ВНУТРІШНІ ВОДИ ПІВДЕННОЇ АМЕРИКИ ОРІНОКО Підготувала вчитель географії

ВНУТРІШНІ ВОДИ ПІВДЕННОЇ АМЕРИКИ. ОРІНОКО Підготувала вчитель географії Макіївської ЗОШ І-ІІІ ступенів Личак С. В.

Назва річки Оріноко мовою індіанців племен тамануків означає «велика річка»

Оріноко протікає у Венесуелі та Колумбії, між прибережним ланцюгом Анд Венесуели на півночі, Анд Колумбії на заході та Гвіанським плоскогір’ям на півдні.

Оріноко бере початок біля гори Дельгадо-Чальбауд на західному схилі хребта Серра-Паріма, на висоті 1 047 м, в південній частині Гвіанського плоскогір'я.

Унікальна природа плоскогір’я послужила основою для створення уславленим письменником А. Конан Дойлем роману «Загублений світ» . На «загубленість» цього району вказує й те, що виток Оріноко був знайдений лише п’ятдесят років тому, тоді ж було визначено і точну довжину річки.

Довжина річки 2 410 км. У верхній течії вона прорізає кристалічні породи, буяє бистринами й порогами і тече на північний захід, ніби збирається безтурботно влити свої води в Тихий океан. Але незабаром її напрямок змінюється на північний, а потім майже на протилежний початковому.

Площа басейну Оріноко становить близько 1 млн. км²

Ширина річки в середній течії становить 1 -1, 5 км, місцями до 3 км. Ширина річкової долини в середній течії — 3 -10 км. Глибина річки в середній течії — 10 -20 метрів.

Живлення головним чином дощове.

Розливи річки в нижній течії сягають 10 -15 км та більше (до 22 км). В річному ході рівнів води добре виражений підйом в період із квітня по жовтень. В районі гирла річки Мета підйом води становить 8 -10 м, біля міста Сьюдад-Болівар — 10 -15 м, за іншими джерелами до 100 м.

За 200 км від океану починається дельта площею близько 18 тис. км 2. Тут річка розділяється на 36 рукавів, найзначніший з яких південний – Бока – Гранде – має ширину близько 20 км. Великі простори дельти заболочені й укриті мангровими заростями.

Пересічні витрати води на початку дельти становлять приблизно 29 тис. м³/с. При сильних паводках витрати становлять 50 -55 тис. м³/с та більше, а в межень (з листопада по березень) — знижуються до 5 -7 тис. м³/с.

Річний стік води становить 915 км³. Твердий стік річки за рік в середньому становить 45 млн. т.

Притоки: Вентуарі, Ґуавьяре, Вічада, Томо, Мета, Араука, Апуре, Каура, Кароні

Біфуркація річки Для системи річки Оріноко характерне таке явище, як біфуркація річки, яке досить рідкісне у світі. Воно заключає в себе поєднання річкових басейнів. У верхній течії Оріноко, зліва від річки відділяється протока, яка несе свої води до річки Ріу-Неґру, лівої притоки Амазонки. Ця протока називається Касік'яре. Через цю річку до системи Амазонки щорічно скидається 1/3 усіх вод Оріноко у її верхній течії.

Річка відома своїми Амазонським дельфіном та Орінокським крокодилом, найрідкіснішим видом крокодилів. У водах річки водяться електричний вугор, риба-амфібія, піраньї, деякі види скатів, іноді зустрічається ламантин

Річки басейну мають значні гідроенергетичні ресурси. На річці Кароні створено каскад ГЕС.

1. Андрощук А. І. Південна Америка //Географія. – 2005. № 3(31). – с. 14. 2. Географія. Практичний довідник / Шматько О. Є. , Байназаров А. М. , Яковчук О. В. , Височин М. Ю. –Х. : ФОП Співак Т. К. , 2009. – 426 с. 3. http: // uk. wikipedia. org/wiki/