ВИЗНАЧЕННЯ ВЛАСНОГО ТИПУ ТЕМПЕРАМЕНТУ. ОСОБЛИВОСТІ РОБОТИ З УЧНЯМИ РІЗНИХ ТИПІВ ТЕМПЕРАМЕНТУ. (Практичне заняття)
Мета: закріпити знання студентів про темперамент, його типи та властивості; проаналізувати погляди відомих науковців на класифікацію типів темпераменту; навчити розрізняти типи темпераменту за поведінковими проявами особистості, проводити самодіагностику типу темпераменту; розвивати навички роботи із діагностичним матеріалом; виховувати інтерес до самопізнання, прагнення до самовдосконалення, педагогічну спостережливість.
ХІД ЗАНЯТТЯ I. III. Організаційний момент Оголошення теми і мети заняття. Мотивація навчальної діяльності. Обговорення теоретичних положень теми: 1. 2. 3. 4. 5. 6. Поняття про темперамент. Теорії розвитку темпераменту. Психологічна характеристика типів темпераменту. Властивості темпераменту. Роль темпераменту в праці та навчанні. Темперамент та проблеми виховання. IV. V. VI. Практична робота. Домашнє завдання. Підсумок заняття.
«Закономірне співвіднесення стійких особливостей індивіда, які характеризують різні сторони динаміки психічної діяльності» (В. А. Крутецький) «Індивідуальна своєрідна, природно обумовлена сукупність динамічних проявів психіки» (Н. С. Лейтес) Темперамент «Це «якість особистості, яка сформована на особистому досвіді людини на основі генетично обумовленого типу її нервової системи і в значній мірі визначає стиль її діяльності» (К. К. Платонов) «Це динамічна характеристика психічної діяльності індивіда» (СЛ. Рубінштейн ) «Темперамент це сама загальна характеристика кожної окремої людини, сама основна характеристика її нервової системи, яка наносить той чи інший відбиток на всю діяльність, кожного окремого індивіда» (И. П. Павлов)
Теорії темпераменту Гуморальні Приналежність людини визначеному типу темпераменту обумовлена відносними перевагами в организмі однієї із чотирох рідин: крові, слизу, жовчі, чорної жовчі (Гіппократ та ін. ) Конституційні Взаємозв’язок властивоcтей — параметрів — психологічних механізмів із будовою і функціонуванням організму (Э. Кречмер, Э. Шелдон и др. ) Фізіологічні Розглядається залежність темпераменту від типу нервової системи (І. П. Павлов, Б. М. Теплов, В. Д. Небиліцин та ін. )
Гуморальна теорія Основополажником вчення про темперамент вважається древньогрецький лікар Гіппократ (близько 460 -377 рр. до н. е. ). Він стверджував, що люди розрізняються співвідношенням чотирьох основних «соків організму» — крові, флегми, жовтої жовчі і чорної жовчі. 1. сангвінік (лат. sanguis — кров), 2. флегматик (герч. phlegma — слиз, мокрота), 3. холерик (греч. chole — жовч), 4. меланхолік (греч. melas chole — чорна жовч).
Конституційна теорія Типологія, запропонована Е. Кречмером. Головна його ідея полягає в тому, що люди з визначеним типом будови тіла мають визначені психологічні особливості. Він провів велику кількість вимірів частин тіла людини, що дозволило виділити чотири конституційних типи: лептосоматик, пікнік, атлетик, диспластик.
1. Лептосоматик характеризується тендітною тілобудовою, високим зростом, плоскою грудной кліткой, вузькими плечима, довгими и худими нижніми кінцівками. 2. Пікнік — людина з яскраво вираженою жировою тканиною, надмірно повна, характеризується малим або середнім зростом, розплесканим тулубом з великим животом і круглою головою на короткій шиї. 3. Атлетик — людина із розвинутою мускулатурою, крепкою тілобудовою, характерний високий або середній зріст, широкі плечі, вузькі бедра. 4. Диспластик — людина з неправильною будовою тіла. Індивіди цього типу характеризуються різними деформаціями тілобудови (занадто високого зросту, непропорційна тілобудова). З названими типами будови тіла Кречмер співвідносив три виділених ним типи темпераменту, які він називав: шизотимік, іксотимік і циклотимік. Шизотимік має астенічну тілобудову, він замкнений, швидко піддається зміні настрою, впертий, не схильний до зміни поглядів, з проблемами адаптується в оточенні. На відміну від нього іксотимік володіє атлетичною тілобудовою. Це спокійна людина із стриманими жестами і мімікою, з невисокою пластичністтю мислення. Пікнічну тілобудову має циклотимік, його емоції коливаються між радістю і печаллю, він легко контактує з людьми і має реалістичні погляди. Теорія Кречмера отримала найбільшу популярність в Європі.
Фізіологічна теорія Згідно з вченням І. П. Павлова, індивідуальні особливості поведінки, динаміка протікання психічної діяльності залежать від індивідуальних розбіжностей в діяльності нервової системи. Основою індивідуальних розбіжностей в нервовій діяльності є прояв і співвіднесення властивостей двох основних нервових процесів – збудження і гальмування. Були встановленні три властивості процесів збудження і гальмування: 1) сила процесів збудження і гальмування; 2) врівноваженість процесів збудження і гальмування; 3) рухомість (зміна) процесів збудження і гальмування
Комбінації вказаних властивостей нервових процесів збудження і гальмування були покладені в основу визначення типу вищої нервової діяльності. В залежності від поєднання сили, рухомості й врівноваженості процесів збудження і гальмування розрізняють чотири основних типи вищої нервової діяльності. Слабкий тип. Представники слабкого типу нервової системи не можуть витримувати сильні, довготривалі і концентровані подразники. Слабкими виявляються процеси збудження і гальмування. При дії сильних подразників затримується вироблення умовних рефлексів. Поряд з цим визначається висока чутливість, тобто низький поріг дії подразників. Сильний неурівноважений тип. Відрізняється сильною нервовою системою, він характеризується неурівноваженісттю основних нервових процесів – перевагою процесів збудження над процесами гальмування. Сильний уравноважений рухомий тип. Процеси гальмування і збудження сильні і врівноважені, але швидкість, рухомість їх, швидка змінюваність нервових процесів, призводить до відносної нестійкості нервових зв’язків. Сильний уравноважений інертний тип. Сильні уравноважіні нервові процеси відрізняються малою рухливістю. Представники цього типу ззовні завжди спокійні.
ТИПИ ТЕМПЕРАМЕНТУ
Сангвінічний тип темпераменту характеризується високою лабільністю. Умовні рефлекси (як позитивні, так і гальмівні) утворюються легко і вирізняються точністю та міцністю. Сангвініки можуть легко збуджуватись, а також легко гальмувати свої бажання. Діяльність сангвініка характеризується продуктивністю, коли йому цікаво, коли він знаходить щось нове для себе. Якщо стає нецікаво, він починає нудьгувати і залишає розпочату справу, не доводячи її до кінця. Сангвінік дуже рухливий, легко пристосовується до нових умов життя, швидко знаходить контакт у стосунках з людьми, вирізняється товариськістю, вільно та розкуто почуває себе в новому оточенні.
Холеричний тип Холерик характеризується підвищеною збудливістю та емоційною реактивністю. Він буває нетерплячим, запальним та різким у стосунках, прямолінійним. Його вольові дії дуже поривчасті, якщо йому цікаво, він здатний до високої концентрації уваги, але виявляє недостатню здатність до переключення уваги. Холерик любить бути в центрі уваги, але в спілкуванні нелагідний, любить, щоб усе було, як він того хоче, непоступливий. Має організаторські здібності. У нього жива міміка, виразна жестикуляція, часто швидкий темп мовлення.
Флегматичний тип Флегматик - спокійний, завжди врівноважений, наполегливий і завзятий трудівник життя. Його реакції оптимально пристосовані до сили умовних подразників, а тому флегматики адекватно реагують на впливи зовнішнього середовища: якщо слабкі подразники, то й реакція слабка, якщо сильні - то сильна. Флегматики точно дотримуються виробленого розпорядку життя, і тому ніщо не може відвернути їх від основної праці. Вони працюють зосереджено, наполегливо, вирізняються посидючістю, стійкістю уваги. Але переключення уваги в них дещо уповільнене. Почуття у флегматиків виникають повільніше, ніж у сангвініків та холериків, але характеризуються силою, тривалістю і водночас стриманістю у зовнішніх проявах, слабкою експресивністю.
Меланхолічний тип Меланхолічному типові темпераменту властива слабкість як збудливого, так і гальмівного процесів. Тому умовні рефлекси в меланхоліків нестійкі і від зміни оточення легко гальмуються. Меланхолік дуже вразлива людина, схильна до астенічних емоцій. Почуття його вирізняються повільністю перебігу, стійкістю та слабкою експресивністю. Це люди з чутливою натурою. Меланхоліку потрібне спокійне, звичайне оточення, де він може успішно працювати і впорається з будьякими завданнями.
ВЛАСТИВОСТІ ТЕМПЕРАМЕНТУ: • СЕНСИТИВНІСТЬ • РЕАКТИВНІСТЬ • ПЛАСТИЧНІСТЬ • РИГІДНІСТЬ • РЕЗИСТЕНТНІСТЬ • ЕКСТРАВЕРТОВАНІСТЬ • ІНТРОВЕРТОВАНІСТЬ
• Сенситивність - міра чутливості до явищ дійсності, що мають стосунок до особистості. Незадоволення потреб, конфлікти, соціальні події в одних людей спричинюють яскраві реакції, страждання, а другі ставляться до них спокійно, байдуже. • Реактивність - це особливість реагування особистості на різноманітні подразники, що впливає на темп, силу та форму відповіді, а найяскравіше – на емоційну вразливість, і відбивається на ставленні особистості до навколишньої дійсності та до самої себе. Бурхливі реагування на успіх або невдачі в будь-якій діяльності позначаються на різних особливостях темпераменту. • Пластичність виявляється в здатності швидко пристосовуватися до обставин, що постійно змінюються. Певні сторони психічної діяльності перебудовуються або компенсуються завдяки пластичності вищої нервової діяльності. Слабкість, неврівноваженість або недостатня рухливість типу нервової системи за належних умов життя та виховання набувають позитивних якостей. • Ригідність - особливість, протилежна пластичності, це складність або нездатність перебудовуватися при виконанні завдань, якщо цього вимагають обставини. У пізнавальній діяльності ригідність виявляється в повільній зміні уявлень при зміні умов життя, діяльності; в емоційному житті — в загальмованості, млявості, нерухливості почуттів; у поведінці в негнучкості, інертності мотивів поведінки та морально-етичних вчинків за всієї очевидності їх недоцільності.
• Резистентність - міра здатності чинити опір негативним або несприятливим обставинам. Досить яскраво ця особливість виявляється в умовах стресу, при значній напруженості в діяльності. Одні люди здатні чинити опір найскладнішим умовам діяльності або обставинам, що несподівано склалися (аварії, конфлікти, асоціальна бравада), а другі розгублюються, легко відступають, не здатні продовжувати роботу, хоча за звичайних умов з ними цього не трапляється, незважаючи на втому, на важкі умови праці. • Екстравертованість та інтровертованість. Спрямованість реакцій та діяльності особистості назовні, на інших - це екстравертованість, а на самого себе, на свої внутрішні стани, переживання, уявлення - інтровертованість. Вважають, що екстраверсія та інтроверсія як властивості темпераменту - це вияви динамічних, а не змістовних сторін особистості. Екстравертованим типам властива сила і рухливість нервових процесів і у зв'язку з цим імпульсивність, гнучкість поведінки, ініціативність. У інтровертованого типу переважають слабкість та інертність нервових процесів, замкнутість, схильність до самоаналізу, тому вони мають проблеми щодо соціальної адаптації.
РОЛЬ ТЕМПЕРАМЕНТУ В ПРАЦІ ТА НАВЧАННІ Залежно від змісту та умов діяльності сила, врівноваженість і рухливість нервової системи (темпераменту) людини виявляються по-різному, відіграють позитивну або негативну роль. Коли необхідна значна працездатність, витривалість, краще виявляє себе сильний тип нервової системи, а де потрібно виявити співчутливість, лагідність, там краще впорається слабкий тип нервової системи.
Неврівноваженість холерика йому шкодить, коли потрібні витриманість, терплячість. Надмірно повільний темп рухів, повільне, монотонне мовлення флегматика не сприяє успіху діяльності, яка вимагає значної рухливості, швидкості впливу на інших. Слабкість збудливості та загальмовані дії, властиві меланхоліку, призводять до боязкості, нерішучості, порушують контактність з іншими. Схильність сангвініка захоплюватися новим, його нудьгування впродовж одноманітної, хоча й важливої діяльності зменшує активність діяльності, постійно спричиняє потяг до нового, модного.
ВИЗНАЧТЕ ТИП ТЕМПЕРАМЕНТУ ВІДОМОГО МУЛЬТИПЛІКАЦІЙНОГО ГЕРОЯ
Визначте тип темпераменту особистості за поведінковими ситуативними проявами
1. Визначте, який тип нервової системи відповідає першій, другій, третій і четвертій групі досліджуваних. 2. Чим характеризується кожен з цих типів ? Досліджувалися особливості пам'яті учнів ІХ-Х класів. У першій серії дослідів їм показували впродовж трьох секунд листок дерева, який потім потрібно було розпізнати серед десяти пропонованих листків. У другій серії дослідів упродовж десяти секунд показували весь набір листків, з яких потрібно було один запам'ятати так, щоб за складеним потім повним і точним описом інша людина могла розпізнати цей листок серед інших листків. Досліди показали, що одні добре розпізнавали, але погано описували показуваний матеріал; інші, навпаки, погано розпізнавали і добре описували; треті добре описували і добре розпізнавали; четверті робили і те, й інше однаково погано.
ДЯКУЄМО ЗА УВАГУ!
Скачать презентацию ВИЗНАЧЕННЯ ВЛАСНОГО ТИПУ ТЕМПЕРАМЕНТУ ОСОБЛИВОСТІ РОБОТИ З УЧНЯМИ
Копия temperament.ppt