Водні системи складаються із біогенних популяцій (продуцентів, консументів, редуцентів) та фізичних і хімічних компонентів. У вод них екосистемах відбувається складна взаємодія фізичного і біохімі чного циклів. Антропогенні стреси, такі як скид у воду хімікатів, можуть негативно подіяти на багато видів водної флори і фауни.
Критерії якості води з точки зору охорони водної флори і фауни можуть враховувати лише фізико хімічні параметри, котрі визнача ють якість води, яка забезпечує захист і збереження життя у водному середовищі в ідеальному випадку у всіх його формах і на усіх ета пах, або ж вони можуть враховувати стан усієї водної екосистеми.
До найважливіших параметрів якості води традиційно належать розчинений кисень (низька концентрація якого веде до загибелі ри би), а також фосфати, амоній і нітрати, які у разі їх понад нормованого надходження у водні екосистеми ведуть до значної зміни структу ри водних популяцій.
Під час розробки критеріїв, що забезпечують охорону водної фло ри і фауни, в ідеальному випадку треба мати повну інформацію про поводження хімічних речовин в організмі і залежність між впливом і його наслідками. Останнім часом робилися спроби розробити критерії, які б описували небезпечні умови існування водних екосистем. Окрім традиційних критеріїв, що стосуються концентрації забруд нюючих речовин, вмісту кисню, нові критерії намагаються описати стан видів і структуру та функцію екосистем в цілому.
Слід вивчити механізми як поглинання із водойми забруднювачів водними організмами, так і біоакумуляції, яка відбувається у цих ор ганізмах та організмі людини завдяки їх здатності мігрувати харчовими ланцюгами. Треба мати певне уявлення про основні фізіологічні процеси, які відбуваються в організмі за участю води і розчинених у ній солей. Це сприятиме розумінню необхідності дотримання вимог до якості води. Адже ті самі компоненти хімічного складу води, що необхідні організму, можуть стати шкідливими токсичними речовинами, якщо перевищуватимуть ГДК.
Водогосподарські органи України при вирішенні питання оцінки якості питної води керуються до сьогодні нормативною базою колишнього Радянського Союзу з деякими змінами. Основними з них є: • ГОСТ 2761 84. Источники централизованного хозяйственно питьвого водоснабжения; • Сан. Пи. Н 4630 88. Санитарные правила и нормы охраны поверхностных вод от загрязнения; Правила охорони поверхневих вод (1991 р. ). Крім того, сьогодні діє Державний документ України – Державні санітарні правила і норми України “Питна вода, гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько питного водопостачання” від 23 грудня 1996 р.
Згідно з цими нормативами водним об’єктам, що використовуються як джерела централізованого або нецентралізованого господарсько побутового водопостачання, надається перша категорія водокористування. Відповідно до категорії водокористування встановлюються гігієнічні вимоги і нормативи складу і властивостей води водних об’єктів, які повинні бути забезпечені при їх використання для питного водопостачання.
Сучасний стан поверхневих вод
Запаси води на планеті загалом залишаються незмінними, проте в окремих регіонах внаслідок діяльності людини вони можуть зазнавати значних кількісних і якісних змін, що приводить до істотних порушень у природних процесах, негативно впливати на живу природу та людину. Тому водні ресурси потребують суворої охорони як в якісному, так і в кількісному аспектах. Її наявність і способи використання нерідко визначають долі народів і країн. Особливої гостроти набуває ця проблема на сучасному етапі, оскільки лише невелика частина загальних запасів води – це прісна, придатна для використання в народному господарстві. Саме прісні, зокрема поверхневі води, зазнають найбільшого антропогенного впливу Солона вода 97% Прісна вода 3%
Поверхневі води — води суходолу, що постійно або тимчасово пе ребувають на земній поверхні у формі різних водних об'єктів у рід кому (водотоки, водойми) і твердому (льодовики, сніговий покрив) станах
Різке погіршення якості води розпочалося після активного втручання людини в природний гідрологічний цикл, яке проявилося у регулюванні річкового стоку шляхом створення гігантських водосховищ. Акумуляція величезних об’ємів води, уповільнення водообміну в десятки разів та антропогенне надходження забруднюючих речовин порушили біологічну рівновагу у водних об’єктах, призвели до катастрофічних наслідків для якості води.
Значною мірою забрудненню природних вод сприяла урбанізація. Розвиток людської цивілізації супроводжувався концентрацією насе лення у містах. З початком розвитку промисловості цей процес роз вивався в геометричній прогресії та став частково неконтрольованим. Це породило великі проблеми для навколишнього середовища, ви кликані великою концентрацією населення, промислових об'єктів, міської інфраструктури. а – процеси б – забруднення (речовини)
До XX століття переважна більшість населення навіть економічно розвинутих країн проживала у сільській місцевості. Стрімкі темпи урбанізації стали характерними лише з початком XX століття. За да ними ООН за період 1920 1960 pp. міське населення Землі зросло майже втричі, а з 2000 р. половина населення світу вже живе в міс тах. Міста займають 0, 3 % території планети і в них зосереджено 40% усього населення та промислові підприємства. Концентрація великої кількості населення та промислових під приємств з їх інфраструктурою на урбанізованих територіях створює значну загрозу для природних вод.
Основною причиною забруднення природних вод в урбанізованих районах є скиди у водойми та водотоки неочищених або недостатньо очищених стічних вод, тобто вод, які відводяться після їх викорис тання в побутовій та виробничій діяльності людини. Підраховано, наприклад, що при використанні містом 600 тис. м 3 чистої води на день воно повертає в навколишнє середовище біля 500 тис. м 3 стіч них вод.
Побутові стічні води утворюються після миття продуктів та посу ду, прання, купання, а також в результаті фізіологічних відправлень людини (фекальні води) тощо. Господарсько побутові води різних міст мають приблизно одна ковий склад, хоча і відрізняються за концентраціями деяких розчи нених речовин. Вважається, що в стічних водах великих міст кіль кість завислих та розчинених речовин на одного жителя залишається досить постійною 100 г на добу.
На урбанізованих територіях розміщено багато промислових під приємств, які теж скидають свої стічні води в річки та водосховища. Вони завдають великої шкоди природним водам, оскільки концент рація забруднюючих речовин у них дуже висока. Найбільш небезпе чні стічні води хімічної, гірничої, металургійної, нафтопереробної, вугільної, целюлозно паперової промисловості.
Дуже швидко прогрес у сільському господарстві обернувся дегра дацією навколишнього середовища, тих його компонентів, які були використані для виробництва продукції або межували з місцями кон центрації сільськогосподарського виробництва. Виявилося, що негативний вплив сільськогосподарської діяльнос ті на навколишнє середовище, в тому числі на водні ресурси, такий же масштабний та різнонаправлений, як і вплив інших антропоген них факторів.
За даними Малін Фалкенмарк, відомої шведської вченої гідролога, стан дефіциту води настає при зниженні величини споживання до 1700 м 3 на душу населення на рік, а при 1000 м 3 настає гострий дефіцит води, при якому подальший розвиток будь якої діяльності, а також нормальне людське життя стає просто неможливим. Вже тепер у багатьох країнах світу спостерігається гострий дефі цит води, а ще більше країн наближаються до цієї ситуації Вже сьогодні в країнах, що розвиваються, кожен третій житель страждає від нестачі питної води і відсутності належних санітарних умов, без яких неможливе нормальне життя. У цих країнах приблизно 80% усіх хвороб та одна третина смертних випадків викликані споживанням забрудненої питної води.
В Україні еколого економічна ситуація на водних об’єктах характеризується як кризова. Криза спричинена диспропорцією між загальнодержавними і регіональними структурами, невідповідністю природно ресурсного та соціально економічних потенціалів окремих регіонів і країн в цілому, зростаючої технічної і технологічної відсталості і, як результат, прогресуючого виснаження водних ресурсів. Водні об’єкти значно забруднюються скиданням стічних вод і промпідприємств (40% усіх скидань не відповідають вимогам), шахтних і рудничних вод та гнойових відходів тваринницьких комплексів, інфільтраційними водами накопичувачів промислових відходів (50 накопичувачів обсягом 3, 7 млн. м 3 і 100 фільтрації потужністю 270 тис. м 3/добу) та міських звалищ, унаслідок дифузного забруднення (стік з водозборів). І значний впливу цьому сільського господарства Все це негативно впливає на еколого агромеліоративний стан земель і якість рослинної продукції, потребує значних витрат для додаткової меліорації води і земель.
Внаслідок антропогенного впливу відбувається трансформація природного середовища із зміною її якісних властивостей. В результаті діяльності людей гідросфера змінюється: кількісно (зменшення кількості води, придатної для використання) та якісно (забруднення). Серед забруднень розрізняють фізичне, хімічне, біологічне й теплове.
Одним з найбільш шкідливих проявів антропогенного впливу на водні екосистеми та гідросферу в цілому є хімічне забруднення, яке може призводити до отруєння водного середовища та його живого населення. Серед хімічних речовин, що надходять у водойми із стічними водами та атмосферними опадами, більша частина отруйна для гідробіонтів. Речовини, які проявляють таку дію, нази вають токсикантами, а сам процес надходження отруйних речовин у водні об'єкти — токсифікацією. Токсичні речовини бувають природного походження і такі, що синтезовані людиною. Останні мають назву ксенобіотики.
Значна частина токсикантів адсорбується завислими речовинами і під впливом гравітаційних сил осідає на дно, де накопичується (адсорбується) в донних відкладах, особливо в мулі, включається в кругообіг речовин дна або ж мігрує в глибинні шари донних відкладів, де підлягає діа генетичним перетворенням. У такому середовищі перебіг біологічних процесів відбувається за новими закономірностями життя, розмноження і розвитку гідробіонтів. Істотно змінюються процеси формування і динаміка популяцій та структура гідробіоценозів. Стічні води промислових підприємств, як правило, містять цілий комплекс токсикантів різної хімічної природи.
– хімічні сполуки, які впливають на пригнічення розвитку певної групи рослин або інших шкідливих організмів, не завдаючи особливої шкоди корисним культурам.
Скачать презентацию Водні системи складаються із біогенних популяцій продуцентів консументів
Презентация12.pptx