Вплив національної культури на формування корпоративної культури підприємства

Вплив національної культури на формування корпоративної культури підприємства. ВИКОНАЛА: СТУДЕНТКА 4 ГР. ФМЕ ШИРОКА НАТАЛЯ

Словосполучення «корпоративна культура» вперше використав у XIX сторіччі у військовій термінології німецький фельдмаршал Мольтке. Ним він визначив відносини у офіцерському середовищі.

Атрибути корпоративної культури : − офіційні (місія організації); − зовнішні (салогани, символіка, легенди, одяг, святкування); − внутрішні (спільні цінності, правила поведінки, трудова етика).

Елементи культури організації: -цінності, соціальні установки; -моральні принципи й ділова етика; -методи мотивації працівників; - стиль керівництва; -організація праці й способи контролю; -способи прийняття рішень; -комунікації;

-віра в керівництво, в успіх, у свої сили; -усвідомлення часу; -шляхи вирішення конфліктів в колективі; -трудова етика й методи стимулювання; -процес розвитку працівника і навчання; -зовнішній вигляд.

Корпоративна культура організації проявляється через уявлення про цінності, з них виводяться норми й правила поведінки, на основі яких формується конкретна поведінка працівників усередині й поза організацією.

Загальна мета корпоративної культури – створення на підприємствах здорового психологічного клімату для об’єднання працівників в єдиний колектив, що сповідує певні етичні, моральні та культурні принципи.

Національна культура – це синтез культур різних класів, соціальних верств і груп відповідного суспільства.

Японці кажуть : "Фірма нас годує, ми їй всім зобов'язані і якщо треба, віддамо їй все, що маємо".

У США генотиповим героєм, культурним ідеалом є насамперед особистість-одинак, яка або відновлює справедливість, або встановлює закон, або добивається ділового успіху.

Англійці — індивідуалісти. Американець, якщо навіть Вони вважають, що своїм не знає, як це зробити, успіхом зобов'язані тільки скаже: «Я беру це на собі, рішення приймають себе» індивідуально.

Особливості ділової культури сучасних російських підприємців: 1. Схильність до маніпулювання; 2. Завуалювання цілей і власних інтересів; вирішення ділових проблем на рівні міжособистісних взаємин, що заміняють контрактні; 3. Прагнення до отримання швидкої вигоди; 4. Управлінська некомпетентність, що виявляється у невиконанні рішень, які приймаються; 5. Психологічні установки на диктат, тиск, жорсткість позиції і прагнення нав'язати свої умови.

Українець — це інтроверт, з сильним відчуттям свого "я" і бажанням його самовияву; це — людина, в якої розвинене почуття власної гідності і яка прямує до знищення перешкод та обмежень власної свободи.

В Україні зауваження по роботі сприймаються як особиста образа. Здатність українців до глибокого спілкування — велика перевага, яка допомагає створювати сильні й ефективно діючі команди.

Особливість українського ринку в тому, що він не готовий до західних підходів в плані ділової культури. Вона зорієнтована на міжособистісні відносини.

Врахування ментального фактора під час формування корпоративної культури є справою пріоритетною, адже вона не лише визначає ефективну роботу підприємства, а й рівень креативності та інноваційної активності працівників.

Дякую за увагу!!