ВІКОВА ФІЗІОЛОГІЯ Лекція 4 Тема Вікова фізіологія дихальної

ВІКОВА ФІЗІОЛОГІЯ Лекція 4. Тема: Вікова фізіологія дихальної системи Викладач: ГРИЩУК СЕРГІЙ МИКОЛАЙОВИЧ, кандидат медичних наук

Мета та план лекції Мета: ознайомитись з особливостями вікової фізіології дихальної системи, із захворюваннями, що пов’язані з органами дихання План 1. 2. 3. 4. 5. Загальна будова та функції дихальної системи. Хвороби органів дихання. Інфекційні хвороби. Вікові особливості органів дихання. Роль фізичного навантаження і тренування в становленні правильного дихання.

1. Загальна будова та функції органів дихання. Дихання – це сукупність процесів, у результаті яких відбувається використання організмом кисню і виділення вуглекислого газу. Крім газообміну, дихання є важливим фактором теплорегуляції. Легені виконують функцію виділення, оскільки через них виводиться вуглекислий газ, аміак і деякі леткі сполуки. До органів дихання належать повітропровідні шляхи (носова порожнина, носоглотка, гортань, трахея, бронхи) та легені.

2. Вікові особливості функціонування дихальної системи Перший вдих наступає внаслідок різких змін стану дихального центру у процесі народження дитини через 15 -70 с після народження. Перший вдих, як правило, є активним і супроводжується криком. Відразу після народження розпочинається процес заповнення легень повітрям (аерація легень), що триває 2 -4 доби. У перші дні життя дихання через ніс утруднене. Носові ходи у дітей вужчі, ніж у дорослих і формуються до 14– 15 років. Це сприяє легшому проникненню інфекції в організм дитини. Носоглотка (верхня частина глотки) у дітей широка і коротка, слухова трубка знаходиться низько. Тому захворювання верхніх дихальних шляхів нерідко ускладнюється запаленням середнього вуха. У 4– 10 річних дітей утворюються так звані аденоїдні розрощення у ділянці глотки і у носі, які можуть негативно впливати на загальний стан здоров’я і на працездатність дітей

2. Вікові особливості функціонування дихальної системи Гортань у дітей коротша, вужча і найінтенсивніше росте в 1 -3 роки життя і у період статевого дозрівання. Трахея – нижній відділ гортані довжиною 10– 13 см. У новонароджених вона досягає 4 см, у 14– 15 років – до 7 см. Легені розташовані в грудній порожнині, по боках серця. У дітей вони розвинені ще недостатньо, альвеоли малі. Кровонаповнення легень у дітей підвищене. До 3 років легені посилено ростуть, кількість альвеол до 8 років досягає кількості дорослої людини. Після 12 років енергійно ростуть альвеоли.

2. Вікові особливості функціонування дихальної системи У людини у диханні можуть брати участь або м’язи діафрагми, або міжреберні м’язи. Відповідно розрізняють черевний і грудний типи дихання. У немовлят переважає діафрагмальне дихання з незначною участю міжреберних м’язів. Такий тип дихання зберігається до другої половини першого року життя. Поступово в міру розвитку міжреберних м’язів і росту дитини грудна клітка опускається вниз і ребра набувають косого положення. Дихання стає грудочеревним із перевагою діафрагмального. У віці від 3 до 7 років все більше починає переважати грудний тип дихання. У 7 -8 років з’являються статеві відмінності в типі дихання: у хлопчиків переважає черевний тип дихання, у дівчаток – грудний. Дихання немовлят переважно часте, поверхове, 40– 60 раз на хвилину. У них спостерігається значні варіації глибини і частоти дихання, що свідчить про незрілість механізмів регуляції дихання. У дітей першого року життя частота дихання 35– 40, у 4 -6 років – 23– 26 разів на хвилину.

2. Вікові особливості функціонування дихальної системи Дихальний об’єм дорослої людини становить 500 см 3. Об’єм дихального повітря у новонародженої дитини – до 30 мл, в 1 рік – 70 мл, в 6 років – 160 мл, в 10 років – до 230 мл, у 14 років – 300 мл. Життєва ємність легень у дітей повільно наростає до 7 років, поки відбувається диференціація легень, і енергійно збільшується у 8 -9 років, даючи максимальний приріст у період статевого дозрівання. З 18 до 35 років життєва ємність легень є максимальною – 3000– 6000 мл, а потім з віком зменшується. Здоровий спосіб життя, фізичні тренування значно підвищують життєву ємність легень.

5. Регуляція дихання Дихальний центр. Дихання людини змінюється залежно від стану його організму. Воно спокійне, рідке під час сну, часте і глибоке при фізичних навантаженнях, переривчасте, нерівне під час емоцій. При зануренні в холодну воду у людини на якийсь час зупиняється дихання, «дух перехоплює» . Дихальний центр – складне утворення. До нього належить центр вдиху і центр видиху. Важлива роль у регуляції дихання належить корі великого мозку. Дихальний центр перебуває в стані постійної активності: в ньому ритмічно виникають імпульси збудження. Ці імпульси виникають автоматично. Ритмічні імпульси передаються з дихального центра по відцентрових до дихальних м'язів і діафрагми, забезпечуючи чергування вдиху і видиху.

5. Регуляція дихання Рефлекторна регуляція. При больовому подразненні, при подразненні органів черевної порожнини, рецепторів кровоносних судин, шкіри, рецепторів дихальних шляхів зміна дихання відбувається рефлекторно. При вдиханні парів аміаку, наприклад, подразнюються рецептори слизової оболонки носоглотки, що приводить до рефлекторного затримання дихання. Це важливе захисне пристосування, яке перешкоджає потраплянню в легені отруйних і подразливих речовин. Приклади впливу кори великого мозку на дихання. 1) Людина може на якийсь час затримати дихання, за своїм бажанням змінити ритм і глибину дихальних рухів. 2) Впливами кори великого мозку пояснюються передстартові зміни дихання у спортсменів – значне поглиблення і прискорення дихання перед початком змагань. 3) Можливе вироблення умовних дихальних рефлексів.

5. Регуляція дихання Гуморальні впливи на дихальний центр. Великий вплив на стан дихального центра справляє хімічний стан крові, зокрема її газовий склад. Накопичення вуглекислого газу в крові веде до подразнення рецепторів у кровоносних судинах, які несуть кров до голови, і рефлекторно збуджує дихальний центр. Подібним чином діють також інші кислі продукти, які надходять у кров, наприклад молочна кислота, вміст якої в крові збільшується під час м'язової роботи.

n Питання по темі для самостійного вивчення: 1. Взаємозв’язок будови і функцій дихальних шляхів і легень. Залежність об’ємних показників дихання від віку, статі, тренування. Вплив складу повітря на стан організму. Вплив напруженої розумової роботи дітей на ритм дихання. Вплив правильної пози під час роботи, ходьби і сидіння на органи дихання у дітей. Запитання для самоаналізу та самоперевірки: 1. Логічні задачі. Чому підліткам особливо шкідливі надмірні фізичні навантаження? Частота дихальних рухів зростає в погано провітреному приміщенні (багато вуглекислого газу). Чому? 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8.