Восточнославянские племена накануне создания государства. Образование Киевской Руси. Правление Олега Вещего и Игоря Старого. Киевская Русь в период княжения Ольги и Святослава. Материалы для дистанционного обучения
Тема уроку: «Союзи племен напередодні утворення Руської держави (VI- VIII ст. )» Учні мають навчитися: показувати на карті основні напрямки Великого розселення слов’ян, території розселення східнослов’янських племінних союзів у VІІІ—ІХ ст. ; встановлювати хронологічну послідовність подій періоду; на основі різних джерел інформації: застосовувати та пояснювати на прикладах поняття і терміни: «слов’яни» , «анти» , «склавини» , «Велике розселення слов’ян» , «східнослов’янські племінні союзи» , «князь» , «Давня Русь» , «Київська Русь» , «Україна» , «Київська держава» ; визначати причини, суть та наслідки основних явищ і подій цього періоду; висловлювати ставлення до історичних діячів доби, судження про доленосні події доби.
Основні поняття та історичні дати V-VIІ ст. – Велике розселення слов’ян. V-VIІІ ст. – інтенсивні етнічні процеси та перегрупування слов’янських племен. Держава – форма політичної організації суспільства й основне знаряддя політичної влади, яка характеризується визначеною територією, має систему органів влади та управління, систему законів та систему податків. Князь-воєначальник племені, згодом володар держави. Князівство – державне утворення на чолі з князем. Віче - народні збори чоловіків-воїнів. Дружина - військо князя. Плем’я - сукупність певної кількості родів, пов'язаних між собою спільним походженням і віруванням, однаковими звичаями і обрядами.
Основні поняття та історичні дати • 860 рік н. е. – похід Аскольда й Діра проти Візантії • 882 рік – початок владарювання князя Олега Віщого • 922 рік – початок князівства Ігоря Старого (династія Рюриковичів) • 941 рік – похід Ігоря на Константинополь
Під впливом Великого розселення слов'янські племена розпалися на східно-, південно-, північнослов’янські племінні союзи. До середини І тис. на території сучасної України існували Склавінський та Антський, який після розгрому гунів та Західної Римської імперії відігравав значну роль у Східній Європі, союзи племен. І хоча Антський союз у VІІ ст. був розгромлений аварами, які підкорили і склавінів, це не перешкодило суспільному і господарському розвитку тієї гілки слов'ян, яка в майбутньому стане основою для формування української народності.
1. Формування союзів племен та їх розселення. Великі племінні об єднання слов'ян існували кілька століть. У VIІІ – ІХ ст. слов'яни розселилися на території Східної Європи і займали величезну територію – від Карпат до Оки і від Ладоги до Чорного моря. Цінним джерелом про розселення слов'ян є літопис “Повість минулих літ ”, написана ченцем Києво-Печерського монастиря Нестором.
“… Так само й ті ж слов'яни, прийшовши, сіли по Дніпру і назвалися полянами, а інші — деревлянами, бо осіли в лісах; а другі сіли межи Прип'яттю і Двіною і назвалися дреговичами; а інші сіли на Двіні і назвалися полочанами — од річки, яка впадає в Двіну і має назву Полота; од сеї [річки] вони прозвалися полочанами. Слов'яни ж, [що] сіли довкола озера Ільменя, прозвалися своїм іменем — [словенами]; і зробили вони город, і назвали його Новгородом. А другі ж сіли на Десні, і по Сейму, і по Сулі і назвалися сіверянами» . «Дуліби тоді жили по Бугу, де нині волиняни, а уличі [й] тиверці сиділи по [другому] Бугу і по Дніпру; сиділи вони також поблизу Дунаю. І було множество їх, бо сиділи вони по Бугові й по Дніпру аж до моря, і єсть городи їх і до сьогодні» . «А в деревлян [було княжіння] своє, а дреговичі [мали] своє, . Од … [полочан на схід є] і кривичі, що сидять у верхів'ї Волги, і в верхів'ї Двіни, і в верхів`ї Дніпра; їхній же й город є — Смоленськ, бо туди сидять кривичі. Також сіверяни [сидять на схід] од них. …. Бо се тільки слов'янський народ на Русі: поляни, деревляни, новгородці, полочани, дреговичі, сіверяни, бужани, — бо сидять вони по [ріці] Бугу, — а потім же волиняни» . ( «Повість минулих літ» )
Зверніть увагу, що наприкінці VІІІ ст. на території України сформувалося 7 політичних союзів. (виділені в таблиці синім кольором) Райони розселення східних слов'ян Назва племені Райони розселення Словене Береги озера Ільмень Кривичі Верхів'я Дніпра, Волги і Західної Двіни В'ятичі На північ від сіверян по р. Оці Радимичі Береги річок Сож і Березіна Полочани Між Прип’яттю та Західною Двіною по р. Покоть Дреговичі Між Прип’яттю і Західною Двіною Поляни Середнє Подніпров’я Древляни По течії правих протоків Прип'яті Дуліби (волиняни) В басейні Західного Бугу Білі Хорвати Прикарпаття Уличі, тиверці Між Південним Бугом і Дністром Сіверяни Лівобережжя Дніпра, середня течія Десни, на берегах р. Сейм, р. Сула
2. Виникнення початку державного життя. Походження назви “Русь”. Утворення великих могутніх об'єднань племен було важливим етапом еволюції східнослов'янського суспільства на шляху до виникнення держави. Причини виникнення держави -Удосконалення знарядь праці та форм ведення осподарства -Зростання продуктивності праці -Поява надлишків -Привласнення їх родоплемінною знаттю -Поява майнової нерівності, виникнення соціальної неоднорідності суспільства, зародження соціальних верств та класів -Формування приватної власності на землю -Поява експлуатації -Виникнення суперечностей УТВОРЕННЯ ДЕРЖАВИ
VІ- VІІІ ст. із союзів племен виникають прадержавні об'єднання – племінні княжіння, які стали основою державності у східних слов'ян. Писемні джерела зафіксували існування додержавних об'єднань дулібів, білих хорватів, полян. Арабські автори називають існування у VІІІ – ІХ ст. таких 3 -х державних об'єднань: Куявія (Куябія) – вважають, що це Київське княжіння; Славія – одні вважають, що це Новгородська земля, інші – Переяславська; Артанія – одні вважають, що це Рязань, інші – Тмутаракань, треті - Чернігів. Формування держави відбувалося через захоплення влади князями та об'єднання ними слов'янських племен. Полянську державу Куявію ще називають “Руська земля”, яка об'єднала полян, сіверян, дреговичів, полочан. В кінці ІХ ст. “Руська земля” стала політичним і територіальним ядром утворення єдиної держави словян – Київська Русь.
Союзи племен очолювали - князі, які мали велику владу. (складання схеми) КНЯЗЬ Голова роду, племені Очолює військову дружину Ополчення (ремісники, хлібороби, які добровільно йшли у військо) Глава держави (згодом) Дружина (складалася з воїнів, які займалися лише воєнною справою) Проходив процес формування родоплемінної знаті: Князі Бояри в їх руках зосереджувалася влада. Дружинники
Київ відіграв визначну роль в історії Руської землі як політичний центр ранньої середньовічної держави – спочатку Куявії, а потім Русі, став основним політичним і культурним центром руських племен, а пізніше – столицею ранньофеодальної держави “Київської Русі” Питання вперше підняв літописець Нестор, так і не отримало в історичній науці однозначної відповіді.
Походження назви “Русь” Існують різні версії щодо походження назви “Русь”: Руси - варязького походження, а назва “Русь ” походить від фінської назви одного з племен норманів. 2. “Русь” – іранського походження. 3. Хозарська теорія, що поляни не слов'яни, а різновид хозар. 4. Сарматська – від “руси”, яку араби і візантійці використовували стосовно сармат, що проживали поряд зі слов'янами з Антського союзу. 5. Більшість істориків вважає, що назва “Русь” автохтонного (місцевого) походження: - про це свідчать назви річок на Подніпров’ї: Рось, Росава, Русава, Роставиця; - деякі ісламські мандрівники і письменники називали русів слов'янськими племенами; - у письмових джерелах назва “Русь” уперше згадується 837 роком; - вважають, що Руссю називали одне з племен полянського союзу.
3. Відносини з сусідами Особливості територіального розташування східнослов'янських племен Територія проживання східнослов'янських племен на кордоні між Сходом і Заходом, на межі двох великих цивілізацій європейської та візантійської не просто так отримала назву Великий кордон. Ці землі розташовувалися на перехресті стародавніх доріг і торгових шляхів зі сходу на захід, з півночі на південь, по яких постійно рухалися племена та народи. З однієї сторони східнослов'янські племена були відкриті й не захищені природними бар'єрами, що робило їх вразливими для нападів і змушувало зі зброєю в руках захищатися від ворогів, а з другої – вони мали можливість переймати все краще у них, збагачуючи свою власну матеріальну та духовну культуру.
Сусідами східнослов'янських племен були (робота з історичною картою): 1. Болгари – тюркомовні племена, частина яких осіла на Камі та Волзі, створили на поч. VІІ ст. Державне утворення - Волзьку Булгарію. А інші осіли на сході Балканського півострова, заснувавши – Дунайську Болгарію. 2. В сер. VІІ ст. в Прикаспії та Приазов'ї утворилася держава – Хозарський каганат. 3. Візантійська імперія – на півдні. 4. На півночі – нормани (варяги). 5. На заході – західні слов'яни. 6. Наприкінці ІХст. у південноукраїнських степах з'явилися племена печенігів.
Висновок V – VIII ст. стали важливими віхами в історії слов'ян. Вони колонізують та освоюють нові території. Виникають основні політичні союзи - племінні княжіння. Їх єднає спільність господарювання, мови, культури, територіальна близькість, подібність побуту і звичаїв. Зароджуються основи державного життя. Виникнення держави у слов'ян - закономірний процес внутрішнього розвитку суспільства та впливу вже існуючих держав.
Узагальнення та закріплення матеріалу. 1. Назвіть східнослов'янські союзи племен, які виникли на території України? 2. Хто такі дружинники? 3. Віче – це…. 4. Держава - це… 5. Назвіть передумови виникнення держави у східних слов'ян. 6. Які теорії щодо походження назви “Русь” вам відомі? 7. Які нарди і держави були сусідами східнослов'янських племен? 8. Що значить поняття “Великий кордон”? 9. Закінчити урок: “На цьому уроці я…”
Легендарный Аскольд С именем князя Аскольда современные историки связывают период «собирания» славянских племен вокруг Киева. Эта политика, наконец, привела племена к объединению в Киевское государство. Исторические источники утверждают, что начало княжения Аскольда приходится на 864 год.
Поход Аскольда и Дира на Константинополь Так изобразили поход Аскольда и Дира на Константинополь Дружина князя Аскольда, воспользовавшись затруднительными обстоятельствами, в которых оказалась Византия, напала на Константинополь. Киевские летописи и византийские источники воссоздают детальную картину этих событий и даже называют точную дату осады византийской столицы – 18 июня 860 года. Утром 200 кораблей флота русичей ворвались в бухту Золотой Рог, и их десант вместе с пешей ратью окружил Константинополь. Через неделю осады было достигнуто мирное соглашение. Аскольд отозвал свое войско и, получив огромную контрибуцию, возвратился в Киев.
«Повесть временных лет» рассказывает также, что «. . . в 866 году пошли Аскольд и Дир на греков, при царе Михаиле. Аскольд и Дир с двумястами кораблей вошли в Босфор Фракийский (Константинопольский проток), опустошили берега Пропонтиды (Мраморного моря), посекли множество христиан и осадили город. Царь с патриархом Фотием всю ночь молились в церкви Влахернской и потом, вынесши ризу Богородицы, погрузили ее в воду. К тому времени море было тихим; и вдруг разразилась буря, и волны разбили русские корабли. Нем ногие из Аскольдовых воинов спаслись от такой беды и возвратились в свою землю» . При этом Нестор отмечает, что бесспорной пользой от этого ужаса стало то, что сами Аскольд и Дир, охваченные страхом, уверовали в Христа…» Другие походы Аскольда и Дира 865 год – поход Аскольда и Дира на полочан, «которым они много зла сотворили» , 867 год – возвращение их из-под Царьгорода с остатками дружины и избиение ими печенегов.
Конец правления Аскольда и Дира Под 882 годом в «Повести временных лет» рассказывается, как Киев захватили варяги, которые «притворились» мирными купцами, об убийстве Аскольда и Дира и начале княжения Олега.
Вклад Аскольда в развитие международных отношений Киевской Руси, её культурного развития. 1. «Собирание» славянских племен вокруг Киева, что привело к возникновению Киевского государства. 2. Вследствие активных «контактов» Руси и Византии в 860 -е годы эти государства заключили мирный договор, по которому Византия обязывалась платить киевским князьям ежегодную дань, а Русь – предоставлять военную помощь византийцам. 3. Крещение Аскольда и его ближайшего окружения. С того времени летописи заговорили о культурных и политических связях Киевской Руси с европейскими государствами.
Домашнє завдання: 1. Підготувати повідомлення про перших київських князів. 2. Скласти таблицю «Відносини східних слов'ян з сусідами» Сусіди слов'ян Відносини
Скачать презентацию Восточнославянские племена накануне создания государства Образование Киевской Руси
Возникновение и развитие Киевской Руси 7кл.ppt