Віруси – збудники нейрогенних інфекцій. Віруси поліомієліту, сказу та енцефалітів. Патогенез, принципи лабораторної діагностики, профілактика. МК ВНМУ ім. М. І. Пирогова Кафедра мікробіології
Класифікація нейротропних вірусів n Родина пікорнавірусів Рід ентеровірусів n Вірус поліомієліту (I-III) n Вірус Коксакі (А- 23 с/т, В – 6 с/т) n Вірус ЕСНО (31 с/т) n n Родина флавівірусів Рід флавівірусів n Вірус кліщового енцефаліту (TBEV) n Вірус японського енцефаліту (JEV) n Вірус жовтої лихоманки n
Класифікація нейротропних вірусів n Родина тогавірусів Рід альфавірусів n Вірус омської геморрагічної лихоманки n n Родина буньявірусів Рід найровірусів n Вірус кримської геморагічної лихоманки n n Родина рабдовірусів Рід ліссавірусів n Вірус сказу n
Класифікація нейротропних вірусів n Родина аренавірусів Рід аренавірусів n Вірус лімфоцитарного хоріоменінгіту n n Пріони (інфекційні білки)
Класифікація вірусів з нейротропізмом n Родина параміксовірусів n n n Родина тогавірусів n n Рід рубулавірусів - Вірус паротиту Рід морбілівірусів – Вірус кору Рід рубівірусів – Вірус краснухи Родина ретровірусів n Рід лентівірусів – Вірус імунодефіциту людини (ВІЛ)
Класифікація вірусів з нейротропізмом n Родина герпесвірусів n n Рід сімплексвірусів – Вірус простого герпесу 1 і 2 типу Рід варіселовірусів – Вірус вітряної віспи/Вірус зостер Рід цитомегаловірусів – Вірус цитомегалії людини Рід лімфокриптовірусів – Вірус Епштейна-Бара
Родина пікорнавірусів віруси поліомієліту, ЕСНО, Коксакі Загальна характеристика родини Морфологія n прості, сферичної форми n 17 -30 нм n РНК вмісні Антигенна будова n типоспецифічні АГ – білки капсиду (VP 1 -VP 4) – визначають в РН n групоспецифічні АГ – внутрішній – визначають в РЗК
Резистентність n стійкі до детергентів, спиртів, ефірів; n малочутливі до низьких температур; n чутливі до альдегідів, фенолів, хлорвмісних; n чутливі до УФО; n висушування
Віруси поліомієліту Морфологія – типова для родини Антигенна будова – поділяються на 3 серотипи (I, III) Культивування n в культурах клітин фібробластів, амніону, Не. La
Епідеміологія та патогенез Джерело інфекції – хвора людина або вірусоносій; n Зараження відбувається ентеральним шляхом n Первинна репродукція відбувається в ентероцитах та лімфоїдному апараті тонкого кишківника. Віруси виділяються в кров (вірусемія). n Вторинна репродукція відбувається в мотонейронах спинного та головного мозку n Розрізняють 2 форми інфекції: непаралітична n
Імунітет n n n Післяінфекційний – довічний, типоспецифічний. Забезпечується віруснейтралізуючими антитілами (Ig M, G, A) клітинами імунної пам яті
Віруси Коксакі За антигенною будовою діляться на 2 групи: А – викликають у мишенят млявий параліч, обумовлений некрозом поперечносмугастих м язів (24 серотипи) В – викликають ураження ЦНС, міокард, селезінку та інші органи n
Віруси ЕСНО n n n викликають гострі респіраторні та кишкові інфекції епідемічну плевродинамію міокардити перикардити асептичний менінгіт енцефаліти
Лабораторна діагностика інфекцій, викликаних пікорнавірусами Матеріал для дослідження: випорожнення, змиви із носоглотки, ліквор, кров, сироватка. n Експрес-діагностика - РІФ n Цитоскопічний метод – в клітинах, уражених вірусом виникає зсув хроматину до периферії ядра (ЕСНО, Коксакі) n Молекулярно-генетичний метод – ЛПР n Серологічний метод – виявлення Ig M (в сироватці та СМР) Ig G (з парними сироватками) n
Лабораторна діагностика інфекцій, викликаних пікорнавірусами n n Вірусологічний метод культивування в культурі клітин індикація (ЦПД, кольорова проба, бляшкоутворення) ідентифікація (РН ЦПД)
Скачать презентацию Віруси – збудники нейрогенних інфекцій. Віруси поліомієліту, сказу
Neyrotropni_virusi.ppt