Виховна година Хуторної Наталії Кам янець-Подільська фортеця До

Виховна година Хуторної Наталії

Кам’янець-Подільська фортеця До складу Кам’янецької фортеці входять одинадцять башт, кожна з яких має свою назву й історію. Так, найвища башта названа Папською тому, що була збудована на кошти, надіслані Папою Римським Юлієм II. Ще її називають Кармелюковою, бо в ній тричі був ув’язнений український народний герой Устим Кармелюк. У Чорній (кутовій) башті знаходиться криниця завглибшки 40 м і діаметром 5 м, видовбана у скелі. У підземеллях Замкового комплексу відкрито експозиції, що відтворюють сторінки його історії. У західному бастіоні реконструйовано панораму оборони замку 1672 р. під частурецької навали. У східному бастіоні розміщено експозицію, присвячену історії легкої метальної зброї на Поділлі, де відвідувач може вистрілити з арбалета, відчувши себе середньовічним воїном. До нашого часу збереглася система ходів і казематів.

Київська фортеця - історико-архітектурна пам'ятка, що знаходиться на території Головного військового клінічного госпіталю м. Києва. Музей створено в 1927 році, він є єдиною в Україні пам'яткою фортифікаційної споруди XVIII–XIX ст. та однією з найбільших у світі кам'яноземляною фортецею, яка збереглася до наших днів. Величезні земляні укріплення, кам'яні башти і капоніри є об'єктами екскурсійного показу. Частина з них музеєфікована. Київська фортеця є комплексом оборонних споруд Києва, який формувався протягом 15 -ти століть. До складу Київської фортеці входять Києво-Печерська лавра, територія національного музею історії Великої Вітчизняної війни 1941– 1945 року, завод «Арсенал» і багато інших об'єктів: валів та оборонних мурів Києва.

Аккерманська (Білгород. Дністровська) фортеця Аккерманська фортеця – одна з наймогутніших та найцікавіших фортець Півдня. ЇЇ прекрасно збережені мури, що височіють над темними водами лиману, і нині вражають своєю величчю та неприступністю…Фортеця стоїть на скелястому березі Дністровського лиману на місці Тіри - давньогрецького поліса V – IV ст. до н. е. Укріплення, що формувалося протягом XIV – XV ст, належить до баштовостінового типу. Воно складається з чотирьох частин: цитаделі або генуезького замку північного (гарнізонного), південного і портового дворів. Найбільш давньою є цитадель, споруджена в другій половині XIII - першій половині XIV ст. , імовірно, генуезцями. У плані це чотирикутник з чотирма наріжними круглими баштами.

Хотинська фортеця – свідок численних війн та баталій. Протягом століть вона була центром розвитку ремесел і торгівлі, культури та економіки. Ця середньовічна красуня може багато розповісти тому, хто побажає висл. Розташований на основних транспортних магістралях, Хотин завжди привертав увагу завойовників. З метою захисту від них була споруджена фортеця, яка пережила століття і бачила під своїми мурами полчища воїнів Османської імперії, повстанців Мухи, народних месників Дитинки, вояків Дмитра Вишневецького (Байди), Петра Дорошенка. Під час Визвольної війни українського народу проти польської шляхти у Хотин двічі вступали війська Богдана Хмельницького. Відома Хотинська фортеця і подіями Хотинської війни, яка проходила під стінами фортеці у вересні – на початку жовтня 1621 р. Ця війна прославила запорозьких козаків та їхнього гетьмана Петра Конашевича. Сагайдачного і стала переломним моментом в історії Османської імперії. Перемога під Хотином врятувала Західну Європу від вторгнення яничар, справила сильне враження на всі народи і набула відголосу у світовій літературі. ухати її. . .

Чигиринська фортеця – Резиденція Хмельницького В першу чергу Чигирин, як перша столиця козацької держави, унікальний своєю історією, яка сягає дуже давніх часів. Давня гетьманська резиденція містилася не в замку, який увінчував Кам'яну гору, що панувала над Чигирином, а була на території міста, під горою і під захистом цього замку. З історичних джерел відомо, що цей двір правив за резиденцію і наступним гетьманам – І. Виговському, Ю. Хмельницькому, П. Тетері та П. Дорошенку.

Асканія-Нова (біосферний заповідник, Херсонщина) У густому травостої мешкають не менше 1155 видів членистоногих, 7 видів земноводних і плазунів, 18 видів ссавців, в різні пори року зустрічається більше 270 видів птахів, з яких 107 видів залишаються на гніздування. Великий Чапельський під (4 х6 км) унікальна депресія, для якої характерно періодичне заповнення талою водою. В найглибшій частині зростають гідрофіти, у тому числі найрідкісніший вид в Україні - зіркоплідник частуховидний. На цій ділянці найвищий показник видової насиченості квіткових - 368 видів. Флора поду налічує також значну кількість ендеміків - 53 види, з них 7 зустрічаються лише тут, а 8 видів занесені до “Червоної книги України”.

Природний заповідник «Горгани» — природний заповідник, заснований в 1996 році. Заповідник розташований в південнозахідній частині Івано-Франківської області у районі Довбушанських Горган. Його площа становить 5344 га. Він створений для збереження реліктової сосни кедрової європейської (Pinus cembra). Територія заповідника має типові для району Горган геоморфологічну будову, структуру рослинного покриву і тваринного світу, тому заповідник становить велику цінність для збереження, відтворення і вивчення біорізноманіття району та Українських Карпат загалом.

Дніпровсько-Орільский природний заповідник Дніпровсько-Орільський заповідник — природний заповідник у долині Дніпра і плавнів Протовчі. Створений в 1990 році на базі загальнозоологічного та орнітологічного заказників «Таромський уступ» та «Обухівські плавні» . Площа 3 766 гектарів. Дніпровсько-Орільський заповідник – це плавневі ліси, гаї, луки, ділянки автохтонної рослинності. В ньому росте 9 рослин занесених у Червону книгу України і 50 рідких для Дніпропетровщини видів. Фауна налічує 31 вид ссавців, серед яких - лось, косуля, олень, дикий кабан, заєць, ондатра, єнотоподібний собака, бобер, куниця, горностай, борсук. Птахів - 184 види (станом на 2006 рік), риб — понад 30 видів.

Природний заповідник «Єланецький степ» Заповідник «Єланецький степ» — один з наймолодших українських заповідників, перший і поки що єдиний степовий заповідник у Правобережній Україні. Створений у 1996 році з метою охорони найбільшої у Північно-Західному Причорномор’ї ділянки цілинного степу. Розташований у Єланецькому та частково в Новоодеському районах Миколаївської області й займає площу трохи більше 1, 5 тисячі гектарів. Метою існування є збереження та відновлення типчаково-ковилового степу. Також у природному заповіднику є чудовий зоопарк, де у напіввільних умовах утримуються американські бізони, кулани, плямисті олені, європейські лані, байбаки.

Ялтинський гірськолісовий природний заповідник Ялтинський гірсько-лісовий заповідник -природоохоронна територія в Автономній Республіці Крим. Заповідник створений у 1973 році. Тут охороняються високоствольні соснові, букові та дубові ліси, іноді з вічнозеленим середземноморським підліском. Флора заповідника нараховує 1356 видів рослин, у тому числі 115 ендеміків. Фауна представлена: v 37 видами савців, v 113 видами птахів, v 11 видами плазунів, v 4 видами земноводних.

Національний природний парк Вижницький Якщо б Господь Бог вирішив провести свою відпустку на Землі, то неодмінно вибрав би для цього Буковину”. Ця говірка австрійської доби Буковини правдоподібно підкреслює неповторні риси довкілля та історії нашого благословенного краю. Тут, на порівняно невеликій території сконцентровані всі принади й чари, якими так щедро обдарувала людину природа, – урвища Дністровського каньйону, смарагдові шати Хотинської та Чернівецької височин, сріблясті плеса бурхливих Пруту й Черемошу, таємничі підземелля велетенських печер, галасливі водоспади. А найкраща окраса краю – чарівні будьякої пори року Карпати з яскравим етнографічним колоритом Гуцульського ландшафту – м’які контури гір, смарагдово-сині хвилі смерекових лісів та полонин, чепурні будиночки.

Національний природний парк Гуцульщина НПП „Гуцульщина” – це поєднання унікальних природних комплексів та самобутньої культури жителів Покутсько -Буковинських Карпат. Парк славиться гірськими річками та потічками! Найбільшими із них є річки Лючка, Пістинська, Рибниця, Черемош, які є правими притоками р. Прут. При виході з гір річки утворюють перекати, плеса, водоспади. Місцеві жителі називають їх “гуками” через гуркіт і шум, які вони утворюють. На території парку знаходиться відома багатьом річка Черемош. Вона власне уособлює не лише Гуцульський край, але й усі Українські Карпати. Тут розташоване і чудове озеро Лебедине, біля якого дуже люблять відпочивати як місцеві жителі, так і приїжджі відвідувачі. У парку, як і дорогою до нього, можна помилуватися багатством лісів, різнобарвними квітучими полонинами та гірськими краєвидами.

Шацький національний природний парк Шацький НПП – це дивовижний куточок Полісся, який славиться своїми озерами та величними лісами! Парк знаходиться у Шацькому районі Волинської області. Саме тут ми знайомимося із дивовижною природою західного Полісся, а сама назва „шацьк” означає „гарне місце”. Дивують і зачаровують своєю красою соснові зеленомошники та чорничними, а також дубово-соснові та грабово-дубові ліси. Зустрічаються навіть таємничі ялинники. Саме у Шацькому національном парку збереглися природні лісові екосистеми. Інше багатство цієї землі – це озера. Тут знаходиться найбільше озеро України – славнозвісний Світязь. Не менш цікавими є озера Пулемецьке, Луки, Перемут, Люципер, Пісочне та інші! І, звичайно, у ШНПП можна посмакувати чорницями, назбирати грибів, покупатися у чистій кришталевій воді, а також провести цікаві природничі дослідження, і просто відпочити із друзями чи батьками, поринувши у світ Лісу та Озер.

Парк «Софіївка» в Умані аціональний дендрологічний парк «Софіївка» в Умані на Черкащині - перлина світового масштабу, яку вже давно потрібно внести до списку культурної спадщини ЮНЕСКО. По своїй красі, вишуканості, грандіозності та мальовничості «Софіївка» не поступається кращим зразкам садовопаркового мистецтва світу: Версальському палацовому парку, Потсдамському королівському парку Сан-Сусі, петергофським садам і паркам. На честь уманського парку навіть називають планети (планета під номером 2259 з 1985 року офіційно носить назву «Софіївка» ), йому присвячують твори (Станіслав Трембецький, поема «Zofiówka» ). Про нього є, що розповісти, і є, що подивитися. Щорічно побачити це диво паркобудівництва приїжджає близько півмільйона людей на рік.

Державний дендропарк "Олександрiя" В 1949 році парк "Олександрія" було передано у віддання Національної академії наук України, якій він підпорядковується в даний час. Загальною тематикою наукових досліджень є питання пов'язані з інтродукцією та акліматизацією рослин, збереженням та відновленням старовинних насаджень. Колекційний фонд нараховує близько 2500 видів, форм та сортів рослин. Окремі з яких мають вік понад 200 років: сосни чорна та Веймутова, ялівець віргінський, тюльпанове дерево, модрини польська та європейська, дуб червоний, гледичія триколючкова, глід рожевий махровий та ін. Особливу цінність становить багатовікова діброва парку.