ВОЛКОВИЧ МИКОЛА МАРКІЯНОВИЧ Підготувала учениця 11 -Д класу

ВОЛКОВИЧ МИКОЛА МАРКІЯНОВИЧ Підготувала учениця 11 -Д класу Шваб Дарія

Волкович Микола Маркіянович народився 8 грудня 1858 року в місті Городні Чернігівської губернії (тепер районний центр Чернігівської області), в сім`ї дрібного чиновника.

В 1877 р. закінчив Чернігівську гімназію зі срібною медаллю, і в тому ж році вступив на медичний факультет Київського університету.

В студенські роки М. М. Волкович навчався у відомого російського хірурга, учня М. І. Пирогова, професора В. А. Караваєва.

В 1882 р. Микола Маркіянович закінчив Київський університет, отримавши диплом з відзнакою. Після закінчення університету, був залишений у якості ординатора госпіталіальної хірургічної клініки.

Під керівництвом Ф. К. Берингаунта, захистив дисертацію на тему “Риносклерома з клінічної, патологоанатомічної та бактеріологічної сторін” (1888 р. ). По закінченню ординатури М. М. Волкович залишився в університеті, для підготовки професорського звання. В цей час, був помічником проректора, на кафедру фізіології. В 1914 р. йому було присуджено звання заслуженого професора.

З 1893 -1903 р. Микола Маркіянович керував найбільшим у Києві хірургічним відділенням Олександрівської лікарні. Це дозволило йому набути хірургічні навики, в яких він досягнув досконалості.

В 1903 р. М. М. Волкович був обраний професором кафедри госпітальної хірургії Київського університету. А в 1911 р. він очолив факультетську хірургічну клініку. В цій клініці працював в період Першої світової війни.

Одночасно з роботою в клініці, Микола Волкович обслуговував ряд госпіталів для ранених воїнів. Як консультант Південно-Західного фронту, він періодично виїжджав на фронт.

З 1923 р. Микола Маркіянович керував науководослідницькою кафедрою медицини при Київському відділенні Главнауки, а в подальшому Академії наук УРСР.

За своє життя Микола Волкович плідно працював у галузі черевної хірургії: описав артрофію або атонію м`язів правої половини живота при хронічному апендициті (симптом Волковича), запропонував узвичаєний косий розріз у правій кубовій ділянці, для проведення апендиктомії (розріз Мак-Бернея-Волковича. Дьяконова) тощо.

Великий внесок зробив у травматологію. Він винайшов шину для іммобілізації кінцівки при переломах (шина Волковича), описав вимушену позу хворого, при переломі переднього відділу таза (симптом Волковича, або симптом “жаб`ячих лап”) тощо.

Микола Маркіянович створив відому хірургічну школу, заснував Київське наукове товаривство хірургів, був незмінним його керівником до останніх днів життя.

Микола Маркіянович помер 11 липня 1928 р. Похований на Байковому кладовищі (ділянка № 2)