ВІКОВА ФІЗІОЛОГІЯ Лекція 5 Тема Вікова фізіологія органів

ВІКОВА ФІЗІОЛОГІЯ Лекція 5. Тема: Вікова фізіологія органів травлення. Викладач: ГРИЩУК СЕРГІЙ МИКОЛАЙОВИЧ, кандидат медичних наук

Мета та план лекції Мета: ознайомитись з особливостями вікової фізіології та гігієни органів травлення, із захворюваннями, що пов’язані з органами травлення План 1. 2. 3. 4. 5. 6. Будова, функції і вікові особливості травної системи. Інфекційні захворювання та їх профілактика. Хвороби органів травної системи. Харчові отруєння (причини, ознаки, профілактика). Обмін речовин та енергії. Вітаміни, їх функції та значення. Раціональне харчування.

1. Будова, функції і вікові особливості травної системи Вода, мінеральні речовини можуть надходити в кров у незмінному вигляді. Проте організм людини не здатний безпосередньо засвоювати білки, жири, вуглеводи без попередньої їх обробки. Цю функцію виконує травна система. Травна система – це комплекс органів, які забезпечують надходження в організм їжі (і води) і перетворення її на прості хімічні сполуки, які здатні засвоюватись організмом. Травлення – це складний біохімічний процес, в якому беруть участь різноманітні травні ферменти. Травний канал складається з ротової порожнини, глотки. стравоходу, шлунка, тонкої і товстої кишок. Сюди ж належать слинні залози, печінка і підшлункова залоза. Перетравлення починається у ротовій порожнині. Тут містяться язик і зуби.

1. Будова, функції і вікові особливості травної системи Зуби закладаються і розвиваються в товщі щелепи. Ще в утробному розвитку зачатки постійних зубів, які потім змінюють молочні. У дитини у 6 -8 місяців починають прорізатися тимчасові або молочні зуби. Протягом другого року життя, інколи на початку третього року завершується прорізування всіх 20 молочних зубів. У 6 -7 років починають випадати молочні і замість них поступово виростають постійні (до 14 -15 років). Зуби мудрості з’являються до 25 -30 років. У ротовій порожнині їжа подрібнюється і змішується з слиною. В слизовій оболонці є багато дрібних залоз. Тут відкриваються три пари великих залоз: привушна, підщелепна, під’язикова. У дітей слинні залози сформовані на момент народження, але виділення слини у перші місяці життя незначне. у 4 -6 місяців слиновиділення значно посилюється. У 11 -12 років під час їжі за добу виділяється 200 мл слини, у проміжки між прийманням їжі – 400 -600 мл.

1. Будова, функції і вікові особливості травної системи Харчова грудка через зів надходить у глотку, а з неї у стравохід. Стравохід – це м’язова трубка довжиною у дорослої людини 25 см, у новонародженої – 10 см, у дворічної – 20 см. Шлунок – найбільше розширення травної трубки, має вигляд зігнутого мішка, що вміщує до 2, 5 -3 л їжі. За добу у дорослої людини виробляється 1 -2 л шлункового соку. Шлунковий сік містить воду, слиз (захищає шлунок від механічних і хімічних ушкоджень), соляну кислоту (створює кисле середовище, згубно діє на мікроорганізми, активізує пепсин), травні ферменти (пепсин, хімозин – зсідання молока а бо ренін, ліпаза – розщеплює жири молока)

1. Будова, функції і вікові особливості травної системи Шлунок немовлят має в основному горизонтальне положення, розташований майже весь у лівому підребер’ї. З віком форма шлунка змінюється. У дітей до 1, 5 року вона округла, до 2 -3 років грушоподібна, до 7 років шлунок набуває форми дорослих. Місткість шлунка збільшується з віком: у новонароджених– 30 -35 мл, до кінця першого місяця – 100 мл, до кінця першого року життя збільшується в 10 разів, у 3 роки – до 300 мл, в 10 -12 років місткість шлунка досягає 1, 5 л. Функція синтезу хлоридної кислоти розвивається в період від 2, 5 до 4 років. У віці від 4 до 7 років загальна кислотність шлункового соку в середньому становить 35, 4 одиниці, у дітей від 7 до 12 років вона дорівнює 63. Відносно низький вміст соляної кислоти в шлунковому соку дітей шкільного віку веде до зниження його бактерицидних властивостей, що пояснює схильність дітей до шлунково-кишкових захворювань. )

1. Будова, функції і вікові особливості травної системи У складі шлункового соку новонародженої дитини є ферменти пепсин, хімозин, ліпаза, молочна кислота і зв'язана соляна кислота. У зв'язку з низькою кислотністю шлункового соку пепсин у новонароджених дітей може розщеплювати лише білки, які входять до складу молока. У немовлят при правильному грудному вигодовуванні шлунок звільняється від їжі через 2, 5 -3 год. , при вигодовуванні коров'ячим молоком – через 3 -4 год. Їжа, яка містить значну кількість білків і жирів, затримується в шлунку 4, 5 -6, 5 год. Кишечник є найдовшою частиною травного тракту людини (5 -6 м). Розрізняють: тонкий кишечник (4 -4, 5 м) і товстий (1 -1, 5 м). Перший відділ тонкого кишечника – дванадцятипала кишка. Саме тут найінтенсивніше відбувається перетравлення під дією соку підшлункової залози, жовчі і кишкового соку.

1. Будова, функції і вікові особливості травної системи Підшлункова залоза має видовжену форму і лежить на рівні першого поперекового хребця. У новонароджених вона трьохгранна і довжина її 3 -7 см. Вага залози у дітей 5 -10 ти років 23 -30 г, в 15 років – до 60 г, а в дорослої людини 100 г. Печінка – найбільша залоза людського організму (1, 5 кг, або близько 3 % усієї маси тіла), яка міститься в правому підребер'ї і займає всю верхню частину черевної порожнини. Вона ділиться на дві частини: праву і ліву, між якими на нижній поверхні лежать ворота печінки – місце входження в печінку кровоносних судин і нервів та виходу з неї жовчної протоки і лімфатичних судин. Печінка є своєрідним вмістилищем харчових продуктів. Перетравлені цукри і крохмаль переробляються в глікоген і зберігаються в клітинах печінки. Крім того, печінка – вмістилище заліза (феруму). Зокрема, у новонароджених печінка має залізо, яке витрачається в перші 6 -9 місяці життя. Це забезпечує уникнення в них анемії, оскільки у молоко, яким годують дітей, містить мало заліза.

1. Будова, функції і вікові особливості травної системи У печінці можуть накопичуватися токсини, такі, як свинець (плюмбум) і ртуть (меркурій). На нижній поверхні печінки є заглибина, в якій лежить жовчний міхур. У дітей печінка невелика. Печінка новонародженої дитини важить 150 г (4, 3% від ваги тіла), до двох років подвоюється, до трьох років потроюється. В період дозрівання печінка росте особливо інтенсивно і до 25 років досягає норми дорослої людини – до 1500 г. Жовчовиділення відмічено вже у 3 -х місячного плода. З віком воно посилюється. У дітей кишечник відносно довший. ніж у дорослих У дорослої людини довжина кишок більша за довжину тіла в 4 -5 рази, а у грудних дітей – у 6 разів. Особливо інтенсивно росте кишечник від 1 до 3 років у зв’язку з переходом від молочної їжі до змішаної і від 10 до 15 років (загальний ріст організму).

2. Інфекційні захворювання органів травної системи Найчастіші й найнебезпечніші гострі інфекційні захворювання травної системи – це дизентерія, хвороба Боткіна (жовтяниця) і холера. Причиною їх виникнення є порушення правил гігієни – немиті руки, фрукти, овочі. недотримання норм кулінарної обробки їжі; порушення правил зберігання харчових продуктів (наприклад, не в холодильнику), особливо м'ясних та молочних; контакт із хворими на ці хвороби; пиття забрудненої води. Переносниками багатьох інфекційних хвороб травних шляхів є мухи. Дизентерія – гостре інфекційне захворювання товстого кишечника спричиняє дизентерійна паличка. Через два-сім днів після зараження в людини з'являються кволість, млявість, озноб, підвищення температури тіла, болісні спазми в животі. Частота випорожнень збільшується до 10 -25 разів на добу. Кал рідкий, з великим вмістом слизу і з домішками крові.

2. Інфекційні захворювання органів травної системи вірусний гепатит – захворювання, за якого переважно уражається печінка. Спричиняють віруси гепатиту А, В або С. Вірус гепатиту А найчастіше передається через їжу та воду. Вірус В передається під час переливання крові, вживання ліків, статевих відносин, а також від інфікованої матері до дитини у ході пологів. Хронічний гепатит В або С може призводити до цирозу; він підвищує також ризик виникнення раку печінки. Захворювання починається через 40 днів з моменту потрапляння збудника до організму і виявляється болем у горлі, кволістю, появою нудоти, блюванням, підвищенням температури тіла. Сеча темнішає, а кал знебарвлюється, через декілька днів з'являється жовтяниця. Хвороба небезпечна, бо призводить до загибелі клітин печінки і порушення всіх її функцій.

2. Захворювання органів травної системи Пептичнавиразка трапляється приблизно у 10% населення розвинених країн. Основною локалізацією виразки у шлунку є мала кривина. Виразка може виникати також у стравоході та тонкій кишці. При виразці ушкоджуються слизова, підслизова та м'язова оболонки. Гастрит – запалення стінки шлунка. Симптоми: нудота, біль у верхній ділянці живота, порушення травлення. Хворобипечінки: Цироз– ушкодження клітин печінки і порушення її функцій. Тривале зловживання алкоголю часто веде до цирозу. Алкогольне ураження печінки зумовлює надмірне накопичене жирів у клітинах печінки (жирова дистрофія), що спричиняє збільшені розмірів печінки та її болючість.

3. Захворювання органів травної системи Апендицит– запалення червоподібного відростка товстої кишки. Виникає часто, особливо у дітей. Ознаки – гострий біль у нижній правій частині живота. Додаткові симптоми – втрата апетиту, нудота, блювання, незначна температура. Лікування – хірургічне видаленні апендикса. Якщо запалення не лікувати, апендикс розірватись, що спричинить перитоніт (запалення очеревини). Кишкова непрохідність потребує негайного хірургічне втручання. її прояви: біль у животі, здуття, відсутність випорожнень, блювання та зневоднення організму. Кишкову непрохідність можна виявити за допомогою рентгеноскопії. Кишкова непрохідність у немовлят може зумовлюватись інвагінацією – станом, при якому частина кишки вкладається сама в себе, утворюючи "трубку в трубці". До симптомів належить біль у животі та випорожнення, що нагадують желе з порічок. Інвагінація загрозлива для життя, але її можна ліквідувати хірургічно або за допомогою барієвої клізми.

4. Харчові отруєння. Перша допомога при харчових отруєннях Отруєння харчовими продуктами може виникнути тоді, коли вживають зіпсовані харчові продукти (зберігання без холодильника, у теплі тощо). За порушення правил зберігання таких продуктів можуть виникати тяжкі отруєння бактеріального походження – ботулізм і сальмонельоз. Ботулізм причиняє бактерія. Вона у вигляді спор зберігається у ґрунті, а звідти при порушенні санітарних правил може потрапляти у харчові продукти. Розмножується бактерія в безкисневих умовах, а тому найчастіше ботулізм виникає після споживання м'ясних, рибних, грибних та овочевих консервів, особливо домашнього приготування. Отрута, яку виділяє бактерія, спричиняє тяжкі враження нервової системи, наслідком яких є паралічі, порушення зору (характерно подвоєне зображення в очах). Може настати смерть людини.

4. Харчові отруєння. Перша допомога при харчових отруєннях Сальмонельоз також є харчовим отруєнням бактеріального походження. Трапляються і епідемії, коли недоброякісну їжу вживало одразу багато людей. При порушенні правил зберігання небезпечними щодо сальмонельозу є: м'ясний фарш, курячі та качині яйця, холодець, сир, ставкова та річкова риба, тістечка та торти з вершковим кремом, вершки, майонез. Хвороба починається вже у першу добу. Виникає тяжке блювання, пронос, висока температура тіла. Отруєння можуть спричинити отруйні гриби. Виникають при споживанні отруйних, малознайомих грибів, старих, зібраних поблизу автотрас, промислових об'єктів, тому що гриби і лісові ягоди мають властивість нагромаджувати шкідливі речовини з довкілля (важкі метали, радіонукліди). Готувати страви з грибів треба в той самий день, коли вони зібрані.

4. Харчові отруєння. Перша допомога при харчових отруєннях Ураження отруйними рослинами часто трапляються у дітей, коли вони вживають отруйні ягоди, сприймаючи їх за їстівні (вороняче око, конвалія, беладона, паслін солодко-гіркий, дурман звичай). Перша допомога в усіх цих випадках має бути спрямована на виведення з організму людини недоброякісної їжі, залишків отруйних грибів І, Чим швидше це зробити, тим менше отрути потрапить у організм. До прибуття лікаря слід промити шлунок – дати людині випити 5 -6 склянок води і викликати блювання. Так варто зробити кілька разів.

Вітаміни (від лат. віта – життя та аміни – складові амінокислот) – група фізіологічне активних органічних сполук різноманітної хімічної природи, які в невеликих кількостях життєво необхідні для нормального функціонування організму. Вони входять до складу багатьох ферментів, чим пояснюється важлива роль вітамінів в обміні речовин. Вітаміни сприяють дії гормонів, а також підвищенню опірності до не сприятливих впливів зовнішнього середовища (інфекції, дія високої і низької температури тощо). На відміну від ферментів і гормонів, більшість вітамінів не утворюється в організмі людини. Нестача у їжі якого-небудь вітаміну викликає тяжкі захворювання – авітамінози (цинга, рахіт, затримання росту, крововиливи тощо). Недостатнє вживання вітамінів або порушення їх всмоктування в травному каналі призводить до гіповітамінозу. В організмі вітаміни швидко руйнуються, тому їх потрібно щодня вводити в організм. Всі вітаміни поділяються на дві великі групи: 1) водорозчиннівітаміни С і Р, групи В; – • 2) жиророзчиннівітаміни А, D, Е, К. —

Визначення біологічного віку Методик для визначення біологічного віку існує досить багато. Всі вони підраховують, наскільки індивід зносив своє тіло. Ці дані можна використовувати для визначення можливої тривалості життя. Вчені відзначили, що в середньому людина може розраховувати на 90 біологічних років. Тобто, якщо в 60 років хтось має біологічний вік 80, то він, швидше за все, проживе не більше 6 -7 років. Зате 60 -річний індивід з 35 річним біологічним віком може відзначити віковий ювілей. Вам знадобиться- лист паперу, ручка, калькулятор; - Лінійка; - Секундомір; - Помічник.

Визначення біологічного віку Інструкція Щоб розрахувати свій біологічний вік, вам необхідно виконати тести, скласти результати і отриману суму розділити на 7. Двома пальцями ущипніть шкіру з тильного боку кисті. Потримайте 5 секунд і відпустіть. Засічіть, за який час ваша шкіра повернеться в нормальний стан. Якщо на це піде 5 секунд, то ваш біологічний вік 30 років. 8 секунд потрібно для 40 -річних, 10 - для 50 річних, 15 - для 60 -річних.

Визначення біологічного віку Наступний тест - на реакцію. Нехай ваш помічник візьме 50 -сантиметрову лінійку. Він повинен тримати її вертикально, нулем вниз. Ваша рука з розсунутими пальцями повинна знаходитися нижче її краю на 10 см. Відпустити лінійку ваш помічник повинен несподівано. Якщо ви знайдете її на рівні 20 см, то вам 20 біологічних років. На рівні 25 см - вам 30 років. Показник в 35 см означає, що вам 40 років, а 45 см - 60 років.

Визначення біологічного віку Для тесту на гнучкість встаньте прямо, злегка сядьте, зігнувши ноги в колінах, і нахиліться. Якщо ви змогли покласти на підлогу долоні - вам 20 -30 років, торкнулися пальцями - 40 років, дотяглися до гомілок - 50 років, дістали тільки до колін - за 60. Дуже показовий тест - на здатність утримувати баланс. Встаньте прямо, закрийте очі і по черзі постійте на лівій і правій нозі, піднявши іншу на 10 см. Встояли 30 секунд - ваш біологічний вік 20 років, 40 -річні тримають рівновагу 20 секунд, 50 -річні - 15, 60 -річні - 10 секунд і менше.

Визначення біологічного віку Для наступного випробування потрібно виміряти пульс. Потім швидко присядьте 30 разів. Після вправи ще раз послухайте пульс. Якщо він підвищився на 10 ударів і менше - ваш вік 20 років, на 10 -20 ударів - 30 років, 20 -30 ударів - 40 років, 30 -40 ударів - 50 років. Якщо пульс прискорився більш ніж на 40 ударів, то вам 60 або більше. Встаньте прямо, підніміть праву руку вгору і закиньте її за спину. Лівою, знизу, постарайтеся дістати до неї і зчепити руки в замок на рівні лопаток. Якщо у вас вийшло - ваш біологічний вік 20 років. Доторкнулися кінчиками пальців - 30 років. Руки близько, але не стосуються - 40 років. Не змогли виконати вправу - вам за 60.

Визначення біологічного віку Останній тест - на сексуальний потяг. Скільки разів на тиждень або місяць воно вас відвідує, і ви його реалізуєте? 7 разів на тиждень - вам 20 років, 6 разів на місяць - 30 років, 4 рази на місяць - 40 років, 2 рази на місяць - 50 років, рідше 1 разу на місяць - вам 60 і більше