TEMA_3.ppt
- Количество слайдов: 27
Внутрішнє середовище організації. 1. Сутність поняття “ організація ” - 2. 2. Внутрішнє середовище організації 12. 3. Методи дослідження внутрішнього середовища організації – 13. 4. Моделі еволюції організаційних утворень - 16. 1
1. Сутність поняття “організація”. § Організація – у соціальному сенсі, визначається як різновид соціальних систем, об’єднання людей, які спільно досягають певної загальної мети та взаємодіють на підґрунті певних принципів. 2
§ Організація = Процес (організація – це процес, шляхом якого утворюється і зберігається структура системи) § Організація = Соціум (організація – це сукупність індивідів, яка реально існує, емпірично фіксується, має спільні цілі, характеризується відносною цілісністю і є самостійним суб’єктом соціальної дії та поведінки) 3
§ Організація = Система (організація – це сукупність, система взаємовідносин, видів діяльності, прав, обов’язків, ролей, які формуються у процесі сумісної праці; організація розглядається як система з об’єктованою структурою) 4
§ Організація – це: § Систематизоване, свідоме об’єднання людей з метою досягнення визначених цілей § Група осіб, які взаємодіють між собою для досягнення визначених цілей за допомогою матеріальних, правових, економічних та інших умов § Група людей, діяльність яких свідомо координується для досягнення спільних цілей 5
§ Соціальне утворення (група людей) з певними межами, що функціонує на відносно постійних засадах і свідомо координує свою діяльність для досягнення спільної мети § Сукупність людей і груп, поєднаних для досягнення певної мети, вирішення того чи іншого завдання на основі визначених правил, процедур, розподілу прав і обов’язків 6
Класифікаційна ознака Мета діяльності Реакція на зміни середовища Зв’язки між підрозділами Ставлення до зовнішнього середовища Типи організацій Комерційні, некомерційні Механістичні (бюрократичні), адаптивні, інноваційні Традиційні, дивізіональні, матричні, сітьові (мережеві) Вороже, дружнє 7
Взаємовідносини з людиною Організаційноправова форма і форма власності Корпоративні, індивідуалістичні. Індивідуальні, приватні, колективні, кооперативні, акціонерні, суспільні, релігійні, державні (загальнодержавні та комунальні), орендні, інші Функціонально- Промислові, будівельні, сільськогосподарські, транспортні, галузева торгівельні, виробничо-торгівельні, торгівельно-посередницькі, інноваційно-посередницькі, банківські, лізингові, факторингові, страхові, інжинірингові, 8 консалтингові, інші.
Належність капіталу Національні, іноземні, змішані та контроль за ним (спільні підприємства). Сфера діяльності та ступінь підпорядкування Національні, міжнародні, головні, дочірні, відділення, філії, представництва. Масштаби розвитку бізнесу Дрібні, малі, середні, великі. Нові типи Едхократичні, багатомірні (рес. , рез. , рин. ), партисипативні, підприємницькі (ріст, можливості, індивід. ) орієнтовані на ринок. 9
§ Загальні характеристики організації: § Наявність спільних цілей § Спільна діяльність людей § Розподіл праці § Наявність підрозділів, що вирішують конкретні завдання 10
§ Ієрархія влади § Необхідність координування (управління) § Формалізація правил, процедур і контролю § Взаємодія із зовнішнім середовищем і залежність від нього § Організаційна культура; імідж 11
2. Внутрішнє середовище організації Капітал Організац. Техно логії Техн. -технол. підсист. О. У. культура Місія (цілі) Струк тура Люди Соціальн. підсист. С. У. 12
3. Методи дослідження внутрішнього середовища організації § Аналітичні методи – різноманітне відпрацювання статистичних відомостей § Експертні методи – діагностування ґрунтується на узагальненні відомостей експертами § Лінійне програмування – за допомогою математичного інструментарію визначається найкраща комбінація ресурсів та дій, які необхідні для досягнення оптимального результату (trend) 13
§ Динамічне програмування – розрахунковий метод вирішення проблем управління: проблема (задача) з nзмінними вирішується як процес прийняття рішень з багатьма кроками § Діагностування (експрес-діагностика, ґрунтовна діагностика) § Експрес-діагностика – використовуються показники на підставі публічної (звичайної) звітності 14
§ Ґрунтовна діагностика – показники: § § § Стан ліквідності Структура капіталу Оборотність засобів Рентабельність Більш об'єктивно – за допомогою балансових моделей, тобто розрахунок агрегатів § Внутрішній моніторинг (моментні спостереження, постійні спостереження). 15
4. Моделі еволюції організаційних утворень. Керівник організації Лінійний керівник підрозділу 1 В В 2 и Лінійний керівник підрозділу 2 В 3 к о В 1 н а В 2 в В 3 ц Лінійна структура управління і 16
Керівник організації Функціональний керівник підрозділу 2 Функціональний керівник підрозділу 1 В В 2 и В 3 к о В 4 н а В 5 в В 6 ц Функціональна структура управління і 17
Традиційні (бюрократичні) ОСУ: § Добре зарекомендували себе у стабільних, незмінних умовах § Проблеми і завдання, з якими стикається організація, розподіляються на значну кількість дрібних завдань, що доручаються для виконання окремим підрозділам, фахівцям § Кожний підрозділ вирішує своє завдання уособлено від завдань організації загалом 18
§ Права і обов’язки кожного фахівця ретельно, жорстко визначені і не змінюються § Тільки вище керівництво визначає, наскільки завдання, які вирішуються підрозділами, відповідають цілям організації § Зв’язки між підрозділами, що належать до одного рівня організаційної структури, здійснюються через вище керівництво § Заохочуються дотримання правил та виконавча дисципліна 19
Керівник організації Підсистема виробництва Підсистема фінансів Відділення 1 Підсистема маркетингу Відділення 2 Підсистема персоналу Відділення 3 Дивізіональна структура управління 20
К Кп 1 Лк 2 Фк 1 Фк 2 Кп n Матрична структура (двомірна) 21
Адаптивні ОСУ: § Більш пристосовані до роботи в нестабільних умовах, коли проблеми, які виникають, і необхідні дії неможливо розкласти на елементи і розподілити між окремими фахівцями § Працівники повинні вирішувати власні завдання, виходячи із загального стану фірми 22
§ Значна частина обов’язків фахівців постійно переглядається у зв’язку із зміною умов § Працівники взаємодіють як по горизонталі, так і по вертикалі, система не забороняє діяти, обминаючи ієрархічні ступені управління § Заохочуються ініціатива, творчий підхід до справи 23
Споживачі Підприємницькі осередки Консультанти Ресурси Ринки Вище керівництво Структура підприємницької організації 24
§ Підприємницька організація – це перевернена піраміда, в основі якої керівництво цієї організації. Керівництво не тільки змінює своє місце, але й змінює свої функції. Його головним обов’язком є всіляка підтримка осередків. § Наступний рівень включає три блоки. Перший — це ресурси організації. Він забезпечує ресурсами осередки. Другий блок — це підрозділи, що визначають ринки для бізнесу й передають їхній розвиток осередкам. Третій блок складається з консультантів, що допомагають своїм досвідом та інтуїцією робити бізнес. § На вершині переверненої піраміди розташовані бізнесосередки, які спрямовані на певний ринок, де вони займаються пошуком і реалізацією можливостей. Вони є невеликими автономними групами працівників, об’єднаних за критерієм бізнесу, що вони роблять. За статусом вони можуть бути центрами прибутку або навіть самостійних фірм або компаніями. Така структурна побудова підприємницької організації «повертає її обличчям» до споживача й дозволяє вчасно й гнучко реагувати на зміну його вимог. 25
§ Особливості: § принципово змінюються функції керівництва, воно підтримує зусилля підприємницьких осередків; § осередки (автономні робітники, групи — центри прибутку, різні за статусом) самі вибирають вид бізнесу, цілі, способи, засоби діяльності, потреби ринку диктують їм форми діяльності; § консультанти допомагають їм своїм досвідом і інтуїцією робити бізнес; § ресурси організації знаходяться у розпорядженні підприємницьких осередків; § підрозділи, що розподіляють ринки й ресурси для підприємницьких осередків, координують діяльність останніх; § критичним фактором успіху в таких організаціях є люди, їхня кваліфікація. 26
§ Орієнтація на зростання і можливості. § Контроль за ресурсами має опосередкований характер (оренда, позика тощо). § Структура характеризується малою кількістю рівнів, гнучкістю й мережною побудовою. § Діяльність оцінюється на основі ефективності. § Мотивація підприємницької діяльності будується на пошуку можливостей і досягненні результату. § Індивідуальна ініціатива, а не координація. § Сконцентрований, цільовий розвиток заміняється розвитком у багатьох напрямках. § Індивідуальна компетентність важливіша за організаційну. 27