ВІННИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Кафедра адміністративного менеджменту та

ВІННИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Кафедра адміністративного менеджменту та державного управління ПОЯСНЕННЯ ДО ВИКОНАННЯ РОЗРАХУНКОВОЇ ЧАСТИНИ КУРСОВОГО ПРОЕКТУ з дисципліни “Операційний менеджмент” “Операційний менеджмент при організації і плануванні підготовки виробництва нового виробу” спеціальність: 6. 03060101 „Менеджмент організацій і адміністрування” 6. 03060104 „Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності” Доктор економічних наук, доцент, завідувач кафедри АМДУ Козловський Сергій Володимирович Вінниця - 2012

Отримання завдання розрахункової частини: (відповідно в додатках А-И методичних вимог наведено значення даних величин) 1 Методичні вказівки можна скачати: http: //www. sergey. vinnitsa. com 1

2. 1. Розрахунок загальної трудомісткості підготовки виробництва нового виробу Тз = Тб * Кс * Кн * (1 -0, 25 * Ку) * Кд (1) де: Тб – базова трудомісткість підготовки виробництва нового виробу, нормо-годин; Кс – коефіцієнт, який характеризує складність нового виробу; Кн – коефіцієнт, який характеризує групу новизни нового виробу; Ку – коефіцієнт, який характеризує рівень уніфікації нового виробу; 0, 25 – коефіцієнт, який характеризує зворотний зв’язок між рівнем уніфікації нового виробу та трудомісткістю підготовки виробництва цього виробу; Кд – коефіцієнт додаткових витрат при здійсненні технічної підготовки виробництва нового виробу. Значення показників Тб, Кс, Кн, Ку та Кд беруться студентом із Додатка Б. п. 1 -5 ЗАВДАННЯ Приймемо що Тз = 461837, 7 нормо-годин 2 2

2. 2. Опис всіх подій та робіт сіткового графіка та розрахунок трудомісткості і нормальної тривалості виконання кожної роботи Після розрахунку загальної трудомісткості підготовки виробництва нового виробу студент, користуючись даними завдання, вибирає варіант сіткового графіка (додаток В – п. 6 ЗАВДАННЯ), яким він повинен користуватись в подальшому. Кожен із варіантів сіткового графіка має 15 подій та 21 роботу. Приклад – Варіант 2 3 3

Наведені в додатку Г роботи в найзагальнішому вигляді відображають весь комплекс робіт, який потрібно здійснити на підприємстві для того, щоб налагодити виробництво нового виробу. Аналізуючи зміст цих робіт і їх логічну послідовність, а також запропонований варіант сіткового графіка, яким повинен користуватись студент потрібно описати та закодувати всі події та роботи, які визначають зміст підготовки виробництва. Результати опису подій та робіт потрібно занести до таблиці 1. Заповнюємо таблицю 1 (перелік робіт наведений в додатку Г). 4 4

Наступним етапом розрахунків є визначення тривалості протікання кожної роботи сіткового графіка. Для цього, користуючись даними, наведеними в додатку Д, студент повинен вибрати кількість виконавців по кожній роботі, які працюють в одну зміну, а потім розрахувати тривалість протікання кожної роботи в робочих та календарних днях, а також в тижнях. Тривалість протікання кожної роботи в робочих днях tрij розраховується за формулою: (2) де: Тз – загальна трудомісткість технічної підготовки виробництва, нормо-годин (ФОРМУЛА 1); h – питома вага трудомісткості кожної роботи, % (Обираємо самостійно в межах ДОДАТКУ Г); К 1 – коефіцієнт, який ураховує час на узгодження, затвердження, внесення змін в технічну документацію тощо; рекомендується приймати К 1 = 1, 05… 1, 15; Rij – кількість виконавців кожної роботи, які працюють в одну зміну; кількість виконавців студент визначає самостійно в залежності від складності роботи, терміновості її виконання, можливості виконувати роботу кількома виконавцями тощо (ДОДАТОК Д самостійно у встановлених межах); m – кількість змін роботи виконавців; вибирається згідно з завданням (п. 8 ЗАВДАННЯ); Тзм – тривалість зміни роботи виконавців. Рекомендується приймати Тзм = 8 години. Тривалість протікання кожної роботи в календарних днях tij розраховується за формулою: (3) де: К 2 – коефіцієнт, який ураховує перерахунок робочих днів у календарні; Дк – кількість календарних днів в даному році. Рекомендується приймати Дк = 365 днів, а для високосних років Дк = 366 днів; Др – кількість робочих днів в даному році, яка визначена в завданні (п. 7 ЗАВДАННЯ) та додатку Е. 5 5

Тривалість протікання кожної роботи в тижнях Тij розраховується за формулою: (4) де: tij – тривалість протікання кожної роботи в календарних днях; 7 – число днів в тижні. 6 6

Після проведених розрахунків потрібно нарисувати вибраний варіант сіткового графіка, показавши на ньому номери подій, коди робіт та їх тривалість в тижнях. Приклад – Варіант 2 після розстановки Tij 7 7

2. 3. Розрахунок параметрів сіткового графіка та визначення тривалості підготовки виробництва нового виробу при нормальній тривалості виконання робіт Результатом розрахунку є Таблиця 3 (відповідно до прикладу). 8 8

Покажемо як розраховується Таблиця 3 для роботи 1 -2. 9 9

Продовження прикладу розрахунку Таблиці 3 для роботи 1 -2. 10 10

Продовження прикладу розрахунку Таблиці 3 для роботи 1 -2. 11 11

Продовження прикладу розрахунку Таблиці 3 для роботи 1 -2. 12 12

Продовження прикладу розрахунку Таблиці 3 для роботи 1 -2. 13 13

2. 4. Розрахунок вартості підготовки виробництва нового виробу при нормальній тривалості виконання робіт Розрахунок витрат на підготовку виробництва студент повинен розпочати з розрахунку витрат на основну заробітну плату Зі виконавців для кожної роботи за формулою: (12) де Зм – середньомісячна заробітна плата конкретного виконавця на конкретній роботі, грн. ; величину Зм виберемо із даних додатка Д (або на вибір студента); Др – число робочих днів в місяці, виберемо Др = 21 день; Rij – кількість виконавців, які виконують дану конкретну роботу; величина Rij вже була нами вибрана (див. табл. 2. – 4 колонка); m – число змін роботи виконавців на конкретній роботі, за даними завдання (п. 8 ЗАВДАННЯ) m = 3; tрij – тривалість конкретної роботи в робочих днях. Ця величина була вже нами розрахована (див. таблицю 2 – 7 колонка). Загальні витрати на заробітну плату Зо розраховуються за формулою: (13) 14 14

Результатом розрахунку є Таблиця 4 (відповідно до прикладу). 15 15

Після розрахунку величини основної заробітної плати виконавців потрібно визначити інші статті витрат (відповідно до п. 9 та п. 10 завдання – Додаток Ж та И). Далі розраховуємо таблицю 5 (відповідно рекомендованого переліку таблиця 5 методичних вимог). 16 16

2. 5. Розрахунок параметрів сіткового графіка прискореному виконанні робіт Розрахована в п. 2. 3 тривалість підготовки виробництва у 706 (таблиця 3 – критичний шлях) тижнів показує, що саме за цей час може бути виконаний комплекс робіт з налагодження виробництва нового виробу при певній (а саме: при величині 6362777 грн. (таблиця 5)) величині витрат на підготовку виробництва. Разом з тим, досить часто виникає ситуація, коли розрахована тривалість виконання робіт не задовольняє або замовника, або самого виконавця. Для прискорення застосовуються так звані коефіцієнти прискорення Кпр, величина яких знаходиться в межах Кпр = 0, 3… 0, 95. Чим більшу тривалість буде мати робота, тим на більшу величину її можна скоротити в межах лінійного відрізку “витрати-час”. Коефіцієнт прискорення для цього випадку рекомендується приймати в межах 0, 3… 0, 7. І навпаки, чим меншу тривалість буде мати робота, тим на меншу величину її можна скоротити. Коефіцієнт прискорення в цьому випадку рекомендується приймати в межах 0, 7… 0, 95. Значення коефіцієнтів прискорення для кожної роботи студент вибирає самостійно в залежності від тривалості даної роботи (див. таблицю 2). Розрахунок прискореної тривалості виконання робіт (в цілих тижнях) потрібно звести до таблиці 6. 17 17

Після розрахунку прискореної тривалості робіт виконання розрахуємо основні параметри сіткового графіка, аналогічні тим, які були розраховані в пп. 2. 3, за винятком коефіцієнта напруженості виконання робіт. Отримані результати зведені до таблиці 7. Новий вид сіткового графіка наведений на рис. 2. : В результаті виконання даного етапу робіт можна зробити такі висновок: - прискореному виконанні всіх робіт мінімальна тривалість підготовки виробництва нового виробу зменшиться від 706 до 460 тижнів. 18 18

2. 6. Розрахунок величини прямих витрат підготовки виробництва нового виробу прискореній тривалості виконання робіт (14) Таким чином, якщо додавати кошти на кожну із робіт, що спричинить збільшення прямих витрат з 3799142 грн. до 4986311 грн. , тривалість підготовки виробництва зменшиться з 706 тижнів до 460 тижнів. 19 19

2. 7. Скорочення тривалості підготовки виробництва нового виробу за рахунок збільшення прямих витрат на роботах критичного шляху (Ітерування) Вибираємо варіант сіткового графіка при нормальній тривалості виконання робіт (див. пп. 2. 3. та рис. 1) та визначаємо всі роботи, які лежать на критичному шляху. Із таблиці 8 визначаємо прямі витрати в розрахунку на тиждень для кожної із цих робіт, а самі роботи розміщуємо в порядку збільшення прямих витрат в розрахунку на тиждень. Результати заносимо до таблиці 9. 20 20

Далі, керуючись методикою, наведеною в методичці, кроком за кроком буде здійснювати скорочення тривалостей робіт, які лежать на критичному шляху. 21 21

Після проведення першої ітерації сітковий графік буде мати вигляд (рис. 3): Випишемо тривалості робіт сіткового графіка після проведення першої ітерації (табл. 11): 22 22

Розрахуємо основні показники рис. 3. , табл. 11. і сформуємо табл. 12. В результаті виконання даного етапу робіт можна зробити такі висновок: - після проведення першої ітерації тривалість технічної підготовки виробництва нового виробу зменшиться від 706 до 482 тижнів; - на роботах сіткового графіка зменшились величини повних та вільних резервів; - з’явився новий критичний шлях: 0 – 1 – 3 – 4 – 5 – 8 – 9 – 10 – 11 – 13 – 14. Можна виконувати 2 -ю ітерацію щоб прийти до 460 тижнів! (Необов’язково) 23 23

2. 8. Побудова графіка “витрати-час” та визначення оптимального терміну виконання комплексу робіт з підготовки виробництва нового виробу Далі потрібно визначити, яким чином змінюються непрямі витрати в залежності від тривалості технічної підготовки виробництва. Спочатку розрахуємо величину непрямих змінних витрат в розрахунку на одиницю часу (тиждень) при нормальній тривалості виконання цих робіт за формулою: (15) де НЗ – величина непрямих змінних витрат при нормальній тривалості виконання робіт (див. табл. 5), грн. ; НЗ = 1668163 грн. ; Ткр – тривалість критичного шляху при нормальній тривалості виконання робіт, тижні, Ткр – 706 (таблиця 3) тижні; Далі визначають величину непрямих витрат Н при різних тривалостях критичного шляху за формулою: (16) де: Ткрі – значення тривалості критичного шляху, зазначені в таблиці 10, тижні; НП – величина непрямих постійних витрат (див. табл. 5), грн. І, нарешті, розраховуємо загальні витрати В на виконання технічної підготовки виробництва нового виробу при різних значеннях критичного шляху Ткрі за формулою: В=П+Н (17) де: П – величина прямих витрат при кожному конкретному значенні критичного шляху, грн. ; Н – величина непрямих витрат при цьому ж значенні критичного шляху, грн. 24 24

Отримані результаті також зведемо до таблиці 13. 25 Висновки Аналіз даних таблиці 13 показує, що мінімальні витрати на підготовку виробництва складають 6252631 грн. при тривалості технічної підготовки виробництва 612 тижнів, що є чітко визначеним мінімум витрат на підготовку виробництва. (БАЖАНО ГРАФІК, В, НЗ, П) 25

Дякуємо за увагу! 26 26