ВРЕМЕНА ГОДА
Ледве дихнуло весняним теплом, набубнявіли на деревах бруньки - ось, ось виткнуться листочки. Все в природі оживає, неначе одягається в коштовні шати. Ясне сонечко покликало в гості ранню весну. Попливли у небесній височині білосніжні хмарки. Зазеленіла молоденька травичка. Свіжий вітерець торкнувся голих дерев.
Літо! Ах, літо! Дзвінке літо, співай голосніше. . . » Ось і співає воно в цьому році від душі, а вірніше, від усієї душі. Смажить на всю котушку! 45 градусів в тіні і ні на градус менше. Сонце з самого ранку влаштовує дикі танці, а полуденну спеку обпікає, захоплює у свої обійми все навколо.
Мені наснилася осінь. Листя клена стукають у вікно, немов мандрівники, що шукають притулку, і перериває мої роздуми. Піднімаю важку від сну голову і дивлюся на них. Маленькі, легкі, вільні, - вони, здається, звуть мене за собою. Але я не можу летіти з ними: я сильніший вітер, значить, він не буде грати зі мною. Прочитавши мої думки, «лисенята» втікають, наче боячись покарання за пустощі.
Прийшла зима - так зустрічай, зустрічай! То сонцем спалахне, а то захурделить. Ми любимо зиму за теплий чай У затишних, яскравих, пузатих гуртках. За те, як добре сніговики Нам салютують з кінця алеї, І за тепло дорогий руки Що нам замерзлі пальці гріє.
Скачать презентацию ВРЕМЕНА ГОДА Ледве дихнуло весняним теплом набубнявіли
времена года.pptx