Волонтерські групи як ресурс соціально-педагогічної діяльності державних і

Волонтерські групи як ресурс соціально-педагогічної діяльності державних і громадських організацій

Зміст Поняття волонтерської групи. Класифікація волонтерських груп та їх характеристика Мотивація до волонтерської діяльності Етичні засади волонтерської діяльності

Волонтерська група це невелика за чисельністю спільнота людей, що діє на добровільних засадах, об’єднана певною благодійною діяльністю, утворена при державній чи неурядовій організації, або ж функціонує як неформальна ініціативна група.

Зарубіжні науковці С. Маккарлі та Р. Лінч об’єднують волонтерів у декілька груп, беручи за ознаку термін їхньої роботи: • волонтери, які працюють тривалий час (long-term volunteer); • волонтери, які працюють невеликий проміжок часу (short-term volunteer).

Соціально-психологічні служби Канади виокремлюють • волонтерів-менеджерів, • волонтерів-помічників, • волонтерів прямої допомоги.

Міжнародна організація Спілка християнської молоді (YMCA) виділяє п’ять типів волонтерів волонтери, які залучені до проектної та програмної діяльності. волонтери підтримки, які допомагають в офісній та адміністративній роботі; волонтери-фандрайзери, які беруть участь у різноманітних програмах зі збору благодійних пожертв у різних їх видах; волонтери, які беруть участь у роботі ради організації, правлінні, комітетах правління, експертних радах; волонтери-менеджери, які допомагають у здійсненні управління організацією: асистенти бухгалтера, спеціаліста зі зв’язків із громадськістю.

Науковці Українського інституту соціальних досліджень у 1998 р. , аналізуючи діяльність центрів соціальних служб для молоді, запропонували об’єднати волонтерів за такими ознаками: вікова категорія; основне місце навчання; основне місце роботи; рівень освіти.

Беручи до уваги вітчизняний та закордонний досвід, виділяють такі типи волонтерів: за своїм основним місцем роботи із людей старшого віку ті, хто обрав волонтерську роботу як альтернативу вироку представники певних професій ті, хто потребує перехідного періоду безробітні, непрацюючі ті, кому надається стипендія ті, хто пройшов через проблему підлітки та молодь, представники громадських організацій, які реалізують соціальні програми, державне замовлення. В Україні – переважно студенти.

У медіа-просторі існує оригінальна асоціативна класифікація груп волонтерів, які можуть викликати труднощі з точки зору управління їхньою діяльністю, зокрема: волонтер- «плаксій» волонтер- «цуценя» волонтер- «мрійник» волонтер, який має потребу волонтер- «бос» волонтер «мабуть, завтра» волонтер «найгірший нічний кошмар»

Класифікація волонтерів: За віком За ступенем професіоналізму За тривалістю волонтерської діяльності За соціальною роллю, статусом За ступенем мобільності За приналежністю до організації За досвідом волонтерської роботи За складом волонтерської групи

Мотивація — це те, що штовхає людину вчинити певну дію відповідно до потреби, що виникла. Через вплив мотивацій одна людина витрачає велику кількість часу і сил на самоствердження, а інша — на самозбереження.

Найбільш часто згадувані мотиви, які спонукають до участі у волонтерських програмах: знайомство з новими людьми; боротьба із самотністю; схвалення оточуючих людей; відчуття потрібності суспільству; заради розваги; причетність до вирішення важливих соціальних проблем; вираження творчої натури; набуття знань і практичних навичок; розширення власного світогляду; можливість для особистісного зростання; встановлення нових зв’язків та поява нових контактів, які в подальшому допоможуть у працевлаштуванні; можливість кар’єрного зростання; отримання рекомендацій для кар’єрного зростання чи навчання; організація змістовного дозвілля; розвиток умінь і навичок, які не використовуються на оплачуваній роботі; вираження релігійних переконань та прихильностей; вираження співчуття та солідарності з людьми, які потребують допомоги

Отже, розглянувши різні підходи до мотивації волонтерів, можна зробити висновок, що центральним мотивом волонтерства є сама волонтерська діяльність, спрямована на допомогу іншим, ґрунтуючись на власній відповідальності за громаду і (або) через релігійні переконання. Ця діяльність може бути пов’язана з низкою егоїстичних мотивів, але у соціальнодопустимій нормі.

У Всеукраїнському громадському центрі «Волонтер» для мотивації волонтерів до подальшої роботи застосовують усі види соціального мотивування, а саме: інформування громади про заслуги волонтера. створення можливості спілкування з новими значущими людьми, експертами з різних питань соціальної та соціально-педагогічної роботи, надання доступу до нових соціальних груп. допомога в організації дозвілля залучення до нових видів діяльності, важливих проектів та програм, акцій, конференцій; створення умов для самореалізації та кар’єрного зростання. Навчання залучення до участі у керівництві важливим новим проектом

Волонтерство базується на трьох фундаментальних положеннях – загальнолюдських цінностях: Повага до людини, визнання її безумовної цінності, незалежно від реальних досягнень і поведінки особистості. Людина – це унікальна соціальна істота, яка реалізує свою унікальність у стосунках з іншими людьми і залежить від них у розвитку своєї унікальності. Людині одвічно притаманна здатність до змін, покращення свого життя, зростання, а звідси – прагнення до свободи вибору, прийняття рішень. Без віри у можливість зміни на краще, вдосконалення людини і суспільства неможливо знайти обґрунтування цілей волонтерської діяльності.

Етична поведінка стосовно волонтерської діяльності: діяти відповідно до принципів і норм етичної поведінки; розвивати професіоналізм; нести відповідальність за клієнтів у рамках обмежень, встановлених етичними нормами; підвищувати статус волонтерської діяльності; стимулювати розробку та впровадження соціальних технологій, методів, методик, програм, що спрямовані на покращення якості життя людини, сім’ї, групи людей, громади, спільноти та суспільства; роз’яснювати призначення, цілі та завдання волонтерської діяльності.

Етична поведінка стосовно колег: визнавати різні точки зору й форми практичного досвіду колег, висловлювати критичні зауваження та пропозиції лаконічно й коректно; піддавати конструктивному аналізу теоретичні та методичні засади діяльності колег; створювати та систематично використовувати можливості, умови для обміну знаннями, досвідом і поглядами з колегами, фахівцями інших галузей з метою вдосконалення навичок; відстоювати честь і гідність своїх колег, не допускати упередженої критики на їхню адресу та щодо волонтерської діяльності взагалі.

Етична поведінка стосовно клієнтів: поважати особистість клієнта і гарантувати захист його гідності та прав незалежно від походження, статі, віку та внеску в суспільний і соціальний розвиток; намагатися зрозуміти кожного клієнта; безпека клієнтів є першою умовою здійснення волонтерської діяльності; допомагати клієнтам та брати на себе відповідальність за свої особисті дії; підтримувати право клієнта на взаємодію, яка ґрунтується на довірі, співчуванні та збереженні конфіденційності; визнавати і поважати наміри, відповідальність клієнтів щодо прийнятого рішення.

Етична поведінка стосовно організації: використовувати досвід роботи організації як ресурсну можливість для підвищення якості допомоги клієнтам; підтримувати та популяризувати місію організації; допомагати у досягненні мети та завдань організації.

Основні категорії етики волонтера: етичні стосунки, етична свідомість, етичні дії, обов’язок волонтера

Етичні принципи волонтерської діяльності: безкорисливість визнання права клієнта щодо прийняття самостійного рішення відсутність упереджень по відношенню до клієнта добровільність доброзичливість добросовісність дотримання норм етики волонтерської діяльності дотримання розумних інтересів клієнта законність залучення до проектів, програм організації конфіденційність особиста відповідальність прийняття клієнта таким, яким він є солідарність з цілями організації

Волонтер – це людина, яка володіє певними особистісними характеристиками, такими як: готовність допомогти; небайдуже ставлення до життя й людей; висока самоорганізованість; відповідальність за себе та інших; чесність; совість; об’єктивність; справедливість; тактовність; уважність і спостережливість; терпимість; витримка та стриманість; любов до людей; самокритичність; адекватна самооцінка; терпіння; комунікабельність; оптимізм; сила волі; емпатія; прагнення до самовдосконалення; творче мислення

Етична карта волонтера Не давати обіцянок, яких не можеш дотриматися. У випадку неможливості виконання зобов’язання, проінформувати про це координатора. Дотримуватись конфіденційності, уникати поведінки, яка може бути не вірно зрозуміла. Бути відкритим на нові ідеї та способи діяльності. Використовувати шанс пізнання та навчання від інших людей. Не критикувати справи, яких не розумієш. Запитувати про справи, яких не розумієш. Працювати в команді. Отримувати освіту. Брати участь у проектах, програмах, зустрічах. Гідно представляти себе та ідею волонтерства.