ВІКОВА ФІЗІОЛОГІЯ Лекція 1 Викладач ГРИЩУК СЕРГІЙ МИКОЛАЙОВИЧ

ВІКОВА ФІЗІОЛОГІЯ Лекція 1 Викладач: ГРИЩУК СЕРГІЙ МИКОЛАЙОВИЧ, кандидат медичних наук

ЛЕКЦІЯ № 1 Тема: Загальні закономірності росту і розвитку дітей і підлітків Мета: ознайомитись з загальними закономірностями росту і розвитку дітей і підлітків, віковою періодизацією та загальною характеристикою різних періодів розвитку людини. План n 1. Вікова фізіологія як наука. Значення фізіології. n 2. Організм як єдине ціле. Єдність організму і навколишнього середовища. 3. Гомеостаз і регуляція функцій в організмі. n 3. Поняття про ріст і розвиток. n 4. Вікова періодизація. n 5. Загальна характеристика різних періодів розвитку людини.

Предмет і завдання вікової фізіол огії n n n Вікова фізіологія — наука, що вивчає особливості життєдіяльності організму людини в різні вікові періоди. Вона вивчає функції органів, систем органів, організму в цілому в міру його росту і розвитку, особливості цих функцій на кожному віковому етапі. Предметом курсу вікової фізіології є вивчення фізіологічних особливостей дітей і підлітків в процесі їх індивідуального розвитку, а також особливості реакції фізіологічних функцій на педагогічний вплив. Функції органів, їх систем залежать від будови, тому вікова фізіологія використовує знання з інших наук: анатомії, фізіології людини, цитології, гістології тощо.

Предмет і завдання вікової фізіол огії n n Ефективність навчання і виховання залежать від того, в якій мірі враховуються анатомо-фізіологічні особливості дітей і підлітків, періоди їх розвитку, сприйнятливості до тих чи інших факторів. Знання з вікової фізіології потрібні педагогам (особливо класним керівникам) для визначення ефективних методів навчання, для розробки методів формування рухових навичок дітей та проведення оздоровчої роботи в школі.

Предмет і завдання вікової фізіол огії n n Вікова фізіологія має важливе значення для розуміння особливостей психології дитини на різних етапах розвитку організму. Вона допомагає встановити етапи розвитку процесів уваги, сприйняття інформації, формування пізнавальних потреб.

Мета курсу n Завдання курсу “Вікова фізіологія” полягає в наданні студентам, майбутнім вчителям, сучасних знань про вікові особливості дитячого організму для правильної організації і проведення навчальної та виховної роботи з дітьми, збереження здоров'я школярів, підтримання їх високої працездатності.

В результаті вивчення курсу „Віков фізіологія” студент повинен знати: основні закономірності росту і розвитку організму людини; n вікові особливості будови і функцій систем внутрішніх органів; n знати фізіологічні показники систем органів кожного вікового періоду. n

Організм як єдине ціле. Єдність організму і навколишнього середовища n n Організм людини складається з ієрархічно підпорядкованих підсистем і систем, які мають спільну будову і виконують спільні функції. Елементом системи є клітина яка має надзвичайно складну будову і яка постійно взаємодіє із навколишніми клітинами. Сукупність клітин, подібних за формою і функціями утворюють тканину. Кожна тканина має специфічні властивості і виконує якусь певну, властиву їй функцію. Тканин є декілька типів: епітеліальна, сполучна, кісткова, м’язова, нерв.

Організм як єдине ціле. Єдність організму і навколишнього середовища n n Декілька тканин об’єднуючись утворюють органи. Як правило одна з тканин переважає і визначає головну функцію органа. Органи в організмі займають постійне положення, мають особливу будову і виконують певні функції. Наприклад, серце забезпечує поступання крові до всіх органів, тканин і клітин, легені здійснюють газообмін організму із зовнішнім середовищем, м’язи забезпечують рухи тощо. Декілька органів, які разом виконують певну функцію, утворюють систему органів. В організмі людини розрізняють такі фізіологічні системи: крові, кровообігу і лімфообігу, дихання і виділення, ендокринну (залоз внутрішньої секреції), нервову.

Організм як єдине ціле. Єдність організму і навколишнього середовища n n Усі структури організму (від клітини до систем органів) працюють узгоджено, як одне ціле, утворюючи "систему систем — організм. " В організмі діяльність усіх клітин, тканин, органів і систем є строго узгодженою і направленою на забезпечення оптимальної життєдіяльності. Організм не є сумою окремих органів чи систем органів. Він виконує особливі функції, взаємодіючи з навколишнім середовищем і використовуючи фактори цього середовища для свого існування і розвитку. Існування організму є неможливим без постійного, неперервного надходження інформації з навколишнього середовища.

Гомеостаз і регуляція функцій в організмі

Гомеостаз і регуляція функцій в організмі n n Усі процеси життєдіяльності можуть здійснюватися лише за умови збереження відносної постійності внутрішнього середо організму. До такого середовища відносять кров, лімфу тканинну і рідину останньою безпосередньо стикаються клітини). (з Здатність зберігати постійність хімічного складу, фізикохімічних властивості внутрішнього середовища називають гомеостазом. Гомеостаз підтримується безперервною роботою систем органів кровообігу, дихання, травлення, тощо, а також виділенням в кров біологічно активних речовин, які забезпечують взаємодію клітин і органів.

Гомеостаз і регуляція функцій в організмі n n n Саморегуляція — здатність біологічних систем встановлювати і підтримувати на певному, відносно постійному рівні фізіологічні показники (наприклад, кров’яний тиск, температуру тіла, фізико-хімічні властивості крові тощо). Саморегуляція здійснюється за умови зворотного зв’язку процесом і системою, що його регулює. Такий зв’язок між найчастіше здійснюється через центральні регулюючі апарати. Гуморальна регуляція — один із механізмів координації процесів життєдіяльності. Він здійснюється через рідкі середовища організму (кров, лімфу або тканинну рідину) з допомогою біологічно активних речовин (гормонів), які виділяють спеціальні клітини, тканини і органи. Нервова регуляція — регулює діяльність клітин і органів, об’єднує їх в одне ціле — організм, і забезпечує його взаємозв’язок з оточуючим середовищем. Центральна нервова система, зокрема її частина — кора великих півкуль головного мозку, тонко і точно сприймає зміни оточуючого середовища та внутрішнього стану організму і забезпечує пристосування організму до мінливих умов існування.

Гомеостаз і регуляція функцій в організмі n n Нервовий і гуморальний механізми регуляції тісно зв’язані між собою. Біологічно активні речовини впливають на нервові клітини змінюючи їх функціональний стан. Утворення таких речовин контролюється центральною нервовою системою. Головний мозок сам здатний синтезувати деякі гормони, регулюючи синтез інших біологічно активних речовин. Тому найчастіше говорять про єдину нервово-гуморальну систему регуляції функцій організму.

Поняття про ріст і розвиток дитячого організм n n n Ріст і розвиток людини є неперервним і поступальним процесом який починається з моменту запліднення яйцеклітини. Він включає тісно пов’язані між собою фактори: 1) власне ріст, 2) диференціювання органів і тканин, 3) набуття організмом характерних для нього форм (формотворення ). Ріст характеризується зміною кількісних показників — неперервним збільшенням довжини, об’єму і маси тіла дитини за рахунок збільшення кількості клітин (кістки, легені) або їх розмірів (м’язи. нервова тканина). Розвиток характеризується зміною якісних показників, які призводять до підвищення рівня складності систем організму, ускладнення їх взаємодії та процесів регуляції. Процес розвитку протікає нерівномірно, стрибкоподібно. Поступові кількісні зміни в процесі росту організму призводять до появи в дитини нових якісних особливостей. У періоди сповільнення росту відбувається найбільше диференціювання тканин і формоутворення.

Поняття про ріст і розвиток дитячого організм n n Функціональні системи дозрівають нерівномірно і неодночасно — тобтогетерохронно. Найперше розвиваються і вдосконалюються ті органи, функціонування яких є життєво необхідним. Наприклад, серце функціонує вже на третьому тижні внутрішньоутробного розвитку; нирки до народження практично не функціонують. Однак таке неодночасне дозрівання систем забезпечує організму його нормальне функціонування і гармонійну взаємодію із все більш складними умовами навколишнього середовища. Формування функціональних систем (системогенез ) відбувається набагато раніше, ніж це є необхідним. Так розвиток органів, що забезпечують виконання рефлексу смоктання, відбувається задовго до народження дитини. Випереджальний розвиток функціональних систем є своєрідним "страхуванням" на випадок непередбачених обставин (наприклад, передчасні роди).

Поняття про ріст і розвиток n n n Нерівномірність росту – пристосування, вироблене еволюцією. Бурхливий ріст тіла в довжину на першому році життя пов'язаний із збільшенням маси тіла, а уповільнення росту в наступні роки зумовлене активними процесами диференціювання органів, тканин, клітин. Розвиток веде до морфологічних та функціональних змін, а ріст – до збільшення маси тканин, органів і всього тіла. При нормальному розвитку дитини обидва ці процеси тісно взаємопов'язані. Але періоди інтенсивного росту можуть не збігатися з періодами інтенсивного диференціювання. Посилене диференціювання зумовлює уповільнення росту. Маса головного і спинного мозку в основному наростає до 8. . . 10 років, майже досягаючи маси цих органів у дорослого; функціональне удосконалення нервової системи відбувається ще протягом довгого часу. Дозрівання рухового аналізатора настає в основному в 13. . . 14 років, проходячи ряд етапів удосконалення рухової функції. Разом з тим в 15. . . 18 років відбуваються подальший інтенсивний ріст і диференціація м'язової тканини. Гетерохронія розвитку дає змогу забезпечити прискорений вибірковий ріст і диференціацію тим структурам і їхнім функціям, які насамперед необхідні організмові на даному етапі онтогенезу. Поряд з типовими для кожного вікового періоду особливостями є індивідуальні особливості розвитку. Вони варіюють і залежать від стану здоров'я, умов життя, ступеня розвитку нервової системи. Різкі індивідуальні відхилення у розвитку виявляються переважно на першому році життя.

Вплив середовища на ріст і розвиток n n Організм дитини розвивається в конкретних умовах середовища, яке безперервно діє на організм дитини і значною мірою визначає хід його розвитку. Хід морфологічних і функціональних перебудов організму дитини в різні вікові періоди підлягає дії генетичних факторів і факторів середовища. Залежно від конкретних умов середовища процес розвитку може бути прискорений або уповільнений, а його вікові періоди можуть наступати раніше чи пізніше і мати різну тривалість. Якісна своєрідність організму дитини, виявляється передусім в характері його взаємодії з навколишнім середовищем. Не слід вважати, що біологічний фонд, з яким народжується дитина, не може бути надалі якоюсь мірою змінений. Під впливом зовнішнього середовища, особливо його соціального боку, ті чи інші зумовлені спадковістю якості можуть бути реалізовані і розвинуті, якщо середовище сприяє цьому, чи, навпаки, пригнічені.

Вікова періодизація n n n Вік людини відлічується з моменту народження і до смерті організму. Його умовно поділяють на певні періоди, між якими немає чітких меж. Розрізняють вік хронологічний та біологічний. Хронологічний вік – це період (у роках, місяцях, днях), прожитий від народження до певного відлічуваного моменту. Біологічний вік визначається сукупністю анатомічних і фізіологічних особливостей організму, що відповідають віковим нормам для даної популяції. Часто біологічний вік не збігається з хронологічним. Наприклад, у людей які ведуть здоровий спосіб життя, мають оптимістичні погляди, біологічний вік буде меншим – такі люди виглядають молодше своїх ровесників, мають більшу м'язову силу, активнішу психічну діяльність. Навпаки, в наркоманів та алкоголіків біологічний вік випереджає хронологічний: зовні вони виглядають старішими за свій вік, мають мляву мускулатуру, опущені плечі, пам'ять та інші розумові процеси уповільнені, емоції знебарвлені.

Вікова періодизація n n n Термін онтогенез грецьк. онтос – сутнє і генезис походження) (від весь період індивідуального розвитку живої істоти від моменту запліднення яйцеклітини до природного закінченняіндивідуального життя. В онтогенезі розрізняють два відносно самостійних етапи розвитку: пренатальний іпостнатальний. Перший починається з моменту зачаття і триває до народження дитини, другий – від моменту народження до смерті людини. Процеси росту і розвитку є загальнобіологічними властивостями живої матерії. Ріст і розвиток людини, який починається з моменту запліднення яйцеклітини, являє собою безперервний поступальний процес, який відбувається протягом всього життя. Постембріональний (постнатальний) розвиток людини можна розділити на такі етапи: ювенільний (до статевого дозрівання), зрілий (дорослий статевозрілий стан), період старості, який закінчується природною смертю. В основу періодизації індивідуального розвитку дитини може бути покладено біологічні ознаки або соціальні принципи.

Вікова періодизація За біологічними ознаками: n новонароджений n грудний період n раннє дитинство n перше дитинство n друге дитинство n підлітковий період n юнацький період n зрілий вік 1 період n Зрілий вік 2 період n Похилий вік n Старечий вік n Довгожителі хл 8 -12 13 -16 17 -21 22 -35 36 -60 61 -74 перші 10 днів – 1 рік 1 -3 роки 4 -7 років дів 8 -11 12 -15 16 -20 21 -35 36 -55 56 -74 75 -90 понад 90

Вікова періодизація n n За соціальним принципом (за періодами навчання) Немовлячий до 1 року Ясельний до 3 -х років Дошкільний вік (молодший, середній, старший) 3 -7 (3 -6) Шкільний вік молодший 6 -10 середній 11 -14 старший 15 -17

Ріст і пропорції тіла на різних етапах розвитку n n Характерною особливістю процесу розвитку є його нерівномірність: періоди посиленого розвитку змінюються періодами його сповільнення. Періодами найбільш інтенсивного росту дитини є перший рік життя та періодстатевого дозрівання (1115 років). Так, до кінця першого року зріст дитини збільшується більш ніж на 50% і становить 75 -80 см, маса тіла зростає в 3 рази (9, 5 -10 кг). Пізніше, до періоду статевого дозрівання темп росту знижується: щорічно маса зростає в середньому на 1, 5 -2 кг, зріст — на 4 -5 см. В період статевого дозрівання щорічно довжина тіла зростає на 710 см. Пропорції тіла віком також змінюються. з

1. Зміна пропорцій тіла з віком [С. И. Гальперин, 1974]

Ріст і пропорції тіла на різних етапах розвитку n n З моменту народження і до досягнення зрілості довжина тіла збільшується в 3, 5 рази, довжина тулуба — в 3 рази, довжина руки — в 4 рази, довжина ноги — в 5 разів. В новонародженої дитини відносно короткі кінцівки, великий тулуб, велика голова. З віком ріст голови сповільнюється, а ріст кінцівок — прискорюється. До періоду статевого дозрівання (у препубертатний період) статеві відмінності в пропорціях тіла відсутні, ріст тіла відбувається в основному за рахунок росту ніг; у період статевого дозрівання (пубертатний період) в юнаків кінцівки стають довшими а тулуб коротшим і таз вужчим, ніж у дівчат, ріст тіла відбувається за рахунок збільшення тулуба.

Динаміка росту з віком

Ріст і пропорції тіла на різних етапах розвитку n n Динаміка росту окремих частин тіла, більшості органів співпадає із динамікою росту довжини тіла, однак є виключення. Наприклад, ріст статевих органів найінтенсивніше відбувається в період статевого дозрівання; до цього періоду лімфатична система вже практично завершує свій розвиток. Розміри голови у 4 -річних дітей сягають 75 -90% від розмірів голови дорослої людини. Інші частини скелету інтенсивно ростуть і після 4 років. Поряд із типовими для кожного вікового періоду характеристиками існують й індивідуальні особливості розвитку. Вони залежать від стану здоров’я, умов життя, ступеня розвитку нервової системи.

2. Співвідношення розмірів голови у дітей і підлітків (проба Філіппінера) [В. Кнайст, 1974] а — негативна проба (3 роки, 2 місяці); б — нульова проба (5 років 3 місяці); в — позитивна проба (8 років 9 місяців).

Загальна характеристика різних періодів розвитку людини (акселерація) Життя людини – це безперервний процес розвитку. Перші кроки і подальше вдосконалення рухової функції, перші слова дитини і розвиток мовної функції, перетворення дитини в підлітка в період статевого дозрівання, розвиток центральної нервової системи, ускладнення рефлекторної діяльності – це тільки приклади із величезної кількості змін в організмі. n Однією з особливостей росту і розвитку дітей юнацького віку, відмічену із середини XX ст. , є акселерація. n Акселерація – прискорення темпів росту і розвитку дітей та підлітків кожного наступного покоління порівняно з попереднім. Так, доросла людина XX століття у середньому на 10 см вища, ніж 100 років тому. Однією з причин прискорення розвитку людини вважають поліпшення умов життя, побуту і гігієни, харчування, більшим надходженням до організму білків і вітамінів. n поняття «акселерація» (прискорення) стало настільки широким, що говорять не тільки про прискорення фізичного розвитку дітей і підлітків, а й про збільшення розмірів тіла у дорослих. n Акселерація росту і маси тіла. П рискорення росту можна спостерігати вже на стадії внутрішньоутробного розвитку. Дослідження новонароджених показали, що за останні 30. . . 40 років довжина їхнього тіла збільшилась на 0, 5. . . 1 см, а маса – на 100. . . 150 г. Маса тіла дитини подвоюється тепер у 4 місяці (раніше в 6). Річні діти в середньому довші на 5 см, важчі на 1, 5. . . 2 кг, ніж 50. . . 75 років тому. Спостерігається збільшення розмірів тіла не тільки у дітей і підлітків, а й у дорослого населення. n

Загальна характеристика різних періодів розвитку людини n n У новонародженої дитини виникають різні пристосовані рефлекторні реакції до нових умов життя – самостійне дихання, кровообіг, харчування. Починають самостійно працювати легені, серце, печінка та нирки. Кістки новонародженої дитини містять мало мінеральних солей, тому вони дуже м’які і легко викривляються. Кістки черепа також м'які, ще не зрощені по швах. У місцях з’єднання 3 -4 кісток є так звані тім'ячка, які до 10 -12 місяців мають закритися. Рухи новонародженої дитини безладні, голівку дитина самостійно тримати не може. Обмін речовин підвищений, частота дихання досягає 40 -60 раз за 1 хв. (для порівняння: у дорослої людини ? ? дихальних рухів за 1 хв. ), а частота пульсу – 120 -140 ударів за 1 хв. (для порівняння: у дорослої людини –? ? ударів на хв. ). Травна система недорозвинена, тому порушення у годуванні або питному режимі можуть викликати розлади травлення. Нервова система також недорозвинена. Більшість часу дитина спить і прокидається тільки від голоду або неприємних відчуттів – холоду від мокрих пелюшок, болю у животику. Новонароджена дитина зовсім безпорадна і повністю залежна від піклування дорослих. Опірність новонародженого організму впливам зовнішнього середовища дуже низька, тому дитина легко піддається захворюванням.

Загальна характеристика різних періодів розвитку людини n n У грудний період дитина розвивається дуже швидко. Маса дитини до 5 -6 місяця подвоюється, а до року – потроюється. За рік довжина тіла у середньому збільшується на 25 см. Швидко розвивається опорно-руховий апарат. У два місяці немовля може на 1 -2 хв. підняти голівку, у чотири – перевернутися зі спини на живіт. У шість місяців дитина може самостійно сидіти, у сім —повзати, у вісім – тримаючись за опору, ставати на ніжки, в 1011 місяців починає ходити. Починає формуватися мова, виробляються умовні рефлекси.

Загальна характеристика різних періодів розвитку людини n Раннє дитинство (ясельний період) характеризується тим, що дитина починає самостійно ходити, бігати, споживає таку ж їжу, як і дорослі. До двох років з'являються всі 20 молочних зубів. Збільшується головний мозок, інтенсивно розвивається мова. Тривалість фізіологічного сну поступово зменшується.

Загальна характеристика різних періодів розвитку людини n n n У дошкільному віці (3 -6 -7) відбувається швидкий ріст скелету. В 3 -4 роки з’являються вигини хребта , до 7 років завершується формування шийного лордозу і грудного кіфозу. Відбувається окостеніння кісток. Тому у цьому віці неправильне сидіння, надмірні фізичні навантаження можуть призвести до деформацій скелета. Важка інтенсивна робота може порушити розвиток кисті. Тісне взуття затримує розвиток стопи і деформує її. Надзвичайно швидко розвивається нервова система. У 3 -5 років вага головного мозку збільшується втричі і досягає 1250 -1300 г ( у новонароджених 380 -400 г). Закінчується формування чіткої мови. У цьому віці формуються риси характеру. Активна увага дитини триває не більше 15 хв. Дошкільники дуже емоційні і легко втомлюються, тому потребують частіших і більш тривалих періодів відпочинку.

Загальна характеристика різних періодів розвитку людини (дошкільний вік) n n n n n Збільшується вага серця. Частота пульсу становить 92 -95 ударів на хв. Інервація серця ще не сформована, тому часто робота серця не стабільна, аритмічна. Взагалі серце до 6 -7 років відстає у рості від кровоносних судин, тому є небезпека перевантаження серця при важкій роботі. Артеріальний тиск у 3 -4 роки приблизно 96/58 мм рт. ст. У 7 років зростає до 100/64. Вага легень у 6 -7 років становить 420 г. Частота дихання – 23 рази на хв. . Життєва ємність легень – 1100 -1200 см куб. Травна система. В кінці періоду починається зміна молочних зубів на постійні. Швидко росте шлунок, підшлункова залоза. У 3 роки вага печінки становить приблизно 500 г, до 6 років печінка має таку ж будову, як і в дорослої людини. Обмін речовин інтенсивний. Добова потреба у воді у 4 роки – 900 -1000 г, в 5 - 6 років – 1200 г. Шкіра дошкільнят містить значно більше капілярів, ніж у дорослих. Епідерміс тонкий. Кількість сечі до 6 років – 1100 см куб. Слабо функціонують гіпофіз і щитовидна залоза. Статеві залози зовсім не функціонують.

Загальна характеристика різних періодів розвитку людини (шкільний період) Шкільний період – вирішальний період у фізичному, розумовому і духовному розвитку людини. n Молодшому шкільному періоду характерно уповільнення темпів росту (4 -5 см на рік). n З 7 років стійкішими є шийний і грудний вигини хребта, міцніє скелет дитини, розвиваються і сильнішають м'язи. n Спостерігається висока рухова активність, однак швидко настає втома. n Частота дихання зменшується до 21 раза на хв. Збільшується життєва ємність легень у хлопчиків до 2200 см куб. у дівчаток до 2000 см куб. n Частота скорочень серця зменшується до 82 ударів на хв. Артеріальний тиск в 6 -7 років 100 -64, а в 12 – 105/70 мм рт. ст. n Добовий обмін речовин хоч і знижується, однак продовжує перевищувати основний обмін дорослого в 1, 5 рази. n Зростає добова потреба у воді – до 1250 -1350 г. Розвивається диференціювання кольорів і правильне сприйняття форми, підвищується здатність розрізняти тони і висоту звуку. n Малювання, ліплення, писання, в'язання сприяють розвиткові дрібних м'язів кисті. У процесі навчання спостерігається розвиток розумових здібностей учнів.

Загальна характеристика різних періодів розвитку людини (шкільний період) n n n n n Середній шкільний вік (підлітковий) – це період статевого дозрівання, в якому відбуваються зміни в діяльності ендокринних залоз, особливо статевих Значно посилюється процес окостеніння скелету, спостерігається збільшення м'язової сили. Маса головного і спинного мозку майже досягає маси у дорослого. Дуже ускладнюється структура нервових клітин кори головного мозку. Вдосконалюється робота аналізаторів. Найвища гострота слуху – в 14 -19 років. Склад крові у 14 -15 років приблизно такий самий, як і в дорослої людини. Частота скорочень серця зменшується до 78 ударів на хв. Артеріальний тиск до 15 років становить 117/73 мм рт. ст. Електрокардіограма схожа на таку у дорослих. Кровоносні судини розвиваються повільніше, ніж серце. Це може спричинити тимчасовий розлад кровообігу, внаслідок чого спостерігається запаморочення, тимчасові підвищення кров'яного тиску, порушення ритмічної роботи серця. Такі зміни діяльності серцево-судинної системи з часом минають, але саме в підлітковий період їх потрібно враховувати в під час праці та відпочинку. В період статевого дозрівання швидко ростуть легені. Їх вага у 14 -15 років досягає 513 -594 г. Знижується частота дихання, життєва ємність легень становить 2700 -3200 см куб. в 12 -14 років є 28 постійних зубів. Знижується обмін речовин – до 34 ккал на 1 кг ваги.

Загальна характеристика різних періодів розвитку людини (шкільний період) n n У старшому шкільному віці ще триває окостеніння різних частинах скелету. Зміцнюється м'язова система, підвищується м'язовий тонус, рухова активність і працездатність організму. Цей період збігається з періодом статевого дозрівання, яке супроводжується змінами діяльності залоз внутрішньої секреції. Серце більш витривале до навантажень. може спостерігатися незначне підвищення артеріального тиску. Частота дихання як у дорослого.

Загальна характеристика різних періодів розвитку людини n n Зрілий вік відповідно до прийнятої періодизації настає у чоловіків у 22 роки, у жінок – у 21 рік. Перший період зрілого вікутриває до 35 років. Це найпродуктивніший період у житті людини, пора, коли розвиваються її здібності. В цей період людина здебільшого створює сім'ю, народжує і виховує дітей. Другий період зрілого–віку36 до 60 років у чоловіків і до 55 від років у жінок. Починають відбуваються зміни, які визначають процес старіння. В цей період у жінок і чоловіків настає клімактеричний період - поступове згасання функції статевих залоз, дітородної можливості.

Загальна характеристика різних періодів розвитку людини n Похилий вік починається з 61 року в чоловіків і з 56 років у жінок. Багато людей ще зберігають достатньо високу професійну працездатність. У людей похилого віку зменшується ємність легень, збільшується артеріальний тиск, змінюються стінки кровоносних судин, розвивається атеросклероз. Знижується активність щитовидної залози, зменшується основний обмін. Імунні властивості організму поступово знижуються, у зв'язку з цим у людей похилого віку послаблюється опірність хворобам.

Загальна характеристика різних періодів розвитку людини n n n Старечий вік у чоловіків та жінок починається у 75 років. У цьому віці багато людей ще мають ясний розум і здатні до творчої праці. Старість – заключний етап онтогенезу, віковий період, який настає за зрілістю і характеризується суттєвими структурними, функціональними і біохімічними змінами у організмі. Ознаки старіння проявляються на різних рівнях організації живого організму: На рівні організму зміни під час старіння проявляються передусім у зовнішніх ознаках: змінюється постава, форма тіла, зменшуються його розміри, з'являється сивина, шкіра втрачає еластичність, що призводить до утворення зморшок, послаблюється зір, слух, погіршується пам'ять. Часто з’являється діабет, гіпертонія. Старіння – загальнобіологічна закономірність, притаманна всім живим організмам. Наука, яка займається проблемами старіння людини, з’ясовує основні його закономірності, називається геронтологією.

Загальна характеристика різних періодів розвитку людини n n n n Завершальною фазою онтогенезу кожного організму є смерть. У людини розрізняють смерть фізіологічну (природну), що настає в результаті старіння організму, і патологічну (передчасну) – яка виникає внаслідок хворобливого стану організму, або ураження життєво важливих органів. Передчасна смерть може бути і наслідком нещасного випадку. У людини смерть – не одномоментний процес. Вивчення процесу вмирання організму привело вчених до висновку, що між життям і смертю є перехідний стан – клінічна смерть, коли ознаки життя уже не спостерігаються, але тканини ще живі (перші 1– 4 хв. ). Негайні реанімаційні заходи ще можуть оживити людину, бо протягом цього періоду ще не відбулись необоротні порушення процесу обміну речовин у клітинах головного мозку. Через 4 -6 хв. після припинення серцевої діяльності і дихання виникає так звана соціальна смерть, гинуть клітини кори головного мозку. І якщо в коли цей час навіть вдалося оживити людину, вона залишиться розумово неповноцінною, в неї зникнуть набуті умовні рефлекси і не виникатимуть нові. Коли ж протягом 6 -7 хв. людину не оживити, настає біологічна смерть, або просто смерть. Це вже остаточне припинення життєдіяльності організму.

Тривалість життя людини n Середня тривалість життя жінок, як правило, вища, ніж чоловіків. Певною мірою це пояснюється соціальними факторами: особливостями праці чоловіків, пов'язаної з ризиком травматизму, шкідливими звичками (алкоголь, паління). Можливо, що і наявність двох Х- хромосом жінок забезпечує більшу надійність генетичного апарату.

Критичні періоди в розвитку дітей та підлітків n n n Поряд з гармонійністю розвитку існують особливі етапи найбільш різких скачкоподібних анатомо-фізіологічних перетворень. В постнатальному розвитку виділяють три такі «критичні періоди» , або «вікові кризи» . Перший критичний період спостерігається у віці від 2 до 3, 5 років, тобто, в період, коли дитина починає активно рухатися. В цьому випадку різко зростає сфера його спілкування з зовнішнім світом, відбувається інтенсивне формування мови і свідомості. Разом з інтенсивним фізичним і психічним розвитком дитини ростуть і виховні вимоги, що в сукупності призводить до напруженої роботи фізіологічних систем його організму, а в випадку надто високих вимог – до їхньої «поломки» . Особливо вразливою виявляється нервова система, її перенапруження призводить до порушення психічного розвитку і появи різних психічних захворювань. За даними медичної статистики, власне в цей період розвитку зявляється більшість психічних захворювань, і тим, хто виховує малюка, ніколи не слід про це забувати. В цей період онтогенезу для батьків і вихователів також важливо прийняти всі можливі міри з попередження дитячого травматизму, так як біля 40 % летальних випадків у разі дитячих побутових і транспортних травм припадають на перше чотириліття дитини.

Критичні періоди в розвитку дітей та підлітків n n n Другий критичний період співпадає з початком шкільного навчання і припадає на вік 6 -8 років. В ці роки а життя дитини входять нові люди – шкільні учителі и шкільні друзі. Змінюється спосіб всього її життя, з'являється ряд нових обов'язків, падає рухова активність і т. д. Всі ці фактори в сукупності призводять до напруженої діяльності фізіологічних систем організму, тому в цей період адаптації, чи пристосування, до шкільних умов знову необхідне особливо бережне відношення до дитини з боку школи і батьків. Учителям і батькам варто також врахувати, що на другий критичний період припадає найбільша кількість транспортних нещасних випадків, и роз'яснення дітям правил дорожнього руху являється важливим фактором попередження транспортних трагедій.

Критичні періоди в розвитку дітей та підлітків n n Третій критичний період (пубертатний) пов'язаний із зміною в організмі гормонального балансу, з дозріванням і перебудовою роботи залоз внутрішньої секреції. Зазвичай це відбувається в 11 -15 років, тобто, в підлітковому віці, який також характеризується підвищеною вразливістю нервової системи і виникненням багатьох нервових розладів і психічних захворювань.

Питання по темі для самостійного вивчення: n Показники стану здоров’я дітей і підлітків. n Шляхи оптимізації фізичного здоров’я. Запитання для самоаналізу та самоперевірки: n 1. Логічні задачі. n Чому постава виробляється в дитячому та юнацькому віці, а після 18 років виправити її важко? n Під час виконання ритмічних фізичних вправ втома настає пізніше. Чому?

Література n n n n n Даценко І. І. , Шегедин М. Б. , Шашков Ю. І. Гігієна дітей і підлітків. К. : Медицина, 2006. – 304 с. Даценко І. І. та ін. Загальна гігієна. Словник-довідник. – Львів, Афіша. 2001. – 244 с. Литвинова Г. О. Гігієна з основами екології. − К. : Здоров’я, 1999. Маркосян А. А. Вопросы возрастной физиологии. – М. : Просвещение, 1974. – 223 с. Маруненко І. М. , Неведомська Є. О. , Бобрицька В. І. Анатомія і вікова фізіологія з основами шкільної гігієни. К. : Професіонал, 2006, 480 с. Подоляк – Шумило Н. Г. , Познанський С. С. Шкільна гігієна. – К. : Вища школа, 1981. – 176 с. Гартштейн Р. С. Возрастная физиология и школьная гигиена. (учебное пособие для студентов педагогических институтов) – Иваново, 1974. – 228 с. Левитський П. М. , Язловетський В. С. , Кисельов Ф. С. Практичні заняття з анатомії, фізіології і гігієни людини. – К. : Радянська школа, 1985. – 120 с. Матюшонок М. Т. Анатомия, физиология и гигиена детей младшего школьного возраста. – М. : Просвещение, 1970. – 224 с.