Віруси збудники гострих респіраторних інфекцій ВНМУ ім

Віруси – збудники гострих респіраторних інфекцій. ВНМУ ім. М. І. Пирогова Кафедра мікробіології

Класифікація l Родина ортоміксовірусів рід інфлюенцавірус грипу А, В, С l Родина аденовірусів рід мастаденовіруси людини

Родина параміксовірусів рід респіровірус парагрипу рід рубулявірус епідемічного паротиту рід морбілівірус кору рід пневмовірус респіраторносинцитіальний вірус

l Родина пікорнавірусів рід риновіруси людини рід альфавірус ящура l Родина коронавірусів рід коронавірус респіраторні коронавіруси людини

l Родина поксвірусів рід ортопоксвірус натуральної віспи l Родина тогавірусів рід рубівірус червоної висипки

l Родина герпесвірусів рід сімплексвіруси простого герпесу 1 та 2 типів рід варіцельовірус герпесу людини 3 типу рід цитомегаловірус людини рід розеоловірус герпесу людини 6 та 7 типів

рід лімфокриптовірус герпесу людини 4 типу (Епштейна-Бара) рід радіновірус герпесу людини 8 типу l Родина парвовірусів рід еритровірус В-19 парвовірус людини

Родина ортоміксовірусів (вірус грипу) l Будова віріону складний 90 -120 нм (-) РНК-геном (однонитчастий, фрагментований, спіральний тип симетрії) рецептори гемаглютинін (4 типи) нейрамінідаза (2 типи)

Антигенна будова Внутрішні родоспецифічні антигени: NP-білок 2. M-білок Поверхневі типоспецифічні антигени 1. гемаглютинін (H) 2. нейрамінідаза (N) 1.

Вірус грипу

Антигенна мінливість Зумовлена зміною гемаглютиніну та нейрамінідази двома шляхами: - антигенним дрейфом - антигенним шифтом 1933 H 0 N 1 вперше відкрито 1947 H 1 N 1 іспанський грип 1957 1968 1976 H 2 N 2 H 3 N 2 H 1 N 1 азіатський грип Гонконг свинячий грип 1977 H 1 N 1 російський грип

Типи мінливості вірусу грипу l Антигенний шифт – дрейф – незначні поява нового штаму зміни в будові вірусу грипу рецепторів вірусу внаслідок генетичвнаслідок них рекомбінацій точкових мутацій геномів людських і в геномі, що тваринних/пташин призводить до них штамів, що появи нових призводить до варіантів кожні 1 - появи нових штамів 2 роки кожні 10 років

Властивості гемаглютиніну l Глікопротеїд (4 типи: Н 0, Н 1, Н 2, Н 3) l Розпізнає мукопептид на клітинах- мішенях l Забезпечує злиття віріона з мембраною клітини-мішені l Визначає епідемічність і пандемічність вірусів l Зміна білків гемаглютиніну викликає виникнення нового антигенного варіанту l Викликає продукцію віруснейтралізуючих антитіл l Взаємодіє з еритроцитами, викликає реакцію гемаглютинації

Властивості нейрамінідази l Білок (2 типи: N 1, N 2) l Має ферментативні властивості l Забезпечує розповсюдження вірусів в організмі l Зменшує в’язкість слизу l Відкриває рецептори клітин l Сприяє виділенню вірусу з клітини l Визначає епідемічність і пандемічність l Викликає синтез вірус-нейтралізуючих антитіл l Зміна білків нейрамінідази викликає виникнення нового антигенного варіанту

Резистентність l Чутливий до дії: високої температури (560 С 30 хв, 650 С – 4 хв. ) висушування УФ променів ультразвуку кислого і лужного р. Н дезінфектантів і детергентів l Стійкий до низьких температур

Культивування l 10 -денний курячий ембріон (в оболонках амніотичної та алантоїсної порожнин при 37°С) l Культури клітин (первинні культури клітин нирок ембріона людини або мавпи) l Організм мишей або приматів

Зараження курячого ембріону

Епідеміологія і патогенез l. Джерело інфекції: хвора людина вірусоносій водоплаваючі птахи з родини гусячих і чайкових (вірус А) l Шляхи інфікування: повітряно-краплинний повітряно-пиловий

Патогенез l Вірус прикріплюється до епітелію слизової оболонки ВДШ, де репродукується і поступає в кров l Під дією вірусів активується система протеолізу і пошкоджується ендотелій капілярів l Підвищення проникності судин приводить до крововиливів і додаткового ушкодження тканин різних органів

Вірус викликає: l пригнічення кровотворення l розвиток лейкопенії l пригнічення функції імунної системи l виникає гіперсупресорний варіант імунодефіциту

Імунітет Залежно від виду вірусу А – 1, 5 року В – 3 -4 роки С – десятиліття l Забезпечується А. неспецифічними факторами: натуральними кілерами системою інтерферонів противірусними інгібіторами та кофакторами Б. специфічним імунітетом сенсибілізованими Т-кілерами специфічними вірус-нейтралізуючими антитілами l l

Лабораторна діагностика l Матеріал для дослідження мазки і змиви з носоглотки, слизовий секрет сироватка крові l Експрес-діагностика РІФ, ІФА РГГА l Цитоскопія

РІФ

l 1. 2. 3. l l l Вірусологічний метод культивування в КК культивування в КЕ Індикація (РГА, РГадс, ЦПД) Ідентифікація вірусів з використанням специфічних віруснейтралізуючих сироваток РГГА (з алантоїсною та амніотичною рідиною) РГГАдс (на культурі клітин) РН цитопатичної дії (при культивуванні на мишах, культурах клітин)

Індикація і ідентифікація вірусів

Індикація вірусів

l Серологічний РЗК, РНГА та РГГА з парними сироватками, ІФА l Діагностичний критерій: наростання титру противірусних антитіл в парній сироватці в 4 рази і більше

Профілактика і лікування l Неспецифічна: l раннє виявлення, ізоляція і санація джерела інфекції l встановлення протиепідемічного режиму

l Специфічна 1. щеплення живими, вбитими цільновіріонними, субвіріонними (Флюарикс, Ваксигрип. Одеса) та субодиничними (Інфлувак, Грипол) вакцинами 2. введення донорського протигрипозного імуноглобуліну Показане використання ремантадину, амантадину, занамавіру (таміфлу), а також інтерферонів та їх індукторів

Родина параміксовірусів (вірус парагрипу) l Будова віріону складний, сферичний 150 -250 нм (-) РНК-геном, однонитчастий, спіральний тип симетрії рецептори l Гемаглютинін, нейрамінідаза (HN) l Білок злиття (F)

Антигенна будова (4 типи) Внутрішні родоспецифічні антигени NP-білок М-білок Зовнішні видоспецифічні антигени: F-білок гемаглютинін, нейрамінідаза

Вірус парагрипу

Резистентність l Чутливий до дії: високих температур висушування УФ променів ультразвуку кислого і лужного р. Н дезінфектантів, спирту, ефіру l Стійкий до низьких температур

Культивування l Культури клітин первинні культури клітин нирок ембріона людини, мавп, морських свинок

Епідеміологія і патогенез Джерелом інфекції є хвора людина вірусоносій Вірус прикріплюється до епітелію слизової оболонки ВДШ, де репродукується і поступає в кров Уражуються клітини гортані, трахеї (віруси парагрипу 1 і 2 типів ), бронхів, рідше легень (3, 4 типи)

Імунітет l Короткочасний l Типоспецифічний l Забезпечується натуральними кілерами (NK) системою інтерферонів (ІФ) противірусними інгібіторами та кофакторами сенсибілізованими Т-кілерами специфічними віруснейтралізуючими антитілами

Лабораторна діагностика l Матеріал для дослідження мазки і змиви з носоглотки, слизовий секрет сироватка крові l Експрес-діагностика РІФ РГА РГГА l Цитоскопія

Лабораторна діагностика Вірусологічний метод 1. культивування в культурах клітин (не здатний культивуватись в оболонках курячого ембріону) 2. Індикація (РГА, РГадс, ЦПД) l Ідентифікація вірусів РГГАдс (на культурі клітин) l РН цитопатичної дії при культивуванні на культурі клітин 3. Серологічний метод: дослідження парних сироваток (РГГА, РГГадс)

Профілактика і лікування Неспецифічна: l раннє виявлення, ізоляція і санація джерела інфекції встановлення протиепідемічного режиму Специфічна щеплення інактивованими культуральними вакцинами Показане використання інтерферонів та їх індукторів

Родина параміксовірусів (вірус кору) l Будова віріону складний, сферичний 120 -250 нм (-) он РНК-геном, спіральний тип симетрії рецептори гемаглютинін (Н) білок злиття (F)

Антигенна будова (один серотип) NP-білок (внутрішній, родоспецифічний) Поверхневі видоспецифічні: 1. F-білок 2. гемаглютинін

Резистентність l Чутливий до дії: високих температур висушування УФ променів ультразвуку кислого і лужного р. Н дезінфектантів, спирту, ефіру l Стійкий до низьких температур

Культивування l. Культури клітин (первинні культури клітин нирок ембріона людини, мавп, морських свинок)

Епідеміологія і патогенез l Джерелом інфекції є хвора людина вірусоносій Патогенез l Вірус прикріплюється до епітелію слизової оболонки ВДШ, кон’юнктиви, де репродукується і поступає в кров

l Повторна реплікація відбувається в лімфоїдній тканині, в усіх органах ретикулоендотеліальної системи, можливе ураження ЦНС l Після перенесеного захворювання може персистувати в клітинах ЦНС і спричиняти повільні нейроінфекції (підгострий склерозуючий паненцефаліт)

Макулопапульозний висип при кору

Імунітет Тривалий Забезпечується натуральними кілерами (NK) 2. системою інтерферонів (ІФ) 3. противірусними інгібіторами та кофакторами l l 1. 4. сенсибілізованими Тк

Лабораторна діагностика l Матеріал для дослідження мазки і змиви з носоглотки слизовий секрет епітелій осаду сечі спиномозкова рідина сироватка крові l Експрес-діагностика РІФ

Лабораторна діагностика l Вірусологічний метод культивування в культурах клітин Індикація вірусів: ЦПД (утворення гігантських багатоядерних клітин, синцитію) Ідентифікація: РН з врахуванням по ЦПД, РГГА l Серологічний РЗК, РНГА, РН, ІФА, РІА та РГГА з

Профілактика і лікування l Неспецифічна: раннє виявлення, ізоляція і санація джерела інфекції встановлення протиепідемічного режиму

Специфічна l щеплення живою атенуйованою коровою вакциною (Ленінград -16); l l l комбінована вакцина для щеплення проти кору, епідемічного паротиту і краснухи (Рувакс, Тримовакс) протикоровий імуноглобулін Показане використання інтерферонів та їх індукторів

Родина параміксовірусів (вірус епідемічного паротиту) l Будова віріону складний, сферичний 100 -300 нм (-) он РНК-геном рецептори гемаглютинін, нейрамінідаза білок злиття

l Антигенна будова (1 серотип) NP-білок (внутрішній, родоспецифічний) Поверхневі видоспецифічні: 1. F-білок 2. гемаглютинін 3. нейрамінідаза

Резистентність l Чутливий до дії: високих температур висушування УФ променів ультразвуку кислого і лужного р. Н дезінфектантів, спирту, ефіру l Стійкий до низьких температур

Культивування l 8 -денний курячий ембріон (в оболонках амніотичної та алантоїсної порожнин при 37°С) l Культури клітин (первинні культури клітин нирок ембріона людини, мавп, морських свинок) l Організм приматів мишей, кішок, собак або

Епідеміологія і патогенез l Джерелом інфекції є хвора людина вірусоносій l Вірус прикріплюється до епітелію слизової оболонки ВДШ, кон’юнктиви, де репродукується і поступає в кров l Повторна реплікація відбувається в слинних залозах, гонадах, молочних залозах, щитовидній залозі, середньому вусі, сітківці ока l Уражується ЦНС, міокард, Т- і Влімфоцити, моноцити

Набряк слинних залоз при паротиті

Імунітет l Тривалий l Забезпечується натуральними кіллерами системою інтерферонів противірусними інгібіторами та кофакторами сенсибілізованими. Т-кілерами специфічними віруснейтралізуючими антитілами

Лабораторна діагностика l Матеріал для дослідження слина та пунктат слинних залоз спиномозкова рідина сеча сироватка крові l Експрес-діагностика РІФ l Молекулярно-генетичний метод (ПЛР)

Лабораторна діагностика l Вірусологічний метод культивування в культурах клітин в курячих ембріонах Індикація : ЦПД, РГА, РГадс Ідентифікація вірусів: РГГА, РГГАдс, РН ЦПД в культурах клітин l Серологічний РЗК, РНГА, РН, ІФА, РІА та РГГА з парними сироватками хворого

Профілактика і лікування l Неспецифічна: раннє виявлення, ізоляція і санація джерела інфекції встановлення протиепідемічного режиму

Профілактика і лікування l l Специфічна щеплення живою аттенуйованою паротитною вакциною (Іновакс Орейон, жива паротитна вакцина, Тримовакс) l специфічний імуноглобулін Показане використання інтерферонів та їх індукторів