ВИРОЩУВАННЯ ВИШНІ В УМОВАХ ПІВДНЯ УКРАЇНИ Склад

ВИРОЩУВАННЯ ВИШНІ В УМОВАХ ПІВДНЯ УКРАЇНИ

Склад та користь вишні ПРО КОРИСТЬ ВИШНІ СВІДЧИТЬ І ВМІСТ В ЇЇ М'ЯКОТІ КУМАРИНУ, КОТРИЙ ЗНИЖУЄ НЕБАЖАНЕ ЗГОРТАННЯ КРОВІ; ТА ВМІСТ КОБАЛЬТУ, ЗАЛІЗА, МАГНІЮ ТА «ДЖЕНТЛЬМЕНСЬКОГО НАБОРУ» ВІТАМІНІВ: В 1/B 6, С. ПРИСУТНЯ У ВИШНІ ЕЛЛАГОВА КИСЛОТА, ЯКА ПЕРЕШКОДЖАЄ РОСТУ РАКОВИХ КЛІТИН. ЛІКВІДУВАТИ ЗЛОЯКІСНУ ПУХЛИНУ ВИШНЯ, НА ЖАЛЬ, НЕ ЗМОЖЕ, АЛЕ ДЕЩО ЗНИЗИТИ РИЗИК ВИНИКНЕННЯ РАКОВИХ ЗАХВОРЮВАНЬ ЦІЛКОМ. СВІЖИЙ ВИШНЕВИЙ СІК ЧУДОВО ВТАМОВУЄ СПРАГУ, ПОКРАЩУЄ АПЕТИТ. ПІДВИЩЕННЮ ТОНУСУ І ЗМІЦНЕННЮ КАПІЛЯРІВ СПРИЯЄ НАЯВНІСТЬ У ВИШНЕВІЙ М'ЯКОТІ ДУБИЛЬНІ РЕЧОВИНИ РВІТАМІНОАКТІВНОЇ ГРУПИ, ПІГМЕНТИ, АСКОРБІНОВА КИСЛОТА. ЗГІДНО З ОСТАННІМИ МЕДИЧНИМИ ДОСЛІДЖЕННЯМИ, ЯКІ ВЖИВАЛИ ПЛОДИ ВИШНІ СЕРДЕЧНИКИ ПЕРЕНОСИЛИ ЗАХВОРЮВАННЯ СЕРЦЕВО-СУДИННОЇ СИСТЕМИ ЛЕГШЕ ПАЦІЄНТІВ, В РАЦІОН ЯКИХ ВИШНЯ НЕ ВХОДИЛА.

Головні шкідники вишні ВИШНЕВИЙ ТРУБКОВЕРТ, ВИШНЕВА МУХА, ЛИСТОВІЙКА (БЛИЗЬКО 70 ВИДІВ В НАШИХ САДАХ), ЧОРНА ВИШНЕВА ПОПЕЛИЦЯ, П'ЯДАК. ШКОДУ ВИШНІ (А БІЛЬШЕ ДАЧНИКАМ) МОЖУТЬ ЗАВДАВАТИ І ПЕРНАТІ «ГУРМАНИ» , ЩО ПОЛЮБЛЯЮТЬ СОКОВИТУ ВИШНЕВУ М'ЯКОТЬ: СОРОКИ, ВОРОНИ, ДУБОНОСИ, ПРОЛАЗЛИВІ ГОРОБЦІ, ДРОЗДИ.

ТРУБКОВЕРТ ЛИСТОВІЙКА

П'ЯДАК ЧОРНА ВИШНЕВА ПОПЕЛИЦЯ

ВИШНЕВА МУХА

Розташування плантації ДЛЯ ЗАКЛАДКИ НАСАДЖЕНЬ ПРИДАТНІ РІВНІ ДІЛЯНКИ НА ПІДВИЩЕННІ, АБО НЕВЕЛИКІ ПІВДЕННО-ЗАХІДНІ ТА ПІВДЕННОСХІДНІ СХИЛИ КРУТИЗНОЮ 7 -8°; • НЕ РЕКОМЕНДУЄТЬСЯ ЗАКЛАДАТИ НАСАДЖЕННЯ В КОТЛОВАНАХ, НА НИЗИННИХ ТЕРИТОРІЯХ, ДЕ ЗАСТОЮЄТЬСЯ ХОЛОДНЕ ПОВІТРЯ; • НАВЕСНІ ПІД ЧАС ЗАМОРОЗКІВ МОЖУТЬ ПОШКОДЖУВАТИСЯ КВІТКОВІ БРУНЬКИ ТА КВІТИ УСІХ СОРТІВ ВИШНІ; • ТАКОЖ НЕПРИДАТНІ ДІЛЯНКИ, ДЕ ПОВІТРЯ ЗАСТОЮЄТЬСЯ І ДЕРЕВА ПОГАНО ВИСИХАЮТЬ ПІСЛЯ ДОЩУ; • НАЙБІЛЬШ МОРОЗОСТІЙКИМ Є СОРТ ЛУТОВКА

Вимога до ґрунтів РІВЕНЬ ПІДҐРУНТОВИХ ВОД ПОВИНЕН ЗНАХОДИТИСЯ НЕ ВИЩЕ 1, 52 М ВІД ПОВЕРХНІ ҐРУНТУ; • НЕ ПРИДАТНИМИ Є ПІЩАНІ ҐРУНТИ, ЯКІ НЕ ЗАТРИМУЮТЬ ВОДУ. НА ТАКИХ ҐРУНТАХ ДЕРЕВА СЛАБКО РОСТУТЬ, СИЛЬНО СКИДАЮТЬ ЗАВ'ЯЗЬ ТА ПЛОДИ. ТІ, ЩО ЗАЛИШАЮТЬСЯ – НЕ ВИРОСТАЮТЬ ДО ПОТРІБНИХ РОЗМІРІВ; • НЕ ПРИДАТНИМИ ТАКОЖ Є ҐРУНТИ ВАЖКІ, ГЛИНИСТІ, ЗАПЛИВЧАСТІ; • НАЙКРАЩІ ҐРУНТИ - ДЕРНОВО-ПІДЗОЛИСТІ, СІРІ ЛІСОВІ, ЧОРНОЗЕМИ, ПЕРЕГНІЙНО-КАРБОНАТНІ, ТЕМНО- Й СІРОКАШТАНОВІ; • ОПТИМАЛЬНА КИСЛОТНІСТЬ ҐРУНТУ РН 6 -7; • ЗА РН МЕНШЕ 5 ДЕРЕВА СЛАБО РОСТУТЬ І ПЛОДОНОСЯТЬ, БІЛЬШЕ ПІДМЕРЗАЮТЬ;

Знищення бур'янів ПЕРЕД ЗАКЛАДАННЯМ ПЛАНТАЦІЇ ОБОВ'ЯЗКОВО ПОТРІБНО ПРОВЕСТИ БОРОТЬБУ З БУР'ЯНАМИ, ОСОБЛИВО З БАГАТОРІЧНИМИ; • ЩОНАЙМЕНШЕ ЗА 3 ТИЖНІ ДО ОРАНКИ ПОТРІБНО ВНЕСТИ ГЛІФОСАТИ В КІЛЬКОСТІ 3 -5 Л/ГА І ДОДАТИ ДЛЯ ПІДСИЛЕННЯ ДІЇ СУЛЬФАТ АМОНІЮ 3 -5 КГ/ГА; • КІЛЬКІСТЬ РОБОЧОГО РОЗЧИНУ 200 -300 Л/ГА; • НАЙКРАЩІ РЕЗУЛЬТАТИ – ПО ІНТЕНСИВНО РОСТУЧИХ БУР'ЯНАХ В БЕЗВІТРЯНУ ПОГОДУ ЗРАНКУ АБО ВВЕЧЕРІ;

Внесення добрив • ГНІЙ ВНОСЯТЬ В ПОПЕРЕДНЬОМУ ПЕРЕД ПОСАДКОЮ РОЦІ У КІЛЬКОСТІ 30 -40 Т/ГА; • МОЖНА РОЗКИДАТИ ГНІЙ ТІЛЬКИ В МІСЦЯХ МАЙБУТНІХ РЯДІВ; • ПРИ ВІДСУТНОСТІ ГНОЮ ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ СИДЕРАТИ: ГІРЧИЦЯ БІЛА (20 КГ/ГА) РАЗОМ З ФАЦЕЛІЄЮ (10 КГ/ГА); • З МІНЕРАЛЬНИХ ДОБРИВ НЕОБХІДНО ВНЕСТИ 200 -300 КГ ФОСФОРНИХ ТА КАЛІЙНИХ ДОБРИВ

Посадка дерев • НАЙКРАЩЕ РОЗТАШУВАННЯ РЯДІВ ВИШНІ – З ПІВНОЧІ НА ПІВДЕНЬ ДЛЯ КРАЩОГО ОСВІТЛЕННЯ; • ПОСАДКУ ДЕРЕВ НАЙКРАЩЕ ПРОВОДИТИ ВОСЕНИ, В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ЛИСТОПАДА. ПЕРЕВАГИ: – САДЖАНЦІ СВІЖОВИКОПАНІ, НЕ ПІДСОХШІ, НЕ ПОШКОДЖЕНІ; – ПОЖИВНІ РЕЧОВИНИ ВИТРАЧАЮТЬСЯ ТІЛЬКИ НА УКОРІНЕННЯ, А НЕ НА ВЕГЕТАТИВНИЙ РІСТ; – ДОСТАТНЯ КІЛЬКІСТЬ ВОЛОГИ; • ГЛИБИНА ПОСАДКИ – ЯК У РОЗСАДНИКУ. НА ВЕГЕТАТИВНИХ ПІДЩЕПАХ МОЖНА САДИТИ ГЛИБШЕ; • БАЖАНО ПІСЛЯ ПОСАДКИ ПРИСТОВБУРНІ КРУГИ ЗАСИПАТИ МУЛЬЧЕЮ ТА ЗРОБИТИ ЛУНКИ ДЛЯ ПОЛИВУ; • ПОТРІБНО СЛІДКУВАТИ, ЩОБ КОРЕНІ НЕ ЗАГОРТАЛИСЯ ДО ВЕРХУ;

Омолоджуюча обрізка • ПОЧИНАЮЧИ З 4 РОКУ ПРОВОДЯТЬ ОМОЛОДЖУЮЧУ ОБРІЗКУ; • ПРОВОДЯТЬ ОДРАЗУ ПІСЛЯ ЗБИРАННЯ ПЛОДІВ, ТАКИМ ЧИНОМ КРАЩЕ ОСВІТЛЮЮТЬСЯ ПАГОНИ В СЕРЕДИНІ КРОНИ, ЯКІ ЗАКЛАДАЮТЬ БІЛЬШЕ ПЛОДОВИХ БРУНЬОК; • ВИРІЗАЮТЬ 3 -4 РІЧНІ ГІЛКИ “НА ПЕНЬОК” В ТОМУ МІСЦІ, ДЕ Є ВЕГЕТАТИВНА БРУНЬКА, ТАК ЯК ВИШНЯ НЕ ПРОРОСТАЄ З “СПЛЯЧИХ” БРУНЬОК; • ЗАЛИШАЮТЬСЯ ОДНОРІЧНІ ПАГОНИ, ДВОРІЧНІ ГІЛОЧКИ ТА МАЛІ ТРИРІЧНІ; ОБРІЗКУ “НА ПЕНЬОК” ПРОВОДЯТЬ ВЛІТКУ ЗА БРУНЬКОЮ АБО НЕВЕЛИКИМ РОЗГАЛУЖЕННЯМ НА ВІДСТАНІ ВІД 5 ДО 20 СМ ВІД ЦЕНТРАЛЬНОГО ПРОВІДНИКА; • ДЛЯ ОМОЛОДЖЕННЯ КРОНИ ПОТРІБНО ЩОРОКУ ВИРІЗАТИ 1 -3, РІДШЕ 4 -5 ГІЛОК, А ТАКОЖ ПРОСВІТЛИТИ ДРІБНІ ПАГОНИ, ТІ, ЯКІ ЗВИСАЮТЬ ДО НИЗУ І ТІ, ЯКІ ТРУТЬСЯ МІЖ СОБОЮ;

Удобрення • ЯКЩО ПЕРЕД ПОСАДКОЮ БУЛИ ВНЕСЕНІ ФОСФОРНОКАЛІЙНІ ДОБРИВА, ТО НАСТУПНІ 2 -3 РОКИ УДОБРЕННЯ НЕ ПРОВОДИТЬСЯ; • АЛЕ ВЖЕ В ПЕРШИЙ РІК ПІСЛЯ ПОСАДКИ ПРОВОДИТЬСЯ УДОБРЕННЯ АЗОТНИМИ ДОБРИВАМИ; • АМІАЧНУ СЕЛІТРУ ВНОСЯТЬ В ПРИСТОВБУРНІ КОЛА У КІЛЬКОСТІ 15 -20 Г/М 2; • ДОБРИВА ВНОСЯТЬ НА ПЛОЩІ В 1, 5 РАЗИ БІЛЬШІЙ, ЯК ДІАМЕТР КРОНИ; • НА 4 -Й РІК ВОСЕНИ ПІСЛЯ АНАЛІЗУ ҐРУНТУ ВНОСЯТЬ ФОСФОР І КАЛІЙ; • ПЛОДОНОСНИЙ САД УДОБРЮЮТЬ ЩОРОКУ АЗОТНИМИ ТА КАЛІЙНИМИ ДОБРИВАМИ, ОРІЄНТОВНО 60 -120 КГ/ГА N ТА 80140 КГ/ГА К 2 О;

Сонячний опік дерев • В РЕЗУЛЬТАТІ СОНЯЧНИХ ОПІКІВ ЗИМОЮ МОЖЕ ПОШКОДИТИСЯ ШТАМБ ТА РОЗВИЛКИ СКЕЛЕТНИХ ГІЛОК; • КОРА БУРІЄ, ВІДСТАЄ, СКРУЧУЄТЬСЯ ДОГОРИ; • ТАКУ КОРУ ВИДАЛЯЮТЬ, ВИРІЗАЮЧИ 2– 3 СМ ЗДОРОВОЇ ТКАНИНИ, ТА СПАЛЮЮТЬ. ЯКЩО ХВОРУ КОРУ ЗАЛИШИТИ, ТО В НІЙ ПОСЕЛЯТЬСЯ ЗБУДНИКИ ХВОРОБ ДЕРЕВИНИ, Й РОСЛИНА ПОСТУПОВО ВСОХНЕ. • РАНУ ДЕЗІНФІКУЮТЬ 1% РОЗЧИНОМ МІДНОГО КУПОРОСУ (10 Г НА 1 Л ВОДИ); • ПІСЛЯ ВИСИХАННЯ РОЗЧИНУ РАНУ ЗАМАЗУЮТЬ САДОВИМ ВАРОМ АБО ГЛИНОЮ ЗІ СВІЖИМ КОРОВ’ЯКОМ (У СПІВВІДНОШЕННІ 1: 1); • ПЕРЕД ЗАМАЗУВАННЯМ РАНИ МОЖНА ОБРОБИТИ ГЕТЕРОАУКСИНОМ (0, 5 Г НА 10 Л ВОДИ); • ВЕЛИКІ РАНИ ПІСЛЯ НАНЕСЕННЯ ЗАМАЗКИ ОБВ’ЯЗУЮТЬ ТКАНИНОЮ АБО МІШКОВИНОЮ, ТІЛЬКИ НЕ ПЛІВКОЮ;

Побілка дерев • ШТАМБИ ДЕРЕВ ПОТРІБНО БІЛИТИ 2 РАЗИ; • ПЕРШИЙ – ВОСЕНИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ ВЕГЕТАЦІЇ ДЛЯ БОРОТЬБИ ІЗ ШКІДНИКАМИ ТА ЗБУДНИКАМИ ХВОРОБ, ЯКІ ХОВАЮТЬСЯ НА ЗИМУ ЗА КОРУ; • ДРУГИЙ РАЗ – ПІД ЧАС ЗИМОВИХ ВІДЛИГ ДЛЯ ЗАПОБІГАННЯ ПОШКОДЖЕННЮ ДЕРЕВ СОНЯЧНИМИ ОПІКАМИ; • ШТАМБИ ТА СКЕЛЕТНІ ГІЛКИ ПІСЛЯ ОЧИЩЕННЯ ВІДМЕРЛОЇ КОРИ БІЛЯТЬ 20% РОЗЧИНОМ ВАПНА ТА 3% РОЗЧИНОМ МІДНОГО КУПОРОСУ (2 КГ + 300 Г НА 10 Л ВОДИ) З ДОДАВАННЯМ 2 КГ ГЛИНИ;

Обприскування дерев карбамідом • ВИШНЮ, А ТАКОЖ ЯБЛУНЮ, ГРУШУ, ЧЕРЕШНЮ ТА АБРИКОС ОБПРИСКУЮТЬ 5– 7%-НИМ РОЗЧИНОМ СЕЧОВИНИ; • ОБРОБЛЯЮТЬ ТІЛЬКИ СОРТИ, ЯКІ СИЛЬНО УРАЖУЮТЬСЯ, КЛЯСТЕРОСПОРІОЗОМ, КОКОМІКОЗОМ ТА ІНШИМИ ПЛЯМИСТОСТЯМИ; • ОБПРИСКУВАННЯ ПРОВОДЯТЬ ПІСЛЯ ПЕРШИХ ЗАМОРОЗКІВ ТА ЗАКІНЧЕННЯ ВЕГЕТАЦІЙНОГО ПЕРІОДУ; • КОНЦЕНТРОВАНИЙ РОБОЧИЙ РОЗЧИН ПЕРЕШКОДЖАЄ УТВОРЕННЮ ПЛОДОВИХ ТІЛ ЗБУДНИКІВ ХВОРОБ І ЗМЕНШУЄ ІНФЕКЦІЙНИЙ ПРЕС НАСТУПНОГО РОКУ; • МОЖНА ОБПРИСКУВАТИ ВЕСНОЮ ІЗ НАСТАННЯМ ПЛЮСОВИХ ТЕМПЕРАТУР; • ОБРОБЛЯЮТЬ ДЕРЕВО, ҐРУНТ І ОПАЛЕ ЛИСТЯ, НА ЯКОМУ ПЕРЕБУВАЄ ПЕРВИННЕ ДЖЕРЕЛО ІНФЕКЦІЇ; • СЕЧОВИНА ЗАМІНЮЄ РАННЬОВЕСНЯНЕ ОБПРИСКУВАННЯ 3%-НОЮ БОРДОСЬКОЮ РІДИНОЮ;

Клястероспоріоз • НА ЛИСТКАХ СПОЧАТКУ ВИНИКАЮТЬ ДРІБНІ ЧЕРВОНУВАТО-ФІОЛЕТОВІ АБО МАЛИНОВО- БУРІ ПЛЯМИ, ЯКІ ЗБІЛЬШУЮТЬСЯ ПОСТУПОВО І ДОСЯГАЮТЬ У ДІАМЕТРІ ДО 2 -3 ММ. ТКАНИНА В МІСЦЯХ УРАЖЕННЯ ВІДМИРАЄ І НАБУВАЄ СВІТЛО-КОРИЧНЕВОГО ЗАБАРВЛЕННЯ. ПІЗНІШЕ ВОНА ВИПАДАЄ, ЛИСТКИ СТАЮТЬ ДІРЧАСТИМИ, НАВКОЛО ДІРОК ЗАЛИШАЄТЬСЯ ЧЕРВОНО-БУРА АБО МАЛИНОВА ОБЛЯМІВКА. НА ГІЛОЧКАХ, ПАГОНАХ І БРУНЬКАХ З'ЯВЛЯЮТЬСЯ НЕВЕЛИКІ КРУГЛІ ЧЕРВОНОФІОЛЕТОВІ ПЛЯМИ. ТКАНИНА В МІСЦЯХ ПЛЯМ РОЗТРІСКУЄТЬСЯ. ІЗ ТРІЩИН ВИДІЛЯЄТЬСЯ КЛЕЙКА РІДИНА, ЯКА ЗАСТИГАЄ І НАБУВАЄ ВИГЛЯДУ СКЛОПОДІБНОГО НАЛЬОТУ СВІТЛО- ЖОВТОГО АБО БУРОГО КОЛЬОРУ (КАМІДЬ). • УРАЖЕНІ ГІЛОЧКИ, ПАГОНИ І БРУНЬКИ СТАЮТЬ ЧОРНИМИ, БЛИСКУЧИМИ І ВІДМИРАЮТЬ. КВІТКИ СТАЮТЬ БУРИМИ, ЗАСИХАЮТЬ І ТАКОЖ ВІДМИРАЮТЬ. НА ЗАВ'ЯЗІ ТА ПЛОДАХ УТВОРЮЮТЬСЯ ЗЛЕГКА ВДАВЛЕНІ, ПУРПУРОВІ ДРІБНІ ПЛЯМИ. ТКАНИНА В МІСЦЯХ ПЛЯМ ВІДМИРАЄ І ВИПАДАЄ АБО ЗАЛИШАЄТЬСЯ НА ПЛОДАХ У ВИГЛЯДІ КОРОСТИНОК. ІЗ ТРІЩИН ВИДІЛЯЄТЬСЯ КАМЕДЬ, ЯКА ЗРАЗУ Ж ЗАСТИГАЄ

Кокомікоз • ХВОРОБА ПРОЯВЛЯЄТЬСЯ НА ЛИСТКАХ ПЕРЕВАЖНО ЧЕРЕШНІ ТА ВИШНІ У ВИГЛЯДІ ДРІБНИХ ТЕМНО-БУРИХ ПЛЯМ З ВЕРХНЬОГО БОКУ ПЛАСТИНКИ. У ВОЛОГУ ПОГОДУ В МІСЦЯХ УРАЖЕНЬ З НИЖНЬОГО БОКУ ЛИСТКІВ З'ЯВЛЯЮТЬСЯ РОЖЕВУВАТО-БІЛІ ПОДУШЕЧКИ КОНІДІАЛЬНЕ СПОРОНОШЕННЯ ГРИБА. В БІЛЬШОСТІ ВИПАДКІВ ПЛЯМИ УТВОРЮЮТЬСЯ ВЗДОВЖ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ЖИЛКИ І НА ВЕРХІВЦІ ЛИСТКА. УРАЖЕНІ ЛИСТКИ ЖОВТІЮТЬ, СКРУЧУЮТЬСЯ Й ОБПАДАЮТЬ. НА ЧЕРЕШКАХ ЛИСТКІВ, НА КОРІ МОЛОДИХ ПАГОНІВ І ПЛОДОНІЖКАХ УТВОРЮЮТЬСЯ ДОВГАСТІ ДРІБНІ МАЛИНОВО-ЧЕРВОНІ ПЛЯМИ З РОЖЕВОБІЛИМИ ПОДУШЕЧКАМИ У ВОЛОГУ ПОГОДУ. НА ПЛОДАХ З'ЯВЛЯЮТЬСЯ ПОРІВНЯНО ВЕЛИКІ ВДАВЛЕНІ ПЛЯМИ З БІЛУВАТИМ НАЛЬОТОМ. ПЛОДИ ЗАСИХАЮТЬ І ВІДМИРАЮТЬ

Моніліальний опік, або моніліоз • МОНІЛІАЛЬНИЙ ОПІК УРАЖУЄ КВІТКИ, ЛИСТЯ, МОЛОДІ ПЛОДОВІ ГІЛОЧКИ ТА ОДНОРІЧНІ ПАГОНИ. ПІСЛЯ УРАЖЕННЯ ВЕГЕТАТИВНІ ТА ГЕНЕРАТИВНІ УТВОРЕННЯ РАПТОВО В’ЯНУТЬ І ВСИХАЮТЬ. ЗА ІНТЕНСИВНОГО РОЗВИТКУ ХВОРОБИ УРАЖУЮТЬСЯ ВСІ СУЦВІТТЯ. ТАКЕ ДЕРЕВО МАЄ ВИГЛЯД ОБПАЛЕНОГО ВОГНЕМ, ВІД ЧОГО ПОХОДИТЬ І НАЗВА ХВОРОБИ. ХВОРОБА РОЗВИВАЄТЬСЯ ТАК ШВИДКО, ЩО АСОЦІЮЄТЬСЯ З РЕЗУЛЬТАТОМ ЗИМОВОГО ПІДМЕРЗАННЯ

Стійкі до хвороб сорти • СЛАБО УРАЖУЮТЬСЯ КОКОМІКОЗОМ СОРТИ ВИШНІ ТУРГЕНЄВКА, ШПАНКА РАННЯ, ОЛІМПІЙСЬКА, ПАМ’ЯТІ ВАВІЛОВА, ГРІОТ СЕРІДКО, АЛЬФА, РОВЕСНИЦЯ, НОРДСТАР, МЕЛІТОПОЛЬСЬКА ДЕСЕРТНА, ШАЛУНЬЯ, ЖУКОВСЬКА; • ВІДНОСНО СТІЙКИМИ ПРОТИ КЛЯСТЕРОСПОРІОЗУ Є ШПАНКА РАННЯ, ЛЮБСЬКА, ПОДБЄЛЬСЬКА, ЖУКОВСЬКА, ВОЛОДИМИРСЬКА, ШПАНКА КРАСНОКУТСЬКА; • ТОЛЕРАНТНІ ДО МОНІЛІАЛЬНОГО ОПІКУ СОРТИ ГРІОТ УКРАЇНСЬКИЙ, ШПАНКА РАННЯ, АНАДОЛЬСЬКА;

ВИШНЯ ТУРГЕНЄВКА ШПАНКА РАННЯ

НОРДСТАР МЕЛІТОПОЛЬСЬКА ДЕСЕРТНА

ЖУКОВСЬКА ВОЛОДИМИРСЬКА

ПАМ’ЯТІ ВАВІЛОВА ГРІОТ СЕРІДКО

АЛЬФА РОВЕСНИЦЯ

Біологічний метод захисту • ІНСЕКТИЦИДИ БІТОКСИБАЦИЛІН, ЛЕПІДОЦИД, ГАУПСИН І АКТОФІТ: – ПРОТИ ЛУСКОКРИЛИХ ШКІДНИКІВ (КОМПЛЕКС ЛИСТОВІЙОК, П’ЯДУНІВ), ЕФЕКТИВНІСТЬ — 95– 100%; – ПРОТИ ВИШНЕВОЇ МУХИ — 85– 96%; – ПРОТИ ВИШНЕВОЇ ПОПЕЛИЦІ — 79– 91%; • ПРОТИ ПЛЯМИСТОСТЕЙ НА ЧЕРЕШНІ ДОБРЕ ЗАРЕКОМЕНДУВАЛИ ФУНГІЦИДИ РІЗОПЛАН І ГАУПСИН, ЕФЕКТИВНІСТЬ — 72– 100%;

БІТОКСИБАЦИЛІН ЛЕПІДОЦИД

ГАУПСИН АКТОФІТ

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ