Віруси збудники нейрогенних інфекцій МК ВНМУ ім

Віруси – збудники нейрогенних інфекцій. МК ВНМУ ім. М. І. Пирогова Кафедра мікробіології

Класифікація нейротропних вірусів n n Родина пікорнавірусів Рід ентеровірус поліомієліту (I-III) вірус Коксакі (А- 23 с/т, В – 6 с/т) вірус ЕСНО (31 с/т) Родина флавівірусів Рід флавівірус кліщового енцефаліту вірус японського енцефаліту вірус жовтої лихоманки

Класифікація нейротропних вірусів n n n Родина тогавірусів Рід альфавірус омської геморрагічної лихоманки Родина буньявірусів Рід найровірус кримської геморагічної лихоманки Родина аренавірусів Рід аренавірус лімфоцитарного хоріоменінгіту

Класифікація нейротропних вірусів n n Родина рабдовірусів Рід ліссавірус сказу сказоподібні віруси Рід везикуловірус везикулярного стоматиту Пріони (інфекційні білки)

Класифікація вірусів з нейротропізмом n n n Родина параміксовірусів Рід рубулявірус паротиту Рід морбілівірус кору Родина тогавірусів Рід рубівірус краснухи Родина ретровірусів Рід лентівірус імунодефіциту людини (ВІЛ)

Класифікація вірусів з нейротропізмом n Родина герпесвірусів Рід сімплексвірус простого герпесу 1 і 2 типу Рід варіселовірус вітряної віспи (вірус зостер) Рід цитомегаловірус цитомегалії людини Рід лімфокриптовірус Епштейна-Бара

Родина пікорнавірусів Віруси поліомієліту, ЕСНО, Коксакі n n Будова віріону прості 17 -30 нм РНК-геном Антигенна будова типоспецифічні (білки капсиду VP 1 -VP 4) визначають в РН групоспецифічні (внутрішні) визначають в РЗК

Резистентність n n n Чутливі до дії: УФ променів висушування альдегідів, фенолів, хлорвмісних сполук Малочутливі до низьких температур Стійкі до дії: детергентів, спиртів, ефірів

Віруси поліомієліту n n n Морфологія типова для родини Антигенна будова поділяються на 3 серотипи (I, III) Культивування в культурах клітин фібробластів, амніону, Не. La

Епідеміологія та патогенез n Джерелом інфекції є хвора людина, вірусоносій Зараження відбувається ентеральним шляхом (рідше – аерогенним) Первинна репродукція відбувається в ентероцитах та лімфоїдному апараті тонкого кишківника (рідше – в лімфатичних клітинах слизової оболонки ротоглотки) Віруси виділяються в кров (вірусемія) Вторинна репродукція відбувається в мотонейронах спинного та головного мозку Розрізняють 2 форми інфекції: -непаралітична -паралітична

Імунітет n Довічний n Типоспецифічний n Забезпечується системою інтерферонів противірусними інгібіторами та кофакторами віруснейтралізуючими антитілами (Ig M, G, A) клітинами імунної пам’яті

Віруси Коксакі n За антигенною будовою виділяють 30 серотипів, які за селективною дією на мишенят ділять на 2 групи: А – викликають герпетичну ангіну, пухирчатку ротової порожнини і кишок, діарею у дітей, асептичний серозний менінгіт (у мишенят викликають млявий параліч, обумовлений некрозом поперечносмугастих м’язів) 24 серотипи В – викликають ураження ЦНС, міокарду, селезінки та інших органів (у мишенят не викликають уражень з чіткою характеристикою) 6 серотипів

Віруси ЕСНО n n За антигенною будовою виділяють 31 серотип Викликають гострі респіраторні та кишкові інфекції епідемічну плевродинію міокардит перикардит асептичний менінгіт енцефаліт екзантему гемолітико-уретичний синдром

Лабораторна діагностика n n Матеріал для дослідження: випорожнення змиви із носоглотки ліквор кров сироватка крові Експрес-діагностика РІФ Цитоскопічний метод в клітинах, уражених вірусом, виникає зсув хроматину до периферії ядра (ЕСНО, Коксакі) Молекулярно-генетичний метод ЛПР

Лабораторна діагностика n n Серологічний метод РН, РЗК, РНГА, ІФА РГГА з парними сироватками виявлення Ig M (в сироватці та лікворі) виявлення Ig G (з парними сироватками) Біологічний метод зараження мишенят-сисунців

Лабораторна діагностика n n n Вірусологічний метод культивування в культурі клітин Індикація проводиться по ЦПД кольоровій пробі бляшкоутворенню Ідентифікація здійснюється РН ЦПД з типоспецифічними сироватками

Цитопатична дія

Профілактика і лікування n n n Неспецифічна виявлення і санація джерел інфекції розрив механізмів передачі Специфічна поліомієлітна жива атенуйована вакцина (3 типів) поліомієлітна вбита вакцина (3 типів) Лікування інтерферон індуктори інтерферону імуноглобулін

Родина флавівірусів Віруси кліщового та японського енцефалітів n n Будова віріону складні 30 -35 нм РНК-геном Антигенна будова вірус кліщового енцефаліту – 3 серотипи вірус японського енцефаліту – 2 серотипи

Будова флавівірусу

Резистентність n n Чутливі до дії: УФ променів ефіру кип’ятіння Стійкі до дії: низьких температур висушування

Культивування n перещеплювані клітинні культури He. La n курячий ембріон n білі миші

Епідеміологія та патогенез n Джерелом інфекції є дикі птахи, гризуни, копитні, псові тварини Зараження відбувається трансмісивним шляхом кліщовий – іксодовим кліщом (іноді – аліментарно) японський – комаром роду Кулекс Первинна репродукція відбувається в макрофагах і гістіоцитах шкіри, згодом в ендотелії судин та регіонарних лімфатичних вузлах Повторна репродукція відбувається у внутрішніх органах та в ЦНС Виникають паралічі та парези Летальність становить 5%-80% (залежно від віку)

Імунітет n Довічний n Типоспецифічний n n Забезпечується системою інтерферонів противірусними інгібіторами та кофакторами віруснейтралізуючими антитілами (Ig M, G, A) клітинами імунної пам’яті Виникає ГЧУТ (при кліщовому енцефаліті)

Лабораторна діагностика n n n Матеріал для дослідження: ліквор кров сироватка крові Експрес-діагностика РІФ ІФА РІА Молекулярно-генетичний метод ЛПР

Лабораторна діагностика n n Серологічний метод РН, РЗК, РНГА, ІФА РГГА з парними сироватками виявлення Ig M (в сироватці на 3 -4 день) виявлення Ig G (з парними сироватками на 3 тижні) Біологічний метод зараження мишенят-сисунців

Лабораторна діагностика n n n Вірусологічний метод культивування в культурі клітин курячих ембріонах 4 -тижневих мишенятах Індикація проводиться по ЦПД бляшкоутворенню загибелі мишенят і курячих ембріонів Ідентифікація здійснюється РН ЦПД, РГГА з типоспецифічними сироватками, РНГА, ІФА, РІА

Профілактика і лікування n n n Неспецифічна застосування інсектицидів застосування засобів захисту від укусів комах Специфічна інактивовані вакцини кліщового та японського енцефалітів специфічний імуноглобулін Лікування інтерферон індуктори інтерферону імуноглобулін

Родина рабдовірусів Вірус сказу n n Будова віріону складний 60 -80 нм РНК-геном Антигенна будова виділяють дикий штам фікс-вірус

Будова вірусу сказу

Резистентність n Чутливі до дії: УФ променів кип’ятіння формаліну, лізолу, фенолу, хлораміну, перманганату калію, карболової кислоти, ефіру, спирту

Культивування n перещеплювані клітинні культури He. La n курячий ембріон n білі миші

Епідеміологія та патогенез Джерелом інфекції є гризуни, куничні, рукокрилі, копитні, котячі, псові тварини Зараження відбувається при укусах та ослиненні Віруси залишаються в осередку ураження від 12 днів до року. Зв’язуються з тканиною, концентруються в нервово-м’язових контактах. До аксонів нейронів потрапляють в периневральному просторі та переносяться в ЦНС. Розмноження відбувається в цитоплазмі нейронів гіпокампа, довгастого мозку, ядрах ЧМН, симпатичних гангліях і клітинах Пуркін’є мозочка. Це призводить до посилення рефлекторної збуджуваності. Летальність становить 100% n

Імунітет n n У хворого на 9 -11 день в сироватці крові та спиномозковій рідині виявляються віруснейтралізуючі антитіла Має місце факт, що у 85% людей, покусаних хворою твариною сказ не розвивається

Лабораторна діагностика n n n Матеріал для дослідження: слина хворих тварин біоптат мозку загиблих тварин сироватка крові хворих тварин Експрес-діагностика РІФ ІФА РІА Молекулярно-генетичний метод ЛПР

Лабораторна діагностика n n n Серологічний метод РЗК, ІФА РГГА Біологічний метод зараження мишенят-сисунців Цитоскопічний метод виявлення специфічних тілець Бабеша-Негрі в препаратах зрізів мозочка. довгастого мозку і гіпокампу, зафарбованих за Туревичем або Муромцевим

Тільця Бабеша-Негрі

Профілактика і лікування n n n Неспецифічна виявлення та знищення хворих тварин попередження захворювання хірургічною обробкою рани Специфічна використання культуральної інактивованої або живої атенуйованої вакцин для щеплень тварин та травмованих людей специфічний імуноглобулін Лікування не розроблене

Пріони n Пріони є модифікаційною ізоформою нормального білка організму хазяїна, які не містять генетичного матеріалу

Резистентність n n n Неповна інактивація при дії: УФ променів ультразвуку іонізуючого випромінювання кип’ятіння Повна інактивація при дії: автоклавування (при 2 атм) за 18 хв сухого жару (160°С) за 24 год Стійкі до: ендонуклеаз

Властивості n n n проходять через бактеріальні фільтри не розмножуються на штучних середовищах викликають експериментальну інфекцію спочатку накопичуються в селезінці, інших органах РЕС, потім – в мозковій тканині адаптуються до нового хазяїна не є індуктором інтерферону не викликають запальної реакції та імунної відповіді

Епідеміологія Джерелом інфекції є різні види ссавців Зараження відбувається при спадковій передачі (аутосомно-домінантний тип) трансмісії аліментарним або ятрогенним шляхом вживанні інфікованих харчових продуктів з м’яса, желатину використанні лікувальних засобів, що містять деривати тканин використанні косметичних засобів. що містять колаген, витяжки з тканин використанні гормональних препаратів тваринного походження при трансплантації рогівки та мозкової оболонки n

Патогенез n n Нейропатологія пріонових хвороб характеризується: спонгіозними змінами втратою нейронів вакуолізацією цитоплазми астроцитозом формуванням амілоїдних бляшок Клінічно це проявляється: розладами чуттєвої та рухової сфер порушенням психіки

Підгострі пріонові інфекції n Хвороба Крейцфельда-Якоба n Синдром Герстмана-Страуселера-Штейнкера n Синдром фатального родинного безсоння n Хвороба Куру n Хронічна прогресуюча енцефалопатія дитячого віку n Аміотрофічний лейкоспонгіоз n Спонгіоформний міозит

Імунітет n При пріонових інфекціях не розвивається

Лабораторна діагностика n n Матеріал для дослідження: тканини органів Використовують електронну мікроскопію та імунохімічний метод визначення пріонного білка

Профілактика і лікування n Неспецифічна здійснення заходів безпеки до груп ризику (особи, які стикаються з зараженим матеріалом або хворими на губчасті енцефалопатії) контроль харчового ланцюга контроль медикаментозного ланцюга n Специфічна профілактика не розроблена n Лікування не розроблене