національних художніх традицій. Література 1. Письмова форма існування. 2. Безпосередній контакт між автором і читачем відсутній (контакт опосередкований через твір). 3. Автор — конкретна особа з властивою йому творчою манерою. 4. Виникає на ґрунті міфології та усної народної творчості. 5. Формує світогляд, збагачує духовно.

Періодизація української літератури (за історикохронологічним принципом)

Давня українська література • «Велесова книга» — найдавніша публікація пам'ятки У ІХст. , скрижалі буття українського народу в прадавні часи. • Українська література періоду Київської Русі. • Перекладна література. • Література XII—XVIII ст. Нова українська література XIX — початку XXст. • • Українська література дошевченківського періоду. Література 40 60 років XIX ст. (Шевченківський період). Українська література другої половини XIXст. (70 90 рр. ) Українська література кінця XIX — початку XX ст.

Новітня українська література (1917 — початок XXI ст. ) • Література за часів Центральної Ради, УНР. • Літературний процес 20 х рр. (поступова ліквідація національного відродження України). • «Розстріляне відродження» й насаджування ідей соціалістичного реалізму. Література в умовах геноциду. Насадження комуністичної ідеології і вульгарної соціології в літературоз навстві. • Література в період війни 1941 1945 рр. • Друга хвиля еміграції. • Українська література післявоєнного періоду. • Література в період відродження 60 х років. Самвидавівська література. Нью Йоркська група в діаспорі. • Літературний процес 70 80 рр. в умовах ідеологічного засилля, репресій, форсованої русифікації. • Українська література в період розпаду СРСР і утвердження національної і державної незалежності України. • Література на сучасному етапі. :