ВСТУП ГЕНЕТИКА ЯК НАУКА Список рекомендованої літератури

ВСТУП. ГЕНЕТИКА ЯК НАУКА

Список рекомендованої літератури: Основна: 1. Ларцева С. Х. , Муксинов М. К. Практикум по генетике. – М. : Агропромиздат, 1985. – 288 с. 2. Проценко М. Ю. Генетика: Підруч. – К. : Вища шк. , 1994 – 303 с. Додаткова: 3. Гершензон С. М. Основы современной генетики. – К. : Наукова думка, 1983. 4. Дубинин Н. П. Генетика. – Кишинев: Штица, 1985. 5. Иванова О. А. Генетика. Изд 2 -е, перераб. и доп. , М. : Колос, 1974. – 431 с. 6. Меркурьева Е. К. , Шангин-Березовский Г. Н. Генетика с основами биометрии. – М. : Колос, 1983. – 400 с.

ПЛАН: 1. Предмет вивчення генетики. 2. Історія генетики. 3. Методи генетичних досліджень.

1. Предмет вивчення генетики Генетика – наука про спадковість і мінливість. Спадковість – здатність живих організмів передавати свої ознаки і особливості індивідуального розвитку нащадкам. Біологічне значення спадковості: зберігається стабільність біологічних видів. Мінливість – це здатність живих істот, їх ознак і властивостей змінюватись у визначених межах, у результаті чого виникають деякі відмінності між особинами і групами особин, навіть родинно близькими. Біологічне значення мінливості: Поява нових ознак та їхніх станів, завдяки чому утворюються нові види і відбувається історичний розвиток біосфери в цілому.

2. Історія генетики Дата народження генетики – 1900 рік – рік, коли три вчені (голландець Г. де Фріз, німець К. Корренс, австрієць Е. Чермак) провели досліди по гібридизації рослин і незалежно один від одного перевідкрили закони Менделя. Основні закономірності успадкування ознак у рослин були встановлені 1865 року чеським дослідником Григором Менделем і описані у його роботі „Досліди над рослинними гібридами …”. Термін „генетика” запропонував у 1906 році Уїльям Бетсон.

Основні етапи розвитку генетики: n n Доменделівський період формування генетичних уявлень (тривав до відкриття законів Менделя у 1865 р. ). Період розвитку уявлень про спадковість до перевідкриття законів Менделя (тривав з 1865 р. до перевідкриття законів Менделя у 1900 р. ). n Період класичної генетики (тривав з 1990 р. до з’ясування структури ДНК Дж. Уотсоном і Ф. Кріком у 1953 р. ). n Сучасний період розвитку генетики (триває з 1953 р. до теперішнього часу).

3. Методи генетичних досліджень Метод Суть Значення Гібридологічний (основний у генетиці) Система схрещування організмів у ряді поколінь і аналіз нащадків за окремими ознаками і властивостями. Використовуються для встановлення характеру успадкування ознак у ряду поколінь нащадків. Біохімічний Вивчає спадковість і мінливість на молекулярному рівні. Використовують для вивчення молекулярної будови речовин, які приймають участь у передачі спадкової інформації (ДНК, РНК тощо). Автором Мендель. є Грегор

Цитогенетичний Вивчення будови і функції клітинних структур, які приймають участь у передачі спадковості. Частиною цього методу є каріологічний аналіз – дослідження кількості, розмірів, форми, фізикохімічних властивостей хромосом, як основних носіїв спадковості. Використовують для вивчення каріотипів різних видів у нормі та патології (хромосомні мутації) з метою попередження лікування хромосомних хвороб. Генеалогічний, або клінікогенеалогічний (від грец. генеалогія – родовід) Використовуються для встановлення характеру успадкування ознак у людини і тварин, які повільно розмножуються. (широко використовується у медицині для з'ясування характеру успадкування спадкових хвороб. Складання родоводів і аналіз успадкування ознак у поколіннях організмів, пов’язаних між собою певним ступенем рідні.

Мутаційний Штучний мутагенез та вивчення прояву вихідного та мутантного генів. Дозволяє виявити чутливість різних генів до мутагенних факторів, визначити частоту мутацій, вивчити розвиток мутантних форм в різних умовах середовища тощо. Найбільш ефективний мутаційний аналіз в генетиці мікроорганізмів і вірусів Популяційностатистичний Вивчення, за допомогою математичних формул, частот різних алелей, генотипів, фенотипів та їх поєднань у популяціях організмів. Популяційний метод вивчає спадковість і мінливість на рівні виду. Дозволяє визначити частоту поширення ознаки чи гена в групах особин, генетичну подібність між популяціями одного виду, встановити вплив на ці показники мутацій, міграцій членів популяції та інші показники. Використовують у медичній генетиці та селекції тварин, які повільно розмножуються.

Близнюковий Заснований на порівнянні спадковості і мінливості ознак у генетично ідентичних (однояйцевих) або подібних (різнояйцевих) організмів. Дозволяє визначити роль середовища у формуванні фенотипу. Феногенетичний, або онтогенетичний Вивчення впливу умов годівлі і утримання сільськогосподарських тварин на формування у них спадково обумовлених ознак і властивостей. Важливий при розведенні тварин і удосконаленні порід. Відомо, що умови годівлі і утримання дуже впливають на кількість і якість продукції, які отримують від тварин.

Рекомбінаційний Включає рекомбінацію (перестановку) генів між різними нитками ДНК і вивчення ефекту нових генних сполучень. Є засобом виявлення місця локалізації в них тих чи інших генів, аналізу тонкої структури гена. Він відкриває можливості для відбору нових рекомбінантних форм. Статиcтичний, або біометричний Це ряд математичних способів оцінки результатів дослідження, які дозволяють знайти середні показники, зробити висновки про достовірність отриманих даних, про вірогідність різниці між показниками дослідних і контрольних груп і т. д. За допомогою статистичних методів вивчають мінливість організмів, що необхідно для характеристики цілої групи особин, тому що мінливість окремих індивідів не може охарактеризувати цілу групу.

Значення генетики: n n n генетика є теоретичною основою селекції тварин, рослин та мікроорганізмів; методи генетики використовують для профілактика, діагностика та лікування генетичних хвороб людини та тварин; сприяє формуванню матеріалістичного світогляду людини. Саме ця наука довела, що спадковість і мінливість зумовлена матеріальними носіями – генами і закономірності їх передачі з покоління в покоління підпорядковані певним законам.